07 жовтня 2021 року
Київ
справа №826/20483/14
адміністративне провадження №К/9901/33471/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., розглянувши клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 826/20483/14 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
07 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 826/20483/14.
Одночасно із касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання судових рішень у даній справі до закінчення касаційного провадження, яке обґрунтоване тим, що виплата на підставі рішення суду середнього заробітку за час вимушеного прогулу призведе до непередбачуваних кошторисом витрат бюджетних коштів, що на думку скаржника, потребує необхідності попередження безпідставного та передчасного їх стягнення.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора та надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання учасниками справи своїх міркувань та заперечень щодо поданого скаржником клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
23 лютого 2021 року до Верховного Суду від позивача надійшли заперечення щодо вказаного клопотання Офісу Генерального прокурора, у яких позивач зазначає, що сама по собі наявність у суду касаційної інстанції права на зупинення виконання судового рішення та незгода відповідача із прийняти у справі № 826/20483/14 судовими рішеннями не є підставою для зупинення їх виконання. Позивач уважає, що належне обґрунтування касатора з приводу заявленого клопотання відсутнє та не підтверджене доказами.
Вирішуючи клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення оскаржуваних судових рішень суддя-доповідач виходить з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно з частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Верховний Суд виходить з того, що відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об'єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат; існуватимуть перешкоди для застосування або буде неможливим застосування механізму повороту виконання судового рішення.
Також Верховний Суд ураховує, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.
Розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку із дією та виконанням оскаржуваних судових рішень.
Для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень необхідна наявність поважних причин, які б давали підстави для такого зупинення.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
За змістом статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
При цьому, зупинення виконання оскаржуваних у касаційному порядку судових рішень на підставі статті 375 КАС України може застосовуватись судом лише у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об'єктивних для цього обставин й здійснюватися таким чином, щоб не допустити порушення прав інших учасників справи.
Водночас, доводи заявника ґрунтуються на припущеннях, а обґрунтовані підстави, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію оскаржених рішень суду, у клопотанні не наведено. При цьому, сама по собі незгода скаржника з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення його виконання, оскільки перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права здійснюється судом касаційної інстанції лише під час касаційного перегляду справи з дотриманням визначеної КАС України процедури і процесуальних гарантій учасників справи.
Інших доводів щодо наявності підстав для зупинення виконання судового рішення зазначене клопотання не містить, а суддею-доповідачем таких підстав не встановлено.
Підсумовуючи наведене, суддя-доповідач приходить до висновку, що у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора необхідно відмовити.
Керуючись статтями 340, 355, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 826/20483/14 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
В.М. Соколов,
Суддя Верховного Суду