07 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 640/1602/20
адміністративне провадження № К/9901/3854/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Фоменко Єлизавети Миколаївни - представника ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,),
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. Наказом Генерального прокурора від 22.10.2019 № 1163ц позивача звільнено з посади заступника начальника третього відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 23 жовтня 2019 року.
2. Цим же наказом Департамент планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Генеральної прокуратури України зобов'язано провести остаточний розрахунок та виплатити позивачу усі належні виплати при звільнені.
3. 22 жовтня 2019 року позивача ознайомлено з наказом, надано його копію та вручено трудову книжку. Проте остаточний та повний розрахунок, а саме виплату вихідної допомоги, в цей день не проведено.
4. Вважаючи, що на день звільнення відповідачем протиправно не виплачено вихідну допомогу, передбачену статтею 44 КЗпП України, ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив:
стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку в сумі 41910,96 грн;
стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки, починаючи з 24.10.2019 по день ухвалення рішення, виходячи із розрахунку 1995,76 грн.
5. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2020 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
6. Суд першої інстанції зазначав, що позивача звільнено з підстав та в порядку, передбачених Законом України «Про прокуратуру», яким не передбачено виплату вихідної допомоги при звільненні, а відтак позивач не набув права на її отримання.
7. Не погодившись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 оскаржив його до Шостого апеляційного адміністративного суду.
8. В процесі судового розгляду апеляційної скарги позивача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2020, на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Офісу Генерального прокурора про зупинення провадження у справі, в якому відповідач зазначав про те, що підставою для зупинення даної справи є об'єктивна неможливість її розгляду до набрання законної сили рішення у справі № 640/22791/19. А тому, на думку заявника, відповідно до ст. 236 КАС України наявні підстави для зупинення провадження в даній справі.
9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 вказане вище клопотання було задоволено, провадження у справі №640/1602/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку - зупинено до набрання законної сили судовим рішення у справі № 640/22791/19.
10. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2019 року відкрито провадження у справі № 640/22791/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії щодо поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії, в якій позивачем оскаржуються наказ Генерального прокурора від 22 жовтня 2019 року № 202ц про його звільнення, із вимогою про поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
11. З огляду на зазначене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду погодилась з доводами заявника про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 640/22791/19, оскільки позовні вимоги в справі № 640/22791/19 (за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії щодо поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії) є взаємовиключними, тому що право на стягнення вихідної допомоги може виникнути у позивача в разі відмови судом у задоволенні його позовних вимог в справі № 640/22791/19 про скасування наказу Генерального прокурора від 22 жовтня 2019 року № 202ц про звільнення позивача, поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
12. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 і передати справу на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
13. Обґрунтовуючи скаргу касатор вважає, що судом безпідставно визнано неможливим розгляд справи №640/1602/20 до вирішення справи №640/22791/19 та зазначає, що вихідна допомога - це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, та зазначає, що під вихідною допомогою зазвичай розуміють грошові суми, які виплачуються працівникові у передбачених законодавством випадках у разі припинення трудового договору з незалежних від працівника обставин.
14. Касатор також вказує, що незалежно від причин і підстав, відповідач повинен був під час звільнення дотримуватись вимог чинного законодавства України, провести звільнення працівника у порядку, визначених законом з виплатою всіх гарантованих законодавством коштів, в тому числі і вихідної допомоги.
15. Позивач зазначає, що зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо, тобто коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду; ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є дослідженням в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
16. За таких обставин, касатор вважає, що правовідносини у справах про поновлення на роботі та стягнення вихідної допомоги при звільненні не є взаємопов'язаними між собою, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність обов'язкової підстави для зупинення провадження по справі, передбаченої п.3. ч.1 ст. 236 КАС України, та, як наслідок прийняв незаконне, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.
17. Окрім того позивач додатково вказує як на підставу скасування оскаржуваного судового рішення помилкове посилання суду апеляційної інстанції на наказ Генерального прокурора від 22.10.2019 №202ц, оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулось згідно наказу Генерального прокурора від 22.10.2019 №1163ц, яке на думку касатора в сукупності призвело до постановлення ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
18. Від Офісу Генерального прокурора до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якій відповідач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року - без змін.
19. Обґрунтовуючи відзив, відповідач вказує на наявність підстав для зупинення судом апеляційної інстанції провадження у даній справі, оскільки у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у справі №640/22791/19 і скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на посаді, підстави для виплати вихідної допомоги не наступають.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
20. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 03 лютого 2021 року.
21. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2021 визначено склад суду: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Соколов В.М., Уханенко С.А.
22. Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою адвоката Фоменко Єлизавети Миколаївни - представника ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі №640/1602/20.
23. Ухвалою судді Верховного Суду від 06.10.2021 дану адміністративну справу призначено до письмового розгляду за наявними у ній матеріалами.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
24. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
24.1. Стаття 236 КАС України. Суд зупиняє провадження у справі в разі:
1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб'єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника;
2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника;
3) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду;
4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні;
5) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
6) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді - до припинення врегулювання спору за участю судді.
Суд має право зупинити провадження у справі в разі:
1) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до одужання;
2) знаходження учасника справи у довгостроковому відрядженні, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до повернення з відрядження;
3) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;
4) призначення судом експертизи - до одержання її результатів;
5) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції;
6) направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення;
7) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів;
9) розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі;
10) постановлення ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом - до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.
Суд не зупиняє провадження у справі:
1) у випадках, встановлених пунктами 1-3 частини другої цієї статті, якщо учасник справи веде справу через свого представника;
2) за клопотанням учасника справи, поданим після закінчення підготовчого провадження, якщо зазначені у клопотанні підстави для зупинення провадження виникли до закінчення підготовчого провадження і такий учасник справи знав або повинен був про них знати.
Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
27. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
28. Предметом розгляду даної адміністративної справи є вимога про стягнення вихідної допомоги із відповідача на користь позивача у зв'язку із його звільненням з посади заступника начальника третього відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України згідно наказу Генерального прокурора від 22.10.2019 № 1163ц.
29. Водночас, як було встановлено, оскарження наказу Генерального прокурора від 22.10.2019 № 1163ц є предметом розгляду у справі №640/22791/19, де ОСОБА_1 просить визнати протиправним та скасувати оскаржуваний наказ, поновити його на посаді та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
30. Посилання в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 на наказ Генерального прокурора від 22.10.2019 №202ц про звільнення позивача, очевидно, є технічною опискою, яка не заперечує того факту, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа №640/22791/19 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора від 22.10.2019 № 1163ц , поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
31. А відтак таке порушення не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
32. Вирішуючи питання про правомірність зупинення судом апеляційної інстанції провадження у даній адміністративній справі Верховний Суд зазначає наступне.
33. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
34. Верховний Суд звертає увагу що чинним національним законодавством закріплені правові гарантії щодо дотримання трудових прав працівника при його звільненні. Під гарантіями трудових прав працівників розуміють систему встановлених законодавством заходів щодо врегулювання питань, що пов'язані з порушенням трудового законодавства й вирішення трудових спорів робітників і службовців, направлених на захист їхніх трудових прав. Однією з таких гарантій є виплата працівнику, який звільняється, вихідної допомоги.
35. Вихідна допомога - це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами. Під вихідною допомогою зазвичай розуміють грошові суми, які виплачуються працівникові у разі припинення трудового договору з незалежних від працівника обставин у передбачених законодавством випадках.
36. У день фактичного звільнення із займаної посади позивачу належала до виплати вихідна допомога у розмірі середнього місячного заробітку. Незалежно від причини і підстави, відповідач повинен був під час звільнення дотримуватись вимог чинного законодавства України, провести звільнення працівника у порядку, визначеному законом з виплатою всіх гарантованим законодавством коштів, в тому числі і вихідної допомоги.
37. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №560/3971/19, від 21 січня 2021 року у справі № 260/1890/19, від 27 січня 2021 року у справі № 380/1662/20
38. А тому, Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що право на стягнення вихідної допомоги може виникнути у позивача в разі відмови судом у задоволенні його позовних вимог в справі № 640/22791/19 й відповідно про наявність підстав для зупинення провадження у справі.
39. Право на вихідну допомогу виникає з моменту звільнення особи у визначених законодавством випадках, а наявність окремого судового провадження із предметом дослідження правомірності такого звільнення та можливого поновлення такої особи на займаній посаді в разі визнання такого звільнення незаконного не повинно в цій справі впливати на реалізацію права на вихідну допомогу.
40. А тому, зібрані докази та матеріали даної адміністративної справи в достатній мірі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
41. Підсумовуючи зазначене, Верховний Суд вбачає відсутність підстав для зупинення провадження у даній адміністративній справі в силу положень пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України, вважає, що судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, а відтак касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
42. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративною судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
43. Відповідно до частини 1 статті 353 Кодексу адміністративною судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
44. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються
Керуючись ст. 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -
1. Касаційну скаргу адвоката Фоменко Єлизавети Миколаївни - представника ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі №640/1602/20 скасувати.
3. Справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції - Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук В.М. Соколов С.А. Уханенко