07 жовтня 2021 року
Київ
справа №640/6806/21
адміністративне провадження №К/9901/35021/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу громадянина Афганістану ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року
у справі №640/6806/21
за позовом громадянина Афганістану ОСОБА_1
до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області
про визнання протиправною бездіяльності, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,-
20 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга громадянина Афганістану ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі №640/6806/21.
Під час перевірки матеріалів касаційної скарги встановлено, що касаційна скарга подана з пропуском строків, встановлених статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частиною 3 статті 329 Кодексу встановлено, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 5 статті 333 цього Кодексу.
Із матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року було проголошено у відкритому судовому засіданні, повний текст було складено 22 липня 2021 року, а касаційну скаргу подано безпосередньо до Верховного Суду лише 20 вересня 2021 року.
Разом з касаційною скаргою позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, в якому скаржник зазначає, що про оскаржувану постанову дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 13 серпня 2021 року, та цього ж дня звернувся до Правобережного київського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги. 21 серпня 2021 доручення Правобережного київського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги вручено адвокату для виконання, а 14 вересня 2021 року позивач отримав складену касаційну скаргу.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Згідно статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року була прийнята у відкритому судовому засіданні, про яке учасники справи були повідомлені належним чином.
Крім того, згідно інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскаржувана постанова оприлюднена 27 липня 2021 року.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.
Згідно частина 1 та 2 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
Отже, про наявність оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції скаржник мав змогу дізнатись у день судового засідання суду апеляційної інстанції 21 липня 2021 року, або з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту його оприлюднення - 27 липня 2021 року.
На підтвердження поважності пропуску строків на касаційне оскарження скаржником до касаційної скарги додано лише копію звернення до Правобережного київського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги про надання безоплатної вторинної допомоги від 31 серпня 2021 року, при цьому, не надано жодних доказів на підтвердження вжиття інших заходів з метою отримання рішення суду апеляційної інстанції та неможливості отримання рішення суду апеляційної інстанції та звернення за безоплатною правовою допомогою в межах строку, передбаченого на касаційне оскарження.
Також колегія суддів зауважує, що таке тривале зволікання скаржника із реалізацією права на касаційне оскарження не підтверджене доказами, які б розумно виправдовували неможливість звернення з касаційною скаргою у цій справі у максимально стислий строк.
Очікування та сподівання скаржника на отримання від апеляційного суду оскаржуваного судового рішення не можуть свідчити про наявність об'єктивних причин, які виправдовували б неможливість звернення учасника справи до суду касаційної інстанції протягом встановленого законом строку.
Оцінивши доводи скаржника, Суд не вбачає наявності дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, які б були об'єктивними та не залежали від волевиявлення сторони.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статті 329 КАС України, скаржник не зазначив.
У відповідності до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Зважаючи на те, що наведені заявником обставини не свідчать про поважність причин пропуску ним строку на касаційне оскарження, колегія суддів вважає за можливе визнати їх неповажними та відмовити у задоволенні клопотання про поновлення такого процесуального строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику можливості повідомити Верховний Суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя, а є лише вимогою суду привести касаційну скаргу у відповідність до норм КАС України.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями, 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 329, 330, 332 КАС України, Суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання громадянина Афганістану ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.
2. Касаційну скаргу громадянина Афганістану ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі №640/6806/21 - залишити без руху.
3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
А.Г. Загороднюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду