07 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 160/16783/20
адміністративне провадження № К/9901/34715/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року у справі №160/16783/20 за позовом Приватного підприємства КОП І Н» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Приватного підприємства КОП І Н» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, у якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області щодо не складення подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів коштів, стягнутих з Приватного підприємства «КОП І Н» в розмірі 10260, 71 грн на виконання постанови Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2874/1855/АВ/ТД-ФС/570 від 25 листопада 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області скласти подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів щодо коштів, стягнутих з Приватного підприємства «КОП І Н» в розмірі 10260, 71 грн на виконання постанови Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2874/1855/АВ/ТД-ФС/570 від 25 листопада 2019 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та скаржнику надано строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме надання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності та документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі №160/16783/20. Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі №160/16783/20 повернуто, на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
24 травня 2021 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області повторно подало апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року залишено скаргу без руху, оскільки апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду та не обґрунтовано належним чином поважність причин його пропуску.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі №160/16783/20 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
20 вересня 2021 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року у справі №160/16783/20.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі №160/16783/20, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянтом не наведено жодних причин, які б дійсно перешкоджали йому звернутися до суду з повторною апеляційною скаргою у найкоротший термін після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобіганню надмірному тиску на суб'єктів господарювання».
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пунктом 1 частини 2 наведеної правової норми закріплено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного судового рішення.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що повний текст оскаржуваного судового рішення складено 11 лютого 2021 року. Крім того, апелянтом на виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року було подано клопотання від 07 квітня 2021 року № 2485-16/04, в якому зазначено, що ГУ Держпраці у Дніпропетровській області ознайомилось з повним текстом рішення суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень 15 лютого 2021 року. Водночас, при повторному зверненні з апеляційною скаргою апелянт зазначив, що повний текст оскаржуваного рішення ним отримано 19 травня 2021 року, що підтверджується відповідною розпискою про отримання. При вирішенні питання щодо поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції зауважив, що ухвала суду апеляційної інстанції від 26 квітня 2021 року про повернення апеляційної скарги не оскаржена. Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного процесуального законодавства суд зазначив, що апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого частиною першою статті 295 КАС України строку.
Частиною третьою статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строків на апеляційне оскарження, і скаржник не навів поважних причин пропуску зазначеного строку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення скарги без руху та надання скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання відповідної заяви із зазначенням поважних причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року, скаржником подано заяву про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, в обґрунтування якої скаржник посилався на відсутність бюджетних асигнувань для сплати судового збору та зазначає, що після набрання чинності, 27 квітня 2021 року, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобіганню надмірному тиску на суб'єктів господарювання», яким центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи звільнено від сплати судового збору, заявник повторно звернувся з апеляційною скаргою.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до статті 296 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, тобто з дати отримання копії рішення суду.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Таким чином, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону, для чого, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Судом апеляційної інстанції зауважено, що з повторною апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду першої інстанції 24 травня 2021 року, тобто після спливу майже місячного терміну після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобіганню надмірному тиску на суб'єктів господарювання». Водночас, апелянтом не наведено жодних причин, які б дійсно перешкоджали йому звернутися до суду з повторною апеляційною скаргою у найкоротший термін після набрання чинності вищевказаним законодавчим актом, яким звільнено його від сплати судового збору.
Враховуючи те, що апелянтом не наведено обґрунтованих підстав поважності причин пропуску строку на апеляційне оскрження, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки апелянт не навів обставин, які не залежали від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що були б підтверджені належними доказами.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження, вірно застосував положення статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України, який включає й ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року у справі №160/16783/20 за позовом Приватного підприємства КОП І Н» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк