07 жовтня 2021 року
Київ
справа №464/8031/16-а
адміністративне провадження №К/9901/28760/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові
на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 05 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року
у справі № 464/8031/16-а
за позовом Приватного акціонерного товариства "ІРОКС"
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові,
третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України
про визнання протиправними та скасування постанов та припису,
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2021 року касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - Інспекція ДАБК, скаржник) на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 05 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року залишено без руху з підстав, передбачених частиною третьою статті 332 КАС України, та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду документа про сплату судового збору.
02 вересня 2021 року надійшли додаткові матеріали, з яких вбачається, що скаржником виконано вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху та усунуто зазначені в ній недоліки.
Як убачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, предметом розгляду у цій справі є визнання протиправним та скасування постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17 жовтня 2016 року, 18 жовтня 2016 року, а також припису від 05 жовтня 2016 року.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.
У зв'язку з цим, відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема положень абзацу 2 пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 в редакції із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 778 від 02 серпня 2015 року (далі - Порядок № 553, статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).
Інспекція ДАБК зазначає, що суди дійшли невірного висновку про те, що відповідач, як виконавчий орган з питань державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради, при здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю у формі проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПрАТ «Ірокс» щодо будівництва об'єкта «Реконструкція нежитлового приміщення під багатоквартирний житловий будинок з добудовою та надбудовою з нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою на вул. Тернопільській, 42 в м. Львові» діяв поза межами своїх повноважень, оскаржені постанови № 07-вих-2447/46 від 17 жовтня 2016 року, № 07-вих-2501/50 від 18 жовтня 2016 року та припис від 05 жовтня 2016 року винесені всупереч нормам чинного законодавства, є протиправними та підлягають скасуванню.
У касаційній скарзі скаржник також наголошує, що суди не врахували при прийнятті оскаржуваних рішень висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 29 квітня 2021 року у справі № 464/9096/16-а про те, що для правильного вирішення спору по суті у справі необхідно встановити до якої категорії складності відноситься кожен з об'єктів будівництва, на які отримувались відповідні дозволи або встановити на підставі яких документів можна вважати, що відповідачем проводилось будівництва житлового комплексу (наявність відповідного дозволу на будівництво саме житлового комплексу).
Крім того, скаржник звертає увагу Суду на невідповідність рішень судів попередніх інстанцій висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2019 року у справі № 813/578/17 та від 20 травня 2020 року у справі № 813/3463/16 і полягають у тому що, ані Закон № 3038-VI, ані Порядок №533 не визначають обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб'єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб'єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред'явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 Порядку №533, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб'єктом містобудування норм чинного законодавства.
Водночас Інспекція ДАБК зазначає, що касаційна скарга у справі № 464/8031/16-а стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду наважливість питання щодо правильного визначення класу наслідків об'єкта містобудування.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржника зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Сихівського районного суду міста Львова від 05 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року, з метою з'ясування правильності застосування судами положень абзацу 2 пункту 1 Порядку № 553, статті 7 Закону № 3038-VI, а також необхідності врахування при вирішенні спірних правовідносин висновків Верховного Суду, висловлених у постановах від 29 квітня 2021 року у справі № 464/9096/16-а, від 12 лютого 2019 року у справі № 813/578/17 та від 20 травня 2020 року у справі № 813/3463/16.
Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 05 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі № 464/8031/16-а за позовом Приватного акціонерного товариства "ІРОКС" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання протиправними та скасування постанов та припису.
2. Витребувати з Сихівського районного суду міста Львова матеріали справи № 464/8031/16-а.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи строк до 28 жовтня 2021 року для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді І.В. Желєзний
С.М. Чиркін