07 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 320/670/21
адміністративне провадження № К/9901/35486/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевірив касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі №320/670/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 р. по 28 серпня 2020 р. (за винятком днів відпустки) із застосуванням ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";
- зобов'язати відповідача провести перерахунок суддівської винагороди позивачу за період з 18 квітня 2020 р. по 28 серпня 2020 р. (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та виплатити недоотриману частину.
05 квітня 2021 року рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області щодо нарахування та виплати судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно із застосуванням обмежень, встановлених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року №553-IX.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області (код ЄДРПОУ - 26268119) нарахувати та виплатити на користь судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 суму недоотриманої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів.
26 липня 2021 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Київській області задоволено частково.
Скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року в частині визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України у Київській області щодо нарахування та виплати судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно із застосуванням обмежень, встановлених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року №553-IX , відмовлено у позові в цій частині.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року залишено без змін.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Київській області подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 27 вересня 2021 року.
У касаційній скарзі Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Київській області зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме стосовно виплати суддівської винагороди із застосуванням обмеження нарахування з 18.04.2020 по 28.08.2020 та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Такі доводи відхиляються Судом, оскільки у постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 340/1916/20 викладено правовий висновок щодо неправомірності обмеження виплати, починаючи з 18 квітня 2020 року, суддівської винагороди (розміром, що не перевищує десять прожиткових мінімумів) на підставі статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 553-ІХ в редакції закону станом на дату виникнення спірних відносин).
Аналогічний правовий висновок викладений і у постановах Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справах №160/12091/20, №260/3598/20, №460/6542/20, №560/6831/20, від 05 серпня 2021 року у справах №560/6212/20, №200/5490/20-а, №160/12182/20, №160/6089/20.
Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Крім того, ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2021 року відповідачу було надано вичерпні роз'яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині визначення підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Подаючи касаційну скаргу вдруге, скаржником так і не викладено підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, у зв'язку з чим така касаційна скарга підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстав касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням відповідачем у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, з огляду на наявність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі №320/670/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, третя особа - Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії- повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова