07 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 540/39/21
адміністративне провадження № К/9901/35074/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевірив касаційну скаргу Басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року у справі №540/39/21 за позовом Південного офісу Державної аудиторської служби України до Басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра про стягнення збитків в дохід загального фонду державного бюджету,
Південний офіс Держаудитслужби звернувся до суду з позовною заявою до Басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра, в якій просив стягнути з відповідача в дохід загального фонду державного бюджету збитки в сумі 65 267,00 грн.
30 березня 2021 року рішенням Херсонського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
18 серпня 2021 року постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Південного офісу Державної аудиторської служби України задоволено, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року - скасовано. Ухвалено у справі нову постанову, якою задоволено позовні вимоги Південного офісу Державної аудиторської служби України.
На зазначену постанову суду апеляційної інстанції відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 21 вересня 2021 року.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
У касаційній скарзі відповідачем зазначено, що суд апеляційної інстанції не здійснив перевірку правильності висновків суду першої інстанції по суті спору та не навів мотивів неврахування обставин, доказів відповідача, які наведені у процесуальних документах, обмежившись висновком про те, що Вимога контролюючого органу є чинною та обов'язковою до виконання підконтрольних об'єктом. Скаржник вважає, що це є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі не наведено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга, відповідач лише обмежився частковим цитуванням частини четвертої статті 328 КАС України, однак ним не викладено підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної конкретним пунктом (пунктами) вказаної норми КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням позивачем у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року у справі №540/39/21 за позовом Південного офісу Державної аудиторської служби України до Басейнового управління водних ресурсів нижнього Дніпра про стягнення збитків в дохід загального фонду державного бюджету- повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова