07 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 640/752/20
адміністративне провадження № К/9901/3156/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Мацедонська В.Е.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Антимонопольного комітету України
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2020 року (головуючий суддя - Добрівська Н.А.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року (головуючий суддя - Глущенко Я.Б., судді: Пилипенко О.Є., Черпіцька Л.Т.)
у справі № 640/752/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс»
до Антимонопольного комітету України,
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтава, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газінвест-Трейдінг»,
про визнання протиправним та скасування рішення, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
В січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (далі - позивач, ТОВ «Укр Газ Ресурс») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, АМКУ, скаржник), в якому просило:
визнати неправомірним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №18554-р/пк-пз від 13.12.2019, прийнятого за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" в процедурі публічних закупівель за оголошенням UА-2019-07-18-000632-b.
03.03.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва залучено до участі в адміністративній справі Квартино-експлуатаційний відділ м. Полтава (далі - третя особа 1, КЕВ м.Полтава) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Газінвест-Трейдінг" (далі - третя особа 2, ТОВ «Газінвест-Трейдінг») в якості третіх осіб у справі, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, закрито провадження у адміністративній справі №640/752/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" до Антимонопольного комітету України, треті особи: Квартино-експлуатаційний відділ м. Полтава, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газінвест-Трейдінг" про визнання неправомірним та скасування рішення.
Закриваючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій, посилаючись на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 918/843/17 та постановах Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 826/10147/18, та від 14.05.2020 у справі №640/10608/19, зазначили, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб'єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів. З огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини, які встановлені судом першої інстанції, та враховуючи суб'єктний склад учасників справи, суди дійшли висновку, що цей позов спрямований на захист прав позивача у сфері господарських правовідносин, а не у публічно-правових відносинах, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
27 січня 2021 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Антимонопольного комітету України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені рішення судів та направити справу для продовження розгляду.
В обґрунтування поданої касаційної скарги Антимонопольний комітет України зазначає, що судами попередніх інстанцій неправомірно застосовано до спірних правовідносин висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі №918/843/17, оскільки у вказаній справі предметом розгляду був спір щодо правомірності рішення тендерного комітету, натомість у справі, що розглядається оскаржується рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 13 грудня 2019 року, прийнятого за результатами розгляду скарги позивача в процедурі публічних закупівель.
Скаржник вказує, що до спірних правовідносин слід застосовувати приписи статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Відповідачем відзиву на вказану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року касаційну скаргу Антимонопольного комітету України призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11 листопада 2019 року ТОВ «Укр Газ Ресурс» подало до АМК України скаргу щодо порушення Квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтава (далі - замовник) порядку проведення процедури закупівлі, оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу.
Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 26 листопада 2019 року скарга була прийнята до розгляду.
За результатами розгляду зазначеної скарги 13 грудня 2019 року прийнято рішення про відмову у її задоволенні.
20.09.2019 на сайті Prozorro Квартирно-експлуатаційним відділом м. Полтава, як замовником було опубліковано повідомлення про намір укласти договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газінвест-Трейдінг", як переможцем закупівлі.
Станом на момент звернення позивача з даною позовною заявою до Окружного адміністративного суду міста Києва, між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газінвест-Трейдінг" укладено договір на постачання природного газу №36ПГ-01 від 01.10.2019, що підтверджується згідно даних сайту Prozorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-18-000632-b).
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно частини першої статті 27 КАС України адміністративні справи, зокрема, з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Пунктом 7 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад врегульовані спеціальним Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 8 Закон № 922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 13 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 № 3659-XII (далі - Закон № 3659-XII) виключно до компетенції Антимонопольного комітету України належать, зокрема, утворення постійно діючих адміністративних колегій Антимонопольного комітету України.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначено статтею 18 Закону № 922-VIII, частиною дев'ятою якої передбачено, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Частиною 12 статті 18 Закону № 922-VIII передбачено, що рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження у справі є рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №18554-р/пк-пз від 13.12.2019, прийняте за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" в процедурі публічних закупівель за оголошенням UА-2019-07-18-000632-b.
Суди попередніх інстанцій, закриваючи провадження у справі виходили з тих міркувань, що вказаний спір спрямований на захист прав позивача у сфері господарських правовідносин, а не у публічно-правових відносинах, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
При цьому, суди керувалися правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.05.2019 у справі № 918/843/17 та у постановах Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 826/10147/18, та від 14.05.2020 у справі №640/10608/19.
Верховний Суд, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій, вважає неправомірним посилання судів на необхідність використання вищенаведених правових висновків до вказаного спору з причин диференціального предмету спірних правовідносин та суб'єктного складу.
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі № 918/843/17 полягала у тому, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб'єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.
В той же час у справі № 918/843/17 позивач (ТОВ «Укрбудреммонтаж Інжиніринг») був учасником закупівлі, а відповідач (Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації) - замовником. Тобто, висновок Великої Палати Верховного Суду стосувався спору між суб'єктом господарювання та організатором торгів (замовниками), предметом якого було рішення саме організатора процедури закупівлі (замовника).
Разом з тим, предметом оскарження у справі, що розглядається, є рішення АМК України в особі Постійно діючої адміністративної колегії, а не рішення організатора процедури закупівлі.
Відтак, спірні правовідносини у даній справі не є подібними спірним правовідносинам у справі № 918/843/17.
Суд зауважує, що питання щодо з'ясування віднесення вказаної категорії спору до адміністративної чи господарської юрисдикції було предметом розгляду судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
У вказаній постанові від 26.04.2021 у справі № 640/14645/19 Верховний Суд резюмує, що спори між суб'єктами господарювання та АМК України як суб'єктом владних повноважень, які виникають внаслідок винесення останнім владного управлінського рішення за наслідком розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, спрямовані саме на захист публічно-правових відносин. Такі спори безпосередньо не стосуються відносин, які пов'язані з обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом економічної конкуренції, тощо, що унеможливлює їх розгляд у порядку господарського судочинства.
При цьому, факт укладення договору між замовником та переможцем торгів за наслідком процедури публічних закупівель не впливає на повноваження органів АМК України щодо розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Відтак, після укладення господарського договору між замовником і учасником за результатами проведеної процедури закупівлі, спір щодо оскарження рішення органів АМК України, яке прийняте за наслідками розгляду скарги учасника торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, не набуває характеру приватно-правового та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Тобто, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 918/843/17 у межах спірних правовідносин не є релевантними.
За такого правового регулювання та наведених обставин колегія суддів палати дійшла висновку, що спори щодо оскарження рішень органів АМК України, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, чи укладено між замовником та учасником договір за наслідками цієї процедури.
З огляду на наведене, судова палата убачала за необхідне відступити від правового висновку, сформованого у постановах Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 826/10147/18 та від 14 травня 2020 року у справі № 640/10608/19, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм процесуального права.
Беручи до уваги вищевикладене, для забезпечення єдності судової практики та з урахуванням правової позиції, сформованої у судовому рішенні Верховного Суду у справі № 640/14645/19, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі.
Враховуючи викладене, Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми процесуального права, внаслідок чого дійшли помилкових висновків про наявність підстав для закриття провадження у справі, що призвело до постановлення незаконних судових рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349-356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити повністю.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року - скасувати, а справу № 640/752/20 направити для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська
Н.В. Шевцова