06 жовтня 2021 року
Київ
справа №9901/400/21
адміністративне провадження №П/9901/400/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача ОСОБА_2,
суддів: Берназюка Я.О., Бевзенка В.М., Стеценка С.Г., Желєзного І.В.,
розглянувши заяви суддів ОСОБА_2, Желєзного І.В. про їх самовідвід у справі №9901/400/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
05.10.2021 до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2021 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: ОСОБА_2 - головуючий суддя, судді: Берназюк Я.О., Бевзенко В.М., Стеценко С.Г., Желєзний І.В.
06.10.2021 суддями Верховного Суду ОСОБА_2, Желєзним І.В., з посиланням на положення пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, заявлено про самовідвід від розгляду зазначеної справи.
Заяви суддів про самовідвід мотивовані наступним.
Так, відповідачем у даній справі є Вища рада правосуддя.
Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 28.10.2020, залишеним без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 28.01.2021, суддю ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Суддя ОСОБА_2 оскаржує вказані рішення до Великої Палати Верховного Суду.
Крім того, 30.06.2021 Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя ухвалено рішення про відкриття дисциплінарної справи щодо судді Желєзного І.В.
Вказані обставини не впливають на неупередженість суддів при розгляді цієї справи і не свідчить про особисту зацікавленість в результаті її розгляду, однак з метою уникнення виникнення у учасників справи таких сумнівів щодо неупередженості та безсторонності суду судді ОСОБА_2, Желєзний І.В. вважають за необхідне заявити самовідвід.
Колегія суддів, обговоривши доводи заяв суддів ОСОБА_2, Желєзного І.В. про самовідвід, дослідивши матеріали справи, виходить з такого.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010 визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. "Пуллар проти Сполученого Королівства", 10.06.1996, § 32 , Звіти 1996-III).
У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, "правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. "Де Куббер проти Бельгії", 26.10.1984, § 26, Серія А, № 86).
Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо самовідводу.
Враховуючи викладене та з метою недопущення виникнення обставин, які можуть викликати в учасників справи сумніви щодо їх неупередженості, Суд дійшов висновку про задоволення заяв про самовідвід суддів ОСОБА_2, Желєзного І.В. у цій справі.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити заяви суддів Верховного Суду ОСОБА_2, Желєзного І.В. про самовідвід від участі у справі №9901/400/21.
Відвести суддів ОСОБА_2, Желєзного І.В. від розгляду справи №9901/400/21.
Передати справу №9901/400/21 для повторного автоматичного розподілу з метою визначення складу колегії суддів для розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя І.В. Желєзний