про відмову у відкритті касаційного провадження
06 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 240/15409/20
адміністративне провадження № К/9901/30349/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні періоду роботи з 06.08.1979 по 01.01.1991 на посаді медичної сестри фізіотерапевтичного відділення обласного лікувально-санаторного управління до стажу роботи за вислугу років та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 06.08.1979 по 01.01.1991 на посаді медичної сестри фізіотерапевтичного відділення обласного лікувально-санаторного управління до стажу роботи за вислугу років та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій у відповідності до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року, позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху. Визнано неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року. Скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання доказів, які підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 19 серпня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому скаржник зазначає, що копію оскаржуваного судового рішення Житомирський окружний адміністративний суд видав нарочно уповноваженому представнику органу Пенсійного фонду 14 липня 2021 року.
Однак, колегія суддів не може прийняти до уваги вищевказаний доказ в якості обґрунтування причин поважності пропуску строку на касаційне оскарження з огляду на таке.
Частиною другою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини першої, другої, третьої та п'ятої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.
У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів із дня його складання в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Частиною шостою цієї ж статті визначено, що днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Аналіз наведених вище положень свідчить про те, що належним доказом, який би підтверджував дату отримання судового рішення є розписка про його отримання, у випадку, якщо судове рішення отримується безпосередньо в приміщенні суду.
Водночас, скаржник вказуючи на те, що судове рішення отримувалось нарочно в приміщенні Житомирського окружного адміністративного суду, не надав розписку про його отримання, а тому вказані доводи не можуть бути визнані Судом належними та такими, що підтверджують дату отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який діє як суб'єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена в її поданні, повинен вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Зважаючи на викладене вище, оскільки колегією суддів визнано неповажними наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.
3. Надіслати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя І.В. Желєзний