07 жовтня 2021 року
Київ
справа №500/2997/20
адміністративне провадження №К/9901/34774/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Держпраці у Тернопільській області
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року
у справі № 500/2997/20
за позовом Приватного підприємства «Охорона-Захід-Центр»
до Управління Держпраці у Тернопільській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
Приватне підприємство «Охорона-Захід-Центр» звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Тернопільській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ТР468/40/АВ/ТД-ФС від 10 квітня 2019 року, у розмірі 250 380,00 грн.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року, позов задоволено.
15 вересня 2021 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року у справі №640/28497/20.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 вересня 2021 року визначено колегію суддів у складі: Мацедонської В.Е. (судді-доповідача), суддів Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року заяви суддів Мацедонської В.Е., Данилевич Н.А., Шевцової Н.В. про самовідвід задоволено. Відведено Мацедонську В.Е., Данилевич Н.А., Шевцову Н.В. від участі у розгляді справи №500/2997/20. Передано матеріали касаційної скарги у справі №500/2997/20 (провадження №К/9901/34774/21) до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу, скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Желєзного І.В. (судді-доповідача), суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В. про що складено протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 жовтня 2021 року.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст. ст. 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 5 ст. 333 цього Кодексу.
Оскаржувана постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалена 23 червня 2021 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 15 вересня 2021 року, тобто пропустивши строк на касаційне оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В касаційній скарзі наявне клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому зазначено, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції отримано в Тернопільському окружному адміністративному суді 27 серпня 2021 року, на підтвердження чого надано заяву про видачу копії постанови суду із вхідною відмітною суду першої інстанції.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів зазначає таке.
За змістом частини першої ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Із інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року підписана судом апеляційної інстанції 23 червня 2021 року та оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 25 червня 2020 року.
Частиною 5 ст. 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Зазначені скаржником у касаційній скарзі обставини не свідчать про ненаправлення йому судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення, оскільки обов'язок такого направлення/вручення встановлено процесуальним законом (ст. 251 КАС України).
Крім того, слід зазначити, що надана скаржником заява про видачу копії постанови суду не містить відмітку про отримання такого рішення, а лише реєстраційний штамп Тернопільського окружного адміністративного суду.
Касатором не надано належних та достатніх доказів свого твердження, якими, на переконання Суду можуть бути, зокрема, письмові відповіді (довідки) суду, у провадженні або на зберіганні в якого знаходиться справа, про наявність/відсутність в матеріалах справи супровідного листа про направлення відповідного судового рішення, повідомлення про доставлення судового рішення на офіційну електронну адресу особи, повідомлення про вручення/невручення поштового відправлення з таким рішенням; копією опису документів, що містяться в матеріалах справи, тощо.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Для доступу до судових рішень Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, що є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру вносяться всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.
Відповідно до ч .ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог ст. 7 цього Закону.
Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року оприлюднена 25 червня 2021 року.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, що кореспондується із приписами ст. 44 КАС України.
Отже, інформацію про оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скаржник мав можливість отримати з Єдиного державного реєстру судових рішень, починаючи з 25 червня 2021 року, однак, касаційну скаргу подано лише 15 вересня 2021 року.
Значний проміжок часу з моменту оприлюднення рішення суду апеляційної інстанції та поданням скаржником касаційної скарги вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у даній справі.
Така бездіяльність/дії скаржника, на думку колегії суддів, можуть бути спрямовані на свідоме, невиправдане затягування судового процесу, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом. Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
З огляду на викладене, наведені скаржником у клопотанні підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Крім того, колегія суддів зазначає, що матеріали справи № 500/2997/20 відсутні у Верховному Суді, а тому Суд позбавлений можливості встановити дату отримання відповідачем рішення суду апеляційної інстанції.
Зважаючи на наведене, вказані скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження причини його пропуску, не є поважними в розумінні вимог процесуального закону, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Також, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Приписами пп. 1-4 ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. ч. 2 і 3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на правові позиції Верховного Суду, які висловлені у постановах від 20 червня 2018 року у справі №820/1186/17, від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19, оскільки наведені судові рішення стосуються оцінки судом інших фактичних обставин справи. Так, у зазначених судових рішеннях різні предмети спору, що унеможливлює використання висновків Верховного Суду в межах даних правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням доказів дати отримання оскаржуваного рішення або навести інші підстави з відповідними доказами та обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України
Неусунення недоліків касаційної скарги в частині ненадання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України).
У випадку неусунення недоліків касаційної скарги в частині необґрунтування наявності підстав касаційного оскарження згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України, така буде повернута особі, яка її подала, відповідно до п. 1 ч.4 ст. 169 та ч. 2 ст. 332 КАС України.
Керуючись ст.ст. 169, 328, 330, 332, 333 КАС України,
Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 500/2997/20, викладені у клопотанні Управління Держпраці у Тернопільській області про поновлення строку на касаційне оскарження.
Залишити без руху касаційну скаргу Управління Держпраці у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 500/2997/20 за позовом Приватного підприємства «Охорона-Захід-Центр» до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Надати скаржнику строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді Я. О. Берназюк
Н. В. Коваленко