07 жовтня 2021 року Справа № 300/3822/21 пров. № А/857/16845/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большкової О.О., Затолочного В.С.,
при секретарі судового засідання - Петрунів В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року (суддя Главач І.А., м.Івано-Франківськ),
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - ВПВР, Управління, ПЗМУЮ відповідно) в якому просив:
визнати бездіяльність державного виконавця ВПВР Антонюка А.Г. (далі - Державний виконавець) щодо вчинення виконавчих дій по виконанню постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі №300/2239/20 (далі - Постанова суду);
зобов'язати відповідача здійснити виконавчі дії по виконанню Постанови суду.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В доводах апеляційної скарги вказує, що Державним виконавцем не вчинено жодних дій щодо належного та своєчасного виконання судового рішення, а судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам скаржника наведених ним у позові.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
ВПВР в судове засідання не надіслав свого представника, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому суд апеляційної інстанції відповідно до вимог частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності належним чином повідомлених сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що оскаржуючи бездіяльність Державного виконавця в частині примусового виконання виконавчого документа по справі №300/2239/20 позивачем жодним чином не доведено того, що відповідачем не вживаються заходи щодо забезпечення належного та повного виконання судового рішення.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Державним виконавцем 18.05.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №65471205 з виконання виконавчого листа №300/2239/20 (далі - Виконавчий лист), виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 13.05.2021 про зобов'язання Чернівецького окружного адміністративного суду здійснити дії щодо цільового використання бюджетних коштів в розмірі - 360711,25 грн (що надійшли з розрахункового рахунку Державного казначейства України (19.12.2019 здійснено безспірне списання коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» ) на рахунок суду для придбання квартири та передачі її в користування ОСОБА_1 (а.с.7-8).
Пунктом 2 вказаної постанови зобов'язано боржника - Чернівецький окружний адміністративний суд виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.
На адресу відповідача 26.05.2021 надійшов лист боржника від 24.05.2021 №01-22/4801/2021, яким повідомлено виконавця про те, що 18.05.2021 з метою виконання вищевказаного Виконавчого листа Чернівецьким окружним адміністративним судом видано розпорядження «Про вжиття заходів щодо придбання службового житла» №41-Р (далі - Розпорядження), пунктом 2 якого зобов'язано розмістити оголошення щодо купівлі за бюджетні кошти квартири на сайті Судової влади, у місцевих засобах масової інформації та пунктом третім зобов'язано повідомити ОСОБА_1 про вжиття даних заходів і запропонувати стягувачу надати власні пропозиції стосовно купівлі службового житла.
Вказаним листом також повідомлено відповідача про виконання боржником виконавчого листа у повному обсязі (а.с.51-52).
На виконання вимог Розпорядження боржник 19.05.2021 звернувся до ОСОБА_1 з відповідним листом за №02-36/4579/2021, у якому роз'яснив позивачу хід виконання рішення суду та запропонував надати власні пропозиції щодо купівлі службового житла. Вказаний лист отримано ОСОБА_1 24.05.2021, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.53-58).
Надалі, 30.07.2021 відповідачем отримано листа боржника за №02-36/6926/2021 від 27.07.2021, у якому зазначено про вжиті Чернівецьким окружним адміністративним судом заходи, зокрема, вказано, що 05.07.2021 стягувач звернувся до боржника із заявою в якій, серед іншого надав власні пропозиції щодо купівлі житла від забудовника ПФ «Галицький двір». Чернівецьким окружним адміністративним судом надано відповідь на таку заяву позивача щодо необхідності конкретизації одного об'єкта нерухомості із запропонованих ним чотирьох, найбільш прийнятного (а.с.44-45).
Разом з цим, листом від 23.07.2021 №02-36/6898/2021 ОСОБА_1 повідомлено про те, що в серпні/вересні 2021 року відбудуться збори суддів, порядком денним яких передбачено розгляд питання щодо виконання, серед іншого, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі №300/2239/20 (далі - Рішення суду). Запропоновано ОСОБА_1 бути присутнім під час проведення вказаних зборів та повідомлено про те, що за розміщеними Чернівецьким окружним адміністративним судом оголошеннями про придбання житла жодних пропозицій не надходило (а.с.46-47).
Не погоджуючись із вжитими боржником заходами, позивачем 07.07.2021 подано до відповідача скаргу на дії державного виконавця, обґрунтовану тим, що Чернівецьким окружним адміністративним судом вчиняються дії щодо придбання позивачу ще одного службового житла, яким його забезпечено ще з 2011 року у м. Чернівці, необґрунтовано посилаючись при цьому на норму статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка регулює питання придбання житла для судді, призначеного на посаду. З огляду на вказане, ОСОБА_1 просив відповідача вжити відповідних заходів реагування щодо бездіяльності державного виконавця Антонюка А.Г. (а.с.48).
Керуючись приписами статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), 05.08.2021 Державним виконавцем на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду направлено заяву про зміну способу і порядку виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2021 року по справі №300/2239/20, шляхом здійснення нарахування на особистий розрахунковий рахунок позивача коштів в сумі 360711,25 грн, що надійшли з розрахункового рахунку Державного казначейства України (19.12.2019 здійснено безспірне списання коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів») на рахунок суду, для подальшого придбання ОСОБА_1 квартири самостійно (а.с.36-43).
Станом час апеляційного розгляду ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі №300/2239/20 (далі - Ухвала суду) змінено спосіб і порядок виконання Постанови суду про зобов'язання Чернівецького окружного адміністративного суду здійснити дії щодо цільового використання бюджетних коштів в розмірі - 360711,25 грн, що надійшли з розрахункового рахунку Державного казначейства України (19.12.2019 здійснено безспірне списання коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів») на рахунок суду для придбання квартири та передачі її в користування ОСОБА_1 , на здійснення нарахування на особистий розрахунковий рахунок ОСОБА_1 коштів в сумі 360711,25 грн, для подальшого придбання ним квартири.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону )
Частиною першою статті 18 Закону визначено, що на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За частиною другою цієї статті Закону виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до частин першої, шостої статті 26 цього ж Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів
Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (частина перша статті 28 Закону).
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Положеннями статті 63 Закону встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Зважаючи на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем-апелянтом не доведено того, що відповідачем не вживаються заходи щодо забезпечення належного виконання Постанови суду.
Крім того, з вище встановлених обставин справи видно, що як і боржник, в частині належного повідомлення ВПВР щодо ходу виконання Постанови суду, так і державний виконавець вчиняли дії щодо своєчасного та в межах розумного строку виконання Постанови суду та повідомляли про такі дії позивача.
Доказом вчинення таких дій є, зокрема звернення Державного виконавця до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, яка згідно Ухвали суду задоволена та кошти в сумі 360711,25 грн, що надійшли з розрахункового рахунку Державного казначейства України (19.12.2019 здійснено безспірне списання коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів») мають бути нараховані на особистий рахунок позивача, для подальшого придбання ним квартири.
Доводи ж скаржника щодо неналежного виконання Постанови суду може бути підставою для захисту позивачем своїх порушених прав в порядку статті 383 КАС якою встановлено особливості провадження у справах про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, а тому оскаржуване рішення суду є законними та обґрунтованими і скасуванню не підлягає.
Наведені ж в апеляційній скарзі доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 271, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
В. С. Затолочний
Повне судове рішення складено 7 жовтня 2021 року.