Справа №991/6506/21
Провадження №11-сс/991/605/21
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
04 жовтня 2021 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
особи, яка подала скаргу, ОСОБА_6 ,
представника особи, яка подала скаргу, ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 вересня 2021 року,
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.09.2021 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_6 . В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою задовольнити вимоги, викладені у його скарзі, та зобов'язати уповноважених осіб НАБУ внести відомості до ЄРДР за заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення від 08.09.2021.
Посилається на такі обставини.
Із аналізу п.1 ч.1 ст.303, ч.1, п.4 ч.5 ст.214 КПК України слідує, що заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення розглядає особа, яка має спеціальний процесуальний статус, а саме слідчий, дізнавач чи прокурор. Однак, вказані вище норми були порушені представниками НАБУ, оскільки скаргу ОСОБА_6 розглянуто особою, яка не має спеціального статусу. Крім того ця особа, керуючись власними переконаннями, дійшла до висновку про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Статтею 110 КПК України не передбачений такий вид процесуальних рішень слідчого, як лист, за наслідками розгляду заяви про кримінальне правопорушення, поданої в порядку ст.214 КПК України.
Факт відсутності події кримінального правопорушення встановлюється під час досудового розслідування після внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Встановлення будь-яких обставин щодо змісту повідомлення про вчинення кримінального правопорушення поза досудовим розслідуванням чинним КПК України не передбачено. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Таким чином, на думку автора апеляційної скарги, були наявні всі законні підстави для задоволення скарги ОСОБА_6 .
Слідчий суддя дослідив доводи повідомлення про кримінальне правопорушення та надав їм відповідну оцінку, чим перебрав на себе повноваження слідчого, дізнавача чи прокурора. Натомість викладені обставини у скарзі слідчим суддею залишені поза увагою, із чого слідує, що слідчий суддя взагалі не здійснив розгляд його скарги в порядку кримінального процесуального законодавства.
Представнику ОСОБА_6 була продемонстрована упередженість та неповага під час видачі копії повного тексту ухвали слідчого судді, яка відбулася із затримкою та могла вплинути на строк оскарження цього рішення у суді апеляційної інстанції.
Представник НАБУ, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважність причин неприбуття не повідомив.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі представника НАБУ.
ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та надали пояснення, що аналогічні її доводам.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_7 , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
08.09.2021 ОСОБА_6 засобами поштового зв'язку направив до НАБУ повідомлення про вчинення суддею Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 КК України.
Згідно із відомостями, що містяться у листі вих.№111-188/28614 від 16.09.2021, підписаному в.о. Начальника відділу по роботі зі свідками та заявниками ОСОБА_9 , за результатами розгляду в межах компетенції повідомлення ОСОБА_6 . Головним підрозділом детективів НАБУ не встановлено достатніх об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, віднесених до підслідності детективів НАБУ, у зв'язку з чим відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
21.09.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_6 , у якій він просив слідчого суддю зобов'язати уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості про ймовірне вчинення суддею ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 КК України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків.
У повідомленні ОСОБА_6 від 08.09.2021 не зазначені обставини, які б могли свідчити про вчинення суддею Солом'янського районного суду міста Києва кримінальних правопорушень. Твердження останнього фактично зводяться до незадоволення бездіяльністю, допущеною суддею під час підготовки справи до судового розгляду, що може мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної, а не кримінальної відповідальності. Тому відсутні підстави для внесення до ЄРДР відомостей про вчинення суддею кримінального правопорушення.
Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Із положень п.1 ч.1 ст.303 КПК України слідує, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до цієї норми, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Згідно із ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому до ЄРДР відповідно до п.4 ч.5 ст.214 КПК України вноситься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положеннями ч.4 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Із наведеного слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у заяві або повідомленні даних про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Крім того, норми чинного кримінального процесуального законодавства встановлюють обов'язок здійснити фіксування наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, достатніх для реалізації завдань кримінального провадження, визначених у ст.2 КПК України, а не будь-якої інформації, направленої особою як заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи вказане, слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та з'ясовуючи чи наділена уповноважена особа НАБУ обов'язком вчинити певну процесуальну дію - внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 , був зобов'язаний надати оцінку не лише доводам скарги на бездіяльність, а й заяви (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення.
Тому помилковим є посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчий суддя перебрав на себе повноваження органу досудового розслідування, прокурора та надав оцінку доводам повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
У повідомленні про кримінальне правопорушення зазначено такі обставини. 13.11.2020 ОСОБА_6 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовною заявою про оскарження дій працівників патрульної поліції, яку ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 20.11.2020 у справі №754/15113/20 передано за територіальною підсудністю за місцезнаходженням відповідача, а саме до Солом'янського районного суду міста Києва. 29.01.2021 вказана справа надійшла до Солом'янського районного суду міста Києва та згідно із даними автоматизованого протоколу розподілу справ розподілена судді ОСОБА_8 . За твердженням заявника, майже два місяці справа не призначалася до судового розгляду. І лише після того, як він звернувся до суду з інформаційним запитом, 21.04.2021 в Єдиному державному реєстрі судових рішень з'явилася ухвала про відкриття провадження у справі від 02.02.2021. Із Єдиного державного реєстру декларацій ОСОБА_6 стало відомо про те, що з 01.09.2016 суддя ОСОБА_8 отримала від Державного підприємства «Ремонтно-будівельне управління Міністерства внутрішніх справ України» у користування квартиру загальною площею 31 кв.м. На його переконання, зазначену квартиру суддя отримала в якості неправомірної вигоди за майбутню лояльність до представників органів внутрішніх справ, зокрема патрульної служби, у судових справах за їхньою участю. Тим самим, на думку ОСОБА_6 , пояснюється відсутність судового рішення у справі за його адміністративним позовом. Тому суддя ОСОБА_8 , маючи особливий правовий статус, отримала від Національної поліції України завуальовану пропозицію неправомірної вигоди та з огляду на час, із якого вона користується квартирою, прийняла таку вигоду, що відповідно до ст.368 КК України є кримінальним правопорушенням.
Разом із тим фактичних даних, які б вказували на наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення суддею Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_8 , зазначеного у повідомленні ОСОБА_6 , не наведено.
Згідно із диспозицією ст.368 КК України кримінально караним є прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Однак викладені в повідомленні відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 КК України, є лише припущенням, яке ґрунтується на обставинах, зазначених в декларації, та обставинах щодо строку розгляду адміністративної справи, які не містять достатніх даних для того, щоб розпочати досудове розслідування, так як досудове розслідування розпочинається саме за наявності обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Із огляду на вказане такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, є посилання апеляційної скарги на те, що факт відсутності події кримінального правопорушення встановлюється під час досудового розслідування після внесення відповідних відомостей до ЄРДР, що встановлення будь-яких обставин щодо змісту повідомлення про вчинення кримінального правопорушення поза досудовим розслідуванням чинним КПК України не передбачено, та, що відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Доводи апеляційної скарги про те, що ст.110 КПК України не передбачений такий вид процесуальних рішень слідчого, як лист, у тому числі при розгляді заяви про кримінальне правопорушення, поданої в порядку ст.214 КПК України, що розгляд повідомлення про кримінальне правопорушення ОСОБА_6 здійснено особою, яка не має спеціального статусу, тобто не слідчим, дізнавачем чи прокурором, є неспроможними, оскільки вказаним листом, підписаним в.о. Начальника відділу по роботі зі свідками та заявниками ОСОБА_9 , лише повідомлено заявника про невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, тобто констатовано факт бездіяльності, яка може бути оскаржена на досудовому провадженні відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчий суддя взагалі не здійснив розгляд скарги ОСОБА_6 у порядку кримінального процесуального законодавства, є необґрунтовані, оскільки з тексту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя дослідив обставини, наведені ОСОБА_6 у скарзі, та прийшов до правильного висновку, що такі фактично стосуються бездіяльності судді під час підготовки справи до судового розгляду.
Твердження апеляційної скарги про те, що представнику ОСОБА_6 була продемонстрована упередженість та неповага під час видачі копії повного тексту ухвали слідчого судді, яка відбулася із затримкою та могла вплинути на строки оскарження цього рішення у суді апеляційної інстанції, на думку колегії суддів, безпідставні, оскільки не стосуються предмета апеляційного оскарження, визначеного ст.392 КПК України.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Із огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 вересня 2021 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4