Справа № 619/4005/19 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/1848/21 Доповідач: ОСОБА_2
28 вересня 2021 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2 ,
- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
- секретаря ОСОБА_5 ,
- представника ОСОБА_6 ,
- власника майна ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 06.09.2021,-
Цією ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019220280001334 від 05.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України.
Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 30.08.2021 прокурор Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_8 звернулася до суду з клопотанням в межах матеріалів кримінального провадження №12019220280001334 від 05.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України про арешт майна.
В обґрунтування клопотання зазначив, що у провадженні СВ ВП №3 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження за №12019220280001334 від 05.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про накладення арешту, слідчий суддя послався на те, що прокурор не довела необхідності арешту автомобіля марки «Honda» моделі «Аccord» р/н НОМЕР_1 , оскільки слідчому судді не було надано доказів пред'явлення цивільного позову до ОСОБА_7 .
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 06.09.2021 та постановити нову, якою задовольнити клопотання.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам КПК України.
Повідомлений належним чином про час та місце розгляду апеляції прокурор до суду апеляційної інстанції не прибув.
За наведених вище обставин враховуючи стислі строки регламентовані ч. 2 ст. 422 КПК України судова колегія вважає можливим розглянути апеляцію по суті, без участі прокурора, належним чином повідомленого про час та місце проведення апеляційного розгляду, так як в силу вимог ч. 4 ст. 405 КПК України його участь в розгляді справи не є обов'язковою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку ОСОБА_7 та його представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів судового провадження вбачається, що проводиться досудове слідство по кримінальному провадженні №12019220280001334 від 05.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України. (а. с. 1 - 3).
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором не доведено необхідності арешту автомобіля марки «Honda» моделі «Аccord» р/н НОМЕР_1 , оскільки слідчому судді не було надано доказів пред'явлення цивільного позову до ОСОБА_7 .
Відповідно до порядку, передбаченого ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст. ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 06.09.2021 про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту по кримінальному провадженню №12019220280001334 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді