ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 42/9101.06.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Територіальне міжгосподарче об'єднання “Ліко-Холдінг” м. Києва
до Комунального підприємства “Київпастранс” м. Києва
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 1280327,32 грн.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача Бойчак В.О.,
від відповідача Воробйов О.В.
у березні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Територіальне міжгосподарче об'єднання “Ліко-Холдінг” звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору № 37 на постачання теплової енергії від 31 січня 2008 р. останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом лютого 2008-січня 2010 років теплову енергію, заборгувавши 987472,11 грн.
З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 158288,93 грн., три проценти річних з простроченої суми 38198,19 грн., пеню 97368,09 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.
Протягом розгляду справи позивач в установленому порядку предмету позову не змінював. Поданим клопотанням про долучення до справи уточненого розрахунку позовних вимог, предмет спору змінений не був, тому суд розглядає справу згідно первісно заявлених позовних вимог.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на його безпідставність.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 31 січня 2008 р. між сторонами у справі було укладено договір № 37 на постачання теплової енергії, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати до належного відповідачу будинку по вул. Трутенка, 32-А у м. Києві теплову енергію в обсязі 800 Гкал/місяць, а відповідач -щомісячно до 15 числа поточного місяця оплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Строк дії договору відповідно до умов п. 7.1 договору встановлений з моменту його підписання до 31 грудня 2008 р. Споживач зобов'язаний своєчасно узгоджувати з постачальником заявку на кількість відпуску теплової енергії, максимальне навантаження, витрати теплофікаційної води, максимальний водозабір та норму втрати на відповідний рік. За відсутності такої узгодженої заявки кількість теплової енергії, максимальне навантаження, витрати приймаються постачальником відповідно до раніше обумовлених договором.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Відповідно до вимог ст. 20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів спожитої теплової енергії та розміру проведених відповідачем оплат за неї.
Згідно з твердженнями позивача, наявними у матеріалах справи актами здачі-приймання виконаних робіт, поданим ним розрахунком протягом лютого 2008 - січня 2010 року вартість поставленої у цей період відповідачу теплової енергії за договором становить 1572472,11 грн.
Суд критично оцінює указані докази, оскільки розрахунок вартості поставленої за договором теплової енергії проведений позивачем не на підставі тарифів на теплову енергію, чинних протягом позовного періоду.
З пояснень позивача, матеріалів справи, вбачається, що вартість частини поставленої в спірний період теплової енергії, зокрема, за грудень 2008-лютий 2009 років, позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №№ 1780/1 від 25 грудня 2008 р., 127, 128 від 5 лютого 2009 р.
Згідно з Указами Президента України відповідно №№ 1199/2008 від 24 грудня 2008 р., 65/2009 від 3 лютого 2009 р., 76/2009 від 9 лютого 2009 р. зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж позивачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує відповідача робити те, що не передбачено законодавством.
До 1 грудня 2008 р. тарифи на теплову енергію, що виробляється відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.
Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р. про втрату чинності розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. скасоване.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 2 березня 2009 р. з 10 лютого 2009 р. поновлено у дії розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.
За таких обставин суд вважає необхідним здійснення нарахування плати за теплову енергію, спожиту протягом грудня 2008- лютого 2009 років за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.
Таким чином, вартість поставленої теплової енергії на підставі чинних на час передачі тарифів на виробництво теплової енергії, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р., становить 1070478,23 грн., виходячи з того, що вартість послуг наданих у грудні 2008 р. становить 117388,08 грн., а не 366099,60 грн., у січні 2009 р. становить 96817,92 грн., а не 300587,04 грн., та в лютому 2009 р. -80095,74 грн., а не 129608,98 грн. як визначено позивачем.
Поданим позивачем розрахунком та поясненнями відповідача стверджується, що одержана теплова енергія оплачена відповідачем у загальному розмірі 585000 грн.
Доказів належної оплати за договором суду не надано.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 485478,23 грн. боргу (1070478,23-585000), а також 77819,58 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 18779,37 грн. три проценти річних з простроченої суми та 47869,07 грн. передбаченої п. 2.14 договору пені з урахуванням фактичного розміру прострочених сум.
Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Територіальне міжгосподарче об'єднання “Ліко-Холдінг” м. Києва задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства “Київпастранс” (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Територіальне міжгосподарче об'єднання “Ліко-Холдінг” (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 88, код 16307284) 485478,23 грн. боргу, 77819,58 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 18779,37 грн. три проценти річних з простроченої суми, 47869,07 грн. пені, 12546,50 грн. витрат по оплаті державного мита, 116,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У позові в іншій частині відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар