Справа № 11-535/2010 р.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Чернюк І.В.
Доповідач: Ващук В.П.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Вінницької області
в складі:
головуючого: Старинця Ю.В.
суддів: Ващук В.П., Сілакова С.М
за участю прокурора: Фінца Д.Г.
розглянула « 24» червня 2010 року матеріали справи за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від «16» квітня 2010 року, якою в задоволенні клопотання засудженого
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Чити, засудженого:
- 15.12.1997 року Миколаївським обласним судом за ст. ст. 140 ч.3, 142 ч.3, 69, 93 п.п. «а,з», 19, 93 п.п. «а,з», 17, 93 п.п. «а,з», 19, 17, 93 п.п. «а,г, з» КК України ( в редакції 1960 року) до смертної кари - розстрілу, з конфіскацією всього особистого майна;
- 24.04.2000 року судовою палатою у кримінальних справах Миколаївського обласного суду покарання у вигляді смертної кари замінено на довічне позбавлення волі з конфіскацією всього особисто майна,
про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства вироку Миколаївського обласного суду від 15.12.1997 року відмовлено.
Згідно матеріалів справи, засуджений ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про перегляд та приведення у відповідність до вимог чинного законодавства вироку відносно нього, мотивуючи свої вимоги тим, що 07.05.2008 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманизації кримінальної відповідальності» від 15.04.2008 року, яким передбачені зміни вироку суду, згідно якого він відбуває покарання. Мотивував клопотання також тим, що рішенням Конституційного Суду України від 29.12.1999 року визнано неконституційність існування і застосування смертної кари як виду покарання. Вважає, що це рішення є нормою прямої дії і з 29.12.1999 року в Україні санкція ст. 93 КК України містить покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років. Тому нова редакція ст. 93 КК України 1960 року отримала зворотню дію і поширювалась на осіб, які вчинили злочини до 29.12.1999 року. Законом від 22.02.2000 року було введено покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Отже кримінальна відповідальність за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах, знову була посилена порівняно з тією, яка була передбачена КК України в редакції чинній після 29.12.1999 року. Тому Закон від 22.02.2000 року не має зворотної дії в часі. Вирок, яким засуджено до смертної кари, повинен бути переглянутий судом і приведений у відповідність до чинного законодавства. Оскільки він вчинив злочин до 29.12.1999 року, то йому не може бути призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, і призначена йому смертна кара повинна бути замінена на позбавлення волі строком не більше 15 років.
В своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2, ставить питання про скасування постанови Староміського районного суду м. Вінниці від 16 квітня 2010 року. Привести у відповідність чинного законодавства вирок щодо нього від 15.12.1997 року, так як 07.05.2008 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-Процесуального кодексів щодо гуманізації кримінальної відповідальності».
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність та обгрунтованість постанови щодо ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Суд обгрунтовано відмовив в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства вироку Миколаївського обласного суду від 15.12.1997 року.
ОСОБА_2 відповідно до вироку Миколаївського обласного суду засуджений за ст. ст. 140 ч.3,142 ч.3, 69, 93 п.п. «а,з», 19, 93 п.п. «а,з», 17, 93 п.п. «а,з», 19, 17, 93 п.п. «а,г,з», 42 КК України до смертної кари - розстрілу.
Верховною Радою України 22 лютого 2000 року внесені зміни до Кримінального Кодексу України ( в редакції 1960 року), Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України. Статтю 24 КК України, яка передбачала міру покарання « смертна кара» - виключено, доповнено ст. 25-2 КК України, згідно якої найсуворішою мірою покарання є «довічне позбавлення волі».
На засудженого ОСОБА_2 не розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» від 15.04.2008 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 16 квітня 2010 року щодо відмови в задоволення клопотання засудженого ОСОБА_2 про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства вироку Миколаївського обласного суду від 15.12.1997 року, - залишити без змін.
Судді: