Справа № 953/10303/20
н/п 2/953/363/21
28 вересня 2021 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Колесник С.А.,
за участю секретаря судового засідання Кудінової К.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Кузьміної С.В.,
представника відповідача - адвоката Каткової А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 953/10303/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності,-
30.06.2020 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому з урахуванням уточнень, остаточно просив: 1) встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період часу з 01.04.2013 по теперішній час, тобто по 30.06.2020 року; 2) визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 06.09.2008 між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований відділом актів цивільного стану по м. Харкову № 1 Харківського міського управління юстиції. Від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01.04.2013 розірвано шлюб, укладений між ними. Однак вони продовжували жити разом однією сім'єю.
Позивач працював, відповідачка була домогосподаркою. Маючи спільний бюджет, усі зароблені кошти вони витрачали разом на потреби родини, виховання сина та відпочинок, по черзі відвідували батьківські збори. В подальшому, за обопільною згодою, вони перевели сина для навчання до Комунального закладу «Харківська санаторна школа № 13».
ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився другий син - ОСОБА_5 , який на даний час ходить до дитячого садка № 123 та якого вони по черзі забирають ввечорі додому.
Під час спільного проживання однією сім'єю, 23.05.2013 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно умов якого ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_1 .
Позивач вказує, що квартира була придбана за особисті кошти ОСОБА_1
Після придбання квартири позивачем було зроблено ремонт квартири, а саме: замінено вікна, опалення, наслано паркет, поклеєно нові шпалери та інше. Також позивачем було придбано нові меблі, побутову техніку.
Посилаючись на приписи ч.4 ст.368 ЦК України, ч.2 ст.3, ст.ст. 27, 60, 74 СК України, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2020 справу передано для розгляду судді Колесник С.А. (а.с.15 т.1).
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом 01.07.2020 сформовано електронний запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - відповідача у справі та 01.07.2020 отримано відповідну довідку (а.с.16 т.1).
Ухвалою суду від 01.07.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с. 17 т. 1).
03.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову (а.с. 20 т. 1).
Ухвалою суду від 03.07.2020 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, заборонено будь-якій особі у будь-яких спосіб проводити реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 26-27 т. 1).
У судовому засіданні 18.08.2020 позивачем було подано уточнену позовну заяву (а.с. 39 т. 1).
03.09.2020 представником відповідача подано до суду заяву про виклик для допиту у судовому засідання в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (а.с. 51-52 т. 1).
03.09.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач заперечує проти позовних вимог позивача, вважає їх незаконними і необґрунтованими, посилаючись на те, що шлюбні відносини між колишнім подружжям ОСОБА_1 припинені з грудня 2012 року, що підтверджується рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01.04.2013 про розірвання шлюбу.
Посилання позивача на періодичний спільний відпочинок не є достатнім для визначення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в розумінні ст. 74 СК України, без наявності інших ознак сім'ї.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач ОСОБА_2 народила дитину ОСОБА_5 і є матір'ю одиначкою, отримує соціальні виплати на дитину.
ОСОБА_2 зареєстрована та проживає разом з двома дітьми за адресою: АДРЕСА_1 , в квартирі яка їй належить на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 23.05.2013 року. Твердження позивача щодо проживання однією сім'єю після розірвання шлюбу з 01.04.2013 року по теперішній час не підтверджується жодними належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
Щодо доводів позивача про працю позивача, відповідач зазначила, що позивач не вказує, де і ким він працював, також не зазначає будь-якого існування законного джерела надходження коштів. Разом з цим, відповідач офіційно працювала, що підтверджується відомостями, які містяться в трудовій книжці. На даний час ОСОБА_2 працює, є фізичною особою - підприємцем.
Щодо придбання квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач зазначила, що квартира була придбана за кошти, частина яких надані їй рідною бабцею - гр. ОСОБА_9 , від продажу квартири свого покійного брата ОСОБА_16 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується відповідними доказами, долученими до матеріалів справи, а інша частина коштів надана відповідачу членами її родини, у загальній сумі 41 000,00 доларів США.
Також відповідачка зазначає, що особисті відносини між сторонами після розірвання шлюбу є складними, і свідчать про відсутність навіть дружніх стосунків між колишнім подружжям, у зв'язку з чим відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 54-85 т. 1).
22.10.2020 представником відповідача подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (а.с. 98-105 т. 1).
22.10.2020 позивачем подано до суду заяву про виклик для допиту у судовому засідання в якості свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (а.с. 110 т. 1).
Також, 22.10.2020 позивачем подано заяву про долучення доказів до матеріалів справи (т. 1 а.с. 111-168).
Ухвалою суду від 22.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали (а.с. 170-171 т. 1).
Копію вказаної ухвали позивач отримав 22.10.2020 та 23.10.2020 подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору на виконання ухвали суду (а.с. 172 т. 1).
Ухвалою суду від 26.10.2020 продовжено розгляд цивільної справи, призначено підготовче засідання (а.с. 180 т. 1).
03.11.2020 позивачем повторно подано заяву про виклик для допиту у судовому засідання в якості свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_22 (а.с. 183 т. 1).
04.11.2020 представником відповідача подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (а.с. 184-202 т. 1).
Крім того, 04.11.2020 представником відповідача подано до суду заяву про виклик для допиту у судовому засідання в якості свідка ОСОБА_26 (а.с. 203 т. 1).
Також, 04.11.2020 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Катковою А.Г. заявлено клопотання про витребування доказів (а.с. 204 т. 1).
04.11.2020 позивачем ОСОБА_1 подано письмові пояснення в порядку ч. 1 ст. 43 ЦПК України, з яких позивач зазначає про те, що факт придбання спірної квартири за рахунок зароблених ним коштів підтверджується: свідоцтвом про реєстрацію фізичної особи підприємця та ліцензією на торгівлю виробами із дорогоцінного металу. В подальшому ним було зареєстровано ПП «Ювелірсервіс», яке також мало ліцензію на торгівлю дорогоцінними металами. Також касовими чеками на придбання золота, з якого вироблялись вироби. Крім цього, з метою будівництва, ним було придбано земельну ділянку, яку в подальшому було відчужено, а отримані грошові кошти спрямовані на оплату спірної квартири. Також ним було позичену значну суму коштів, які також були витрачені на оплату вартості квартири та її ремонту (а.с. 211 т. 1).
13.11.2020 та 16.11.2020 представником відповідача подані клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (а.с. 214-223 т. 1).
16.11.2020 позивачем ОСОБА_1 подано заяву про витребування доказів (а.с. 224 т. 1).
Ухвалою суду від 16.11.2020 клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Каткової А.Г. про витребування доказів задоволено, витребувано з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області інформацію про доходи які було отримано ОСОБА_1 в період з 01 січня 2008 року по 01 листопада 2020 року та витребувано у Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Кондратьєвої Дарії Юріївни належним чином завірені копії нотаріальної справи щодо посвідчення договору купівлі - продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , укладеного 02 вересня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 5600 (а.с. 227-228 т. 1).
24.11.2020 позивачем подано заяву про приєднання доказів до матеріалів справи (а.с. 231-256 т.1).
09.12.2020 представником відповідача подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (а.с. 2-3 т. 2).
Ухвалою суду від 09.12.2020 клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено, витребувано з Київського управління ГУ ДФС у Харківській області відомості про те, яку суму доходів щорічно за період починаючи з 01.01.2008 по день подання запиту, тобто 12.11.2020, було отримано ОСОБА_2 (а.с. 6 т. 2).
17.12.2020 до суду надійшли докази, які було витребувано ухвалою суду від 16.11.2020 з ГУ ДПС у Харківській області (а.с. 12-13 т. 2).
23.12.2020 представником позивача - адвокатом Кузьміною С.В. подано заяву про долучення документів та витребування доказів (а.с. 22-31 т. 2).
18.01.2021 до суду надійшли докази, які було витребувано ухвалою суду від 09.12.2020 з ГУ ДПС у Харківській області (а.с. 36-38 т. 2).
25.01.2021 представником позивача подано до суду заяву про долучення доказів до матеріалів справи (а.с. 43-54 т. 2).
26.01.2021 представником відповідача подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (а.с. 55-78 т. 2).
Крім того, 26.01.2021 представником відповідача подано заяву про доповнення резолютивної частини відзиву, зазначивши про те, що суму судових витрат покласти на позивача ОСОБА_1 , у тому числі і витрат, пов'язаних з розглядом справи (а.с. 79 т. 2).
Ухвалою суду від 26.01.2021 підготовче провадження у справі було закрито, та справу призначено до судового розгляду (а.с. 81-82 т. 2).
04.02.2021 представником відповідача подано клопотання про приєднання якісно відкопійованих доказів до матеріалів справи, які були подані раніше (а.с. 88-92 т. 2).
04.08.2021 до суду надійшли скрін-шот, переписка між сторонами (т. 2 а.с. 148-173).
05.08.2021 представником позивача подано заяву про підтвердження додаткових витрат на правничу допомогу (т. 2 а.с. 174-180).
05.08.2021 представником позивача подано заяву про визнання явки відповідача обов'язковою (т. 2 а.с. 192).
21.09.2021 представником відповідача подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (т. 2 а.с. 202-207).
21.09.2021 відповідачем подано письмові пояснення (т. 2 а.с. 208).
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кузьміна С.В. в судовому засіданні уточнену позовну заяву від 31.07.2020 підтримали, просили про її задоволення. В судовому засіданні 28.09.2021 позивач надав суду для залучення до матеріалів справи копію паспорту № НОМЕР_2 та копію свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 від 23.07.2021, які свідчать про зміну позивачем прізвища з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » (а.с.237-239 т.2).
Представник відповідача ОСОБА_29 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, з підстав, викладених у відзиві.
Вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Частиною другою статті 3 СК України ,визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно з частиною першою статті 36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Судом встановлено, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 06 вересня 2008 року.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого повторно 26.02.2015, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_4 , матір'ю якого є ОСОБА_2 , та батьком - ОСОБА_1 (а.с. 4 т. 1).
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Позивач звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що з грудня 2012 року шлюбні відносини припинені, сторони не ведуть спільного домогосподарства, не перебувають у фактичних шлюбних відносинах, тобто сім'я перестала існувати.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01.04.2013 у справі № 646/2407/13-ц н/п 2/646/983/2013 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено, шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 06 вересня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Харкова №1 Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1829 розірвано (а.с. 2 т. 1).
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 23.05.2013 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Т.П. (реєстровий № 1805), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 продали, а ОСОБА_2 купила чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 за 583 440,00 грн., що еквівалентно 71 500,00 доларів США (а.с. 6-7 т. 1).
У даній квартирі станом на 01.07.2020 року зареєстровані відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та двоє малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 16 т.1).
Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_5 , виданого Київським відділом державної реєстраці актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, 10.09.2014 відповідачка ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_2 (а.с. 3 т,1).
Сторони у вказаний період в інших шлюбах не знаходились.
Допитана в якості свідка ОСОБА_30 надала суду показання, що вона є подругою ОСОБА_24 і знайомою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Свідок зазначила, що сторони з 2008 року по 2020 рік проживали разом. Вказала, що вона декілька раз після купівлі спірної квартири була у гостях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та бачила зміни, а саме: поклеєні обої, шкаф, диван. Коли сторони навідували свідка вдома після перенесеної операції у 2015 році, у неї склалось враження, що вони є чоловіком та жінкою. Останній час, з 2020 року свідок декілька разів спілкувалась зі сторонами за допомогою телефонного зв'язку. Крім цього, зазначила, що їй відомо, що сторони разом відпочивали у піонерському лагері «Факел».
Допитана в якості свідка ОСОБА_24 надала суду показання, що вона є матір'ю позивача ОСОБА_1 Зазначила, що сторони у вересні 2008 року зареєстрували шлюб та проживали на зйомник квартирах. Свідок приходила до сина та невістки додому у гості, сиділа з онуком поки син працював, а невістка займалася своїми справами. У липні 2020 року ОСОБА_1 , в ході телефонної розмови повідомив, що вони з ОСОБА_2 розійшлися. В останнє ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в спірній квартирі бачила до карантину, десь восени 2019 року, це були вихідні, домовлялася про зустріч заздалегідь. Зазначила, що вона приходила до сторін у гості десь 5-6 разів у рік, здебільшого з приводу свят. Коли свідкок приходила у гості до родини сина, у неї складалося враження, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 поводили себе як звичайна сім'я. Свідок зазначила, що меблі у квартиру купував її син, оскільки ОСОБА_2 не працювала. На передодні купівлі спірної квартири ОСОБА_1 телефонував свідку та казав, що не вистачає коштів для придбання квартири. Вказувала, що ОСОБА_1 відкрив свою майстерню і цим заробляв на життя. Про розірвання шлюбу між сторонами вона дізналася у 2013 році, які її пояснили, що це із-за кредиту.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_22 надав суду покази, що він є кумом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , хрестив їх старшого сина ОСОБА_4 . З весілля у 2008 році до початку карантину 2020 року вважав сторін по справі такими, що проживаються разом однією сім'єю. Зазначив, що у вказаний період родинами ходили один до одного у гості, разом відзначали свята. В останнє в гостях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідок був десь улітку 2019 року. Свідок пояснив, що він разом із ОСОБА_1 2-3 рази на рік їздив ловити рибу, заїжджав до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , вони грузили речі і їхали ловити рибу. Відповідно після цього ОСОБА_1 повертався за цією ж адресою. Свідок консультував позивача з приводу проведення косметичного ремонту у спірній квартирі.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_25 надав суду показання, що він є знайомим ОСОБА_1 , останній раз бачив ОСОБА_1 років 9-10 тому. Зазначив, що він заходив на 5 хвилин у гості до ОСОБА_1 та бачив наявність дитячих іграшок, квартира була у жилому стані.
Допитана в якості свідка ОСОБА_19 надала суду покази, що вона є сусідкою сторін по справі. Пояснила, що десь влітку 2013 року ОСОБА_1 заїхав до квартири АДРЕСА_1 . Згодом заїхала ОСОБА_2 з сином. Свідок сприймала їх як одну родину. ОСОБА_1 займався питанням благоустрою під'їзду та прибудинкової території, організовував ремонти, садив дерева та квіти у дворі. Приблизно з літа 2020 року ОСОБА_1 перестав проживати разом з родиною.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_17 надав суду покази, що він є сусідом сторін по справі, проживає в квартирі АДРЕСА_7 . Зазначив, що ОСОБА_1 заїхав до квартири влітку 2013 року та займався ремонтом. Пізніше заїхала до квартири ОСОБА_2 з сином. Свідок сприймав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як родину. Вказав, що свідком сварок між сторонами він не був, ОСОБА_1 займався благоустроєм будинку, однак приблизно з літа 2020 року перестав проживати за вказаною адресою.
Допитана в якості свідка ОСОБА_18 надала суду показання, що вона є сусідкою сторін по справі, проживає в квартирі АДРЕСА_8 . Зазначила, що десь в червні 2013 року ОСОБА_1 заїхав до вказаної квартири та робив ремонт, а наприкінці літа заїхала ОСОБА_2 з сином ОСОБА_4 . Свідок сприймала сторін по справі як родину. Бачила ОСОБА_1 з пакетами продуктів, як він грався з дітьми у дворі, вирішував питання жителів під'їзду та будинку, організував ремонти під'їзду, садив дерева та квіти у дворі. ОСОБА_1 десь з вересня 2020 року перестав проживати разом із родиною.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_13 надав суду показання, що відповідачка приходиться йому онукою. Зазначив, що онука разом із ОСОБА_1 після одруження жили і були прописані за його адресою мешкання, прожили роки чотири і розлучилися, після чого онука купила собі квартиру, чим їй допомогала уся родина. Після переїзду онуки на нову квартиру ОСОБА_1 залишався бути прописаним у нього, і він не міг його довго виписати для отримання субсидії. ОСОБА_1 виписався тільки півтора роки тому і свідок нарешті отримав субсидію. Свідок пояснив, що фінансами допомагали усією родиною, він особисто віддав онуці 2 500 Євро. Зазначив, що після розірвання шлюбу ОСОБА_1 поводив себе неадекватно, вимагав у онуки вселитися в її квартиру, однак онука лише впускала ОСОБА_1 додому для спілкування з сином. Свідок вказував, що бував у гостях онуки пару разів на місяць, але ОСОБА_1 бачив тільки у дворі. Повідомив, що ОСОБА_2 у період шлюбу із ОСОБА_1 працювала у КП «Харківводоканал», а зараз займається підприємницькою діяльністю. У період шлюбу ОСОБА_1 також працював, у нього був бізнес пов'язаний із золотом, була майстерня з ювелірних прикрас. Зазначив, що про відносили між сторонами, знає зі слів онуки.
Допитана в якості свідка ОСОБА_12 надала суду показання, що відповідачка приходиться їй донькою. Пояснила, що донька купувала спірну квартиру вже після розірвання шлюбу. Квартира куплена спільними зусиллями родини. Після укладення шлюбу сторони проживали в орендованих квартирах, однак у 2013 році вказаний шлюб було розірвано у зв'язку з постійними сварками між сторонами. Відповідач працювала до декрету, по народженню ОСОБА_4 була у декретній відпустці. Повідомила, що пошуками квартири займалася ОСОБА_2 та її знайомий ріелтор ОСОБА_35 . Квартиру було придбано десь за 70 000,00 доларів США. Щодо переданих ОСОБА_2 грошових коштів повідомила, що ОСОБА_9 передала ОСОБА_2 грошові кошти від продажу належної ОСОБА_16 квартири у розмірі 30 000,00 доларів США. Потім 3 000,00 доларів США надав батько свідка ОСОБА_13 і решту коштів дали свідок із чоловіком.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 надав суду показання, що він є знайомим ОСОБА_1 та проводив перемовини щодо придбання квартири АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 не знає, однак бачив декілька раз. Зазначив, що у день укладення договору з купівлі-продажу квартири він разом з ОСОБА_1 приїхав до банку, отримав від останнього грошові кошти, які вніс до каси банку, отримав листа з банку про відсутність заборгованості, потім поїхали до нотаріуса, де були він, ОСОБА_1 та його дівчина ОСОБА_2 . Хто підписував документи він не пам'ятає. Зазначив, що ОСОБА_1 розраховувався доларами та французькою валютою. Також повідомив, що приблизно через сім місяців після купівлі квартири, ОСОБА_1 купив у нього кутовий диван. Свідок зазначив, що квартиру було продано з ремонтом та в ній була вбудована кухня, із техніки - вмонтована в кухню газова піч, сейф.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 надав суду показання, що відповідачці ОСОБА_2 він доводиться батьком, а позивач ОСОБА_1 доводився йому зятем. Зазначив, що 06.09.2008 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розписалися та прожили разом до квітня 2013 року, все у них було нормально, однак після 2013 року сторони почали сваритися і перестали проживати разом. Кошти на придбання квартири АДРЕСА_1 дала його мати після продажу квартири, а інші кошти збирали батьки свідка та батьки дружини ( ОСОБА_13 ). Питання щодо придбання квартири обговорювалося на сімейних зборах. Свідок повідомив, що він бував у гостях подружжя ОСОБА_1 мінімум чотири рази на місяць, але не пам'ятає, щоб він заставав усю родину разом. Зазначив, що після розірвання шлюбу сторони проживали разом десь місяць. Свідок пояснив, що одразу після придбання квартири був у ній, квартира у жилому стані, про ремонт не пам'ятає.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_21 надав суду покази, що він з 2005 року займається нерухомістю, є юристом, надавав послуги клієнтам з придбання чи продажу іпотечної нерухомості. Зазначив, що консультував та допомагав ОСОБА_1 придбати спірну квартиру.
Вирішуючи даний спір, суд, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу та засад змагальності сторін, відповідно до яких позивач зобов'язаний був довести обставини, на які посилається на підтвердження позову, у зв'язку з чим дійшов висновку про недоведеність факту спільно проживання однією сім'єю сторін без реєстрації шлюбу та набуття спірного майна (квартири) сторонами під час ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов'язків, внаслідок спільної праці або за спільні кошти.
Суд вважає, що показами свідків, які допитані в судовому засіданні, не підтверджено факт проживання сторін однією сім'єю без реєстації шлюбу саме у період з 01.04.2013 по 30.06.2020, оскільки підтверджений ними факти знаходження позивача в спірній квартирі, приймання участі у благоустрої прибудинкової території, виконання батьківського обов'язку щодо дитини, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.
Разом з цим, з постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у справі № 953/3922/20, термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 011614 від 16.02.2020, судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини у справі № 953/13058/20 вбачається, що відносини між колишнім подружжям є складним.
Сам собою факт періодичного відпочинку, спільна присутність на святах не може свідчити про те, що між сторонами склались усталені відносини притаманні подружжю.
Долучені до матеріалів справи договори про купівлю меблів, встановлення дверей у під'їзд, встановлення відеоспостереження також не свідчать про факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу позивача та відповідача в період з 01.04.2013 по 30.06.2020.
Крім цього, надані позивачем накладні та чеки на купівлю будівельних матеріалів також, на думку суду, не доводять вимог позивача, оскільки не доводять придбання цих матеріалів саме для ремонту спірної квартири.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16, належними доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, листи ділового та особистого характеру; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Такі документи в матеріалах цивільної справи відсутні.
А, відповідно до правової позиції Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 129/2115/15-ц покази свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення вказаного факту.
Наявні в матеріалах справи скрін - шоти спілкування між сторами в менеджері у період з 13.04.2018 по 10.06.2020, які стосуються виховання дитини ( а.с. 148-171 т. 2), суд не приймає до уваги, оскільки позивачем їх подано до суду з порушенням порядку подання доказів по справі, причини невчасного подання відповідного клопотання судом визнані не поважними.
Також судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 є одинокою матір"ю та отримує допомогу одиноким матерям на сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.218 т. 1).
Щодо доводів позивача, що спірну квартиру було придбано за кошти, які він заробив в період шлюбу з ОСОБА_2 з продажу золотих зливків, продажу земельної ділянки, яка була його приватно власністю не узгоджуються з матеріалами справи. Так, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки (а.с. 147 т. 1) такий продаж був вчинений 23.06.2008, однак купівлю спірної квартири позивачем було здійснено 23.05.2013, тобто майже через п'ять років.
Також суд враховує те, що шлюб між сторонами було розірвано рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01.04.2013, та позивачем не доведено, що грошові кошти у сумі 81 000,00 грн., які він 13.05.2013 позичив у гр. ОСОБА_37 (а.с. 148 т. 1) були використані в інтересах сім'ї, яка відповідно до вказаного вище рішення суду перестала існувати з грудня 2012 року.
Також, судом встановлено, що згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної податкової служби України про суми виплачених доходів, станом на 11.12.2020 гр. ОСОБА_1 , податковий номер № НОМЕР_6 за період з І кварталу 2008 року по ІІІ квартал 2020 року не отримував доходу (а.с. 12-13 т. 2). При цьому, відповідач ОСОБА_2 в період з І кварталу 2008 року по ІІІ квартал 2020 року отримувала дохід (а.с. 36-39 т. 2).
Позивачем не спростовано належними доказами, факту дарування родиною ОСОБА_2 грошових коштів на купівлю вказаної квартири. Пошук квартири, ведення перемовин з продавцем ОСОБА_6 , вирішення витань зі сплати завдатку та повної вартості за спірну квартиру, не свідчить про те, що угоду щодо придбання квартири було здійснено за кошти, які належать позивачу. Так, згідно п. 4 договору купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , сторонами якого є «Продавець» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та «Продавець» ОСОБА_38 , продавці, отримали повністю від покупця грошові кошти у розмірі 583 440,00 грн., що за домовленістю сторін становить 71 500,00 доларів США, майнових претензій за цим договором ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_2 не мають (а.с. 6-7 т. 1).
Тому суд приходить до висновку, що вказані доводи позивача з приводу того, що спірна квартира придбана за кошти позивача не підтвердженні достатніми та належними засобами доказування.
У відповідності до вимогст. 12 ЦПК України, які кореспондуються з вимогами ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 77 ППК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, що не стосуються предмета доказування.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю не підлягає задоволенню у зв'язку з недоведеністю.
За відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, відсутні і підстави для застосування положень передбаченихст. 74 СК України, у зв'язку з чим не має підстав вважати нерухоме майно таким, що належить на праві спільної сумісної власності сторонам, як жінці та чоловікові, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою.
Така правова позиція викладена також, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 369/3338/17.
На підставі викладеного, оскільки вимога про визнання права власності у частці у спільному майні є похідної від вищезазначеної, в задоволенні якої відмовлено, суд приходить до висновку про відмову в позові повністю.
З огляду на те, що судом відмовлено у задоволенні позову, суд на підставі ч. 9 ст. 158 ЦПК України вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.07.2020.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76-81, 144, 256, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання права спільної сумісної власності - відмовити у повному обсязі.
Скасувати заходи забезпечення позову, які були застосовані на підставі ухвали Київського районного суду міста Харкова від 03 липня 2020 року по справі № 953/10303/20 у вигляді заборони будь-якій особі у будь-яких спосіб проводити реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано на ім'я ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2021.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Повне судове рішення складено та підписано 07 жовтня 2021 року.
Суддя Колесник С.А.