ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 13/16819.05.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-інвестиційна компанія
“Будсервіс-Груп”
про розірвання Договору лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0029/ДЛ від
15.10.2007р., зобов'язання повернути предмет лізингу, стягнення 60830,38грн.
Суддя І.Д. Курдельчук
Представники:
від позивача Фомін А.А. - дов. № 77 від 02.01.2010 р.
від відповідача не з'явився
Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі 60830,38 грн. (56940,58грн. -основного боргу, 3889,80грн. -пені), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання за договором фінансового лізингу № ЭЛ/Кив-0029/ДЛ від 15.10.2007р., розірвання Договору фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0029/ДЛ від 15.10.2007р. та зобов'язання повернути предмет лізингу, а також стягнення витрат по сплаті державного мита та витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2010р. порушено провадження у справі №13/168, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 22.04.2010р.
Представники сторін у судове засідання 22.04.2010р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
У зв'язку неявкою у судове засідання представників сторін та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 22.04.2010р. відкладено.
У судовому засіданні 19.05.2010р. представник позивача надав суду довідку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо відповідача та банківські виписки на підтвердження здійсненої відповідачем часткових оплат лізингових платежів за договором.
Представник позивача в усних поясненнях підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 20, відповідно, ухвали суду були направлені за вказаною адресою, проте, кореспонденція повернута на адресу суду із відміткою поштового відділення “за вказаної адресою не знаходиться”. Також ухвали суду направлялись відповідачу на адресу: 01034, м. Київ, вул. Малинська, 2-А, проте, кореспонденція повернута на адресу суду, у зв'язку з тим, що адресат вибув. Інша адреса фактичного місцезнаходження відповідача суду невідома.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -
15.10.2007р. між позивачем та відповідачем укладено Договір фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0029/ДЛ (далі-договір), відповідно до умов якого лізингодавець (позивач) придбає у власність предмет лізингу і надає його лізингоотримувачу (відповідач) за плату у тимчасове володіння та користування на умовах даного договору і Правил (Додаток №1). Найменування предмета лізингу і його технічні характеристики вказані у Специфікації (Додаток №2).
Відповідно до п.5.1 договору загальна сума договору лізингу складає 317654,10грн., ПДВ у т.ч., яка, в свою чергу, складається з:
- сума лізингових платежів - 315509,10грн. з ПДВ (пп. 5.1.1), в тому числі авансовий платіж 42900,00грн. з ПДВ, 268745,19грн. з ПДВ - періодичні лізингові платежі та 3863,91грн. -останній лізинговий платіж;
- 2145,00грн. з ПДВ -комісія за передачу предмета лізингу в лізинг лізингоодержувачу.
Згідно п.5.7 договору строк лізингу складає 48 місяців, починаючи з дати Акта прийому-передачі предмета лізингу в лізинг.
Також, сторонами було укладено Правила фінансового лізингу транспортних засобів (Додаток №1 - далі Правила).
Згідно п. 2.3 вказаних Правил, передання предмету лізингу в лізинг лізингоодержувачу здійснюється на підставі Акту прийому-передачі предмета лізингу в лізинг, що підписується повноважними представниками лізингодавця та лізингоодержувача, у день поставки (передання) предмета лізингу в порядку, передбаченому договором поставки і договором лізингу. До підписання Акту прийому-передачі предмета лізингу в лізинг лізингоотримувач зобов'язується передати лізингодавцеві договір (поліс) страхування, передбачений статтею 4 даних правил, а також копію документа, що підтверджує оплату страхової премії за договором (полісом ) страхування.
Специфікацією (додаток №2 до договору) сторонами визначено найменування та модель предмету лізингу, а саме:
- вантажний сідловий тягач Renault Premium, шасі VF622GVA000115731, колір червоний, 2001 року випуску.
Так, 05.11.2007р. лізингодавець передав, а лізингоотримувач прийняв в лізинг з 09.11.2007р. майно, а саме: автотранспортний засіб вантажний сідловий тягач Renault Premium, шасі VF622GVA000115731, колір червоний, 2001 року випуску, (вартість, по якій предмет лізингу передається лізингоотримувачу - 217 396,44грн. в тому числі ПДВ 36 232,74грн.), що підтверджується Актом прийому-передачі предмета лізингу в лізинг від 05.11.2007р., який підписаний повноважними представниками позивача та відповідача, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до пп. 3.1.6 Правил, лізингоотримувач зобов'язаний вчасно, відповідно до Графіка лізингових платежів (Додаток №3 до Договору лізингу), оплачувати лізингові платежі.
Так, сторонами було складено Графік лізингових платежів, в якому встановлено дати оплати та розміри лізингових платежів.
Відповідно до Графіку лізингових платежів, відповідач повинен був провести лізингові платежі відповідно 05.06.2009р., 06.07.2009р., 05.08.2009р., 07.09.2009р., 05.10.2009р., 05.11.2009р., 07.12.2009р., 05.01.2010р., 05.02.2010р. та 05.03.2010р.
Відповідач здійснив часткову сплату лізингового платежу за 05.06.2009р. у сумі 78,43грн., що підтверджується банківськими виписками позивача, проте, відповідач не перерахував у повному обсязі лізингові платежі у строки, вказані вище.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача за період з червня 2009р. по березень 2010р. 56940,58грн. -основного боргу, а саме, несплачених лізингових платежів.
Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача 56940,58грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню за розрахунком позивача.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання 3889,80грн. -пені.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 5.1 Правил у разі прострочення встановлених договором лізингу строків оплати або при частковій оплаті лізингоотримувач зобов'язується протягом 5 банківських днів з дати одержання від лізингодавця вимоги про оплату перерахувати на р/р лізингодавця пеню в розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті (заборгованості) за кожний календарний день прострочення.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Дослідивши матеріали справи, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 3889,80грн. -пені, відповідно до розрахунку позивача.
Також, позивач просить суд розірвати Договір фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0029/ДЛ від 15.10.2007р., у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору щодо сплати лізингових платежів.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Цивільний кодекс України при регулюванні інституту розірвання договору містить норми, які стосуються різних питань, як то: підстави розірвання договору, порядок розірвання (за домовленістю сторін, одностороння відмова, за рішенням суду), наслідки розірвання договору тощо.
Господарський кодекс України в силу положень Преамбули, статей 1 та 4, є спеціальним законом порівняно з Цивільним кодексом України, а тому норми цього кодексу мають пріоритет перед аналогічними нормами Цивільного кодексу України. (аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 06.07.2006р. по справі №17/543)
Порядок розірвання договору визначений ст. 188 Господарського кодексу України. Відповідно до даної статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
У той же час, Верховним Судом України з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі №1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) зазначалося, що недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, в разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (постанова ВСУ від 17.06.2008р. №8/32пд).
Відповідно до ч.1 п. 4 статті 10 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.
Відповідно до п. 3.1.6 Правил, лізингоотримувач зобов'язаний вчасно, відповідно до Графіка лізингових платежів (Додаток №3 до Договору лізингу), оплачувати лізингові платежі.
Відповідно до п.8.2 Правил лізингодавець має право розірвати договір лізингу або відмовитися від виконання договору лізингу в однобічному порядку, без відшкодування лізингоотримувачу яких-небудь збитків, викликаних цим розірванням або відмовою, зокрема у випадку, якщо заборгованість лізингоотримувача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів.
За наведених обставин, з урахуванням того, що відповідач не виконав у встановлені Графіком лізингових платежів (додаток №3 до договору) строки взяті на себе зобов'язання по оплаті лізингових платежів, що свідчить про істотне порушення умов договору зі сторони відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленої позовної вимоги про розірвання Договору фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0029/ДЛ від 15.10.2007р.
Крім того, позивачем заявлена вимога про зобов'язання відповідача повернути предмет лізингу, а саме: автотранспортний засіб сідловий тягач Renault Premium, шасі VF622GVA000115731, колір червоний, 2001 року випуску, реєстраційний номер АА4925ЕН.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ “Про фінансовий лізинг”відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Аналогічна норма міститься в п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону, а саме: у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу -лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Крім того, умовами п.8.5 Правил, при настанні випадків, зазначених у п.8.2, 4-8.2.12 і невиконання умов, зазначених у п.8.4 даних Правил, лізингодавець має право вимагати від лізингоотримувача повернути йому предмет лізингу. При цьому лізингоотримувач зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати одержання повідомлення від лізингодавця доставити предмет лізингу в робочому стані з урахуванням нормального зносу до місця, зазначеного лізингодавцем. Всі ризики й витрати, пов'язані з поверненням предмета лізингу, приймає на себе лізингоотримувач.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність даної позовної вимоги, та визнає її такою, що підлягає задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-інвестиційна компанія “Будсервіс-Груп”(м. Київ, вул. Ярославів Вал, 20; м. Київ, вул. Малинська, 2-а, код ЄДРПОУ 34354396) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг”(м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, оф. 130; м. Київ, вул. Леваневського, 6, оф. 85, код ЄДРПОУ 34832663) 56940 (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот сорок),58грн. -основного боргу, 3889 (три тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять), 80грн. -пені, 693 (шістсот дев'яносто три), 30грн. -державного мита, 236,00грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Розірвати Договір фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0029/ДЛ від 15.10.2007р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг”та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельно-інвестиційна компанія “Будсервіс-Груп”.
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельно-інвестиційна компанія “Будсервіс-Груп”(м. Київ, вул. Ярославів Вал, 20; м. Київ, вул. Малинська, 2-а, код ЄДРПОУ 34354396) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг”(м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, оф. 130; м. Київ, вул. Леваневського, 6, оф. 85, код ЄДРПОУ 34832663) предмет лізингу за Договором фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0029/ДЛ від 15.10.2007р., а саме: автотранспортний засіб сідловий тягач Renault Premium, шасі VF622GVA000115731, колір червоний, 2001 року випуску, реєстраційний номер АА4925ЕН.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг”(м. Київ, вул. М. Грінченка, 4, оф. 130; м. Київ, вул. Леваневського, 6, оф. 85, код ЄДРПОУ 34832663) з Державного бюджету України 690 (шістсот дев'яносто), 72грн. -зайво сплачене державне мито, перераховане платіжним дорученням №1790 від 15.03.2010р.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя І.Д. Курдельчук