Рішення від 10.06.2010 по справі 21/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/5710.06.10

За позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

до

треті особи

про Київської обласної державної адміністрація

1) Міністерство фінансів України

2) Головного управління Державного казначейства у Київській області

стягнення заборгованості

Суддя Шевченко Е.О.

Представники:

від позивача

від відповідача

від третіх осібТкач С.С. - представник

Ясюк Г.І. - представник

1) Самойленко А.В. - представник

2) Дудченко Н.О. - представник

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.05.2010, 03.06.2010 оголошувалась перерва, у зв'язку з чим рішення приймається зазначеною датою.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Київської обласної державної адміністрації простроченої заборгованості перед державною за кредитом, залученим під державні гарантії шляхом зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України а саме: по основному боргу -1279390,20 грн.; по нарахованих відсотках -5655698,27 грн.; пені за прострочення платежу -15179239,91 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач на підставі договору № 14-304/10 від 26.09.1994 отримав від Міністерства фінансів України фінансову допомогу, надану на зворотній основі, яку не повернуто у визначений договором термін, та має прострочену заборгованість перед бюджетом згідно з вказаним договором, а саме: по основному боргу -1.279.390,20 грн.; по нарахованих відсотках -5655698,27 грн.; пені за прострочення платежу -15179239,91 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на наступне.

Київська обласна державна адміністрація не є правонаступником Виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів (далі - облвиконком) відповідно до статей 2, 3 Указу Президента України "Про Положення про місцеву державну адміністрацію" від 14.04.1992 № 252/92, на який посилається позивач в обґрунтування свого позову.

Надані позивачем копії платіжних доручень не можуть бути належними доказами отримання саме облвиконкомом зазначених у платіжних дорученнях коштів, а також доказами надання цих коштів Міністерством фінансів України саме як фінансової допомоги на зворотній основі взагалі, і за договором від 26 вересня 1994 року № 14-304/10 зокрема.

Позивач звернувся до суду з пропуском строків позовної давності, передбачених ЦК УРСР, ЦК України.

Крім того пунктом 1.5. договору від 26 вересня 1994 року № 14-304/10 було передбачено, що у разі несвоєчасного виконання облвиконкомом свого зобов'язання по поверненню коштів та процентів до 20.12.1994, Міністерство фінансів України було вправі списати у безспірному порядку суму коштів з основного поточного рахунку по обласному бюджету та позабюджетному фонду, або зменшити на відповідну суму перерахування коштів, передбачених у державному бюджеті обласному бюджету.

Мінфін не скористався цим своїм правом, зазначеним у пункті 1.5. договору.

Треті особи позовні вимоги підтримали з підстав зазначених у позовній заяві.

Розглянувши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

ВСТАНОВИВ:

З метою стабілізації роботи підприємств електроенергетики та створення умов для нормального забезпечення народного господарства і населення електричною і тепловою енергією в осінньо-зимовий період 1994/95 року Кабінет Міністрів України постановив, що відповідно до розрахунків кредитних ресурсів на III квартал ц.р. в обсягах, погоджених з Кабінетом Міністрів України, Національному банкові надати у липні-серпні Міністерству фінансів на договірних умовах у межах первинної емісії кредити для підприємств і об'єднань Міністерства енергетики та електрифікації у сумі 3 трлн. крб. для закупівлі палива на осінньо-зимовий період 1994/95 року, атомних електростанцій у сумі 1,2 трлн. крб. для закупівлі свіжого ядерного палива; підприємств теплоенергетики, що перебувають у комунальній власності, у сумі 2,3 трлн. крб. для підготовки їх до роботи у зазначений період, також виділити Міністерству фінансів протягом липня-жовтня ц.р., Державному комітетові по матеріальних резервах передбачені в державному бюджеті кошти у розмірі 5,7 трлн. крб. для оплати палива, що закладається до державного резерву: природний газ - 9,7 млрд. куб. метрів, топковий мазут - 100 тис. тон, вугілля - 2 млн. тон (Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.1994 № 510).

Відповідно до п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України, Урядові Криму, облвиконкомам, Київському та Севастопольському міськвиконкомам слід було забезпечувати виділення підприємствам комунальної теплоенергетики дотації у повному обсязі на покриття збитків, пов'язаних з державним регулюванням цін на послуги для населення, вжити заходів для ліквідації заборгованості споживачів теплової енергії.

26.09.1994 між Міністерством фінансів України (далі - Мінфін) та Виконавчим комітетом Київської обласної Ради народних депутатів (далі -Облвиконком, відповідач) було укладено договір № 14-304/10, згідно з яким Мінфін зобов'язався в серпні 1994 року надати Облвиконкому фінансову допомогу на зворотній основі в сумі 141.000 млн. крб. підприємствам теплоенергетики, що перебувають у комунальній власності, а також при необхідності використовувати її для кредитування теплоенергетичних підприємств інших міністерств та відомств (крім підприємств Міненерго України) пропорційно постачання ними тепла для потреб житлово-комунального господарства, без права використання цих коштів на споживання та погашення заборгованості перед бюджетом, з оплатою 30 процентів річних (п.1.1 Договору).

Облвиконком зобов'язується забезпечити повне повернення коштів та процентів до 20 грудня 1994 року (п. 1.2 Договору). Облвиконком зобов'язується передбачати в договорах з підприємствами і організаціями, які отримують фінансову допомогу на зворотній основі, заходи по забезпеченню повернення в установлений строк сум одержаної фінансової допомоги та процентів, а також укласти з цими підприємствами і організаціями договори під заставу прибутку, що залишається і їх розпорядженні, на відповідну суму допомоги та процентів, а в разі його відсутності ці витрати буде нести місцевий бюджет (п. 1.3).

У разі невиконання чи несвоєчасного виконання Облвиконкомом свого зобов'язання, зазначеного у п. 1.2 цього Договору, Мінфін має право у безспірному порядку списати відповідну суму коштів з основного поточного рахунку по обласному бюджету або зменшити на відповідну суму перерахування коштів, передбачених у державному бюджеті обласному бюджету (п. 1.5 Договору).

Кошти в сумі 141000 млн. крб. були перераховані згідно платіжних доручень № 234 від 29.08.1994, № 269 від 06.09.1994, № 315 від 30.09.1994, № 356 від 14.10.1994, № 387 від 19.10.1994 (копії в справі) Київському облфінуправлінню.

Виконавчим комітетом Київської обласної Ради народних депутатів взяті на себе за договором № 14-304/10 від 26.09.1994 зобов'язання належним чином не виконано, позичку в повному обсязі до бюджету не повернуто.

Київська обласна державна адміністрація є правонаступником Виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів відповідно до ст.ст. 2 і 3 Указу Президента від 14.04.1992р. № 252, Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію, затверджене Указом Президента України від 21.08.1995 № 760/95.

Головним управлінням Державного казначейства України в Київській області було направлено до позивача подання: від 09.02.2010 № 2 про стягнення з відповідача простроченої заборгованості перед держбюджетом згідно договору від 26.09.1994 № 14-304/10 суми по нарахованим відсоткам у розмірі 5655698,27 грн.; від 09.02.2010 № 1 про стягнення з відповідача простроченої заборгованості перед держбюджетом згідно договору від 26.09.1994 № 14-304/10 суми основного боргу у розмірі 1279390,20 грн.; від 09.02.2010 № 3 суми пені у розмірі 15179239,91 грн.

Відповідно до наданого суду розрахунку пені (розрахунок Головного управління державного казначейства України у Київській області від 09.10.2002 №3) станом на 01.02.2010 сума пені наростаючим підсумком, нарахована на прострочену заборгованість по основному боргу, складає 15179239,91 грн. Сума пені розраховується на підставі наказу Державної податкової адміністарції України від 11.06.2003 № 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової слуджби"та відповідно до ст. 20 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік".

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у межах встановлених Конституцією та відповідно до законів України.

Частиною 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України передбачено, що у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Статтею 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 №835-VI визначено, що якщо договором між державою та позичальником-резидентом України передбачається зобов'язання з погашення та обслуговування кредитів, залучених державою, невиконання або неналежне виконання позичальником таких зобов'язань тягне за собою перехід до держави права стягнення простроченої заборгованості у повному обсязі незалежно від стану виконання державою перед кредитором зобов'язань за такими кредитами.

У відповідності до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до функцій державних податкових інспекцій належить подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в-доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -коштів одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Під майном в даному випадку необхідно розглядати всі активи платника податків, в тому числі грошові кошти та інше майно, яке належить платнику податків на праві власності.

Статтею 21 Закону України від 27.04.2010 № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік" визначити у 2010 році органи державної податкової служби України органами стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (кошти від повернення якої надходять за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801380, 2801400, 2801410, 2801440, 3511530, 3511550, 3511560, 3511630, 3511660), а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії.

При цьому така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Судом враховуються положення договору № 14-304/10, яким передбачено право Міністерства фінансів України, у разі невиконання умов договору відповідачем, стягнути заборгованість у безспірному порядку, яким Міністерство не скористалось. Проте, не здійснення Міністерством фінансів України таких дій, не виключає обов'язок відповідача виконати умови договору та повернути запозичені кошти.

Суд відхиляє твердження відповідача про сплив позовної давності, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивач не є стороною у спірному договорі, а тому суд відзначає, що позивач звернувся до суду з позовом у строк передбачений ст. 257 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у розмірі 1279390,20,91 грн. основного боргу, 5655698,27 грн. відсотків та 15179239,91грн. пені за невиконання зобов'язань визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача і підлягають стягненню в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київської обласної державної адміністрації (м. Київ, вул. Л.Українки, 1, код 00022533, № 254499/980, № 2541361/980, № 2541840/980, № 2541941/980, № 2553229/980, № 2553232/980 в Акціонерному поштово -пенсійному банку "Аваль" м. Київ, МФО 300335, та р/р 10204873038 в Головному управлінні НБУ по м. Києві і Київської області МФО 321021 або з будь -якого іншого рахунку виявленого під час виконання рішення) прострочену заборгованість перед державою за кредитом, залученим під державні гарантії шляхом зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України, а саме: 1 279 390 (один мільйон двісті сімдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто) грн. 20 коп. -основного боргу; 5 655 698 (п'ять мільйонів шістсот п'ятдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 27 коп. -відсотків та 15179239 (п'ятнадцять мільйонів сто сімдесят дев'ять тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 91 коп. -пені.

3. Стягнути на користь Державного бюджету України з Київської обласної державної адміністрації (м. Київ, вул. Л.Українки, 1, код 00022533, № 254499/980, № 2541361/980, № 2541840/980, № 2541941/980, № 2553229/980, № 2553232/980 в Акціонерному поштово -пенсійному банку "Аваль" м. Київ, МФО 300335, та р/р 10204873038 в Головному управлінні НБУ по м. Києві і Київської області МФО 321021 з будь -якого іншого рахунку виявленого під час виконання рішення) державне мито у розмірі 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Е.О. Шевченко

Попередній документ
10018364
Наступний документ
10018366
Інформація про рішення:
№ рішення: 10018365
№ справи: 21/57
Дата рішення: 10.06.2010
Дата публікації: 13.10.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію