ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/38309.06.10
За скаргою Міністерства вугільної промисловості України на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва у справі № 32/383
За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України
До 1. Державного підприємства "Поділляторф"
2. Міністерства вугільної промисловості України
Про стягнення 20 292,90 грн.
Суддя О.О. Хрипун
Представники сторін:
Від прокуратури Соляник Д.Є. -ст.прок.відд., Карпенко Н.М. -ст.прок.відд.,
Від позивача не з'явилися,
Від відповідачів 1. не з'явилися
2. Козій Д.О., Крупська Т.С. -предст.,
Від ВДВС Врублевська Н.П. -предст., Рекашова А.М. -предст.,
Обставини справи:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2009 у справі № 32/381 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення солідарно з Державного підприємства "Поділляторф" та Міністерства вугільної промисловості України на користь Міністерства праці та соціальної політики України 18 300 грн. 00 коп. заборгованості та 1 992 грн. 90 коп. пені та стягнуто солідарно з Державного підприємства "Поділляторф" та Міністерства вугільної промисловості України до Державного бюджету України 202 грн. 93 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
02.09.2009 на виконання рішення від 10.10.2008, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2009, у справі № 32/383 Господарським судом міста Києва видані відповідні накази про:
- стягнення солідарно з Державного підприємства "Поділляторф" (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Будівельників, 20, код 02968875) та Міністерства вугільної промисловості України (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, код 33833561) на користь Міністерства праці та соціальної політики України (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, код 00013669) 18 300 (вісімнадцять тисяч триста) грн. 00 коп. заборгованості та 1 992 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 90 коп. пені.
- стягнення солідарно з Державного підприємства "Поділляторф" (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Будівельників, 20, код 02968875) та Міністерства вугільної промисловості України (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, код 33833561) до Державного бюджету України 202 (двісті дві) грн. 93 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
15.04.2010 Міністерство вугільної промисловості України звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та просить скасувати та визнати не чинною постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 01.04.2010 ВП № 15220643, винесену державним виконавцем Бондарем В.М., про стягнення з Міністерства вугільної промисловості України виконавчого збору в розмірі 2 029,29 грн.; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинити виконавче провадження по стягненню 18 300,00 грн. заборгованості та стягнення 1 992,90 грн. пені та відкликати з Державного казначейства України платіжну вимогу від 06.04.2010 щодо стягнення 18 300,00 грн. заборгованості та стягнення 1 992,90 грн. пені.
Скарга мотивована тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2009 задоволено заяву Мінвуглепрому про відстрочку виконання судового рішення у справі 32/383 від 10.10.2008 до 01.02.2011, а тому виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню.
Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вимоги скаржника повністю заперечив, вказавши, що звернення сторони до суду із заявою про відстрочку виконання рішення не є підставою для зупинення виконавчого провадження. Оскільки у строк встановлений для добровільного виконання кошти боржником сплачені не були, державний виконавець у відповідності до вимог ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" 01.04.2010 правомірно виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України також зазначив про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження за заявою боржника, оскільки заявником було надіслано до Міністерства юстиції України лише ксерокопію ухвали суду про встановлення відстрочки виконання рішення суду не завірений належним чином та не скріплений печаткою.
У відповідності до ст. 121 2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши скаргу та заслухавши пояснення представників сторін та ВДВС, Господарський суд міста Києва:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2009 у справі № 32/381 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення солідарно з Державного підприємства "Поділляторф" та Міністерства вугільної промисловості України на користь Міністерства праці та соціальної політики України 18 300 грн. 00 коп. заборгованості та 1 992 грн. 90 коп. пені та стягнуто солідарно з Державного підприємства "Поділляторф" та Міністерства вугільної промисловості України до Державного бюджету України 202 грн. 93 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
02.09.2009 на виконання рішення від 10.10.2008, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2009, у справі № 32/383 Господарським судом міста Києва видані відповідні накази про:
- стягнення солідарно з Державного підприємства "Поділляторф" (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Будівельників, 20, код 02968875) та Міністерства вугільної промисловості України (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, код 33833561) на користь Міністерства праці та соціальної політики України (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, код 00013669) 18 300 (вісімнадцять тисяч триста) грн. 00 коп. заборгованості та 1 992 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 90 коп. пені.
- стягнення солідарно з Державного підприємства "Поділляторф" (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Будівельників, 20, код 02968875) та Міністерства вугільної промисловості України (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, код 33833561) до Державного бюджету України 202 (двісті дві) грн. 93 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
08.10.2009 Міністерством вугільної промисловості України через канцелярію суду звернулось із заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2009 у справі № 32/383 до 01.02.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2009 задоволено заяву Міністерства вугільної промисловості України про відстрочку виконання судового рішення у справі № 32/383 від 10.10.2008 до 01 лютого 2011 року.
09.10.2009 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрите виконавче провадження ВП № 15220643 з виконання наказу по справі № 32/383, виданого 12.09.2009 Господарським судом міста Києва. Цією ж постановою було запропоновано боржнику добровільно виконати постанову в 7-ми денний строк з моменту отримання. Також було постановлено, що у випадку невиконання рішення в наданий строк, виконати його в примусовому порядку зі стягненням виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
01.04.2010 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП № 15220643 про стягнення з Міністерства вугільної промисловості України виконавчого збору у розмірір 2029,29 грн. Отримано боржником 08.04.2010.
15.04.2010 Міністерство вугільної промисловості України звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема судових наказів.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа. Частиною 2 статті 24 Закону встановлено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
В силу приписів Закону України "Про виконавче провадження" добровільним вважається виконання рішення у строк, встановлений державним виконавцем відповідно до статей 24, 30 даного Закону.
Порядок стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження врегульований ст.ст. 45, 46 Закону України "Про виконавче провадження".
У разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
Відповідно до п. 4.16.2 Інструкції про проведення виконавчих дій постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документу державному виконавцю після завершення строку, наданого для добровільного виконання, та встановлення, що рішення у добровільному порядку не виконано.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", яким встановлено, що витрати виконавчого провадження та виконавчий збір відповідно до статей 45, 46 Закону України "Про виконавче провадження" стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній по-перше, не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк, а по-друге, рішення було виконано примусово.
Суд може визнати стягнення виконавчого збору необґрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими в ч. 2 ст. 24 Закону N 606-XIV, і був нереальним.
Оскільки на час винесення оскаржуваної постанови Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України рішення не було виконане примусово, державним виконавцем не було з'ясовано причини невиконання рішення у добровільному порядку та не вжито заходів до встановлення факту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, то були відсутні правові підстави для стягнення з боржника виконавчого збору.
Стаття 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає право державного виконавця за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самих сторін звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення, відповідно до ст. 34 вказаного Закону є обставиною, що зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
Як вбачається з матеріалів, наданих заявником, боржник з заявою про зупинення виконавчого провадження звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України листом від 26.10.2009, до якого була додана копія ухвали Господарського суду міста Києва від 14.10.2009 № 32/383.
Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не надав жодних доказів того, що зазначена заява Міністерства вугільної промисловості України була розглянута державним виконавцем.
За таких обставин, судом не приймаються заперечення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо того, що підставою для відмови у зупиненні було неналежне оформлення наданої боржником ухвали Господарського суду міста Києва.
Враховуючи викладене, скарга Міністерства вугільної промисловості України на дії на Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від у справі № 32/383 визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Беручи до уваги повернення платіжних вимог Державним казначейством України 28.04.2010, провадження по скарзі у частині відкликання з Державного казначейства України платіжну вимогу від 06.04.2010 щодо стягнення 18 300,00 грн. заборгованості та стягнення 1 992,90 грн. пені підлягає припиненню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 121І, 86 Господарського процесуального України, Господарський суд міста Києва
Скаргу Міністерства вугільної промисловості України на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва у справі № 32/383 задовольнити.
Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 01.04.2010 ВП № 15220643, винесену державним виконавцем Бондарем В.М., про стягнення з Міністерства вугільної промисловості України виконавчого збору в розмірі 2 029,29 грн.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинити виконавче провадження ВП № 15220643.
Припинити провадження по скарзі в частині вимог про відкликання з Державного казначейства України платіжну вимогу від 06.04.2010 щодо стягнення 18 300,00 грн. заборгованості та стягнення 1 992,90 грн. пені.
Суддя О.О. Хрипун