ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" жовтня 2021 р. справа № 300/4326/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача про відмову позивачу у перерахунку та виплаті (з врахуванням проведеного перерахунку пенсії на підставі довідки № 9/1/841 від 22.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до ПКМУ № 704 за посадою начальника ремонтного цеху, яку він займав на день звільнення зі служби 30.04.1997 та з врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату з врахуванням проведеного перерахунку пенсії на підставі довідки № 9/1/841 від 22.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до ПКМУ № 704 за посадою начальника ремонтного цеху, яку він займав на день звільнення зі служби 30.04.1997 та з врахуванням раніше виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Позовні вимоги мотивовано тим, що в зв'язку із визнанням з 05.03.2019 нечинними в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103) та змін до пункту 5 і Додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а також на виконання судового рішення в зразковій справі № 160/8324/19 та рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду в справі 300/2764/20, Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видав довідку № 9/1/841 від 22.03.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, яка включає окрім посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, також додаткові види грошового забезпечення та премії. Відповідач провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно довідки № 9/1/841 від 22.03.2021. Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 100% підвищення, визначеного станом на 01.03.2018. Відповідач листом від 26.05.2021 відмовив позивачу в перерахунку пенсії з мотивів того, що Кабінет Міністрів України після 05.03.2019 не приймав рішень щодо умов та порядку перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям. Позивач вважає таку відмову протиправною, вказуючи, що після визнання з 05.03.2019 нечинним в судовому порядку пункту 2 Постанови № 103, у відповідача не було правових підстав для виплати йому підвищення, перерахованої з 01.01.2018 пенсії, в розмірі 75% такого підвищення, замість 100%. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 25.08.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
23.09.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.09.2021 за № 0900-0802-7/34171 на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. У відзиві представник відповідача зазначив, що згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 у справі № 300/2764/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області після отримання нової довідки Івано-Франківського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення провести з 01.04.2019 перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 та виплату пенсії з урахуваннм раніше виплачених сум. Представник відповідача зазначив, що на виконання вказаного судового рішення від 28.01.2021 у справі № 300/2764/20, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії позивача. Вказує, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення у справі № 300/2764/20, а тому провадження в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.03.2021 № 9/1/841 необхідно закрити, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду зі спором, який виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Щодо позову в частині здійснення перерахунку в розмірі 100% підвищення пенсії, то представник відповідач зіслався на постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 804 та від 24.12.2019 № 1088. Вказав на пропуск строку звернення до суду з цим позовом. Відповідач просить в задоволенні позову відмовити.
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах України та 14.03.1997 звільнений з військової служби. ОСОБА_1 з 15.03.1997 призначено пенсію за вислугою років згідно з Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII, що підтверджується матеріалами пенсійної справи № ХД - 15411 (Міноборони).
Згідно із протоколом за пенсійною справою № ХД - 15411 (Міноборони), пенсія позивача до 01.01.2018 обраховувалась в основному розмірі 73% грошового забезпечення, яке включало такі складові: посадовий оклад 850,00 грн.; оклад за військове звання 65,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 40% - 366,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 640,50 грн.; надбавка за таємність 15% - 127,50 грн.; надбавка за класну кваліфікацію 4% - 34,00 грн.; премія 125% - 1062,50 грн.
Івано-Франківський обласний військовий комісаріат, з метою проведення перерахунку пенсій, передбаченого Постановою № 103, в березні 2018 року склав та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача за посадою: начальник ремонтного цеху засобів радіозв'язку 874 ремонтної майстерні (в/ч НОМЕР_1 ), що враховується для перерахунку пенсій станом на 01.03.2018. Вказана довідка передбачала такі види грошового забезпечення: посадовий оклад 3520,00 гривень; оклад за військовим званням 1020,00 гривень; процентна надбавка за вислугу років 50% - 2270,00 гривень.
Так, на підставі відомостей вказаної вище довідки, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, з 01.04.2018, в тому числі за період з 01.01.2018, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом за пенсійною справою від 01.01.2018. Основний розмір пенсії обрахований з розрахунку 70% грошового забезпечення, що становить 10428,11 грн. Підвищення пенсії складає 8359,17 грн., з них виплачується: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% від підвищення - 4179,59 грн., з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення - 6269,59 грн., з 01.01.2020 щомісячно 100% від підвищення - 8359,17 грн.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 в справі № 300/2764/20 Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видав довідку № 9/1/841 від 22.03.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, за посадою: начальника ремонтного цеху, яку він займав на день звільнення, яке включає, окрім посадового окладу в розмірі 3520,00 грн., окладу за військовим званням - 1020,00 грн. та надбавки за вислугу років - 2270,00 грн., також надбавку за таємність - 528,00 грн., надбавку за класність - 176,00 грн., надбавку за особливості проходження служби - 4426,50 грн., премію - 2956,80 грн., всього 14897,30 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснило з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивача згідно довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 9/1/841 від 22.03.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019.
Так, згідно протоколу за пенсійною справою № ХД - 15411 (Міноборони) від 31.12.2019, позивачу визначено з 01.01.2019 по 31.12.2019 підвищення пенсії щомісячно 75% від підвищення, що становить 6269,38 грн. (а.с. 22).
Відповідно до протоколу за пенсійною справою № ХД - 15411 (Міноборони) від 01.01.2020, позивачу визначено з 01.01.2020 підвищення пенсії щомісячно 100% від підвищення, що становить 10494,54 грн. (а.с. 23).
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 27.04.2021, в якій просив провести з 01.01.2018 перерахунок основного розміру його пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з 100% підвищення пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 26.05.2021 за № 3584-3109/Г-02/8-0900/21 повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії з 01.01.2018, виходячи з 100% підвищення пенсії.
Вважаючи протиправною відмову відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату (з врахуванням проведеного перерахунку пенсії на підставі довідки № 9/1/841 від 22.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до ПКМУ № 704 за посадою начальника ремонтного цеху, яку він займав на день звільнення зі служби 30.04.1997 та з врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Статтею 63 Закону № 2262-XII визначено підстави для перерахунку раніше призначених пенсій. Так, відповідно до частини 4 цієї статті усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393” від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1, 2 Порядку № 45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (пункт третій Порядку № 45).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, відповідно до якої, серед іншого, затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Згідно з пунктом 2 цієї постанови установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Ця постанова набрала чинності з 01.03.2018.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103). Цією постановою відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (пункт 1 Постанови № 103).
Згідно з пунктом 2 Постанова № 103 визначено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Постановами Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” (далі - Постанова № 804) та № 1088 від 24.12.2019 “Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян” (далі - Постанова № 1088), вирішено виплату пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, здійснювати у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 та у 2020 році - в розмірі 100 відсотків суми такого підвищення.
Рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 в справі № 826/3858/18 визнано нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Постановою від 05.03.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 без змін.
Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Згідно з частиною першою статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Отже, пункти 1,2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність 05.03.2019.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
06.08.2019 Верховний Суд прийняв рішення в зразковій адміністративній справі № 160/3586/19 (№Пз/9901/12/19). Верховний Суд вказав на таке:
“32. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
У зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі N 2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Отже, з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії”.
Також 17.12.2019 Верховний Суд прийняв рішення в зразковій адміністративній справі № 160/8324/19 (№Пз/9901/20/19). Верховний Суд вказав на таке:
“ 30. При цьому колегія суддів зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1. 31. Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. […] 33. Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ. […] 38. Таким чином, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати ОСОБА_1 має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ”.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами.
Рішення від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 окружний адміністративний суд м.Києва визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45; це рішення суду набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду - 05.03.2019. Отже, з 05.03.2019 у позивача виникли підстави для перерахунку його пенсії з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Після втрати чинності (з 05.03.2019) пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 в справі № 300/2764/20 Івано-Франківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видав довідку № 9/1/841 від 22.03.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії станом на 05.03.2019.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснило з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивача згідно довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 9/1/841 від 22.03.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019.
Так, згідно протоколу за пенсійною справою № ХД - 15411 (Міноборони) від 31.12.2019 позивачу визначено з 01.01.2019 по 31.12.2019 підвищення пенсії щомісячно 75% від підвищення, що становить 6269,38 грн. (а.с. 22).
Відповідно до протоколу за пенсійною справою № ХД - 15411 (Міноборони) від 01.01.2020 позивачу визначено з 01.01.2020 підвищення пенсії щомісячно 100% від підвищення, що становить 10494,54 грн. (а.с. 23).
Позивач вважає протиправною відмову відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату, з врахуванням проведеного перерахунку пенсії на підставі довідки № 9/1/841 від 22.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до ПКМУ № 704 за посадою начальника ремонтного цеху, яку він займав на день звільнення зі служби 30.04.1997 та з врахуванням раніше виплачених сум, пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Надаючи оцінку вимогам позивача в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області стосовно наявності підстав для виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 100% суми підвищення, починаючи з 05.03.2019, то суд виходить із таких підстав та мотивів.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною 5 статті 19 Закону України від 23.02.2006 за №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі “Міллер проти Австрії”, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні “Гайгузус проти Австрії” від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
У рішенні від 10 березня 2011 року у справі “Сук проти України”, заява N 10972/05, Європейський суд з прав людини зазначив таке:
22. Суд повторює, що поняття “майно” в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися “майновими правами” і, відповідно, “майном” у розумінні цього положення. Питання, що має бути розглянуто, полягає у тому, чи надавали заявнику обставини справи, розглянуті в цілому, право на інтерес, який по суті захищається статтею 1 Першого протоколу (див. рішення щодо прийнятності у справі “Броньовські проти Польщі” (Broniowski v. Poland) [ВП], заява №31443/96, пункт 98, ECHR 2002-X).
24. Суд зауважує, що вимога заявника до національного суду ґрунтувалась на чіткому положенні національного законодавства, що було чинним на той час (див. пункт 13 вище). Виплата забезпечення, що розглядається, здійснювалась з огляду лише на єдину об'єктивну умову - належність до рядового або в начальницького складу органів внутрішніх справ. Оскільки заявник виконав цю умову, він може вважатися таким, що мав обґрунтовані сподівання, якщо не право, отримати виплату, яка розглядається…
У справі “Суханов та Ільченко проти України”, заяви № 68385/10 та 71378/10), рішення від 26 вересня 2014 року зазначено таке:
31. Що стосується соціальних виплат, стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату в якості права на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (див. ухвалу щодо прийнятності у справі “Стек та інші проти Сполученого Королівства” (Stec and Others v. the United Kingdom) [ВП], заяви № 65731/01 та № 65900/01, п. 54, ECHR 2005-X); про важливість такого інтересу також має свідчити застосування статті 1 Першого протоколу (див. рішення від 15 вересня 2009 року у справі “Москаль проти Польщі” (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 39).
32. Суд зазначає, що у цій справі сам факт існування у заявників права на отримання надбавки до пенсії не оспорювався сторонами провадження, і Суд вважає, що суть права заявників є достатньо чіткою для застосування статті 1 Першого протоколу та що дійсно право заявників на отримання надбавки до пенсії, передбачене національним законодавством, становило майно у значенні цього положення.
У рішенні від 08 листопада 2005 року у справі “Кечко проти України”, Заява N 63134/00, Європейський суд з прав людини зазначив таке:
23. Суд зауважує, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до висновку Європейського суду з прав людини, викладеній в рішенні 04 грудня 1974 у справі “Yvonne van Duyn v Home Office”, принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це встановлення компенсації за порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Як підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами, починаючи з 01.01.2018 виплата перерахованої пенсії позивача, відповідно до пункту 2 Постанови № 103 здійснювалася поетапно у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по - 75 відсотків та з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
З огляду на вказане, суд вважає, що право позивача на отримання вже перерахованого розміру пенсії, є “законними сподіваннями” на отримання пенсії в 100% розмірі, та підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. При цьому, невиплата відповідачем перерахованої позивачу пенсії в повному розмірі є втручанням в його право “на мирне володіння майном”.
При оцінці суду того чи таке втручання відповідало вимогам статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд виходив з такого.
У рішенні, ухваленому 06.08.2019 у зразковій справі № 160/3586/19, Верховний Суд вказав, що у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано, а тому дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05.03.2019 - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, є протиправними. Отже, у зв'язку із скасуванням пункту 2 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 2826/3858/18, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії є скасовані. Таким чином, касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформував висновок, що з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
З огляду на викладене, суд вважає, що доводи ОСОБА_1 про наявність підстав для виплати йому 100% суми підвищення починаючи з 05.03.2019, є правомірними.
Орган пенсійного фонду у цій справі не заперечує обставину наявності станом на день вирішення публічно-правового спору невиплаченої позивачу в повному розмірі підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Окрім цього у відзиві на позов представник відповідача звертає увагу на приписи чинних на момент розгляду справи постанов Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” (далі - Постанова № 804) та № 1088 від 24.12.2019 “Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян” (далі - Постанова № 1088), якими постановлено виплату пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, здійснювати у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 та у 2020 році - в розмірі 100 відсотків суми такого підвищення.
Однак суд вказує на те, що положеннями Постанов №№ 804, 1088 аналогічно/ідентично до приписів пункту 1 Постанови № 103 обмежено складові грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія відповідної категорії осіб.
Разом з тим, позиція суду, серед іншого, полягає в тому, що право позивача на перерахунок пенсії із врахуванням до складу грошового забезпечення щомісячних додаткових його видів є “законними сподіваннями” на отримання пенсії в належно обчисленому розмірі, та підпадає під дію статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях виклав критерії виправданості втручання Держави у право власності, гарантоване статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (наприклад, справа “Серявін та інші проти України”, заява № 4909/04, пункти 39, 40 рішення від 10 лютого 2010 року).
Так, відповідно до вказаної концепції першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету “в інтересах суспільства”. Будь-яке втручання повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним. Вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону, тобто наявності в законодавстві відповідної правової підстави, а також принципу верховенства права.
Отже, втручання у право на мирне володіння майном буде не лише за наявності в законодавстві України правової підстави, тобто нормативно-правового акту. Однак “законність втручання” це не лише сама по собі наявність таких норм, але й наявність певних вимог до цих актів та дотримання при їх застосуванні та імплементації принципу верховенства права. Суд зазначає, що правова визначеність як складовий аспект принципу верховенства права, ставить вимоги не лише до якості закону, зокрема щодо чіткості, зрозумілості, передбачуваності його норм, але й до норм актів, які прийняті на його виконання. Вказаним забезпечується стабільність правових норм і цілісність законодавства та його підпорядкування праву. Тобто “якісний” закон забезпечує ефективну імплементацію його норм щодо встановленого права особи і чіткі межі розсуду для органу, який на його виконання приймає відповідні підзаконні нормативні акти, щодо реалізації такого права. На переконання суду, прийняття органом підзаконного нормативного акту за межами власного розсуду, тобто акту, який не відповідає нормам закону, буде порушенням правової визначеності як складового аспекту принципу верховенства права.
Також суд стверджує, що такі вимоги до застосування норм з дотриманням принципу верховенства права стосуються не лише суду, але й органів державної влади. Так, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, пункту 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, територіальні підрозділи Пенсійного фонду України у своїй діяльності керується в першу чергу Конституцією та законами України, а також підзаконними нормативно-правовими актами прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
При цьому в постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 суд касаційної інстанції відзначив, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” свідчить про наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії, який не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
Отже, питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії", а отже, їх встановлення не входить до компетенції Кабінету Міністрів України.
Суд звертає увагу на те, що частиною третьою статті 7 КАС України передбачено, що в разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини, гарантії цих прав і свобод. Але, визначаючи їх, законодавець може лише розширювати, а не звужувати, зміст конституційних прав і свобод та встановлювати механізми їх здійснення.
В пункті 4 рішення від 11.10.2005 № 8-рп/2005, Конституційний Суд України зазначив, що звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу права і свобод - це зменшення, зокрема, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Таким чином, на переконання суду, застосування до спірних правовідносин положень постанов Кабінету Міністрів України № 804 від 14.08.2019 та № 1088 від 24.12.2019, якими встановлено аналогічне з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 обмеження, правова оцінка яким вже надана при розгляді адміністративної справи № 826/3858/18, буде несумісним з принципом верховенства права.
Зважаючи на викладене, є протиправною відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 05.03.2019 виплату пенсії у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, оскільки така відмова не відповідає статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 8 Конституції України.
Відповідо до частини 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порушене право позивача в цих правовідносинах, з огляду на зміст позовних вимог позивача, належить захисти у спосіб зобов'язання відповідача здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням проведених платежів.
Окрім цього, такий спосіб захисту порушеного права обрано Верховним Судом в рішенні від 06.08.2019 у зразковій справі № 160/3586/19.
Щодо вимоги позивача в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 з врахуванням 100% суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, то суд зазначає таке. Позивач в позовній заяві не заперечує про те, що відповідач з 01.04.2019 здійснив перерахунок пенсії позивача згідно довідки № 9/1/841 від 22.03.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, яка включає окрім посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, також додаткові види грошового забезпечення та премії. Зокрема, відповідачем було здійснено й перерахунок підвищення пенсії, що підтверджується протоколами № ХД - 15411 (Міноборони) від 31.12.2019, від 01.01.2020, внаслідок якого розмір виплати 75% підвищення з 01.01.2019 зріс з 2023,55 грн. до 6269,38 грн.
Окрім цього, судом враховано, що станом на 01.03.2018, дату яку визначив позивач в позовній заяві, відповідач може здійснити перерахунок пенсії позивача лише згідно чинних станом на 01.03.2018 вимог пунктів 1, 2 Постанови № 103 та пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, а саме: з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років.
Враховуючи те, що довідка Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 9/1/841 від 22.03.2021 містить відомості про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, яка включає окрім посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, також додаткові види грошового забезпечення та премії, то вказані обставини виключають можливість врахування таких відомостей з 01.03.2018 під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Вказані обставини також свідчать про безпідставність доводів відповідача про те, що ОСОБА_1 звернувся до суду зі спором, який виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й в рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 в справі № 300/2764/20.
Отже, позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Щодо доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про пропуск позивачем шестимісячного строку для звернення з цим позовом, то суд виходить із такого.
Згідно з частиною 3 статті 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Системний аналіз цієї статті дає підстави дійти висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає. З огляду на викладене, та встановлені судом обставини цієї справи щодо виникнення підстав для перерахунку пенсії та дій органів влади в цих правовідносинах, суд не погоджується з доводами відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Підсумовуючи свої попередні висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію № 0.0.2225129851.1 від 10.08.2021 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 908,00 грн. (а.с. 1).
З огляду на часткове задоволення позову, відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 454 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) провести виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням проведених платежів.
Відмовити в задоволенні решти позову.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код - 20551088, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.