ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/11421.05.10
За позовомКазенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Віжн ХХІ Медіа Груп»VISION XXI MEDIA GROUP»
простягнення 7 333,12 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Данченко М.Ю. -дов. № 8-70/16 від 17.02.2010 року;
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи:
Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віжн ХХІ Медіа Груп»VISION XXI MEDIA GROUP»про стягнення 5 579,79 грн. -основного боргу, 1 047,62 грн. -пені, 558,37 грн. - інфляційних втрат та 147,34 грн. -3% річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати коштів за спожиту теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання, електроенергію та воду відповідно до Договору № И/45-314-07 на відшкодування витрат на постачання енергоресурсів від 22 листопада 2007 року.
Ухвалою від 06.04.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.04.2010 року.
В судовому засіданні 26.04.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 26.04.2010 року надав усні заперечення проти задоволення позовних вимог та подав додаткові документи по справі.
В судовому засіданні 26.04.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 21.05.2010 року.
В судовому засіданні 21.05.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 21.05.2010 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 21.05.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
22 листопада 2007 року між Державним підприємством завод «Арсенал», яке було реорганізовано шляхом приєднання до Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал», що підтверджується наказом Національного космічного агентства України № 141 від 28.05.2009 року, іменоване надалі «Постачальник»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віжн ХХІ Медіа Груп»VISION XXI MEDIA GROUP», іменоване надалі «Споживач»(відповідач) був укладений договір на відшкодування витрат на постачання енергоресурсів № И/45-314-07 (далі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник відпускає, а споживач отримує та зобов'язується оплатити теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання, електроенергію та воду (корп. 30 галерея площею 269,56 мІ) по вул. Московська,8.
Відповідно до пункту 1.2 Договору при виконанні цього Договору сторони зобов'язуються керуватися «Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж», «Правилами обліку, відпуску і споживання теплової енергії», «Правилами користування електричної енергії», «Правилами влаштування електроустановок», «Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів», «Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів», «Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України».
Згідно з пунктом 2.1 Договору постачальник відпускає енергоресурси по заводським параметрам і режиму роботи заводу.
Пунктом 2.2 Договору сторони узгодили, що споживачу забороняється проводити будь -які роботи на енергетичних комунікаціях без дозволу постачальника.
Відповідно до пункту 3.2 Договору вартість енергоносіїв визначається розрахунковим методом по калькуляції складеній постачальником, яка може змінюватись по причинах різних факторів.
Згідно з пунктом 3.3 Договору розрахунки за спожиті енергоресурси проводяться протягом 5-ти банківських днів після отримання рахунку. У випадку несплати спожитих енергоносіїв і невиконання договірних відносин подача енергоносіїв припиняється.
Пунктом 7.1 Договору сторони узгодили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Термін дії Договору протягом усього часу користування споживачем приміщення п.1.1 цього Договору.
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги в розмірі 5 579,79 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору не розрахувався в повному обсязі за спожиті комунальні послуги за березень 2009 року в сумі 2 638,88 грн. та за донарахування до комунальних послуг за січень 2009 року в сумі 2 940,41 грн., на доказ чого надав рахунки -фактури № 9146 від 31 березня 2009 року на суму 3 970,92 грн. (донарахування за комунальні послуги за січень 2009 року), № 9130 від 31 березня 2009 року на суму 2 638,88 грн. (за комунальні послуги за березень 2009 року) та докази їх вручення, відомість щодо споживання енергоносіїв ТОВ «Віжн ХХІ Медіа Груп»та відомість показань електролічильників на 2009 рік.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 1 Закону України «Про житлово -комунальні послуги»передбачено, що комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.
Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово -комунальні послуги»визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Як вбачається, з матеріалів справи відповідач рахунок № 9146 від 31.03.2009 року на суму 3 970,91 грн., згідно якого було донараховано вартість комунальних послуг за січень 2009 року, оплатив частково в сумі 1 030,00 грн., що засвідчується наявними матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Пунктом 7.1 Договору сторони узгодили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Термін дії Договору протягом усього часу користування споживачем приміщення п.1.1 цього Договору.
13 лютого 2009 року приміщення, яким користувався відповідач було передано на баланс іншій організації, на доказ чого надано акт приймання -передачі від 13.02.2009 року.
Таким чином, з урахуванням зазначеного вище, підстави для стягнення заборгованості за надані комунальні послуги за березень 2009 року в розмірі 2 638,88 грн. (рахунок -фактура № 9130 від 31.03.2009 року на суму 2 638,88 грн.) у позивача відсутні, так як з моменту підписання акту приймання -передачі (13.02.2009) відповідач фактично припинив користування приміщенням, яке знаходиться в місті Києві по вул. Московській, 8, корп. № 30.
Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 2 940,91 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 5.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати наданих комунальних послуг споживач сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення, з урахуванням індексу інфляції.
Позивач керуючись пунктом 5.2. Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1 047,62 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, рахунок -фактура за січень 2009 року був отриманий відповідачем 18.04.2009 року, а тому з урахуванням пункту 3.3 Договору, прострочення по сплаті заборгованості розпочалось з 25.04.2009 року.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням встановленої суми боргу (2 940,91грн.), дати виникнення прострочення по сплаті грошового зобов'язання (25.04.2009 року) та з урахуванням обмеження нарахування пені шестимісячним строком від дня коли зобов'язання мало бути виконано, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 325,31 грн., перерахунок якої здійснено за період з 25.04.2009 року по 25.10.2009 року.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 147,34 грн. та 558,37 грн. -інфляційних втрат.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, встановленої суми боргу (2 940,91 грн.), дати виникнення прострочення по сплаті грошового зобов'язання, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме інфляційні втрати в сумі 264,68 грн. перерахунок яких здійснено в період з 25.04.2009 року по 28.02.2010 року та 3% річних в сумі 77,11 грн. перерахунок яких здійснено за період з 25.04.2010 року по 09.03.2010 року.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віжн ХХІ Медіа Груп»VISION XXI MEDIA GROUP»(місцезнаходження: 01010, м. Київ, Печерський р -н, вул. Московська, буд. 8, код ЄДРПОУ 24920656) на користь Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»(місцезнаходження: 01010, м. Київ, Печерський р -н, вул. Московська, буд.8; фактична адреса: 04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 39-А, код ЄДРПОУ 14307357) 2 940 (дві тисячі дев'ятсот сорок) грн. 91 коп. - основного боргу, 325 (триста двадцять п'ять) грн. 31 коп. -пені, 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 68 коп. -інфляційних втрат, 77 (сімдесят сім) грн. 11 коп. -3% річних, 50 (п'ятдесят) грн. 19 коп. - державного мита та 116 (сто шістнадцять) грн. 12 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
08.06.2010 року