ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/10914.05.10
За позовомДержавної акціонерної холдингової компанії «Артем»
ДоФізичної особи -підприємця Кривобородя Ігоря Петровича
Простягнення 770,71 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Манірко В.М. -дов. № 18-2402 від 28.12.2009 року;
від відповідача: не з'явився;
Державна акціонерна холдингова компанія «Артем»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи -підприємця Кривобородя Ігоря Петровича про стягнення 623,29 грн. -основного боргу, 72,36 грн. -пені, 56,11 грн. -інфляційних втрат та 18,95 грн. -3% річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати оренди автотранспорту за договором № 3ВА-08 від 01 лютого 2008 року.
Ухвалою від 06.04.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.04.2010 року.
В судовому засіданні 26.04.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
В судове засідання 26.04.2010 року, представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів ухвалою від 26.04.2010 року розгляд справи було відкладено на 14.05.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні 14.05.2010 року надав усні пояснення по справі відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судове засідання 14.05.2010 року представник відповідача не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 14.05.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
01 лютого 2008 року між Державною акціонерною холдинговою компанією «Артем», іменоване надалі «Орендодавець»(позивач) та Фізичною особою -підприємцем Кривобородь Ігорем Петровичем, іменоване надалі «Орендар»(відповідач) був укладений договір оренди автотранспорту № 3ВА-08 (далі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування автотранспортний засіб, напівпричіп «KRONE SDP 24 EL»гос. № 130-53 КА, інв. номер 2156 (в подальшому -автотранспорт), який рахується на балансі компанії, а орендар сплачує орендну плату згідно р. 5 Договору.
Відповідно до пункту 2.1 Договору автотранспорт надається в оренду для здійснення міжнародних перевезень, а також перевезень вантажів по території
України.
Пунктами 2.2 та 2.3 Договору сторони узгодили, що надання та повернення автотранспорту здійснюється за актом приймання -передачі. Орендатор письмово повідомляє орендодавця за повернення автотранспорту, як достроково, так і по закінченню Договору, за 20 днів до майбутнього повернення.
Згідно з пунктом 3.2.2. Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до пункту 5.1 Договору орендна плата за перший місяць оренди складає 424,67 грн., без ПДВ за місяць, ПДВ -84,93 грн., сума до оплати з ПДВ в місяць 509,60 грн. Розрахунок орендної плати є невід'ємною частиною Договору (додаток № 1). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коректування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Пунктами 5.2 та 5.3 Договору сторони узгодили, що орендна плата оплачується орендодавцю не пізніше 10 -го числа поточного місяця. При зміні методики розрахунку, цін та тарифів, а також в інших випадках передбачених діючим законодавством України. Орендодавець має право переглянути вартість оренди, про що зобов'язаний письмово повідомити замовника.
Відповідно до пункту 7.1 Договору строк дії Договору починається з дати підписання сторонами акту приймання -передачі автотранспорту в оренду та діє до 31.12.2008 року.
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача орендної плати в сумі 623,29 грн. за користування автотранспортом відповідача за лютий 2009 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору оренди автотранспорту № 3ВА-08 від 01 лютого 2008 року несвоєчасно розрахувався за переданий в користування об'єкт оренди.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2008 року орендодавець передав, а орендатор прийняв в оренду напівпричіп «KRONE SDP 24 EL»гос. № 130-53 КА, інв. номер 2156, початковою вартістю 36 400,40 грн.
01 березня 2009 року орендар повернув, а орендодавець прийняв об'єкт оренди, яки й знаходився у орендаря згідно Договору № 3ВА-08 від 01.02.2008 року.
В свою чергу, відповідач орендну плату в порушення норм чинного законодавства та укладеного між сторонами Договору позивачу за лютий 2009 року не сплатив, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 516,36 грн., яка складається з:
- суми за минулий місяць з урахуванням ПДВ в розмірі 508,73 грн., відповідно до розрахунку позивача;
- коефіцієнту інфляції за поточний місяць у відповідності до умов п. 5.1 Договору та Додатку № 1 до Договору.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.02.2009 - 28.02.2009508.731.0157.63516.36
14 квітня 2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію №18-694, відповідно до якої просив відповідача сплатити заборгованість по орендній платі, на доказ чого надано копію фіскального чеку № 3055 від 14.04.2009 року та реєстр вихідної кореспонденції з відповідною відміткою «Укрпошти», однак вищезазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 516,36 грн.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно з частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Згідно зі статтею 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості по орендній платі підлягають задоволенню частково в сумі 516,36 грн.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктом 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 6.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 2 статті 22 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Позивач за несвоєчасну оплату орендної плати, керуючись ст. 231 Господарського кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 72,36 грн., яку визначив в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням норм чинного законодавства та прострочення грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 49,15 грн. розрахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 18,95 грн. та 56,11 грн. -інфляційних втрат.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору та прострочення по сплаті грошового зобов'язання, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 17,61 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця Кривобородя Ігоря Петровича (місцезнаходження: 04123, м. Київ, Подільський р-н, вул. Червонопільська, буд. 7, кв. 33, ідентифікаційний код 2160207815) на користь Державної акціонерної холдингової компанії «Артем»(місцезнаходження: 04050, м. Київ, Шевченківський р -н, вул. Мельникова, буд. 2/10, код ЄДРПОУ 14307699) 516 (п'ятсот шістнадцять) грн. 36 коп. -орендної плати, 49 (сорок дев'ять) грн. 15 коп. -пені, 56 (п'ятдесят шість) грн. 11 коп. -інфляційних втрат, 17 (сімнадцять) грн. 61 коп. -3% річних, 84 (вісімдесят чотири) грн. 60 коп. - державного мита та 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 74 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
07.06.2010 року