Ухвала
іменем України
7 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 1-145
провадження № 51- 1536 зп 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд вироку Апеляційного суду Донецької області від 7 грудня 2006 року щодо нього,
встановив:
Вироком Апеляційного суду Донецької області від 7 грудня 2006 року ОСОБА_4 засуджено за п.п. 4, 13, ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України в редакції 2001 року (далі - КК) до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Як убачається із наявних у Верховному Суді матеріалів провадження, постановою судді Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 березня 2021 року, на підставі положень ст.386 КПК України в редакції 1960 року відмовлено засудженому ОСОБА_4 у витребуванні матеріалів кримінальної справи щодо нього для перевірки в касаційному порядку, у зв'язку із закінченням строку на касаційне оскарження вироку апеляційного суду, а клопотання про його відновлення не було подано.
04 жовтня 2021 року до Верховного Суду надійшла заява від засудженого ОСОБА_4 , у якій він просить Верховний Суд України переглянути вирок Апеляційного суду Донецької області від 7 грудня 2006 року в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 444, ч.ч.2 і 3 ст. 446 Кримінального процесуального кодексу України в редакції 2012 року (далі - КПК). Водночас подав заяву про прийняття Судом до розгляду його заяви про перегляд судового рішення та матеріалів кримінальної справи щодо нього, а також просить розглянути його клопотання про розгляд заяви з його особистою участю.
Проте, заяви засудженого ОСОБА_4 про перегляд судового рішення та матеріалів кримінальної справи, також подане ним клопотання про розгляд заяви з його участю, не можуть бути предметом розгляду Верховного Суду з огляду на таке.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон), яким внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України та виключено з тексту цього Кодексу главу 33.
Відповідно до пункту 1 параграфу 3 розділу 4 Закону заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, передаються до Касаційного кримінального суду й розглядаються за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.
Однак такий порядок не може бути застосований до заяв, які подані після набрання чинності зазначеним Законом, оскільки, згідно з ч. 1 ст. 5 КПК процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Тобто на час звернення засудженого з відповідними заявою і клопотанням відсутні процесуальний порядок і повноваження Верховного Суду щодо їх розгляду.
Отже, враховуючи, що з заявою від 24 вересня 2021 року про перегляд судового рішення Верховним Судом України, засуджений ОСОБА_4 звернувся після втрати чинності главою 33 КПК, а тому, в силу ст. 5 КПК вказані заява і клопотання не можуть бути предметом розгляду у Верховному Суді та підлягають поверненню.
Керуючись пунктами 1, 6 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», ч. 1 ст. 5, ст. 441 КПК, Верховний Суд
постановив:
заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд вироку Апеляційного суду Донецької області від 7 грудня 2006 року і клопотання про розгляд заяви з його участю повернути.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3