ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/13521.05.10
За позовомВідкритого акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ -5»
доДочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
простягнення 4 441 174,82 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Дерев'янко Д.В. -дов. № б/н від 30.12.2009 року;
від відповідача: Мацегорін А.О. -дов. № 87/10 від 28.12.2009 року;
Обставини справи:
Відкрите акціонерне товариство «Харківська ТЕЦ -5»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про стягнення 3 806 233,01 грн. -інфляційних втрат та 634 941,81 грн. -3% річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору несвоєчасно оплатив поставлену позивачем теплову енергію за Договором купівлі -продажу теплової енергії № 17/06-1114/362 від 16 жовтня 2006 року, незважаючи на рішення суду, а тому позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за весь період прострочення.
Ухвалою від 09.04.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.04.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні 26.04.2010 року подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження по справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні 26.04.2010 року, представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що ДК «Газ України»не є належним відповідачем по даній справі, крім того, зміни до статуту ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»пов'язані з приєднанням ДП «Газ -тепло»НАК Нафтогаз України внесені не були.
В судовому засіданні 26.04.2010 року у відповідності до частини 3 статті 77 ГПК України судом оголошено перерву до 21.05.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні 21.05.2010 року подав заперечення на відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що твердження відповідача є необґрунтованими, так як правонаступництво ДК «Газ України»всіх прав та обов'язків ДП «Газ -тепло»встановлено статтею 104 ЦК України та рішенням господарського суду міста Києва по справі № 14/1-6/244 від 07.09.2009 року, яке залишено без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2009 року та Вищого господарського суду України від 03.03.2010 року.
В судовому засіданні 21.05.2010 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 21.05.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
16 жовтня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Харківська ТЕЦ -5», іменована надалі «Продавець»(позивач) та Дочірнім підприємством «Газ -тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір купівлі -продажу теплової енергії № 17/06-1114/362 (далі -Договір), відповідно до пункту 2.1 якого, предметом даного Договору є продаж теплової енергії продавцем покупцю.
Відповідно до пункту 3.1 Договору кількість та вартість теплової енергії, що продається за даним договором за обліковий період продавцем покупцю визначається на підставі актів прийому -передачі (Додаток № 1), які сторони підписують до четвертого числа місяця, наступного за звітним, актів розподілу теплової енергії (Додаток 2), які сторони підписують до восьмого числа місяця, наступного за звітним.
Пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що вартість теплової енергії, що передається продавцем покупцю визначається відповідно до Постанови НКРЕ № 1208 від 21.09.2006 року та складає:
- яка поставляється для населення та бюджетних установ -85,59 грн. за 1 Гкал (без ПДВ);
- яка поставляється для промислових споживачів -92,80 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).
Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Договору продавець повинен передати, а покупець прийняти та оплатити покупцю обумовлений в акті прийому -передачі обсяг теплової енергії за ціною розрахованою відповідно до пункту 3.2 Договору.
Згідно з пунктом 5.1 Договору покупець починає виконувати свої грошові зобов'язання по відношенню до продавця з дати укладення цього Договору, а закінчує датою отримання покупцем 100% грошових коштів за реалізовану теплову енергію за договором комісії № 12/06-1101 від 12 жовтня 2006 року укладеного між покупцем та КП «Харківські теплові мережі».
Пунктом 5.2 Договору сторони узгодили, що розрахунки між покупцем та продавцем за цим Договором залежні від розрахунків споживання теплової енергії за отриману теплову енергію за договором комісії, який зазначений в пункті 5.1 цього Договору.
Додатковою Угодою № 366 про припинення дії Договору купівлі -продажу теплової енергії № 17/06-1114 від 16.10.2006 року укладеного між ДП «Газ - тепло»та ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»від 30.10.2006 року сторони домовились про припинення з 1 листопада 2006 року Договору купівлі -продажу № 17/06-114 від 16.10.2006 року, укладеного між продавцем та покупцем в частині виконання доручення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 року по справі № 14/1-6/244, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2009 року та постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2010 року з ДП «Газ-тепло»НАК «Нафтогаз України», правонаступником якого є ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», стягнуто з відповідача на користь позивача 9 891 325,64 грн. - грн. заборгованості за поставлену теплову енергію.
Частиною 1 статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Відповідно до частини 2 статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»є правонаступником Дочірнього підприємства «Газ -тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», що засвідчується наказом Міністерства палива та енергетики України № 538 від 12 листопада 2007 року, відповідно до якого діяльність Дочірнього підприємства «Газ -тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»була припинена шляхом приєднання до Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Крім того, на доказ завершення процедури реорганізації шляхом приєднання ДП «Газ - тепло»НАК «Нафтогаз України»до ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»позивач надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а відповідач свідоцтво про державну реєстрацію Дочірнього підприємства «Газ -тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», в яких містяться відмітки державного реєстратора про припинення юридичної особи та інформація про внесення відповідного запису.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»є належним правонаступником ДП «Газ -тепло»НАК «Нафтогаз України».
02 квітня 2010 року позивач звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва про стягнення з відповідача 3 806 233,01 грн. -інфляційних втрат та 634 941,81 грн. -3% річних за період прострочення відповідачем сплати коштів за поставлену теплову енергію на підставі акту прийому -передачі теплової енергії за жовтень 2006 року на суму 10 366 097,21 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
Таким чином, з прийняттям рішення про стягнення боргу, яким по суті фіксується обов'язок сторони сплатити кошти, зобов'язання, що виникли на підставі договору та їх прострочення не припиняються.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 634 941,81 грн. та інфляційні втрати в сумі 3 806 233,01 грн. за період з 11.02.2008 року по 02.04.2010 року.
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено рішенням Господарського суду міста Києва по справі 14/1-6/244 позивач направив на адресу відповідача претензію № 23-19/178 від 29.01.2008 року, відповідно до якої просив відповідача в семиденний строк з моменту її пред'явлення погасити існуючу заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 9 891 325,64 грн., яка була надіслана 31.01.2008 року, на доказ чого надано опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек № 7689 від 31.01.2008 року, проте вищезазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Таким чином, з урахуванням строків поштового обігу встановленого чинним законодавством України та строків оплати визначених позивачем, судом встановлено, що прострочення по сплаті коштів за поставлену теплову енергію розпочалось з 12.02.2008 року.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, в межах розрахунку позивача та встановленої дати прострочення, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю перерахунок яких здійснено за період з 12.02.2008 року по 02.04.2010 року.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(місцезнаходження: 04116, м. Київ, Шевченківський р -н, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) на користь Відкритого акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ -5»(місцезнаходження: 62371, Харківська обл., Дергачівський р -н, сел. Подвірки, код ЄДРПОУ 05471230) 3 806 233 (три мільйони вісімсот шість тисяч двісті тридцять три) грн. 01 коп. -інфляційних втрат, 634 941 (шістсот тридцять чотири тисячі дев'ятсот сорок одну) грн. 81 коп. -3% річних, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
08.06.2010 року