07 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 127/11111/21
провадження № 51-4762ск21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу директора департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11 травня 2021 року та ухвалу судді Вінницького апеляційного суду від 02 липня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Суть питання
Як видно з долучених до касаційної скарги копій судових рішень, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11 травня 2021 року надано слідчому і слідчим групи слідчих, яким доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, тимчасовий доступ до документів з можливістю вилучення належним чином завірених їх копій, які перебувають у володінні Вінницької міської ради.
Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді директор вищевказаного департаменту оскаржив його до апеляційного суду.
Суддя Вінницького апеляційного суду від 02 липня 2021 року на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою директора департаменту на зазначену ухвалу слідчого судді з мотивів того, що відповідно до ст. 309 цього Кодексу згадане судове рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
У касаційній скарзі директор департаменту, посилаючись на допущені, на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Згідно з п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що вищезазначеною статтею Конституції України гарантується право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, виходячи з чого КПК України визначає, в яких випадках і які саме рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі №494/6/18).
У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа №646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа №161/4229/18), які стосуються права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України.
Частиною 3 вказаної норми процесуального закону встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді (які не визначені в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України) оскарженню не підлягають, і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.
Ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів відповідно до п. 10 ст.309 КПК України, оскаржуються тільки тоді, коли дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляється можливості здійснювати свою діяльність.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Як видно з оскаржуваного судового рішення, директор департаменту подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, якою надано доступ до документів з можливістю вилучення належним чином саме завірених їх копій, тобто на судове рішення слідчого судді, апеляційне оскарження якого не передбачено ст. 309 КПК України.
Тому суддя Вінницького апеляційного суду, встановивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до вимог КПК України не підлягає апеляційному оскарженню, згідно з положеннями ч. 4 ст. 399 цього Кодексу, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою апелянта.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що касаційний суд не може перевірити посилання директора департаменту щодо незаконності ухвали слідчого судді, оскільки рішення слідчого судді не є предметом касаційного оскарження.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Таким чином, оскільки із касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення убачається,що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України відмовити у відкритті касаційного провадження.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою директора департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11 травня 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 02 липня 2021 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3