04 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 500/4403/19
провадження № 61-15309ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Павловичем Євгенієм Володимировичем, на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 червня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - первиннапрофспілкова організація Ізмаїльського порту, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У вересні 2021 року Верховний Суд зареєстрував касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Павловичем Є. В., яка направлена поштовим зв'язком 16 серпня 2021 року, на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 червня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 червня 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Одеський апеляційний суд ухвалив постанову 30 червня 2021 року, повний текст постанови складений 01 липня 2021 року, останній день строку на касаційне оскарження припадав на 31 липня 2021 року, а заявник направив касаційну скаргу до Верховного Суду 16 серпня 2021 року.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що отримав рішення суду апеляційної інстанції 19 липня 2021 року засобами поштового зв'язку, що свідчить про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
З огляду на вищезазначене учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Враховуючи те, що заявник не надав суду докази отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, доводи заявника щодо поновлення строку на касаційне оскарження не заслуговують на увагу.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Отже, заявнику необхідно надати належні та допустимі докази на підтвердження дати отримання заявником оскаржуваного судового рішення або зазначити інші поважні та обґрунтовані підстави пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази на їх підтвердження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки заявник не виконав вимоги пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, а саме: не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги.
Відповідно до статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/16).
Отже, в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно сплатити судовий збір.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення позивача до суду) за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.
З позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 звернувся у 2019 році. Ціна позову становить 215 342,56 грн. 1 % ціни позову - 2 153,43 грн, тому розмір судового збору за подання касаційної скарги- 4 306,86 грн (2 153,43 грн?200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393, 394 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Павловичем Євгенієм Володимировичем, залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 04 листопада 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник