ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/1107.06.10
За скаргамиОдеської залізниці
На дії Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції
За позовомОдеської залізниці
ДоМіністерства освіти і науки України
Треті особи 1) Державне казначейство України
22) Міністерство фінансів України
Проcтягнення 1 055 204, 66 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Представники:
Від скаржника Ткаченко В.В. -представник за довіреністю від 08.01.2009 року;
Яцук Є.В. -представник за довіреністю від 01.01.2010 року;
Від ВДВС не з'явились;
Від стягувача не з'явились;
Від третьої особи 1: не з'явились;
Від третьої особи 2: Мельник В.О. -представник за довіреністю від 25.09.2008 року.
У лютому 2004 року Одеська залізниця пред'явила позов до Міністерства освіти і науки України, треті особи - Міністерство фінансів України та Державне казначейство України про стягнення 1 055 204, 66 грн. заборгованості за надані залізницею послуг з пільгового перевезення студентів у 2003 року.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.04.2004р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2004р., позовні вимоги задоволено.
08.09.2004 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2004 року було видано наказ відповідно до якого стягнуто з Міністерства освіти і науки України на користь Одеської залізниці 1 055 204,66 грн. заборгованості, 1700,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2004р. було скасовано постову Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2004р. та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2004р. у справі №27/11, в позові відмовлено.
Ухвалою Верховного суду України від 03.03.2005р. було відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 23.12.2004 року.
21.10.2005 року Господарським судом міста Києва на виконання постанови Вищого господарського суду України від 23.12.2004р., яке набрало законної сили 23.12.2004р., та якою скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2004р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2004р., видано наказ №27/11 в поворот виконання рішення.
30.10.2008 року Одеська залізниця звернулася до Господарського суду міста Києва із скаргою на дії Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, в якій просила скасувати постанову Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № 9630291 від 22.10.08.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2008 року у задоволені скарги Одеської залізниці на постанову про відкриття виконавчого провадження № 9630291 від 22.10.08 відмовлено.
10.11.2008 року Одеська залізниця звернулась до господарського суду із скаргою на дії Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, якою просить скасувати постанову виконуючого обов'язки начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеської міського управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору № В-2/88 від 07.11.08 та постанову про арешт коштів боржника № В-2/88 від 07.11.08 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2009 року скаргу Одеської залізниці задоволено частково. Постанову в.о. начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції № В-2/88 про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.11.2008 року скасовано.
17.12.2009 року справа № 27/11 була скерована до Київського апеляційного господарського суду, у зв'язку із надходженням апеляційної скарги від Міністерства фінансів України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2009 року.
28.12.2009 року позивач через загальний відділ діловодства суду подав скаргу про скасування постанови заступника начальника першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Соловчук Н.І. про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.12.2009 року, виконавчого провадження № В-2/88/19/2009. Дана скарга мотивована тим, що боржник був позбавлений можливості здійснити дії з добровільного виконання рішення суду у встановлений строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2010 року розгляд скарги призначено на 13.04.2010 року.
Представник скаржника у судовому засіданні 13.04.2010 року зазначив, що він був позбавлений можливості здійснити дії з добровільного виконання рішення суду у встановлений строк, оскільки з 07.11.2008 року кошти боржника, згідно постанови відділу ДВС від 07.11.2008 року були арештовані та знято арешт лише 05.02.2009 року. Водночас, державним виконавцем платіжними вимогами від 20.11.2008 року та від 28.11.2008 року було примусово списані кошти з відповідних рахунків Одеської залізниці, у зв'язку із невиконанням рішення суду у добровільному порядку та 14.12.2009 року винесено постанову про стягнення з божника виконавчого збору за примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.10.2005 року у справі № 27/11.
Враховуючи зазначене, скаржник просить суд скасувати постанову заступника начальника першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Соловчук Н.І. про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.12.2009 року та зобов'язати перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, закінчити з підстав п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження № В-2/88/19/2009 (ВП 9630291).
Представники стягувача, першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та третіх осіб 1, 2 у судове засідання не з'явились, вимоги ухвали від 22.03.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 року розгляд скарги відкладено до 17.05.2010 року.
Представник скаржника у судовому засіданні 17.05.2010 року підтримав заявлену скаргу та просив суд скаргу задовольнити.
Представник третьої особи 2 зазначив, що стягнення виконавчого збору є санкцією за невиконання рішень судів у межах строку встановленого на добровільне виконання рішення суду та не є заходом примусового виконання, а тому вважає, що постанова першого Приморського ВДВС від 14.12.2009 року про стягнення з боржника виконавчого збору законною та такою, що підлягає виконанню.
Представники стягувача, першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції та третьої особи 1 у судове засідання 17.05.2010 року не з'явились, вимоги попередніх ухвал суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2010 року відкладено розгляд скарги до 07.06.2010 року.
Розглянувши подану скаргу, суд вважає, що скарга Одеської залізниці № НЮ-14/1520 від 22.12.2009 року підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
22.10.2008 року постановою заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відповідно до вимог ст.ст. 3, 18, 24 Закону «Про виконавче провадження»винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 27/11, який видав Господарський суд міста Києва 21.10.2005 року про стягнення з Одеської залізниці на користь Міністерства освіти і науки України 1 055 204, 66 грн. заборгованості, 1 700, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з наданням строку на добровільне виконання рішення суду до 29.10.2008 року.
29.10.2008 року заступником начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу № 27/11, який видав Господарський суд міста Києва 21.10.2005 року на 10 днів.
07.11.2008 року у зв'язку із невиконанням наказу Господарського суду міста Києва № 27/11 від 21.10.2005 року у добровільному порядку, в.о. начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору № В-2/88 та постанову про арешт коштів боржника № В-2/88.
20.11.2008 року та 28.11.2008 року платіжними вимогами № В-2/88 та № В-2/88 на примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.10.2005 року списано кошти з рахунків Одеської залізниці на загальну суму 1 057 022, 66 грн.
Постановою начальника першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 05.02.2009 року скасовано постанову в.о. начальника відділу Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про накладення арешту на грошові кошти боржника від 07.11.2008 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2009 року скасовано постанову в.о. начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції № В-2/88 про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.11.2008 року.
14.12.2009 року заступником начальника першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Соловчук Н.І. була винесена постанова стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 105 702, 27 грн.
Дана постанова обґрунтована тим, що скасувавши постанову про стягнення виконавчого збору від 07.11.2008 року, суд виходив з загальних засад перебігу строку, а також недотримання державним виконавцем частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України.
Водночас, згідно банківських виписок, державним виконавцем платіжними вимогами від 20.11.2008 року № В-2/88 та від 28.11.2008 року № В-2/88, примусово списані кошти з відповідних рахунків Одеської залізниці у зв'язку із невиконанням рішення суду у добровільному порядку на загальну суму 1 057 022, 66 грн. Станом на день винесення постанови факт невиконання рішення суду Одеською залізницею у добровільному порядку доведений матеріалами виконавчого провадження, жодних дій збоку боржника направлених на добровільне виконання рішення здійснено не було, інші причини та умови, в тому числі пов'язані із нереальністю наданого державним виконавцем строку на добровільне виконання рішення, відсутні.
Однак, суд не може погодитися з зазначеними твердженнями відділу ДВС, оскільки при винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.12.2009 року, останнім не було враховано те, що 07.11.2008 року, до закінчення строку для добровільного виконання рішення, державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, яка була скасована лише 05.02.2009 року постановою начальника першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувану за виконавчим документом.
Враховуючи викладене, оскільки боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення суду у зв'язку із накладенням арешту на його кошти, суд вважає вимоги скаржника щодо скасування постанови заступника начальника першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Соловчук Н.І. про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.12.2009 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, скаржник просить суд зобов'язати перший Приморський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції закінчити виконавче провадження № В-2/88/19/2009 (ВП 9630291) з підстав п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»у зв'язку з повним та фактичним виконання виконавчого документу.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 37 Закону України встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
При цьому, фактичне повне виконання рішення означає не тільки виконання рішення у повному обсязі, а й здійснення державним виконавцем остаточних розрахунків з боржником, стягнення коштів на покриття витрат державної виконавчої служби.
Беручи до уваги те, що суд не може встановити чи дійсно державним виконавцем проведенні всі дії щодо фактично повного виконання рішення у виконавчому провадженні № В-2/88/19/2009 (ВП 9630291), суд відмовляє у задоволенні вимоги щодо зобов'язання першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції закінчити виконавче провадження № В-2/88/19/2009 (ВП 9630291) з підстав п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно із ч. 3 ст. 121-2 ГПК України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.
Керуючись ст. 86, 121-1, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -
1. Скаргу Одеської залізниці № НЮ-14/1520 від 22.12.2009 року задовольнити частково.
2. Постанову заступника начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про стягнення з боржника виконавчого збору від 14.12.2009 року скасувати.
3. В частині зобов'язання першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції закінчити виконавче провадження № В-2/88/19/2009 (ВП 9630291) з підстав п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»відмовити.
4. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.
Суддя Дідиченко М.А.