вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
21.09.2021 Справа № 917/1360/18(917/1542/20)
за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства "ДОЛЯ", 38115, Полтавська обл., Зіньківський район, с. Бобрівник, вул. Карла Маркса, буд. 5, ідент. код 30937188
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРЕЙД", 10003, м.Житомир, вул. Перемоги, 52, кв.1, ідент. код 40542580
про стягнення 280000,00 грн.
Представники сторін - згідно протоколу
встановив:
До господарського суду Полтавської області надійшов позов Селянського (фермерського) господарства "ДОЛЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРЕЙД" про стягнення 1 429 281,60 грн.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.09.2020 року справу передано на розгляд судді Іванко Л.А.
12.10.2020 на адресу суду надійшла заява (вх.№ 11337), в якій позивач заявив про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача частину заборгованості в розмірі 280000,00 грн.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог. Подальший розгляд справи проводиться в межах зменшених позовних вимог.
За даним позовом ухвалою господарського суду Полтавської області 22.12.2020 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Підготовче засідання у справі призначене на 21.01.2021 року.
Ухвалою господарського суду від 21.01.2021 р. відкладено підготовче засідання на 16.02.2021 року.
Ухвалою господарського суду від 16.02.2021 р. відкладено підготовче засідання на 17.03.2021 року.
22.02.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач в її задоволенні просить відмовити, вважає позовну заяву необгрунтованою. При цьому зазначає, що за період 01.01.2017 по 31.12.2017 між позивачем та відповідачем не було укладено жодного договору щодо придбання пшениці 2 класу, в зв"язку з чим, відповідач не може надати такі договори.
Крім цього, у відзиві відповідач повідомляє, що не отримував зазначеного в позові товару - пшениці 2 класу та не проводив будь-яких розрахунків з цього приводу.
Наявність зареєстрованих СФГ "Доля" податкових накладних, що зазначені в позовній заяві, на думку відповідача, не підтверджують факт укладення між сторонами договорів на придбання товару.
Судове засідання, призначене на 17.03.2021 року не відбулося в зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
В зв'язку з виходом судді з відпустки, ухвалою господарського суду від 02.04.2021 призначено підготовче засідання у справі на 21.04.2021 та повідомлено про це учасників справи.
Ухвалою господарського суду від 21.04.2021 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів по справі.
В порядку ст.81 ГПК України
- витребувано у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРЕЙД" (ЄДРПОУ 40542580; 10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 52, кв.1) належним чином засвідчені копії відповідних документів (договорів тощо) на підставі, яких СФГ "ДОЛЯ" проводило Відповідачу реалізацію товару, а саме: пшениці 2 кл., урожаю 2017 року на суму 1 429 281,25 грн., згідно податкових накладних складених від 28.08.2017, від 29.08.2017 та від 30.08.2017;
- витребувано у Головного управління ДПС у Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Європейська, 4) належним чином засвідченні копії відомостей (документів, зареєстрованих податкових накладних) з Єдиного реєстру податкових накладних щодо взаємовідносин між селянським (фермерським) господарством "ДОЛЯ" (ЄДРПОУ 30937188, 38115, Полтавська обл., Зіньківс р-н, с. Бобрівник, вул. Карла Маркса, буд. 5) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО - ТРЕЙД" (ЄДРПОУ 40542580; 10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 52, кв. 1).
Підготовче засідання відкладено на 26.05.2021 року.
26.05.2021 року на виконання вимог суду ГУДПС у Полтавській області надало витяг з Єдиного реєстру податкових накладних щодо зареєстрованих податкових накладних, які складені на підтвердження податкових зобов"язань між СФГ "Доля" та ТОВ "Агро-Трейд" із зазначенням: податкових номерів котрагентів, найменувань, номерів податкових накладних, дат виписки та реєстрації, статусом податкових накладних, загальної суми коштів та суми ПДВ, обсягом операцій за ставкою 20%, номенклатурою товарів/послуг, кодом УКТЗЕД, одиницями виміру, кількістю та ціною постачання.
Ухвалою господарського суду від 26.05.2021 р. відкладено підготовче засідання на 23.06.2021 року. В порядку ст.81 ГПК України повторно витребувано у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТРЕЙД" належним чином засвідчені копії відповідних документів (договорів тощо) на підставі яких, СФГ "ДОЛЯ" проводило відповідачу реалізацію товару.
Судове засідання, призначене на 23.06.2021 року не відбулося в зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
В зв'язку з виходом судді з відпустки, ухвалою суду від 07.07.2021 року призначено підготовче засідання у справі на 27.07.2021 року.
26.07.2021 року від ліквідатора СФГ Доля" на адресу суду надійшли пояснення (вх.№ 8215).
З врахуванням інформації та документів, поданих ГУ ДПС у Полтавській області, а саме, Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних, ліквідатор СФГ "Доля" зазначає, що позивач належним чином та у повному обсязі реалізував, а відповідач прийняв товар та зобов"язання з оплати цього товару, на підтвердження чого сторони склали та зареєстрували відповідні податкові накладні (зобов"язання).
Отже, за твердженням ліквідатора, між сторонами існували правовідносини щодо постачання товару, укладення яких у спрощеній формі узгоджується з викладеними у поясненні нормами чинного законодавства.
27.07.2021 року відповідачем у формі електронного документу подано до суду відзив на позовну заяву (вхід.№8252), в якому відповідач в задоволенні позовної заяви просить відмовити. Проте, судом встановлено, що вказаний відзив не посвідчений електронним цифровим підписом, в зв"язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України не може бути прийнятий судом до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.09.2021 року.
28.08.2021 року до суду надійшло пояснення (вх.№ 9541), в якому представник відповідача не обгрунтував неможливість його подання до закінчення підготовчого провадження.
Заяви про поновлення чи продовження процесуальних строків до суду не надходили, тому подане з пропуском строку пояснення не приймається судом до розгляду.
Ухвалою господарського суду від 01.09.2021 розгляд справи відкладено на 21.09.2021. Копію ухвали надіслано учасникам справи.
Ліквідатор СФГ "Доля" направив суду клопотання (вх.№ 10480 від 20.09.2021 року), в якому просить провести судове засідання по справі № 917/1360/18(917/1542/20), призначене на 21.09.2021 року без участі представника позивача.
Представник відповідача в судове засідання 21.09.2021 року не з"явився, про причини неявки суд не повідомляв. Ухвала суду від 01.09.2021 року, яка направлялася відповідачу - ТОВ "Агро - Трейд" за його місцезнаходженням, повернулася до суду не врученою з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача співпадає з адресою, на яку було надіслано ухвалу суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 01.09.2021р. вважається врученою відповідачу.
Також, суд зауважує, що ухвала господарського суду Полтавської області від 01.09.2021р. по даній справі розміщена в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Ліквідатор СФГ "Доля" звернувся до господарського суду Полтавської області з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Трейд" 280000,00 грн. основного боргу.
При цьому, зазначає, що постановою господарського суду Полтавської області від 02.04.2019 року по справі № 917/1360/18 селянське (фермерське) господарство "Доля" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою господарського суду від 05.03.2020 року ліквідатором СФГ "Доля" призначено арбітражного керуючого Косякевича С.О. з наданням йому повноважень відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.
У відповідності ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі-Кодекс) ліквідатор банкрута з дня свого призначення виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Обгрунтовуючи позовні вимоги ліквідатор зазначив, що в ході здійснення ліквідаційної процедури СФГ "Доля" стало відомо, що дебітором СФГ "Доля" з поміж іншого рахується ТОВ "Агро-Трейд". Як вказує позивач, за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 на користь ТОВ "Агро-Трейд" з боку СФГ "Доля" була реалізована продукція на суму 1429281,60 грн., в т.ч. ПДВ.
За даними ліквідатора, у вказаний період відсутні надходження коштів від ТОВ "Агро-Трейд" на підтвердження проведення розрахунку за вищевказаними господарськими операціями.
В якості доказів, які на думку ліквідатора підтверджують відчуження товарів відповідачу додаються відомості з Єдиного реєстру податкових накладних, надані ліквідатору банкрута Головним Управлінням ДПС у Полтавській області.
При цьому, ліквідатор вказує, що інші документи, на підставі яких здійснювались господарські операції, - відсутні з огляду на наступне.
Постановою господарського суду від 02.04.2019 року Селянське (фермерське) господарство "Доля" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором СФГ "Доля" призначено арбітражного керуючого Гриценка І.І. з наданням йому повноважень відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.10.19 р. набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства №2597-VIII.
Відповідно до п.п.4 п.14 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства подальше провадження у справі про банкрутство СФГ "Доля" здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Ухвалою господарського суду від 05.03.2020 року відсторонено арбітражного керуючого Гриценка І.І. від виконання повноважень ліквідатора СФГ "Доля" у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків. Ліквідатором селянського (фермерського) господарства "Доля" призначено арбітражного керуючого Косякевича С.О. Цією ж ухвалою зобов'язано арбітражного керуючого Гриценка І.І. протягом 15 днів з дати винесення даної ухвали за актом приймання-передачі передати ліквідатору - арбітражному керуючому Косякевичу С.О. фінансову та бухгалтерську документацію, матеріальні цінності, матеріали, пов'язані з проведенням ліквідаційної процедури СФГ "Доля".
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2020 року ухвала господарського суду від 05.03.2020 року по справі № 917/1360/18 залишена без змін.
На дату звернення з позовом до суду вимоги ухвали господарського суду від 05.03.2020 року залишаються не виконаними.
З метою повернення дебіторської заборгованості в повному обсязі, ліквідатор банкрута 04.09.2020 року направив ТОВ "Агро - Трейд" відповідну претензію (вих.№ 41/528), в якій вимагав провести розрахунок за наявною заборгованістю перед підприємством-банкрутом.
ТОВ "Агро - Трейд" грошові кошти не повернуто.
Відтак, з метою повернення майна банкрута, ліквідатор СФГ "Доля" звернувся до суду з заявою про стягнення частини заборгованості в розмірі 280000,00 грн в судовому порядку.
Вирішуючи спір по суті суд виходив із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Так, ухвалою Господарського суду Полтавської області 27.04.2021 року прийнято позовну заяву ліквідатора СФГ "Доля" до розгляду в межах справи № 917/1360/18 про банкрутство СФГ "Доля", відкрито провадження у справі про стягнення з ТОВ "Агро - Трейд" заборгованості.
Заява ліквідатора мотивована тим, що відповідно до змісту податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 СФГ "Доля" була реалізована продукція ТОВ “Агро-Трейд" (пшениця 2кл.) на загальну суму 1429281,60 грн, у тому числі податок на додану вартість.
У статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення коштів за реалізований товар посиланням на податкові накладні, у той час як відповідач заперечує факт отримання від позивача товару, вказуючи, зокрема, на те, що за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 між позивачем та відповідачем не було укладено жодного договору щодо придбання пшениці 2 класу, а податкова накладна не підтверджує факту укладення між сторонами договорів на придбання товару.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. За змістом пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Суд, враховуючи правову позицію Верховного Суду зазначає, що фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, які ліквідатором не були подані до суду, а не податкові накладні, які підтверджують лише порядок оподаткування господарської операції підприємства, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції.
Такі висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюпласт Україна" (далі - ТОВ "Алюпласт Україна") до ТОВ "Тінторетто" про зобов'язання вчинити дії та стягнення грошових коштів і за зустрічним позовом ТОВ "Тінторетто" до ТОВ "Алюпласт Україна" про стягнення грошових коштів зазначено, що самі лише податкові накладні та декларації не є безумовними доказами реальності здійснених господарських операцій з поставки товару, не можуть бути єдиними доказами на підтвердження факту реального постачання товару покупцю та його прийняття ним, та як докази можуть оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі.
З посиланням також на правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19, суд зауважує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух товару (здійснення перевезення товару, зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару, та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.
Суд встановив, що на підтвердження факту реалізації товару позивач зазначає як доказ податкові накладні та лист податкової щодо зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, які складені на підтвердження податкових зобов"язань між сторонами.
Відповідач факт отримання товару - пшениці 2 класу від позивача заперечує.
Інших доказів на підтвердження здійснення зазначеної господарської операції позивачем не надано. Самі лише податкові накладні (за відсутності інших доказів реального руху товарів) не є самостійними доказами на підтвердження вчинених господарських операцій, оскільки ці докази підтверджують лише факт здійснення оподаткування певної господарської операції, який сам по собі не свідчить про вчинення такої господарської операції, про її реальність.
Так, згідно з пунктами 201.1., 201.7., 201.10. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові № 910/8861/20 від 21.05.2021 визнав передчасними висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що віднесення покупцем сум податків за отриманими від постачальника податковими накладними до податкового кредиту підтверджує обставини реальної поставки товару за спірними видатковими накладними. Як вже зазначалося, самі лише податкові накладні та декларації не є безумовними доказами реальності здійснених господарських операцій з поставки товару, не можуть бути єдиними доказами на підтвердження факту реального постачання товару покупцю та його прийняття ним, та як докази можуть оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі.
За змістом частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема змагальність сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Відповідно до частин 1- 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як письмові, речові та електронні докази.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено таке:
"8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Релізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Згідно зі статтею 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27 жовтня 1993 року (n. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 року (пункт 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе становище, ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
З урахуванням принципу змагальності, саме позивач у справі має довести ту обставину, на яку посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог - реалізацію відповідачу товару.
Враховуючи те, що позивач у встановленому законом порядку не довів належними і допустимими доказами наявності тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, у задоволенні заяви ліквідатора СФГ "Доля" про стягнення 280000 грн слід відмовити.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача (ст.129 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -
1. В позові відмовити повністю.
2. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення підписано 06.10.2021 року (після виходу судді з відпустки)
Суддя Іванко Л.А.