65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"07" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2242/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
розглянувши справу №916/2242/21
За позовом: Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720)
До відповідача: Національного університету „Одеська юридична академія” (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 23; код ЄДРПОУ 20933314)
про стягнення 2889,38 грн.
Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Встановив: Акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Національного університету „Одеська юридична академія” про стягнення збитків у розмірі 2889,38 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.08.2021р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2242/21. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвали суду, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання кореспонденції суду.
Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
04 січня 2019 року між Акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” (постачальник) та Національним університетом „Одеська юридична академія” (споживач) було укладено Договір №9600/19-ТЕ(Т)-23 постачання природного газу (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, за кодом ДК 021:2015 09120000-6 - газове паливо (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього Договору.
Позивачем було зазначено суду, що ним на виконання умов Договору, було передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 1431109,40 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.
Відповідно до п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 29.03.2019р.), постачальник передає споживачу з 01.01.2019р. по 30.04.2019р. (включно) природний газ орієнтованим обсягом до 202,255 тис. куб.м.
Відповідно до пункту 5.1 Договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до Додаткової у годи № 1 від 19.03.2019р., пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2) підп.3.9.2 п.3.9., 3.13., 5.7, абз. п'ятий підп.5) п.6.2, підп.8) п.6.2, підп.4) п.6.3, абз. третій підп.2) п.6.4 цього Договору застосовуються сторонами з 01 березня 2019 року. Пункти 3.2.1., 3.4.1., 3.8.1., абз. 1) підп. 3.9.2 п. 3.9., абзац 4 підп. 5) п. 6.2, абзац 2 підп. 2 п. 6.4 цього Договору з 01 березня 2019 року втрачають чинність.
Позивачем було зазначено суду, що пунктами Договору, що застосовуються з 01.03.2019, передбачено, зокрема, наступне.
Пунктом 3.13 Договору передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного відповідачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 Договору ), відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки в порядку, визначеному п. 5.7 Договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:
3.13.1.якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;
3.13.2. якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розрахову ється за формулою: В=(Vф - Vn) х Ц х К, де: Vф - об'єм {обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за цим Договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vn - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 Договору; Ц - ціна природного газу за цим Договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.
Відповідно до п. 5.7. Договору, відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 Договору, здійснюється наступним чином: постачалньник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив п. 3.9 Договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 Договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1 або 3.13.2 п.3.13 Договору; постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
Відповідно до підп.8) п.6.2 Договору, споживач зобов'язаний, зокрема, відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до п. 3.13 Договору.
Відповідно до підп.4) п.6.3 Договору, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків , що виникли через порушення споживачем умов п. 2.1 Договору у разі. Якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
За поясненнями позивача, пункти Договору, що почали діяти з 01.03.2019р., узгоджується з положеннями п. 1 Розділу VI Правил постачання природного газу (далі - Правила), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 (із змінами), а саме: відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов'язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України „Про ринок природного газу”), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу' газу за звітний період; якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою.
Відповідно до п. 2.1 Договору, Постачальник передає Споживачу у квітні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 40,000 тис.куб.м.
Актом приймання-передачі від 30.04.2019 року сторони погодили розмір фактично переданого природного газу у обсязі 26,889 тис.куб.м.
Таким чином, за поясненнями позивача, відповідач в квітні 2019 року фактично спожив природний газ, в обсязі меншому на 13,11100 тис.куб.м. ніж було узгоджено сторонами відповідно до п.2.1 Договору.
Позивачем було пояснено суду, що 20.06.2019 ним на адресу відповідача відправлено Акт-претензію за вих.№ 26- 2285-19, змінену в частині розрахунку суми збитків листом від 18.12.2019р. за вих.№ 26/5-4802- 19, якою позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору та п. 1 Розділу VI Правил в розмірі 2889,38 грн. за різницю між замовленим в квітні 2019 обсягом природного газу (40,000 куб.м.) та фактичним обсягом використаного Відповідачем в квітні 2019 природного газу за Договором (26,889 куб.м.), згідно детального розрахунку, наданого у додатку до цього позову.
Акт-претензія від 14.06.2019р. за вих.№ 26-2285-19 отриманий відповідачем 24.06.2019, що підтверджуються рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0100109663438; лист від 18.12.2019 за вих.№ 26/5-4802-19 не отриманий Відповідачем за закінченням терміну зберігання, проте, станом на момент звернення із цим позовом до суду, збитки позивача в добровільному порядку Відповідачем не відшкодовані.
Таким чином, за поясненнями Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”, розмір збитків, завданих позивачу неналежним виконанням відповідачем н. 2.1 Договору, розрахований на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору та п. 1 Розділу VI Правил, складає 2889,38 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, правовідносини між Акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”, як постачальником, та Національним університетом „Одеська юридична академія”, як споживачем, виникли на підставі укладеного між ними 04 січня 2019 року Договору №9600/19-ТЕ(Т)-23 постачання природного газу.
Отже, уклавши Договір сторони за цим Договором прийняли набули певних зобов'язань, які мали виконувати виходячи з положень законодавства та умов Договору.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Судом з'ясовано, що відповідно до п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 29.03.2019р.), постачальник передає споживачу з 01.01.2019р. по 30.04.2019р. (включно) природний газ орієнтованим обсягом до 202,255 тис. куб.м. та відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник передає Споживачу у квітні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 40,000 тис.куб.м.
Судом встановлено, що Актом приймання-передачі від 30.04.2019 року сторони погодили розмір фактично переданого природного газу у обсязі 26,889 тис.куб.м.
Таким чином, за поясненнями позивача, відповідач в квітні 2019 року фактично спожив природний газ, в обсязі меншому на 13,11100 тис.куб.м. ніж було узгоджено сторонами відповідно до п.2.1 Договору.
За матеріалами справи встановлено, що 20.06.2019 позивачем на адресу відповідача відправлено Акт-претензію за вих.№ 26-2285-19, змінену в частині розрахунку суми збитків листом від 18.12.2019р. за вих.№ 26/5-4802- 19, якою позивач вимагав у відповідача сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору та п. 1 Розділу VI Правил в розмірі 2889,38 грн. за різницю між замовленим в квітні 2019 обсягом природного газу (40,000 куб.м.) та фактичним обсягом використаного Відповідачем в квітні 2019 природного газу за Договором (26,889 куб.м.), згідно детального розрахунку, наданого у додатку до цього позову.
Акт-претензія від 14.06.2019р. за вих.№ 26-2285-19 отриманий відповідачем 24.06.2019р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0100109663438; лист від 18.12.2019 за вих.№ 26/5-4802-19 не отриманий відповідачем за закінченням терміну зберігання, проте, станом на момент звернення із цим позовом до суду, збитки позивача в добровільному порядку Відповідачем не відшкодовані.
Доказів сплати нарахованих позивачем збитків відповідачем до суду надано не було.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Національним університетом „Одеська юридична академія” прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору №9600/19-ТЕ(Т)-23 постачання природного газу від 04 січня 2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, позовні вимоги Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача збитків у розмірі 2889,38 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2270,00 грн. покладаються на відповідача, у зв'язку з задоволенням позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
1.Позовну заяву Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” - задовольнити повістю.
2.Стягнути з Національного університету „Одеська юридична академія” (65009, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога, 23; код ЄДРПОУ 20933314) на користь Акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) збитки у розмірі 2889 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 38 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 07 жовтня 2021 р. у зв'язку з перебуванням судді Д'яченко Т.Г. у відпустці по 06.10.2021р.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко