29 вересня 2021 року Справа № 915/502/21
м. Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль C.М.,
за участі секретаря судового засідання Сьянової О.С.,
від позивача: не з'явились.
від відповідача: не з'явились.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю - Підприємство “АВІС”,
21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, б.150,
до товариства з обмеженою відповідальністю “БІО ФЕРМА “Органік Плюс”,
54029, вул. 8-Березня, буд. 34-А, м. Миколаїв;
про стягнення коштів у сумі 504086 грн. 70 коп., -
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) - Підприємство “АВІС” пред'явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “БІО ФЕРМА “Органік Плюс” про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 504086 грн. 70 коп., з яких: 330720 грн. - основний борг, 93362 грн. 14 коп. - 10% річних, 80004 грн. 56 коп. сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на неналежне невиконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару за укладеним між ними договором контрактації сільськогосподарської продукції від 01.12.2017 р. № ДА-134, а також позивач просить суд про стягнення з ТОВ “БІО ФЕРМА “Органік Плюс” грошових коштів на відшкодування судового збору та витрат на витрат на правову допомогу.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
01 грудня 2017р. між ТОВ «БІО ФЕРМА «ОРГАНІК ПЛЮС» ( «Відповідач» , «Виробник») та ТОВ - підприємство «АВІС» («Позивач» , «Контрактант») був укладений Договір контрактації сільськогосподарської продукції № ДА-134 («Договір»).
Відповідач порушив умови Договору, виходячи з наступного:
На виконання умов Договору Контрактант поставив Виробнику Посівний матеріал у кількості 213 п.о. на суму 1 370 470,00 грн., у т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковими накладними:
№ АУ000000762 від 27 лютого 2018р. 85 п.о. на суму 539 750,00 грн.;
№ АУ000001425 від 16 квітня 2018р. 128 п.о. на суму 830 720,00 грн.
Посівний матеріал від імені Відповідача отримував його директор Бондарчук Микола Володимирович на підставі довіреностей:№ 1 від 27 лютого 2018р.;№ 4 від 16 квітня 2018р.
Отже, Позивач виконав свої договірні зобов'язання й поставив Відповідачу Посівний матеріал у кількості 213 п.о. на загальну суму 1 370 470,00 грн.
Відповідно до пп.2.2.4 п. 2.2. Договору Відповідач зобов'язаний оплатити Контрактанту/Позивачу вартість Посівного матеріалу не пізніше 01 жовтня 2018р.
Проте, Відповідач оплатив вартість Посівного матеріалу лише частково із простроченням строків, що підтверджується такими платіжними дорученнями, а саме: № 180 від 01.11.2018р. на суму 539 750,00 грн.; № 478 від 20.12.2018р. на суму 300 000,00 грн.; № 499 від 21.01.2019р. на суму 200 000,00 грн, а всього на суму 1 039 750,00 грн.
30 листопада 2019р. Позивач направив на адресу Відповідача Вимогу № 662 від 28 листопада 2019р. про сплату коштів, в якій вимагав негайно сплатити на користь ТОВ - підприємство «АВІС»: кошти у розмірі 1 996 621,44 грн., з яких: 330 720,00 грн. - сума основного боргу; 174 313,70 грн. - пеня; 48 420,46 грн. - 10% річних; 55 062,21 грн. - інфляційне збільшення; 490 750,00 грн. штраф за недопоставку Соняшника до 31 грудня 2018р.;458 042,00 грн. штраф за недопоставку Соняшника до 31 травня 2019р.; 122 891,91 грн. штраф за не цільове використання Посівного матеріалу 326 421,16 грн. компенсація за не отриманий податковий кредит.
12 грудня 2019р. між Позивачем і Відповідачем була укладена Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій зазначається, що Сторона 2 (Відповідач) отримала від Сторони 1 (Позивач) Вимогу про сплату коштів № 662 від 28 листопада 2019р. (надалі іменується «Вимога»), в якій Позивач (Сторона 1) вимагав від Відповідача (Сторони 2) сплатити кошти у розмірі 2 006 621,44 (два мільйони шість тисяч шістсот двадцять одна грн. 44 коп.) грн., з яких:
330 720,00 грн. - сума основного боргу;174 313,70 грн. - пеня;48 420,46 грн. - 10% річних; 55 062,21 грн. - інфляційне збільшення; 490 750,00 грн. штраф за недопоставку Соняшника до 31 грудня 2018р.;458 042,00 грн. штраф за недопоставку Соняшника до 31 травня 2019р.; 122 891,91 грн. штраф за не цільове використання Посівного матеріалу, 326 421,16 грн. компенсація за не отриманий податковий кредит.
Відповідач (Сторона 2) визнає вищезазначену Вимогу у повному обсязі.
Сторона 1 (Позивач) і Сторона 2 (Відповідач), маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, керуючись статтею 601 Цивільного кодексу України й статтями 202, 203 Господарського кодексу України, дійшли згоди провести зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з Договору контрактації сільськогосподарської продукції № ДА-134 від 01 грудня 2017 року (надалі іменується «Договір»), що полягає у такому:
У зв'язку із невиконанням Стороною 2 (Відповідач) умов Договору, Сторона 1 (Позивач) направила на адресу Сторони 2 Вимогу про сплату коштів № 662 від 28 листопада 2019р., яку Сторона 2 визнає у повному обсязі.
Як результат, Сторона 2 (Відповідач) є боржником, а Сторона 1 (Позивач) - кредитором з виконання грошового зобов'язання на суму 2 006 621,44 грн.
Сторона 2 (Відповідач) поставила Стороні соняшник на суму 1 588 603,62 грн., за який Сторона 1 (Позивач) не розрахувалася.
Як результат, Сторона 1 (Позивач) є боржником, а Сторона 2 (Відповідач) - кредитором з виконання грошового зобов'язання на суму 1 588 603,62 грн.
Враховуючи вищевикладене, Сторони, шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог, зменшують взаємні заборгованості на суму 1 588 603,62 грн.
З моменту набрання чинності даної Угоди, Сторони не являються зобов'язаними одна одній за Договором суму коштів у розмірі 1 588 603,62 грн.
Підписання цієї Угоди Сторонами свідчить про відсутність будь-яких претензій Сторін одна до одної стосовно зазначених в ній сум зустрічних однорідних вимог.
Сторона 2 (Відповідач) станом на 12 грудня 2019р. підтверджує залишок заборгованості на користь Сторони 1 (Позивач) у розмірі 418 017,82 (чотириста вісімнадцять тисяч сімнадцять грн. 82 коп.) грн., з яких: 330 720,00 грн. - сума основного боргу; 55 062,21 грн. - інфляційне збільшення; 32 235,61 грн. - 10% річних.
У подальшому Сторони проводять розрахунки відповідно до положень, зазначених у Договорі.
Інші умови Договору, не змінені цією Угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов'язковість для себе.
Станом на момент подання позову заборгованість Відповідача за отриманий Посівний матеріал складає 330 720,00 грн.
Згідно із п. 5.6. Договору оплата за Предмет Договору здійснюється Сторонами шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточні рахунки Сторін, зазначені у даному Договорі.
Відповідно до п. 5.7. Договору датою оплати Предмету Договору вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок іншої Сторони, зазначений у даному Договорі.
Пунктом 7.1. Договору передбачено, що у випадку порушення Договору, Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України.
За приписами п. 7.2. Договору, порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
Відповідно до п.7.4. Договору при порушенні виконання зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.4 п.2.2. Договору, Виробник сплачує на користь Контрактанта суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період протермінування платежу, 10 % річних, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних або несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожен день прострочення за весь період протермінування платежу. Обмеження, передбачені п.6 ст. 232 Господарського кодексу України у даному випадку не застосовуються. Позовна давність щодо умов даного пункту збільшується Сторонами до трьох років.
Згідно наданого позивачем розрахунку, загальна сума боргу за отримані та не оплачені Посівні одиниці становить 504 086,70 грн., з яких: 330 720,00 грн. - сума основного боргу;93 362,14 грн. - 10% річних; 80 004,56 грн. - збитки від інфляції.
Згідно приписів ч.1 ст.222 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до положень ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.174 ГК України та ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
В даному випадку господарське зобов'язання виникло на підставі Договору контрактації сільськогосподарської продукції № ДА-134 від 01 грудня 2017р.
Відповідно до ч. 1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч.7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За змістом частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частина 2 цієї ж статті вимагає від боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладені обставини, відсутність відзиву та заперечень з боку відповідача, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства “Авіс” задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Біо Ферма «Органік Плюс” (54029,м.Миколаїв, 8 -го Березня,34А, код 40196140) суму основного боргу 330720,00 грн., 93 362,14 грн. -10% річних, 80 004,56 грн. - збитки від інфляції, витрати на правому допомогу 10 000 грн. та оплату судового збору в сумі 7561,31 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства “Авіс” (вул. Пирогова, 150, м. Вінниця, 21037, код 13304871).
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано 07.10.2021 р.
Суддя С.М.Коваль.