про залишення позову без розгляду
30 вересня 2021 року Справа № 915/671/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства “Дослідне господарство “Зорі над Бугом” Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України”, вул. Центральна, 4, с. Яструбинове, Вознесенський район, Миколаївська обл., 56564 (код ЄДРПОУ 34792373)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Мисливці Побужжя”, вул. Зеленогаївська, 12, с. Бузьке, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 56541 (код ЄДРПОУ 38100009)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Миколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства, просп. Центральний, 16, м. Миколаїв, 54029 (moulmg@mikolaivlis.gov.ua) (код ЄДРПОУ 35273157)
про визнання недійсним договору про врегулювання відносин між власниками (користувачами) земельної ділянки та користувачами мисливських угідь від 21.07.2012 року
за участю представників сторін:
від позивача: представник не з'явився;
від відповідача: Скалов С. Ю.;
від третьої особи: Дибовський Д.С.
До господарського суду Миколаївської області звернулось Державне підприємство “Дослідне господарство “Зорі над Бугом” Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України” з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір про врегулювання відносин між власниками (користувачами) земельної ділянки та користувачами мисливських угідь від 21.07.2012 року, укладений між ДП “Дослідне господарство “Зорі над Бугом” Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України” та ТзОВ “Мисливці Побужжя”.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.05.2021 року позовну заяву Державного підприємства “Дослідне господарство “Зорі над Бугом” Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України” (вх. № 7792/21 від 24.05.2021 року) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Мисливці Побужжя” про визнання недійсним договору про врегулювання відносин між власниками (користувачами) земельної ділянки та користувачами мисливських угідь від 21.07.2012 року залишено без руху.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 13.07.2021 року.
В судовому засіданні 13.07.2021 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в підготовчому засіданні до 29.07.2021 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.07.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання по справі на 07.09.2021 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Миколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.09.2021 закрито підготовче провадження у справі № 915/671/21. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 21.09.2021 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.09.2019 відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 30.09.2021 року. Роз'яснено учасникам справи про наслідки неявки представників в судове засідання, передбачені ст. 202 ГПК України.
Позивач явку повноважного представника в підготовче засідання 07.09.2021 та судові засідання 21.09.2021 та 30.09.2021 не забезпечив.
Про розгляд справи позивач обізнаний, що підтверджується повідомленням про дату наступного судового засідання від 29.07.2021 (арк. 108).
Ухвали господарського суду Миколаївської області від 07.09.2021 року та від 21.09.2021 року направлені на електронну адресу позивача, зазначену в позовній заяві.
Ухвали господарського суду Миколаївської області від 07.09.2021 року та від 21.09.2021 року доставлені до електронної скриньки 08.09.2021 та 22.09.2021 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (арк. 137, 138).
Від позивача жодних заяв, клопотань на адресу суду не надходило. Жодних заяв, клопотань про розгляд справи за відсутності позивача або повідомлень про наявність поважних причин, які підтверджують неможливість забезпечення явки представника позивача, або заяв, клопотань про відкладення розгляду справи тощо до суду від позивача не надходило.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 05.06.2020 по справі № 910/16978/19 проаналізувавши зміст вищенаведених норм процесуального закону, дійшов висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Правова позиція також зазначена у постановах Верховного Суду від 19.12.2020 року по справі № 910/14532/19 та від 10.02.2021 року по справі № 916/365/17.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
До такого правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19 та Верховний Суд у постановах від 19.12.2020 року по справі № 910/14532/19 та від 10.02.2021 року по справі № 916/365/17.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду (постанови Верховного Суду у від 19.12.2020 року по справі № 910/14532/19 та від 10.02.2021 року по справі № 916/365/17).
КГС ВС в постанові від 29.12.2020 у справі № 910/14532/19 зауважив, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду. Отже, висновок апеляційного господарського суду про те, що суд має право залишити позов без розгляду, у зв'язку з невиконанням вимог суду позивачем, об'єктивно оцінивши поважність причин невиконання вимог суду та зазначити про це в судовому рішенні, є хибним, оскільки у цьому випадку суд не визнавав явку учасника справи обов'язковою.
Положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (аналогічний правовий висновок міститься у п. 8.2.4 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та постановах Верховного Суду від 29.12.2020 по справі № 910/14532/19 та від 10.02.2021 по справі № 916/365/17).
Норми ст. 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання (така правова позиція міститься в п. 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 904/2423/18 та у постановах суду касаційної інстанції від 02.12.2020 у справі № 914/1531/19, від 22.12.2020 у справі № 925/337/19, від 13.01.2021 у справі № 910/4372/20, від 10.02.2021 у справі № 916/365/17).
ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви № 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (п. 5.2.10 постанови ОП КГС ВС від 05.06.2020 по справі № 910/16978/19, також зазначений висновок міститься у постанові ОП КГС ВС від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19).
У зв'язку з викладеним, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відійти від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2020 у справі № 904/11194/15 в частині можливості залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов'язковою.
За результатами розгляду вищевказаної справи Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила наступні висновки (п. 8 вищевказаної постанови): "Обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи".
Вищевказаної правової позиції послідовно дотримується Верховний Суд. Так, аналогічних правових висновків дійшла об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19, вказавши, що:
- обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
- у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності;
- у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання;
- у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи;
- приписи ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Судом у даній справі встановлено, що позивач ДП «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України» був належним чином завчасно повідомлений про розгляд справи по суті, який було призначено судом на 21.09.2021 та 30.09.2021. Ухвалою суду від 21.09.2021 року роз'яснено наслідки неявки учасника процесу в судове засідання.
Повідомлення позивача про судові засідання здійснено завчасно, однак повноважний представник позивача у судові засідання, призначені на 21.09.2021 та 30.09.2021, не з'явився. При цьому, позивач не повідомив суд про причини своєї неявки в суд, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.
Жодних заяв, клопотань на адресу суду від позивача не надходило.
Слід враховувати, що у разі неможливості взяти участь у судовому засіданні одного представника позивач може вжити інших заходів щодо забезпечення свого правового захисту в судовому засіданні, а саме, направити у судове засідання керівника підприємства, установи, організації чи у будь-який спосіб (телефонограма, лист на електронну пошту тощо) повідомити суд про поважність причин неявки.
Крім того, суд звертає увагу, що 02.04.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 ГПК України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".
На реалізацію зазначених положень наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 року затверджено "Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду", яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Таким чином, учасники справи не позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції як у приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки невиконання позивачем своїх процесуальних обов'язків унеможливлює виконання судом вимог ГПК України щодо виконання завдань господарського судочинства.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що позивач самостійно на власний розсуд розпоряджається наданими йому процесуальним законом правами. Приписами ГПК України на учасників процесу покладено обов'язок добросовісного виконання учасниками справи своїх обов'язків, в тому числі покладених судом. Позивачу було забезпечено можливість реалізувати права та обов'язки без будь-яких перепон чи ускладнень. Вказана норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності або подати заяву, клопотання про відкладення розгляду справи, повідомивши суд про наявність поважних причин неможливості забезпечення явки представника в судове засідання.
В свою чергу, судом також враховано, що залишення позову без розгляду не позбавляє позивача можливості реалізувати право на отримання судового захисту шляхом повторного звернення до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 226 ГПК України ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.
Відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 226, 233-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Державного підприємства “Дослідне господарство “Зорі над Бугом” Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Мисливці Побужжя” про визнання недійсним договору про врегулювання відносин між власниками (користувачами) земельної ділянки та користувачами мисливських угідь від 21.07.2012 року залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст. 254-257 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України
Повний текст ухвали складено 05.10.2021 року.
Суддя Е.М. Олейняш