79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128
29.09.2021 Справа № 914/1527/21
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» про грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 , с. Звір, Самбірський район, Львівська область, в сумі 1435887,02 грн.
у справі за заявою: ОСОБА_1 , с. Звір, Самбірський район, Львівська область
про: відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
Суддя Артимович В.М.,
секретар судового засідання Іванило О.П.
За участю представників:
від боржника: не з'явився;
від ПАТ АБ «Укргазбанк»: І.С. Шищак - представник;
керуючий реструктуризацією: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 03.06.2021 прийнято до розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, підготовче засідання суду призначено на 16.06.2021.
Ухвалою суду від 16.06.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_1 відповідно до ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Москву Ю.О., оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , попереднє засідання суду призначено на 11.08.2021.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 17.06.2021.
21.07.2021 від ПАТ АБ «Укргазбанк» на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява з кредиторськими вимогами до боржника в сумі 1435887,02 грн.
Ухвалою суду від 23.07.2021 заяву ПАТ АБ «Укргазбанк» з грошовими вимогами до боржника прийнято до розгляду.
Суд, проаналізувавши матеріали та з'ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об'єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що грошові вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» слід визнати частково, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається з заяви банку з кредиторськими вимогами до боржника від 16.07.2021 за № 519/673/2021, ПАТ АБ «Укргазбанк» просить визнати вимоги до боржника та включити їх до реєстру вимог кредиторів на загальну суму 1435887,02 грн., з яких: 287447,09 грн. заборгованість по кредиту прострочена; 386025,92 грн. заборгованість за процентах прострочена; 315041,87 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 25870,11 грн. 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту; 367010,66 грн. заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів; 30135,38 грн. 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів; 9575,00 грн. штраф за порушення зобов'язань щодо страхування предмета іпотеки; 7549,33 грн. пеня згідно рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28.10.2010; 2691,66 грн. судові витрати; 4540,00 грн. - судовий збір за подання цієї заяви.
Судом встановлено, що між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір від 11.01.2008 за № 1-р, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит в сумі 10000,00 євро.
В забезпечення виконання зобов'язань за дійсним договором банком прийнято в іпотеку житловий цегляний будинок, що складається з трьох житлових кімнат та кухні, житловою площею 41,1 кв.м., загальна площа житлового будинку 116,8 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 вказаної статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Судом встановлено, що за умовами кредитного договору сторони погодили щомісячне повернення суми кредиту з першого по десяте число кожного місяця, починаючи з жовтня місяця за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/120 від суми отриманого кредиту, що становить 83,33 євро. Дострокове повне або часткове повернення кредиту дозволяється у будь-який робочий день. Позичальник також зобов'язується щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом.
В свою чергу згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором щодо сплати основного боргу, процентів, банк звернувся до Самбірського міськрайонного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 , за результатами розгляду якого судом ухвалено рішення від 28.12.2010 у справі № 2-1450/2010, яким позовні вимоги банку задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 9438,36 євро та 7549,33 грн., а саме: 1749,93 євро простроченої заборгованості за кредитом, 7166,78 євро сума кредиту, що стягується достроково, 521,65 євро заборгованості за відсотками, 6182,91 грн. пені за невчасне повернення кредиту, 1366,42 грн. пені за невчасну сплату процентів, 1193,66 грн. судових витрат та 120,00 грн. оплату за інформаційно-технічне забезпечення.
З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки від 11.01.2008, який забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору від 11.01.2008.
Предметом іпотеки є нерухоме майно - будинок АДРЕСА_3 . Цегляний житловий будинок, позначений на плані земельної ділянки літерою «А» та цифрою « 2», складається з трьох житлових кімнат та кухні, житловою площею 41,1 кв.м. Загальна площа будинку 116,8 кв.м. До будинку відноситься будівля сараю, позначена на плані земельної ділянки літерою «Б». Будинок належить іпотекодавцю на підставі рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30.10.2006 у справі № 2-913/2006.
В подальшому рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 24.06.2016 у справі № 452/928/16-ц в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11.01.2008 за № 1-р, укладеним між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 в сумі 15436,97 євро та 449121,56 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок в АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 на праві власності шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною для подальшої реалізації, встановленої на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку 1378,00грн. судових витрат.
Дані рішення судів набрали законної сили, але не виконані боржником станом на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.
Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19).
Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Таким чином, рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 24.06.2016 у справі № 452/928/16-ц визначено розмір заборгованості по тілу кредиту, процентах, штрафних санкціях за несвоєчасне погашення кредиту та сплати процентів, які мають бути сплачені банку.
Судом встановлено, що даним рішенням суду визначено загальну заборгованість ОСОБА_1 перед банком станом на 22.03.2016 в сумі 15436,97 євро та 449121,56 грн., з яких: 8916,71 євро заборгованість за кредитом; 6520,26 євро заборгованість за відсотками; 293001,80 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 156119,76 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.
Враховуючи, що у даній справі приймають участь ті ж самі сторони, факти встановлені у рішенні Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 24.06.2016 у справі № 452/928/16-ц є преюдиційними, а тому обставини щодо встановлення факту заборгованості по кредитному договору у межах розгляду даної заяви з грошовими вимогами до боржника не потребують доказування.
Таким чином, у зв'язку із наявністю судового рішення як про стягнення коштів, так і про звернення стягнення на предмет іпотеки правовідносин між сторонами врегульовуються уже не умовами кредитного договору, а наявними судовими рішеннями.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом у рішенні Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 24.06.2016 у справі № 452/928/16-ц прострочена заборгованість заявника по кредиту перед банком становить 8916,71 євро, по прострочених процентах становить 6520,26 євро.
Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 відкрито ухвалою господарського суду 16.06.2021. Вказане свідчить, що склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України станом на 16.06.2021 (32,6166 грн. за 1 євро).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що слід визнати грошові вимоги до боржника в частині заборгованості боржника ОСОБА_1 перед заявником щодо заборгованості за тілом кредиту в сумі 8916,71 євро, що еквівалентно 287447,09 грн. (за курсом НБУ станом на 16.06.2021 євро - 32,6166 грн.), заборгованості по процентах в сумі 6520,26 євро, що еквівалентно 212668,71 грн. (за курсом НБУ станом на 16.06.2021 євро - 32,6166 грн.), 293001,80 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 156119,76 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 2691,66 грн. судових витрат згідно судових рішень.
Щодо нарахованих заявником процентів за користування кредитними коштами в сумі 5454,40 євро, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Слід зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 р. № 175/4753/15-ц).
Таким чином, у даній справі вимоги банку про стягнення процентів за користування кредитом після звернення з відповідною позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів заяви з грошовими вимогами до боржника, заявником нараховано боржнику 25870,11 грн. трьох відсотків річних за несвоєчасне погашення кредиту за період з 17.06.2018 по 16.06.2021 та 30135,38 грн. трьох відсотків річних за несвоєчасну плату процентів за період з 17.06.2018 по 16.06.2021.
Здійснивши перерахунок трьох відсотків річних з врахуванням наведених положень законодавства, суд дійшов висновку, що підлягає до стягнення з заявника на користь боржника 25870,11 грн. трьох відсотків річних за несвоєчасне погашення кредиту за період з 17.06.2018 по 16.06.2021 та 19140,18 грн. трьох відсотків річних за несвоєчасну плату процентів за період з 17.06.2018 по 16.06.2021 (розрахунок додається). В іншій частині стягнення трьох відсотків річних заява задоволенню не підлягає.
Щодо заявленої вимоги в прохальній частині заяви з кредиторськими вимогами про стягнення пені на суму 682052,53 грн., суд зазначає наступне.
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Пунктом 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пеня є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення його виконання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 547 ЦК України).
Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.
Отже, законодавець визначив тимчасові особливості процедури неплатоспроможності фізичної особи, згідно з якими до розміру вимог забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.
При цьому, такі вимоги кредитора мають ґрунтуватись на кредитному договорі в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, наданий заявником боржнику кредит в іноземній валюті, забезпечений виконанням зобов'язання за кредитним договором іпотекою будинку, для придбання якого боржнику наданий кредит, є єдиним місцем проживання боржника, оскільки судом не встановлено обставин наявності у власності боржника іншого нерухомого майна (квартири, житлового будинку), придатного для проживання боржника, що не спростовано ні заявником, ні матеріалами справи (відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, деклараціями про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність тощо).
Водночас, суд дійшов висновку визнати грошові вимоги, що складаються з пені на суму 449121,56 грн. на підставі рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 24.06.2016 у справі № 452/928/16-ц, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України. Інша сума пені, нарахована банком до стягнення із заявника задоволенню не підлягає.
З огляду на зазначене, враховуючи, що станом на день розгляду справи договірні відносини між сторонами припинили існування, нарахування та стягнення пені на підставі договорів кредиту є неправомірним. Доказів існування інших правочинів, укладених в письмовій формі між сторонами у спірному періоді суду не подано.
Відтак, заявлені банком грошові вимоги та пеня в сумі 449121,56 грн., яка виникла на підставі кредитного договору, є забезпеченими майном боржника, підлягають погашенню за рахунок такого майна позачергово та визначаються з урахуванням положень п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.05.2021 у справі № 927/844/20).
У поданій заяві з кредиторськими вимогами ПАТ АБ «Укргазбанк» просить суд також визнати 9575,00 грн. штрафу за порушення зобов'язань щодо страхування предмета іпотеки.
Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28.12.2010 у справі № 2-1450/2010 встановлено, що умови іпотеки боржником не порушено, тому немає підстав для стягнення з ОСОБА_1 9575,00 грн.
Даний факт є преюдиційним та не підлягає доказуванню у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки від 11.01.2008, який забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору від 11.01.2008.
Предметом іпотеки є нерухоме майно - будинок № 5-б по вул. Милярській в м. Самборі Львівської області, загальною площею будинку 116,8 кв.м.
Отже, грошові вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» в сумі 996939,31 грн. (з яких: штрафні санкції на суму 449121,56 грн.) підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до ч. 3 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства як позачергові.
Керуючим реструктуризацією грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» до боржника визнаються частково з підстав, зазначених у повідомленні щодо розгляду заяви з кредиторськими вимогами ПАТ АБ «Укргазбанк».
Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно з ч. 3 та ч. 5 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна. Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує. Не задоволені за рахунок реалізації предмета застави вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна, задовольняються у другу чергу.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
З огляду на викладене, суд, дослідивши матеріали справи, заяву про визнання кредиторських вимог до боржника з доданими до неї документами, беручи до уваги повідомлення керуючого реструктуризацією про результати розгляду кредиторської заяви, дійшов висновку, що грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» слід визнати частково в сумі 996939,31 грн. (з яких: штрафні санкції на суму 449121,56 грн.) як вимоги, які забезпечені заставою.
Витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства).
Витрати на оплату судового збору в сумі 4540,00 грн. покладаються на боржника та відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись ст. ст. 2, 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; ідентифікаційний код 23697280) визнати частково в сумі 996939,31 грн. (з яких: штрафні санкції на суму 449121,56 грн.) та окремо включити їх до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) як вимоги, які забезпечені заставою.
2. Решту грошових вимог відхилити.
3. Витрати на оплату судового збору в розмірі 4540,00 грн. покласти на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
4. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 235 ГПК України.
5. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 07.10.2021.
Суддя В.М. Артимович