79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.09.2021 справа № 914/2307/21
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Шевчук О.О., розглянув по суті у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», місто Львів,
до відповідача:Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго», місто Сокаль Львівської області,
про: стягнення 352?491,39 грн заборгованості (з яких: 340?119,20 грн - основний борг, 1?579,46 грн - три відсотки річних, 7?897,29 грн - пеня та 2?895,44 грн - інфляційні втрати).
За участю представників сторін:
позивача:Трухим С. В. - адвокат,
відповідача:не з'явився.
1. Судові процедури.
1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до відповідача: Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» про стягнення 352?491,39 грн заборгованості (з яких: 340?119,20 грн - основний борг, 1?579,46 грн - три відсотки річних, 7?897,29 грн - пеня та 2?895,44 грн - інфляційні втрати).
1.2. Ухвалою суду від 02.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.09.2021.
18 серпня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
1.3. У підготовче засідання 07.09.2021 з'явився представник позивача, який не заперечив проти проведення повноцінного підготовчого засідання без участі представника відповідача, а також повідомив про те, що позивач не буде подавати відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 07.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.09.2021.
1.4. У судовому засідання з розгляду справи по суті 29.09.2021 з'явився представник позивача, який не заперечив проти проведення повноцінного судового засідання без участі представника відповідача та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
1.5. Згідно з частинами першою та другою статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Відповідно до частин першої та третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
1.6. Водночас, суд враховує, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом.
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
1.7. Частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, суд враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, беручи до уваги достатність доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, відсутність будь-яких клопотань від учасників процесу, які б опосередковували рух справи, з урахуванням строків розгляду справи, дійшов висновку розглянути спір по суті у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 29.09.2021 підписано вступну та резолютивну частини рішення без її оголошення.
2. Аргументи сторін.
2.1. У позовній заяві АТ «Львівгаз» (Позивач у справі) вказує про неналежне виконання КП «Сокальтеплокомуненерго» (Відповідач у справі) своїх договірних зобов'язань щодо оплати розподіленого газу, у зв'язку з чим у Відповідача виник борг перед Позивачем у загальному розмірі 340'119,20 грн. Окрім того, за неналежне виконання грошових зобов'язань Відповідачу нараховано1?579,46 грн - три відсотки річних, 7?897,29 грн - пеня та 2?895,44 грн - інфляційні втрати.
2.2. Відповідач - КП «Сокальтеплокомуненерго» у відзиві на позовну заяву (вх. № 19193/21 від 18.08.2021) не заперечує основного боргу з оплати поставленого за Договором розподілу природного газу № 0940MBQNEGN016 від 01.01.2021, однак, просить суд відмовити Позивачу у задоволені позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 3?564,26 грн, трьох відсотків річних у розмірі 712,85 грн та інфляційних втрат у розмірі 2?895,44 грн, з підстав того, що АТ «Львівгаз» здійснено нарахування за неправильно визначеним періодом прострочення платежів.
3. Обставини справи.
3.1. 01 січня 2016 року між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» та Комунальним підприємством Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» укладено Договір на розподіл природного газу № 09420МВQNEGТ016 шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (далі - Договір), за умовами якого за цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, у строки та порядку, визначені цим Договором (п. 2.1. Договору).
Згідно з пункту 12.1. Договору цей Договір укладається на невизначений строк.
Відповідно до п. 6.6. Договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
3.2. Так, згідно з Актом наданих послуг № ЛВЯ81053773 від 31.05.2021 за травень 2021 року Споживач прийняв природний газ в обсязі 84 354, 95 тис.куб.м., на загальну суму 170?059,58 грн та згідно з Актом наданих послуг № ЛВЯ81070759 від 30.06.2021 за червень 2021 року природний газ в обсязі 84 354, 97 тис.куб.м., на загальну суму 170?059,62 грн.
Таким чином, на виконання взятих на себе Договірних зобов'язань Позивач у період з травня по червень 2021 року надав послуги з розподілу природного газу, а Відповідач прийняв ці послуги на загальну суму 340?119,20 грн.
Свій обов'язок з оплати наданих послуг Відповідач не виконав, що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період травень 2021 року - червень 2021 року підписаним обома сторонами без зауважень.
3.3. Для відновлення порушених прав та законних інтересів Позивач звернувся до суду із даним позовом.
4. Позиція суду.
4.1. Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання; до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (абз. 1 п. 6.6. Договору).
При цьому суд зазначає, що підписання Відповідачем Акту наданих послуг № ЛВЯ81053773 від 31.05.2021 та Актом наданих послуг № ЛВЯ81070759 від 30.06.2021, які є первинними обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і який відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
4.2. Як з'ясовано судом та не спростовано КП «Сокальтеплокомуненерго», Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 340?119,20 грн, що підтверджується матеріалами справи та встановлено у п. 3.2. даного рішення.
Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором Відповідач не оплатив вартість поставленого газу, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.
4.3. У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За умовами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідачем не спростовано обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, водночас позивачем доведено суду наявності правових підстав для стягнення з відповідача 340?119,20 грн заборгованості за спірним Договором. Відтак, заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
4.4. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку 3% річних, період прострочення виконання зобов'язання відповідно до Акту наданих послуг № ЛВЯ81053773 від 31.05.2021 розпочався з 11.05.2021, а відповідно до Акту наданих послуг № ЛВЯ81070759 від 30.06.2021 з 11.06.2021.
Проте, у відзиві на позовну заяву Відповідач заперечив нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат у розмірі зазначеному Позивачем у зв'язку з тим, що АТ «Львівгаз» неправильно визначив період їх нарахування. На переконання Відповідача, враховуючи граничний термін оплати встановлений в п. 6.6. Договору, період заборгованості за Актом наданих послуг № ЛВЯ81053773 від 31.05.2021 підлягає обчисленню з 11.06.2021, а за Актом наданих послуг № ЛВЯ81070759 від 30.06.2021 - з 11.07.2021.
Розглянувши заявлені вимоги позивача про стягнення 1?579,46 грн - три відсотки річних, перевіривши надані стороною розрахунки та, враховуючи заперечення відповідача, суд встановив, що такі здійснено частково правильно, а тому заявлені вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню лише в частині 698,88 грн - три відсотки річних.
Розрахунок відсотків
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
170059.5811.06.2021 - 21.07.2021413 %573.08
170059.5813.07.2021 - 21.07.202193 %125.80
Щодо розрахунку індексу інфляції суд зазначає, що такий здійснено позивачем неправильно.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
11.06.2021 - 21.07.2021170059.581.003510.52170570.10
13.07.2021 - 21.07.2021170059.581.001170.06170229.64
Здійснивши перерахунок, суд встановив, що стягненню з відповідача підлягають 510,52 грн інфляційних втрат.
4.5. Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 8.2. Договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Так, на спірний період прострочення, (що відповідає періодам визначених для розрахунку 3% річних), позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 7??897,29 грн.
З урахуванням заперечень відповідача проти задоволення пені в зазначеному позивачем розмірі, суд здійснивши перевірку наданого розрахунку, зазначає, що такий розрахунок здійснено частково правильно.
За період з 11 червня 2021 року по 21 липня 2021 року розмір пені на суму боргу 340?119,20 грн становить 2?865,38 грн, за період з 13 липня 2021 року по 21 липня 2021 року - 628,99 грн.
Розрахунок суми пені
Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
170059.5811.06.2021 - 17.06.202177.5000 %0.041 %*489.21
170059.5818.06.2021 - 21.07.2021347.5000 %0.041 %*2376.17
170059.5813.07.2021 - 21.07.202197.5000 %0.041 %*628.99
Таким чином, загальна сума пені за Договором складає 3494,37 грн.
4.6. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
5. Судові витрати.
5.1. Частиною четвертою статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору.
Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 2'220,62 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго», (80000, Львівська область, Сокальський район, місто Сокаль, вулиця Героїв УПА, будинок 21; ідентифікаційний код 22422842) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, місто Львів, вулиця Золота, будинок 42; ідентифікаційний код 03349039) 344?822,97 грн заборгованості (з яких: 340?119,20 грн - основний борг, 698,88 грн - три відсотки річних, 3?494,37 грн - пеня та 510,52 грн - інфляційні втрати) та 2?220,62 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 07.10.2021.
Суддя В.П. Трускавецький