79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.10.2021 справа № 914/2150/21
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Синчука М. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук І. В., розглянувши матеріали справи за позовом: Акціонерного товариства Акцонерно - комерційний банк «Львів», м. Львів
до відповідача - 1: Фізичної особи - підприємця Язеніцького Олега Ігоровича, м.Червоноград, Львівська область
відповідача - 2: ОСОБА_1 , м. Червоноград, Львівська область
про: стягнення заборгованості 293 277, 70 грн.
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області 30.03.2021р. надійшла позовна заява Акціонерного товариства Акціонерно - комерційний банк «Львів» до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця Язеніцького Олега Ігоровича, відповідача 2: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 293 277,70 грн.
19.07.2021 суд звернувся до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Львівській області із запитом про надання інформації про реєстрацію місця проживання (перебування) та інші персональні дані, що містяться в картотеці реєстраційного обліку щодо фізичної особи, яка є Стороною у справі, що розглядається судом.
29.07.2021 від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місце проживання ОСОБА_2 на адресу господарського суду надійшла відповідь щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 . Судом встановлено, що адреса, зазначена позивачем у позовній заяві є зареєстрованим місцем проживання відповідача -2 з 24.05.2014.
Ухвалою суду від 03.08.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №914/2150/21. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання з розгляду справи призначено на 20.09.2021.
20 вересня 2021 року судом відкладено розгляд справи по суті на 04.10.2021.
Представник позивача у судове засідання 04.10.2021 не з'явився.
Відповідач-1 явки повноважного представника у судове засідання 04.10.2021 не забезпечив. Відповідач - 1 повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи засобами поштового зв'язку на адресу, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Судом з відомостей веб - сайту АТ «Укрпошта» встановлено, що Відповідач - 1 ухвалу суду від 03.08.2021 про відкриття провадження у справі отримав 06.08.2021 (ідентифікатор поштового відправлення № 7901414052528).
Відповідач-2 явки повноважного представника у судове засідання 04.10.2021 не забезпечив.
Відповідач - 2 повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи засобами поштового зв'язку за зареєстрованим місцем проживання останнього.
Судом з відомостей веб - сайту АТ «Укрпошта» встановлено, що відповідач - 2 ухвалу суду від 03.08.2021 про відкриття провадження у справі отримав 06.08.2021 (ідентифікатор поштового відправлення № 7901414052536).
Відповідно до положень статті 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частинами першою та другою статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Відповідно до частин першої та третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Підстав для відкладення розгляду справи по суті, визначених ст. 202 ГПК України судом не встановлено.
У судовому засіданні 04.10.2021 судом, за наслідками розгляду справи по суті, ухвалено рішення.
Позиція позивача.
27.02.2019р. між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк «Львів» (Позивачем) та Фізичною особою-підприємцем Язеніцьким Олегом Ігоровичем (Відповідачем - 1) було укладено кредитний договір №80/В/2019 за умовами якого, банк зобов'язався надати позичальнику Овердрафт в розмірі 300 000,00 грн. із процентною ставкою 30% з строком дії Овердрафту до 26.02.2021р.
Як стверджує Позивач, Відповідач - 1 не виконав взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором у визначені Кредитним договором терміни, внаслідок чого допустив заборгованість по основному боргу 230 000,00 грн та по відсотках - 63 277,70 грн.
Крім того, з метою забезпечення виконання вимог за Кредитним договором, між АТ АКБ «Львів» та фізичною особою ОСОБА_1 (Відповідачем - 2) було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов'язався перед банком за належне, своєчасне та повне виконання Відповідачем - 1 усіх зобов'язань за кредитним договором, включаючи випадки збільшення кредитних зобов'язань Позичальника, пов'язані зі збільшенням суми кредиту, збільшенням розміру відсотків за користування кредитними коштами, збільшення терміну кредитування та інше.
04.12.2020р. Позивач надіслав Відповідачу-2 лист-вимогу про необхідність погашення заборгованості, однак такий залишився без відповідного реагування зі сторони Поручителя.
З огляду на наведене, Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів 293 277,70 грн. заборгованості за кредитним договором, з яких заборгованість по основному боргу - 230 000,00 грн. та по відсотках - 63 277,70 грн.
Позиція відповідачів.
Відповідач-1 та Відповідач-2 відзивів на позовну заяву та/або доказів сплати заявленої до стягнення суми боргу не подали.
Обставини справи.
27.02.2019р. між Позивачем (надалі - Банк) та Відповідачем-1 (Позичальник) укладено Договір №80/В/2019 про надання овердрафту (надалі - Договір), відповідно до п. 2.1.-2.1.3. якого Банк надає Позичальнику Овердрафт, а Позичальник приймає його на наступних умовах: максимальний ліміт заборгованості по Овердрафту 300 000,00 грн. (п. 2.1.1.), процентна ставка 30% (п. 2.1.2.), строк дії Овердрафту включно до 26.02.2021 р. (п. 2.1.3.).
Відповідно до п. 3.1.-3.2. Договору, комісії, передбачені п. 2.1.4 та 2.1.5, сплачуються Позичальником в день підписання цього Договору.
Проценти за користування Овердрафтом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по овердрафту за методом, ставкою та у період, визначений Договором.
Згідно з п. 4.1. Договору, Постачальник зобов'язаний повернути Банку Овердрафт у повному обсязі в порядку та в терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього.
Пунктом 4.3. передбачено, що повернення Овердрафту, сплата процентів та інших платежів за цим Договором може здійснюватися третіми особами, в тому числі, але не виключно, поручителями.
Згідно з положеннями п. 2.5., 2.5.4. Договору, Банк має право відмовити Позичальнику у наданні Овердрафту та/або вимагати дострокового його повернення, зокрема у випадку невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених цим Договором та/або договорами, якими забезпечується виконання зобов'язань за цим Договором.
З метою забезпечення виконання Відповідачем-1 зобов'язань за Договором, 27.02.2019 між АТ АКБ «Львів» та фізичною особою ОСОБА_1 (Відповідачем-2) було укладено Договір поруки №80/В/2019/Р-1 (надалі Договір поруки), відповідно до умов п.1.2. якого Поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за належне, своєчасне та повне виконання Позичальником усіх зобов'язань за Кредитним договором, включаючи випадки збільшення кредитних зобов'язань Позичальника, пов'язані зі збільшенням суми кредиту, збільшенням розміру відсотків за користування кредитними коштами, збільшення терміну кредитування та інше.
За умовами п.п.2.1.-2.3. Договору поруки, Поручитель приймає на себе зобов'язання, у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, погасити в повному обсязі: а) заборгованість по кредитному договору; б) нараховані відсотки, неустойку (штраф, пеню), передбачені умовами кредитного договору, а також інші боргові зобов'язання, що виникають з умов кредитного договору та додатків до нього, які укладені чи будуть укладені в майбутньому. Поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Кредитор має право вимагати виконання зобов'язань за кредитним договором від позичальника та поручителя як разом, так і від кожного з них окремо. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, тощо.
Відповідно до п.п.2.5.-2.6. Договору поруки, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором в цілому чи в будь-якій його частині, Кредитор має право пред'явити вимогу до поручителя про погашення поручителем заборгованості в об'ємі боргових зобов'язань позичальника перед кредитором, що обумовлені Кредитним договором. Поручитель зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по цьому договору, не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником зобов'язання (його частини) і необхідності їх виконання поручителем.
Згідно з п.2.8. Договору поруки, повідомлення, що направляється кредитором поручителю, виконується у письмовій формі і вважається таким, що отримано поручителем, якщо воно надіслано рекомендованим чи цінним листом на адресу поручителя, зазначену в цьому договорі чи надано йому особисто.
Як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку з невиконанням Позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором (зокрема п. 3.2. Договору), 04.12.2020 Позивачем засобами поштового зв'язку (рекомендованим відправленням) надіслано на адресу Позичальника та Поручителя листи-вимоги вих. №1098/0-14 від 04.12.2020 та №1099/0-14 від 04.12.2020 щодо виконання порушеного зобов'язання - погашення простроченої заборгованості по договору станом на 04.12.2020 у сумі 22 702, 70 грн. Також попереджено адресатів, що у випадку невиконання цієї вимоги у встановлений строк, АТ АКБ «Львів» відповідно до умов договору, договору поруки та чинного законодавства України має право розпочати процедуру примусового стягнення всієї заборгованості по договору.
Зважаючи на те, що вимоги банку вих. №1098/0-14 від 04.12.2020 та №1099/0-14 від 04.12.2020 добровільно відповідачами виконані не були, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів 293 277,70 грн. заборгованості за кредитним договором, з яких заборгованість по основному боргу - 230 000,00 грн. та по відсотках - 63 277,70 грн.
Станом на день розгляду справи, докази сплати відповідачами заявленої до стягнення суми боргу, у матеріалах справи відсутні.
Позиція суду.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб'єкти господарювання. Крім цього, позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи, який зазначений стороною правочину в забезпечення виконання зобов'язання Відповідача - 1 (суб'єкта господарської діяльності). За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 Господарського процесуального кодексу України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Викладене узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 по справі № 415/2542/15-ц.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного між позивачем та відповідачем-1 Договору №80/В/2019 про надання овердрафту.
Як встановлено судом, на виконання умов Договору Банк надав Позичальнику Овердрафт (грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку), а Позичальник прийняв його на наступних умовах: максимальний ліміт заборгованості по Овердрафту 300 000,00 грн. (п. 2.1.1.), процентна ставка 30% (п. 2.1.2.), строк дії Овердрафту включно до 26.02.2021 р. (п. 2.1.3.).
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (“Позика”), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до п. 3.1. Договору, проценти за користування Овердрафтом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по овердрафту за методом, ставкою та у період, визначений Договором.
Згідно частини 1, частини 3 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно з положеннями п. 2.5., 2.5.4. Договору, Банк має право відмовити Позичальнику у наданні Овердрафту та/або вимагати дострокового його повернення, зокрема у випадку невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених цим Договором та/або договорами, якими забезпечується виконання зобов'язань за цим Договором.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язань за Договором, 27.02.2019 між АТ АКБ «Львів» та фізичною особою ОСОБА_1 (Відповідачем-2) було укладено Договір поруки №80/В/2019/Р-1.
Згідно з ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У відповідності до ст.ст. 554, 555 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Як встановлено судом, у зв'язку з невиконанням Позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором (зокрема п. 3.2. Договору), 04.12.2020 Позивачем засобами поштового зв'язку (рекомендованим відправленням) надіслано на адресу Позичальника та Поручителя листи-вимоги вих. №1098/0-14 від 04.12.2020 та №1099/0-14 від 04.12.2020 щодо виконання порушеного зобов'язання - погашення простроченої заборгованості по договору станом на 04.12.2020 у сумі 22 702, 70 грн. Також попереджено адресатів, що у випадку невиконання цієї вимоги у встановлений строк, АТ АКБ «Львів» відповідно до умов договору, договору поруки та чинного законодавства України має право розпочати процедуру примусового стягнення всієї заборгованості по договору.
Зважаючи на те, що вимоги банку вих. №1098/0-14 від 04.12.2020 та №1099/0-14 від 04.12.2020 добровільно відповідачами виконані не були, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів 293 277,70 грн. заборгованості за кредитним договором, з яких заборгованість по основному боргу - 230 000,00 грн. та по відсотках - 63 277,70 грн.
У матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачами заборгованості за овердрафтом у сумі 230 000,00 грн. та по відсотках - 63 277,70 грн.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, відповідачем не спростовано встановлених судом обставин існування заборгованості, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі, а заборгованість підлягає солідарному стягненню з відповідачів.
Судові витрати.
Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено, судовий збір покладається на відповідачів порівну.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 4 399,20 грн, що підтверджується меморіальним ордером №388154 від 12.07.2021.
Оскільки спір виник з вини відповідачів, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4 399, 20 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідачів.
Керуючись статтями 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 191, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Язеніцького Олега Ігоровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» (79008, м. Львів, вул. Сербська, буд.1; ідентифікаційний код 09801546) 230 000,00 грн основного боргу та 63 277,70 грн по відсотках.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Язеніцького Олега Ігоровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» (79008, м. Львів, вул. Сербська, буд.1; ідентифікаційний код 09801546) 2 199, 60 грн судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» (79008, м. Львів, вул. Сербська, буд.1; ідентифікаційний код 09801546) 2 199, 60 грн судового збору.
5. Накази видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 06.10.2021.
Суддя М.М. Синчук