07 жовтня 2021 р.Справа №160/17918/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/17918/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, Приватного підприємства "Айлант" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
01.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, Приватного підприємства "Айлант", в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,5000 га, у районі вул. Мандриківської з метою проведення земельних торгів" № 287/2 від 27.01.2021 одночасно скасувавши державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:159:0174.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2021 справу №160/17918/21 розподілено судді Захарчук-Борисенко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2021 задоволено заяву про самовідвід судді Захарчук-Борисенко Н.В. по справі №160/17918/21.
Справу №160/17918/21 передано для здійснення розподілу.
04.10.2021 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №160/17918/21 розподілено судді Рищенко А.Ю.
05.10.2021 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить: заборонити Дніпровській міській раді вчиняти дії щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,2200 та (кадастровий номер 1210100000:03:159:0174), у районі вул. Мандриківської м. Дніпра та проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди цієї земельної ділянки.
Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що Дніпровська міська рада має намір продати земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:159:0174 разом з майном громадян не маючи на те законних підстав, що є порушенням права власності та суперечить суспільним інтересам і суспільній необхідності у зв'язку з чим у ОСОБА_1 виникла необхідність у зверненні до суду з заявою про забезпечення позову, оскільки під час розгляду справи земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:03:159:0174 може бути реалізована Дніпровською міською радою.
За приписами ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до частин 1 та 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено шляхом, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Заявник в заяві про забезпечення позову покладається на те, що з прийняттям рішення Дніпровської міської ради "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,5000 га, у районі вул. Мандриківської з метою проведення земельних торгів" № 287/2 від 27.01.2021, виникла реальна загроза виставлення вказаної земельної ділянки на земельні торги у формі аукціону, що ускладнить або унеможливить виконання рішення суду у справі, а відтак унеможливить поновлення порушеного права заявника на землю.
Разом з тим, суд зазначає, що на стадії вирішення питання про забезпечення позову, суд не вбачає вагомих підстав вважати, що у разі скасування судом рішення Дніпровської міської ради "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,5000 га, у районі вул. Мандриківської з метою проведення земельних торгів" № 287/2 від 27.01.2021, позивач не зможе поновити порушеного, на думку заявника, права на землю.
При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов'язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення", може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Суд також вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що з наданих заявником документів взагалі не вбачається обґрунтованості його претензій на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:159:0174.
Враховуючи викладене та виходячи зі змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки заявником не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які б свідчили про очевидні ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів заявника дією такого рішення, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/17918/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, що передбачені ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, що передбачені ст.ст. 295 297 КАС України.
Суддя А. Ю. Рищенко