07 жовтня 2021 рокуСправа № 160/13839/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морістон» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
І. ПРОЦЕДУРА
1. 12.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Морістон» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування:
- рішення про коригування митної вартості товарів № UA110140/2021/000025/1 від 02.08.2021;
- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2021/00137 від 02.08.2021.
2. До позовної заяви додано платіжне доручення від 10.08.2021 № 319 на суму 4540 грн.
3. Ухвалою суду від 17.08.2021 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті спору, витребувано докази у відповідача.
4. 15.09.2021 відповідачем подано відзив на адміністративний позов з витребуваними доказами.
5. Ухвалою суду допущено у справі заміну відповідача Дніпровської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43350935) його правонаступником - Дніпровською митницею (ЄДРПОУ ПВ 43971371; вул. Ольги княгині, будинок 22, м. Дніпро, 49038).
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
6. Посилання митного органу на розбіжності та неможливість застосування основного методу визначення митної вартості не відповідають дійсності та вказуються на свідоме небажання митного органу виконувати свої функції.
7. Надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей.
8. Факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
9. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
10. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначивши, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за митною декларацією були згенеровані наступні форми контролю: контроль правильності визначення митної вартості товару (105-2), витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (106-2).
11. В результаті контролю посадовою особою відповідача встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності.
12. Відповідно до пункту 4.3 контракту № JMHX/MR від 01.06.2021 оплата товару може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад покупця в Україні. У комерційному рахунку № SB10607 від 07.06.2021 зазначено, що умови оплати - 180 днів після поставки партії товарів. Вказана схема розрахунків за поставлений товар може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів.
13. Наданий до митного оформлення переклад інвойсу № SB10607 від 07.06.2021 містить печатку продавця, що не передбачено умовами контракту та не відповідає вимогам щодо перекладу товаротранспортних документів. Крім того, інвойс не містить відомостей про торгівельну марку, заявлену Декларантом у електронному інвойсі.
14. У морському коносаменті № UTRUST21060209 від 10.06.2021 назва товару, що імпортується, не відповідає заявленим товарам в ЕМД та ТСД. У графі 21 ЕМД декларантом заявлено морське судно CMA CGM TANYA, що не відповідає відомостям морського коносаменту UTRUST21060209 від 10.06.2021 від 10.06.2021 - JIN LONG, що може свідчити про перевантаження товару та пов'язані з цим витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, що є складовими митної вартості.
15. У графі 31 ЕМД не зазначені технічні характеристики та параметри чайників, які містяться у комерційній пропозиції (потужність, об'єм). Документ, що містить відомості про якісні характеристики товару, які мають вплив на його вартість, до митного оформлення не надано.
16. У графі 44 ЕМД заявлено характер угоди - контракт з виробником. Для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару, копія нормативно-технічної документації, копія сертифікату на систему якості товару, копія сертифікату продукції власного виробництва, копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду ЕАN.
17. Поставка товару здійснена на умовах DАP Дніпро. Декларантом надано митну декларацію країни відправлення, в якій зазначені умови поставки СFR та заявлена вартість партії товарів згідно з інвойсом № SB10607 від 07.06.2021 - 4715,40 дол. США, а також зазначені витрати на транспортування за маршрутом Шекоу - порт Південний - 1300 дол. США. Включення у вартість партії товарів витрат по доставці з порту Південний до м. Дніпро не підтверджено.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
18. 01.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Морістон» (Україна, покупець) та Джіангмент Хуаясянг Індастріал Ко., Лтд (Китай, продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № JMHX/MR-2020 на поставку в Україну товарів в асортименті згідно з інвойсами на кожну поставку.
19. Компанія Джіангмент Хуаясянг Індастріал Ко., Лтд є виробником товару, про що зазначено у пункту 1.3. контракту.
20. Пунктом 2.1. контракту встановлено, що ціна на товар встановлюється в дол. США і вказується в інвойсах на кожну окрему партію товару.
21. Ціни на товар та умови поставки (відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року) обумовлюються на кожну партію товару окремо і вказуються в інвойсі (пункт 2.3 контракту).
22. Згідно з пунктом 2.4. контракту, ціни на товар включають в себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту.
23. 07.06.2021 сторони уклали комерційний інвойс № SB210607 до контракту на поставку електрочайника PICOLA PEK-01 у кількості 3816 штук та електрочайника HILTON HEK-200 у кількості 3732 штуки, умови поставки DAP Дніпро (Україна), країна походження Китай, оплата: протягом 180 днів після поставки партії товару, загальна кількість 7548 штук, загальна вартість 4715,40 дол. США
24. Продавцем, зокрема, складено:
- пакувальний лист № SB210607 від 07.06.2021;
- прайс-лист від 01.04.2021;
- декларацію про походження товару № SB210607 від 07.06.2021.
25. 10.06.2020 складено коносамент № UTRUST21060209 для оформлення морського перевезення товару від продавця покупцю (629 картонних пакувань), контейнер № DFSU6066138, судно JIN LONG 35/277S порт завантаження Джіангмент, Китай порт доставки Одеса, Україна. Фрахт передплачено.
26. Згідно із наданою інформацію по відстеженню вантажу контейнера № DFSU6066138 інформація про судно: POL (порт відправлення) Шекоу, EТD (очікуваний час відправлення) 21.06.2021 21:30, ATD (фактичний час відправлення) 21.06.2021 22:15, POD (порт призначення) Одеса, ЕТА (очікуваний час прибуття) 20.07.2021 22:23, судно CMA CGM TANYA, рейс 0BX9NW1MA.
27. ТОВ «ТВК ЕЛІНА» для автотранспортного перевезення контейнера № DFSU6066138 складено міжнародну транспортну накладну № 1589 від 30.07.2021, місце розвантаження Україна, місце навантаження ОМТП, Україна.
28. Згідно із інструкцією до електрочайника PICOLA PEK-01, завод-виробник: Джіангмент Хуаясянг Індастріал Ко., Лтд, Китай.
29. Згідно із інструкцією до електрочайника HILTON HEK-200, завод-виробник: Джіангмент Хуаясянг Індастріал Ко., Лтд, Китай.
30. Згідно з експортною митною декларацією Китайської Народної республіки № 681120210111523597 від 10.06.2021: відправник Джіангмент Хуаясянг Індастріал Ко; одержувач ТОВ «Морістон»; митний пост Шекоу; вид транспорту морський; судно і номер рейсу: JIN LONG 36/277S; коносамент № UTRUST21060209; контракт №JMHX/MR-2020; країна прибуття Україна; порт відправлення з країни Шекоу; кількість місць 629; умови поставки С&F; доставка 502/1300/3; вартість, додаткові витрати не заповнено; номер контейнера № DFSU6066138; країна походження Китай; країна призначення Україна; опис товару:
1) електрочайник PICOLA PEK-01, кількість 3816 штук, ціна за одиницю 0,60 дол. США, сума 2289,60 дол. США;
2) електрочайник HILTON HEK-200, кількість 3732 штук, ціна за одиницю 0,65 дол. США, сума 2425,80 дол. США.
31. 02.08.2021 до митного поста «Дніпро-Лівобережний» Дніпровської митниці Держмитслужби ТОВ «Морістон» була подана електронна митна декларація типу ІМ 40 ДЕ, якій присвоєно № UА110140/2021/008512 для митного оформлення товару 1 - електрочайники побутові:
- мод. РЕК-01 - 3816 шт., (потужність 1500 Вт, об'єм 1,8 л), торгівельна марка: PICOLA;
- мод. НЕК-2020 - 3732 шт., (потужність 1500 Вт, об'єм 2,8 л), торгівельна марка: HILTON;
- виробник Джіангмент Хуаясянг Індастріал Ко., Лтд, Китай; країна виробництва: Китай; місць 629.
32. У графі 22 МД заявлена загальна сума за рахунком 4715,40 дол. США, курс валюти 26,82, у графі 12 відомості про вартість товару 126451,94 грн.
33. Згідно з графою 44 МД декларантом надані:
- 0271*: б/н від 07.06.2021 (пакувальний лист);
- 0380*: № SB210607 від 07.06.2021 (рахунок-фактура);
- 0705*: № UTRUST21060209 від 10.06.2021 (коносамент);
- 0730*: № 1589 від 30.07.2021 (автотранспортна накладна);
- 0862*: № SB210607 від 07.06.2021 (декларація про походження товару);
- 3014*: б/н від 01.04.2021 (прайс-лист);
- m4103*: № 1 від 15.09.2020 (доповнення до зовнішньоекономічного договору);
- m4104*: № JMHX/MR-2020 від 01.06.2020 (зовнішньоекономічний договір);
- 9000*: інструкція від 01.04.2021;
- 9000*: інформація морських агентів від 20.7.2021;
- 9000*: 681120210111523597 від 10.06.2021 (копія митної декларації країни відправлення).
34. 02.08.2021 Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято оскаржуване рішення № UA110140/2021/000025/1 про коригування митної вартості товарів, пред'явлених для митного оформлення, яким визначено митну вартість:
- товару 1: графа 25: кількість 7548; графа 27: ціна товару 4715,40; графа 28: розрахована декларантом митна вартість товару: валюта дол. США, курс 26,82 , сума у валюті 4715,40, сума у грн 126451,94; графа 29: код МВВ декларанта 1; графа 30: коригування: валюта дол. США; вартість за одиницю: 1,96; загальна сума 7548, кількість 1750; графа 31: код МВВ митниці 6.
35. У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів наведено обґрунтування його прийняття:
- за результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу ризиків за ЕМД 02.08.2021 № UА110140/2021/008512 згенеровано обов'язкову форму контролю 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів, 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів;
- за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості;
- якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої статті 53 МК України, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- відповідно до пункту 4.3 контракту № JMHX/MR від 01.06.2021 оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару. У комерційному рахунку № SB210607 від 01.06.2021 зазначено, що умови оплати: 180 днів після отримання партії товару. Вказана схема розрахунків за поставлений товар може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ;
- наданий до митного оформлення переклад інвойсу SB10607 від 07.06.2021 містить печатку продавця, що не передбачено умовами контракту та не відповідає вимогам щодо перекладу товаротранспортних документів. У наданому рахунку SB10607 від 07.06.2021 відсутні відомості про торгівельну марку, заявлену декларантом у електронному інвойсі ЕМД. Заявлений у електронному інвойсі МД виробник товару також не зазначений у інвойсі SB10607 від 07.06.2021. Зазначені відомості не підтверджені документально та відсутні у товаросупровідних документах (контракт, інвойс, прайс, комерційна пропозиція);
- у морському коносаменті UTRUST21060209 від 10.06.2021 назва товару, що імпортується, не відповідає заявленим товарам в ЕМД та ТСД. У графі 21 ЕМД декларантом заявлено морське судно CMA CGM TANYA, що не відповідає відомостям морського коносаменту UTRUST21060209 від 10.06.2021 від 10.06.2021 - JIN LONG, що може свідчити про перевантаження товару та пов'язані з цим витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, що є складовими митної вартості, а також наявність додаткових транспортних документів, що відображають факт перевантаження товару з одного морського судна на інше, та які не були надані до митного оформлення. Враховуючи наявність перевантаження, можлива наявність інших коносаментів, відповідно до яких здійснювалось перевезення, та які не були надані до митного оформлення у порушення статті 335 МК України;
- всупереч вимогам Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (наказ Мінфіну від 30.05.2021 № 651) у графі 31 ЕМД не зазначені технічні характеристики та параметри чайників, які містяться у комерційній пропозиції (потужність, об'єм). Документ, що містить відомості про якісні характеристики товару, які мають вплив на його вартість, до митного оформлення не надано;
- відповідно до пункту 6.3 наданого до митного оформлення контракту, продавець гарантує якість товару протягом 12 місяців з дня здійснення поставки за умови його нормального експлуатування. При виявленні дефектів протягом зазначеного терміну, не є наслідком неправильної експлуатації, під технічним контролем і за погодженням сторін після процедури сервісного обслуговування, організованого продавцем, продавець зобов'язується компенсувати їх вартість покупцеві. Вказаний документ, що містить відомості про якісні характеристики та мають вплив на його вартість, до митного оформлення не надано;
- у графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником (4104). У відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 це зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: копія ліцензії на виробництво товару; копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; копія сертифікату на систему якості товару; копія сертифікату продукції власного виробництва; копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN;
- згідно інвойсу SB210607 від 07.06.2021 комерційні умови поставки заявленого товару DАP Дніпро. За заявленими в Україні умовами поставки - DAP Дніпро, продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення до вказаного місця призначення - м. Дніпро, а також оплатити всі витрати до поіменованого пункту. З урахуванням правил Інкотермс 2010, Коментаря Міжнародної торгово-промислової палати до правил Інкотермс 2010, продавцем оплачено всі витрати і фрахт до порту призначення - порт Південний, Україна, без вивантаження, тоді як за задекларованими в Україні умовами поставки - DAP Дніпро, продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення до вказаного місця призначення - м. Дніпро, а також оплатити додаткові витрати, які стягуються вантажно-розвантажувальними комплексами (терміналами) у порту. У наданій експортній декларації Декларантом надано митну декларацію країни відправлення, в якій зазначені умови поставки СFR та заявлена вартість партії товарів згідно з інвойсом № SB10607 від 07.06.2021 - 4715,40 дол. США, а також зазначені витрати на транспортування за маршрутом Шекоу - порт Південний - 1300 дол. США. Включення у вартість партії товарів витрат по доставці з порту Південний до м. Дніпро не підтверджено;
- консультація проведена;
- 02.08.2021 отримано лист від декларанта ТОВ «Морістон» про відсутність можливості надання додаткових документів протягом 10-денного терміну відповідно до статті 53 МК України;
- враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до пункту 2 статті 58, пункту 6 статті 54 МК України;
- проводиться консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Митницею проведено контроль співставлення, відповідно до положень статті 337 МК України;
- відповідно до положень пункту 4 статті 59 та пункту 5 статті 60 МК України, ціна договору щодо ідентичних або подібних товарів береться за основну для визначення митної вартості, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 МК України, їх митна вартість визначається згідно з положеннями статті 62 МК України на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування статей 62 та 63 МК України може бути зворотною;
- відсутність у органу доходів та зборів у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів;
- у зв'язку з неможливістю застосування вказаних методів визначення митної вартості послідовно розглядалася можливість застосування резервного методу визначення митної вартості. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі;
- митна вартість, визначена митницею, згідно з положеннями статті 64 МК України. У відповідності до пункту 3 статті 337 МК України проведено контроль співставлення - автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних ресурсах митних органів;
- відповідно до статті 33 МК України митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах;
- митна вартість оцінюваного товару № 1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості 2 - ґ) резервним методом, згідно із положеннями статті 64 МК України, та ґрунтується на рівні митної вартості товарів за ЕМД від 06.06.2021 № UА500490/2021/008130 на рівні 1,96 дол./шт.
36. У зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості, Дніпровською митницею Держмитслужби сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2021/000137.
37. Товар випущено у вільний обіг за МД від 02.08.2021 № UA/110140/2021/008577: товар 1, графа 42: ціна товару 4715,40; графа 43: код МВВ 1/6; графа 45: коригування 126451,94; сума додаткового платежу 10% у розмірі 27027,80 грн, 20% у розмірі 59461,14 грн.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
38. Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
39. Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).
40. Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.
41. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).
42. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).
43. Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
44. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
45. Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
46. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
47. Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
48. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
49. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
50. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
51. Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій, четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
52. Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
53. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
54. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України): основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
55. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
56. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України.
57. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
58. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України.
59. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.
60. Відповідно до статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
61. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
62. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.
63. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
64. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
65. Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів.
66. Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
67. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
68. Згідно із статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
69. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.
70. Згідно із Міжнародними правилами інтерпретації торгових визначень у сфері зовнішньої торгівлі Інкотермс, в редакції 2010 року, визначено умови поставки товару CFR «Вартість і фрахт» (вказано порт призначення): товар доставляється до порту замовника (без вивантаження). Згідно із підпунктом «а» пункту А3 умов поставки «Вартість і фрахт» продавець зобов'язаний укласти або забезпечити укладення договору перевезення товару від пойменованого пункту поставки, якщо він визначений, від місця поставки до пойменованого порту призначення або, якщо погоджено, до будь-якого пункту в такому порту. Договір перевезення повинен бути укладений за рахунок продавця, на звичайних умовах і передбачати перевезення по зазвичай прийнятому напрямку на судні такого типу, який зазвичай використовується для перевезення проданого товару.
71. Підпунктом «а» пункту А3 умов DAP «Поставка в місці призначення» Інкотермс-2010 визначено, що продавець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару до пойменованого місця призначення або до узгодженого пункту, якщо такий є в пойменованому місці призначення. Якщо певний пункт не погоджений або не може бути визначений, виходячи з практики, продавець може вибрати найбільш підходящий для його мети пункт в пойменованому місці призначення.
72. Згідно із пунктом А3 умов поставки FOB «Вільно на борту» ... назва порту відвантаження», у продавця немає обов'язку перед покупцем щодо укладення договору перевезення. Пунктом А4 встановлено, що продавець зобов'язаний поставити товар або шляхом приміщення на борт судна, номінованого покупцем, в пункті навантаження, якщо такий є, зазначеному покупцем в пойменованому порту відвантаження, або шляхом забезпечення надання поставленого таким чином товару. В тому і в іншому випадку продавець зобов'язаний поставити товар в узгоджену дату або в узгоджений період відповідно до звичаїв порту.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
73. Оскаржуване рішення прийнято у зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої Декларантом.
74. Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення Декларантом митної вартості.
75. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
76. Згідно із частиною шостою статті 53 МК України Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
77. В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
78. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення Декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих Декларантом відомостей.
79. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
80. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у Декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
81. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
82. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
83. Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих Декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
84. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
85. Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із того, що для митного оформлення Декларантом подані документи для випуску у вільний обіг (ІМ 40) товару 1, вартість якого визначена за ціною контракту, без додавання до ціни товару за контрактом (рахунком) витрат на перевезення. Митницею скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
86. Надаючи оцінку доводам Митниці щодо наявності обґрунтованих сумнівів у підтвердженні всіх складових митної вартості партії товару у зв'язку із розбіжностями та відсутністю всіх даних відповідно до обраного позивачем методу визначення митної вартості за ціною договору (першим методом), а саме, у схемі розрахунків (пункт 4.3. контракту та умови оплати згідно із інвойсом), відсутності інформації про виробника та різних умов поставки, суд виходить із наступного.
87. Пунктом 4.3. контракту № JMHX/MR від 01.06.2021 визначено, що оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію товару.
88. У комерційному інвойсі № SB10607 від 07.06.2021 до контракту № JMHX/MR від 01.06.2021 визначені умови оплати: протягом 180 днів після отримання партії товару.
89. Твердження відповідача стосовно того, що схема розрахунків за товар у вигляді відстрочення платежу на 180 днів свідчить про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів, суд вважає безпідставними. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, у розглянутому випадку, не впливають на ціну товару.
90. Зауваження Митниці щодо відсутності документу, який характеризує якість товару, у розглянутому випадку не підтверджують сумнів у достовірності поданих документів. Документи про якість товару не містять числових значень, необхідних для перевірки правильності визначення митної вартості. При цьому, контрактом не передбачено обов'язку продавця надати покупцю сертифікат якості на товар, а гарантія якості протягом 12 місяців з дня здійснення поставки забезпечується безпосередньо договором.
91. Надаючи оцінку доводам Митниці про не підтвердження того, що продавець є виробником товару, суд зазначає, що умовами контракту, а саме пунктом 1.3, зазначено, що компанія Джіангмент Хуаясянг Індастріал Ко., Лтд є виробником товару. При цьому, назва виробника вказана в інструкціях до товару. Таким чином, сумніви відповідача щодо відсутності документального підтвердження виробника товару є безпідставними.
92. Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на наявність додаткових витрат, пов'язаних з перевантаженням оцінюваної партії товару, а також необхідності надання іншого коносаменту, що не надавався до митного оформлення.
93. Згідно з пунктом 2.4. контракту, ціни на товар включають в себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту. Як вбачається з наданих товаросупровідних документів, зокрема, інвойсу, умови поставки оцінюваної партії товарів - DAP Дніпро, відповідно до яких продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, в узгодженому місці (м. Дніпро). Умови DAP передбачають, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести трати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто, всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (м. Дніпро, Україна) несе продавець.
94. Надання документів, що підтверджують навантаження, перевантаження та інші дії, пов'язані з транспортуванням товару, не є обов'язковими документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів з урахуванням умов поставки товару та включення даних витрат до ціни товару.
95. Пунктом «б» частини першої статті 53 МК України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
96. При цьому, згідно із пунктами 1, 5, 6 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
- витрати, понесені покупцем:
- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
97. Пунктом 2 частини одинадцятої статті 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:
- витрати на транспортування після ввезення.
98. При цьому, умовами контракту у пункті 2.4. передбачено, що ціни на товар включають у себе вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту.
99. Подані Декларантом документи дійсно містять розбіжності щодо умов поставки згідно Інкотермс-2010: у імпортній митній декларації позивачем визначено умови DАР Дніпро, у експортній декларації продавцем визначені умови поставки «С&F».
100. У такому випадку суду належить встановити, чи призвели такі розбіжності до обґрунтованого сумніву у правильності визначення Декларантом митної вартості товару, та його наслідків.
101. Умови Інкотермс-2010 «Вартість і фрахт» означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар, продавець зобов'язаний укласти договір і оплачувати всі витрати і фрахт, необхідні для доставки товару до пойменованого порту призначення.
102. Умови Інкотермс-2010 «Поставка в місці призначення» означає, що продавець здійснює поставку, коли товар наданий у розпорядження покупця на прибулому транспортному засобі, готовим до розвантаження, в узгодженому місці призначення.
103. З наданого прайс-листа вбачається пропозиція продавця придбати товар за різною ціною в залежності від умов поставки: FOB Джіангмент, Китай; CFR Одеса, Україна; DАР Дніпро, Україна.
104. При цьому, найвища цінова пропозиція визначена на умовах DАР Дніпро, Україна, яку обрано покупцем та визначено продавцем у інвойсі.
105. Суд зазначає, що як умовами CFR «Вартість і фрахт», так і умовами DAP «Поставка в місці призначення», на продавця покладається обов'язок по оплаті перевезення, за першою умовою продавець оплачує перевезення до порту замовника, за другою до місця поставки.
106. Із урахуванням пункту 2.4. контракту, згідно із яким ціни на товар включають вартість самого товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту, а обумовленим пунктом поставки згідно із інвойсом є Дніпро, Україна, за відсутності підтвердження понесення додаткових витрат покупцем, із врахуванням визначених продавцем умов поставки згідно із якими продавець оплачує фрахт, із врахуванням відмітки на коносаменті про вчинення передплати фрахту, суд дійшов висновку, що покупець не мав обов'язку по оплаті перевезення партії товару до митного кордону України (у тому числі перевантаження), фактично не мав таких витрат, отже такі витрати не є складовою митної вартості товару, яка б мала бути доданою до ціни товару за рахунком (інвойсом).
107. Доводи Митниці, що виявлені розбіжності свідчать про вірогідність невключення до митної вартості товару частини транспортних витрат, а саме витрат на перевезення від порту призначення до узгодженого місця призначення (в даному випадку Дніпро), суд вважає помилковими, оскільки вони не відповідають умовам пункту 2 частини одинадцятої статті 58 МК України, згідно із яким до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
108. З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що Декларант подав усі наявні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки на які посилається Митниця не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.
109. Декларантом підтверджено та обґрунтовано документально складову митної вартості товару - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
110. Митним органом не доведено, що документи, подані Декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.
111. Відтак, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару та відмови в прийнятті митної декларації відповідачем не доведена.
112. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, із присудженням на користь позивача судових витрат у розмірі 4540 грн, сплачених платіжним дорученням від 10.08.2021 № 319, як за звернення до суду із майновими (2270 грн) та немайновими вимогами (2270 грн).
113. Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -
114. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Морістон» (ЄДРПОУ 41630273; вул. Молодогвардійська, буд. 12-А, оф. 12, м. Дніпро, 49022) до Дніпровської митниці (ЄДРПОУ ПВ 43971371; вул. Ольги княгині, буд. 22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити повністю.
115. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA110140/2021/000025/1 від 02.08.2021.
116. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110140/2021/00137.
117. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морістон» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці судові витрати на сплату судового збору у розмірі 4540 грн.
118. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя І.О. Верба