06 жовтня 2021 року Справа № 160/13529/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Тернівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Тернівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в якій просить:
скасувати рішення від 04.08.2021 року № 30.04-33/2504 прийняті Тернівським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області у формі листа;
визнати протиправними дії Тернівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо неприйняття рішення щодо моєї заяви від 22.07.2021 року;
зобов'язати Тернівське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення мені страхових виплат уразі втрати годувальника та прийняти рішення у формі Постанови.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 . За життя він перебував на обліку в Тернівському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, отримував соціальну допомогу у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування», у зв'язку із втратою працездатності в умовах шкідливого виробництва вугільної промисловості. Відповідно до довідки про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та за висновком МСЕК причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням встановлений 28 травня 2020 року з професійним захворюванням ЛЕК № 2094 від 13.11.2003р. Позивачка звернулась у липні 2020 року до відповідача із заявою щодо оформлення соціальної допомоги. Проте, отримала відмову, яка оформлена листом від 03.08.2020 року з тих підстав, що у позивачки немає підтвердження перебування на утриманні померлого чоловіка. У зв'язку з чим позивачка звернулась до суду про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка. 22 липня 2021 року позивачка вдруге звернулась із заявою про призначення страхових виплат у зв'язку зі смертю годувальнику. 04 серпня 2021 року вона отримала листа № 30.4-38/2504 з якого вбачається, що Відповідач розглянув заяву з додатками та не призначив страхові виплати з підстав того, що Відповідач не наділений повноваженнями та функціями встановлення факту перебування на утриманні померлої особи. Вважаючи вказану відмову неправомірною та враховуючи викладені обставини позивачка просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року позовну заяву в частині позовних вимог скасування рішення 05.08.2020 року №30.4-23/2351 Тернівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, у формі листа - повернути позивачу.
27 вересня 2021 року відповідач надав відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що на обліку у Тернівському міському відділенні управління перебував потерпілий внаслідок професійного захворювання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з актом П-4 від 27.11.2003 та з довідкою МСЕК № 390095 від 23.12.2003 потерпілому ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності та 65% втрати професійної працездатності. Відповідачем було надано відповідь за вихідним № 30.4-23/2351 від 05.08.2020 року, що для призначення такої страхової виплати одним з документів є довідка про склад сім'ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні або копії відповідного рішення суду. Позивач ОСОБА_1 , яка перебувала в офіційному шлюбі з ОСОБА_2 , звернулась до Тернівського міського суду Дніпропетровської області із заявою від 10 серпня 2020 року про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка в порядку окремого провадження згідно статті 293 Цивільного процесуального кодексу України. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.01.2021 року, ухваленою за результатами розгляду апеляційної скарги управління, заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 02.09.2020 у справі № 194/938/20 скасовано. Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 1105 у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Не зважаючи на це, Позивачка знову звернулася до Тернівського міського відділення управління із заявою від 22.07.2021 про призначення страхових виплат по втраті годувальника. Листом Тернівського міського відділення управління надано відповідь від 04.08.2021 № 30.04-33/2504 та роз'яснено, що станом на 04.08.2021 року у ОСОБА_1 відсутній повний перелік документів для призначення такої страхової виплати, крім того факт не встановлено в судовому порядку у справі № 194/938/20, тому в черговий раз повідомлено про необхідність надання документу, який чітко визначено Законом №1105 та прийнятим у відповідності до його положень «Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат», затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №11, а не про відмову у призначенні такої виплати. Враховуючи викладене, для призначення страхової виплати в разі втрати годувальника, позивачці необхідно надати відповідну довідку про перебування на утриманні свого померлого, чоловіка, а у разі неможливості її надання, звернутися до суду про встановлення факту перебування на утриманні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 перебував на обліку в Тернівському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області та отримував соціальну допомогу у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування», у зв'язку із втратою працездатності в умовах шкідливого виробництва вугільної промисловості.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 07 червня 2005 року.
ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Тернівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №346.
Згідно довідки про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та за висновками МСЕК причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням встановлений 28 травня 2020 року з трудовим каліцтвом ЛЕК №2094 від 13 листопада 2003 року
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Павлоградському об'єднаному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника в розмірі 7254,68 грн., про що свідчить довідка про доходи №9114401310762100, видана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
ОСОБА_1 зверталася до Тернівського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області з усною заявою про одержання щомісячних страхових виплат у разі смерті її чоловіка ОСОБА_2 , але їй усно було рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту перебування на утримання чоловіка.
Вказані обставини також встановленні постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2021 року.
22 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулась вдруге до Відповідача з заяву та додатками про призначення страхової виплати у зв'язку зі смертю годувальника (а.с. 26).
Листом від 04 серпня 2021 року №30.4-33/2504 Тернівське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області відмовило ОСОБА_1 у призначенні страхової виплати у зв'язку зі смертю годувальника ОСОБА_2 . В обґрунтування листа зазначили, що відповідно до статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціального страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV у разі смерті потерпіло право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш десятимісячного строку після його смерті. Фонд соціального страхування України та його робочі органи не наділений повноваженнями та функціями встановлення факту перебування на утриманні померлої особи. Відповідно пункту 5.1. Постанови правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат» визначено перелік документів для призначення щомісячних страхових виплат, одним з яких є довідка про склад сім'ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні або копії відповідного рішення суду. (а.с. 27-28).
Позивачка, не погодившись з такою відповіддю, звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.
Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №1105-XIV від 23.09.1999 року (далі по тексту - Закон України №1105-XIV) страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасних випадків - це нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.
Пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону України №1105-XIV передбачено, що страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України Закону України №1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Відповідно до частин 1, 3, 7 статті 36 Закону України №1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
У статті 41 Закону України №1105-XIV визначені особи, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого.
Відповідно до частини 1 цієї статті у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є, зокрема, особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо вони не працюють (п.2 ч.2 ст.41 Закону України №1105-XIV).
Частиною 3 статті 41 Закону України №1105-XIV передбачено, що право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України №1105-XIV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються:
1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть;
2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.
Фонд приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями у триденний строк з моменту звернення заявника:
1) копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого;
2) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім'ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду;
3) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім'ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли восьмирічного віку;
4) довідки навчального закладу про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання;
5) довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу (ч.2, 3, 4 ст.43 Закону України №1105-XIV).
Факт перебування на утриманні потерпілого у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку.
Якщо застрахований або члени його сім'ї за станом здоров'я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені вище документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду.
Статтею 44 Закону України №1105-XIV передбачено, що Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.
Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
Фонд може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.
Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 19.07.2018 року №11 затверджено Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат (надалі по тексту - Порядок №11).
Згідно з пунктами 1.2, 1.3, 1.4 Порядку №11 у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або в межах повноважень відділення виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення (далі - управління (відділення) Фонду) зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи:
1) допомогу по тимчасовій непрацездатності; 2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; 3) щомісячну страхову виплату втраченого заробітку потерпілого (далі - щомісячна страхова виплата); 4) страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу, нижчеоплачувану роботу; 5) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого; 6) відшкодування вартості поховання потерпілого та пов'язаних з цим ритуальних послуг.
Особам, які в установленому законом порядку добровільно застрахувалися від нещасного випадку (далі - добровільно застраховані особи), у разі настання страхового випадку страхові виплати призначаються управлінням (відділенням) Фонду.
Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.
Рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.
Копія постанови на вимогу надається потерпілому або особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого.
Управління (відділення) Фонду можуть затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про страховий випадок оформлені з порушенням встановлених вимог.
Судом встановлено, що в липня 2021 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення та виплату їй страхових виплат у зв'язку зі смертю годувальника ОСОБА_2 , оскільки вона не працює та досягла пенсійного віку. До заяви надала документи, а саме: 1) копія паспорту заявника та РНОКПП; копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 07.06.2005р., актовий запис №83; копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 04.12.2019р., актовий запис №346; Копія довідки про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням серії АА №0000253; копія лікарського свідоцтва про смерть №945 від 02.12.2019р.; копія довідки відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб від 09.12.209р №4094; копія трудової книжки померлого ОСОБА_2 ; реквізити для перерахування коштів; Копія рішення з ЄДРСР Дніпропетровського окружного адміністративного суду 09.11.2020р. по справі №160/11062/20.
З наданих документів вбачається, що позивачка зареєстрована та проживала разом з її чоловіком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 15.07.2020 року № 1758.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на день смерті чоловіка ОСОБА_2 була непрацездатною та отримувала пенсію.
При цьому, постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 січня 2021 року встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Павлоградському об'єднаному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника в розмірі 7254,68 грн.
Відповідно до п. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Аналізуючи ч.1 та ч.2 ст.41 Закону України №1105-XIV, суд доходить до висновку, що право на одержання щомісячних страхових виплат у разі смерті потерпілого мають, зокрема, особи, які є непрацездатними, перебували на утриманні померлого та досягли необхідного пенсійного віку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дружині - ОСОБА_1 на момент смерті чоловіка виповнилось 74 років.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 на момент смерті свого чоловіка досягла пенсійного віку, не працювала та перебувала на його утриманні, що відповідно до ч.2 ст. 41 Закону України №1105-XIV дає їй право на одержання щомісячних страхових виплат.
Також позивач разом із заявою від 22.07.2021 року надала відповідачу всі необхідні документи для призначення щомісячних страхових виплат, які передбачені ст. 43 Закону України №1105-XIV та Порядку №11.
Враховуючи викладене, суд вважає дії Тернівського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 від 22.07.2021 року протиправними.
Судом встановлено, що відповідач, отримавши заяву позивача про призначення їй страхових виплат, належним чином заяву не розглянув, відповідне рішення не прийняв, натомість надіслав позивачу лист від 04.08.2021 року №30.4-33/2504, навівши мотиви відмови у призначенні страхових виплат, які не узгоджується з нормами чинного законодавства.
Лист від 04.08.2021 року №30.4-33/2504, прийнятий відповідачем не є рішенням передбаченим ст. 44 Закону України №1105-XIV та п. 1.4 Порядку №11, яке повинно бути оформлене у формі Постанови, а відтак вимога позивачки щодо зобов'язання Тернівське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву про призначення їй страхових виплат у разі втрати годувальника та прийняти рішення у формі Постанови з урахування висновків суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Вказаний висновок викладений в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021 року у справі № 160/11062/20.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, з відповідача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. відповідно до квитанції від 19.07.2021.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. ст. 242-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Тернівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати рішення Тернівським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області формлене листом від 04.08.2021 року № 30.04-33/2504.
Визнати протиправними дії Тернівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо неприйняття відповідного рішення щодо заяви ОСОБА_1 від 22.07.2021 року.
Зобов'язати Тернівське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Лермонтова, буд. 19А, код ЄДРПОУ 41418624) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення мені страхових виплат уразі втрати годувальника та прийняти рішення у формі Постанови.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд.93, ЄДРПОУ 41802166) судові витрати у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев