про залишення позовної заяви без руху
05 жовтня 2021 року ЛуцькСправа № 140/10800/21
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати позивачу, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 та 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу, як учаснику бойових дій, недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік та за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, та урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, у тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодекс; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України та містить такі недоліки.
Частинами першою-другою статті 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини четвертої статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 05 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправною бездіяльності щодо не призначення щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слід обраховувати з 30 вересня відповідного року.
Дана позиція кореспондується з відповідними висновками Верховного Суду викладеними в постановах від 06 лютого 2018 року по справі №607/7919/17, від 10 травня 2018 року у справі №389/1042/17, в яких Верховний Суд встановив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Із матеріалів позовної заяви убачається, що ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо ненарахування та невиплати позивачу, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 та 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, тоді як з даним позовом звернувся до суду лише 30 вересня 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, який слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В позовній заяві позивач заявив клопотання про поновлення строки звернення до суду щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 05 травня 2020 року.
Вказане клопотання мотивоване тим, що лише 26 січня 2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у зразковій справі №440/2722/20, після чого позивач звернувся до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради з відповідною заявою, та отримавши відмову дізнався, що його права були порушенні. Як на поважні причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом також покликається на встановлення карантинних обмежень у зв'язку із поширенням у 2020 році на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Слід зазначити, що заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям: існують обставини, які унеможливлювали або ускладнили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди для звернення до суду; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Зазначені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставини не підтверджують, що у позивача тривало та безперервно існували обставини, які перешкоджали їй своєчасно (до 30 березня 2021 року) звернутися до суду із цим позовом.
Пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону України від 18 червня 2020 року №731-IX) обумовлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
За приписами цієї норми введення карантину не є безумовною підставою для поновлення судом пропущеного процесуального строку. Такий строк може бути поновлений лише у разі, якщо особа об'єктивно була обмежена вчинити процесуальну дію у зв'язку із карантином. У такому випадку позивач повинен аргументувати те, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили звернутися до суду з позовною заявою протягом строку, визначеного законом, а суд, в свою чергу, має надати безпосередню оцінку поважності цих причин.
Проте позивач не надав доказів того, що впровадження в країні карантину призвело до неможливості звернення до суду. Упродовж усього періоду часу - з 30 вересня 2020 року по 30 березня 2021 року - впроваджені у зв'язку з карантином обмеження не стосувались діяльності державних органів (у тому числі суду) та підприємств, що надають послуги зв'язку. Тобто, такі обмеження об'єктивно жодним чином не перешкоджали своєчасному зверненню позивача до суду з позовом про проведення перерахунку спірної допомоги.
Окрім того, оскільки отримання позивачем листа суб'єкта владних повноважень у відповідь на його звернення щодо виплати допомоги не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав щодо виплати у належному розмірі разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Така позиція відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19.
Таким чином, зі змісту клопотання про поновлення строку не вбачається, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо отримання допомоги у належному розмірі у встановлений законом строк або звернутися до суду за захистом своїх прав у встановлений Кодексом строк.
Законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Оскільки вказані позивачем у клопотанні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не підтверджують об'єктивну неможливість своєчасного звернення ним до суду з позовом у період з 30 вересня 2020 року до 30 березня 2021 року, то клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.
Згідно із частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам частини шостої статті 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку, та надавши відповідні докази на їх підтвердження.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними підстави, вказані у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.І. Смокович