про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
07 жовтня 2021 р. Справа № 120/12814/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
06.10.2021 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Предметом позову стали вимоги про скасування рішення відповідача від 16.08.2021 №11832/2.3-22/6 про відмову у знятті арештів з майна боржника, накладених в рамках виконавчого провадження №44609413 та зобов'язання відповідача зняти арешт зі всього майна ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25.06.2013 року (справа № 221/3754/2012) стягнуто солідарно з ТОВ «Фірма «Селенга», ТОВ «Фірма Рентасервіс», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції заборгованість за кредитним договором №010/03-11/107 від 01.04.2008 в сумі: 794518 доларів США 65 центів (що становить еквівалент 6326608,57грн.) заборгованість по кредиту та відсоткам; 459135,55 грн. пені та 3219 грн. судового збору.
28.08.2014 ПАТ «Райффайзен банк Аваль» виданий виконавчий лист №221/3754/2012 про солідарне стягнення коштів з ОСОБА_1 , на підставі якого державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Білоконь Р.П. 03.09.2014 відкрито виконавче провадження №44609413 та накладено арешт на все майно боржника.
Разом з тим, позивач зазначає, що станом на 24.11.2016 рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25.06.2013 виконано у повному обсязі.
22.02.2017 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької (провадження №6/127/57/17) заміненено кредитора (стягувана) ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у виконавчому провадженні № 44609413 по виконанню виконавчого листа №221/3754/2012, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області від 28.08.2014 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 010/03-11/107 від 01.04.2008 на правонаступника кредитора (стягувача) ОСОБА_3 .
В зв'язку з тим, що на, на переконання позивача, зобов'язання за рішенням суду було виконано у повному обсязі в добровільному порядку шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, 20.07.2021 на адресу відповідача була направлена заява про зняття арешту з всього майна ОСОБА_1 , накладеного в рамках виконавчого провадження № 44609413.
За результатом розгляду даної заяви позивачем отримано рішення від 16.08.2021 №11832/2.3-22/6, яке було направлено на адресу позивача 27.08.2021.
В отриманому листі зазначено, що в ході провадження виконавчих дій по виконавчому провадженню № 44609413 державним виконавцем 29.11.2019 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», в якій зазначено, що в ході перевірки майнового стану боржника майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявлено. Здійснені державним виконавцем відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до ч. 5 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (тобто 29.11.2022)
Враховуючи зазначене, відповідач повідомив про відсутність правових підстав для зняття арештів з майна боржника - ОСОБА_1 , накладених в рамках вищевказаного виконавчого провадження.
Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
При цьому, в позовній заяві позивач особисто зазначає про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, із інформації, що міститься в системі КП "Діловодство спеціалізованого суду", встановлено, що ОСОБА_1 15.09.2021 вже звертався до Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (справа №120/11395/21-а).
При цьому, предмет і підстави позову у справі №120/11395/21-а є ідентичними тим, що наведені позивачем у даній позовній заяві.
Крім того, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.09.2021 (справа №120/11395/21-а) відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Як слідує зі змісту даної ухвали від 16.09.2021, за наслідками розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що цей спір належить до підвідомчості судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Даною ухвалою також роз'яснено позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Разом із тим, 06.10.2021 позивачем повторно подано до Вінницького окружного адміністративного суду позовну заяву ідентичного змісту.
Із наведених вище обставин слідує, що фактично існує ухвала про відмову у відкритті провадження у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яка не була оскаржена позивачем та набрала законної сили.
При цьому, положеннями ч. 5 ст. 170 КАС України, визначено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
В той же час, положеннями КАС України не визначено наслідків у разі повторного звернення особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав, до того самого відповідача та стосовно якого уже постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження.
Однак, ч. 6 ст. 7 КАС України визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
В даному випадку слід також враховувати, що аналогічні застереження щодо неможливості повторного звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, передбачені у випадку закриття провадження у справі (ч. 2 ст. 239 КАС України).
При цьому, наслідки повторного звернення особи до суду зі спором між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав стосовного якого постановлено ухвалу про закриття провадження, визначені положеннями п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України.
З огляду на викладене, вважаю за можливе застосувати до спірних правовідносин за аналогією закону положення п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, якими визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Таким чином, враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили, ухвала про відмову у відкритті провадження у справі, приходжу до висновку про наявність підстав для відмови у відкриття провадження у даній справі.
Керуючись ст.ст. 7, 170, 238, 248, 256 КАС України, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.
Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна