м. Вінниця
22 вересня 2021 р. Справа № 120/4189/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
розглянувши письмово в місті Вінниці в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом:
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до управління Держпраці у Вінницькій області
про скасування постанови про накладення штрафу,-
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до управління Держпраці у Вінницькій області (відповідач). За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю, а також, визнати протиправним та скасувати Припис про усунення виявлених порушень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, 17.11.2020 управління Держпраці у Вінницькій області склало Акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ВН13998/1965/ПД/АВ на підставі якого прийнято попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ВН 13998/1965/ПД/АВ/П/П125 від 27.11.2020 та припис про усунення виявлених порушень №ВН 13998/1965/ПД/АВ/П від 27.11.2020.
Позивач вважає, що представниками управління Держпраці у Вінницькій області грубо порушено процедуру здійснення заходів державного нагляду (контролю), здійснено помилкову правову оцінку ситуації також відношення інспекторів праці до його діяльності упереджене, а його права порушені. Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю та припис про усунення виявлених порушень мають бути визнані протиправними та скасовані.
Ухвалою суду від 11.05.2021 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 22.06.2021. Також, встановлені сторонам строки для подання заяв по суті позову.
18.06.2021 року, у встановлений судом строк, представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому не погоджується із позовними вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що Відповідно до Положення №96, вимог Конвенції Міжнародної організації праці №81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 №1985-1V. Конвенції Міжнародної організації праці №129 про інспекцію праці в сільському господарстві, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 №1986-IV, на підставі пп.11 п.5 Порядку 823, наказу про проведення інспекційного відвідування №298-о від 24.03.2021 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 24.03.2021 №141/04-03, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів Управління (далі - інспектор) Дисюком Сергієм Вікторовичем за участю головних державних інспекторів цього ж відділу Ветушинського Геннадія Івановича та Короленка Віктора Олеговича проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань контролю та додержанням законодавства про працю.
Строк проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з 25.03.2021 по 07.04.2021, що узгоджується з вимогами пункту 9 Порядку № 823.
Інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 проведено на підставі, пп.11 п.5 Порядку 823 та абз.4 ч.1 ст.6 ЗУ «Про основні засади державного (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-У щодо виконання вимог припису.
У результаті заходу державного контролю складено Акт №ВН13998/1965/АВ- ВН1682П480 від 07.04.2021, в якому виявлено наступні порушення законодавства про працю, а саме: ч.1 ст.21, ч.3 ст.24, ст. 253 КЗпП. ПКМУ №413.
У ході інспекційного відвідування встановлено з сайту Міністерства юстиції здійснено витяг Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ФОП ОСОБА_1 місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; інформація для здійснення зв'язку: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 .
Види діяльності за КВЕД: 46.49 - оптова торгівля ін. товарами госп. призначення (основний); 47.71 - роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах (основний); 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.72 - роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; 81.22- інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів; 81.21 - загальне прибирання будинків; 81.29 - інші види діяльності із прибирання.
До початку проведення інспекційного відвідування враховано наявну інформацію, за якою: 10.03.2021 інспектори праці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в ході проведення інформаційних заходів у смт. Тростянець відвідали нововідкритий магазин ТМ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться у вказаному населеному пункті по АДРЕСА_2 . Станом на 12 год. 30 хв. в приміщені магазину виявлено одну особу чоловічої статі, яку ідентифіковано як ФОП ОСОБА_1 та двох осіб жіночої статі, зі слів ФОП ОСОБА_1 , це продавець ОСОБА_4 та продавець ОСОБА_5 які в даний час проходять у нього стажування.
Інспекторами праці ОСОБА_6 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за місце здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 реалізовано права визначні в п.10 Порядку №823.
26.03.2021 інспекторами праці при проведені візуального огляду в магазині ТМ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_2 ) куточок споживача із зазначенням суб'єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність в даному місці відсутній. Станом на 11 год. 15 хв. у магазині на робочому місці продавця непродовольчих товарів перебувала особа жіночої статі, яку ідентифіковано як ОСОБА_7 , ця ж особа в присутності ФОП ОСОБА_8 перебувала на робочому місці продавця 10.03.2021, Зі слів ОСОБА_7 саме ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність в магазині. Особу ОСОБА_1 також було підтверджено за пред'явленим фото на якому поряд відображено трьох осіб. З усних пояснень наданих ОСОБА_7 встановлено, що документи для працевлаштування подавала особисто ФОП ОСОБА_1 про інших суб'єктів господарювання які б могли здійснювати діяльність в магазині їй невідомо, до роботи зі стажування 05.03.2021 допустив саме ФОП ОСОБА_1 , документи з працевлаштування, підписувала 10.03.2021, але які саме не пам'ятає, в магазині працює ще один продавець - ОСОБА_9 . Пропозицію надану усну інформацію підтвердити письмовими поясненнями ОСОБА_7 , відхилила. Враховуючи викладене, неспростовним є те, що саме ФОП ОСОБА_1 забезпечує умови необхідні для виконання роботи продавців непродовольчих товарів магазину (ТМ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 ) для таких осіб як ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Так як не надано документального підтвердження укладення - письмового трудового договору з ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , відповідно вони в порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпПУ допущені до роботи до укладення трудового договору.
Перевірку проведено в другому магазині, який належить позивачу у АДРЕСА_3 , магазин ТМ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »:
- 26.03.2021 інспекторами праці при проведенні візуального огляду в магазині ТМ « 37 плюс» виявлено куточок споживача, але без зазначення суб'єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність в даному місці. Станом на 11 год. 30 хв. у магазині на робочому місці продавця непродовольчих товарів перебувала особа жіночої статі, яку ідентифіковано як ОСОБА_12 .. Вказана особа пояснили що за регіональним принципом в магазині здійснює діяльність лише ФОП ОСОБА_1 , інформацією про інших суб'єктів господарювання які могли б здійснювати діяльність в магазині не володіє. ОСОБА_12 інформувала, що в даному магазині працює близько двох років, є ще змінний продавець ОСОБА_13 . Зробивши для ФОП ОСОБА_1 фото з посвідчень інспекторів праці та направлення на здійснення заходу держаного
АДРЕСА_4 , магазин ТМ "Краща ціна 35":
- 26.03.2021 інспекторами праці при проведенні візуального огляду в магазині ТМ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », куточка споживача із зазначенням суб'єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність в даному місці не виявлено. Станом на 14 год. 50 хв. у магазині на робочому місці продавця непродовольчих товарів перебувала особа жіночої статі, яку ідентифіковано як ОСОБА_14 . Зі слів її роботодавцем є ОСОБА_15 , по батькові не пам'ятає, з якою укладача письмовий трудовий договір, але примірника при собі не має. Продавцеві ОСОБА_14 для ідентифікації її роботодавця було представлено фото на якому поряд відображено трьох осіб. ОСОБА_14 відразу вказала на свого роботодавця ФОН ОСОБА_16 . Зі слів ОСОБА_14 вона працює в магазині з іншим продавцем ОСОБА_17 , інформацією стосовно такої особи як ОСОБА_1 не володіє,
АДРЕСА_5 об'єднаний магазин ТМ « 37 плюс» та ТМ «Гарячі ціни 40»:
- 26.03.2021 інспекторами праці при проведенні візуального огляду магазину, куточка споживача із зазначенням суб'єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність вданому місці не виявлено. Станом на 15 год. 05 хв. у магазині знаходився особисто ФОП ОСОБА_1 , для якого поставлено питання хто здійснює діяльність в об'єднаних магазинах. Зі слів ОСОБА_1 в магазині ТМ « 37 плюс» здійснює діяльність ФОП ОСОБА_18 , а в магазині ТМ «Гарячі ціни 40» здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 . Для ФОП ОСОБА_1 поставлено питання, як він може пояснити, що в магазині ТМ « 37 плюс» продавець непродовольчих товарів ОСОБА_19 забезпечує проведення безготівковий розрахунків через платіжний термінал, як наслідок кошти за реалізований товар надходять ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними чеками: №249083137 від 18.03.2021 та №253754324 від 26.03.2021 . За усними поясненнями ФОП ОСОБА_1 , він не вбачає жодних порушень чинного законодавства в тому що продавець ОСОБА_19 , яка прийнята на умовах трудового договору до одного суб'єкта господарювання - ФОП ОСОБА_18 , здійснює продажі товарів також і в інтересах іншого суб'єкта господарювання - ФОП ОСОБА_1 , так як в магазині відсутнє розмежування товарів різних суб'єктів господарювання виходячи із взаємодовіри між ними. Продавець ОСОБА_19 усно підтвердила, що у разі здійснення безготівкових розрахунків зі сторони покупців, вона для них надає електронний платіжний засіб який переказує кошти з їх банківського рахунку на банківський рахунок ФОП ОСОБА_1 , при цьому вона не укладача письмового трудового договору із ФОП ОСОБА_1 , але оформлена на умовах трудового договору в ФОП ОСОБА_18 .
За робочим місцем продавця магазину ТМ «Гарячі ціни 40» виявлено особу жіночої статі, яка відмовилась себе ідентифікувати вказавши, що є аудитором компанії «Кадіум - груп». З її слів в даний чає виконуєпевну роботу в інтересах ФОП ОСОБА_1 , але не знає чи укладача з ним якісь договори, ФОП ОСОБА_1 , усно зауважив, що він наймає аудитора з компанії «Кадіум - груп» за договором.
Біля робочого місця продавця магазину ТМ «Гарячі ціни 40» перебувала ще одна особа жіночої статі, яка ідентифікувала себе як ОСОБА_20 . З її слів вона з 21.03.2021 працює продавцем непродовольчих товарів на умовах трудового договору з ФОП ОСОБА_1 . Інспекторами праці опрацьовано надані копії документів, як результат встановлено, що ФОП ОСОБА_1 документально не підтвердив підстав допуску до виконання роботи в його інтересах таких осіб, як ОСОБА_7 та ОСОБА_21
- магазин ТМ «Краща ціна 35» по АДРЕСА_2 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ;
- магазин ТМ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_3 , ОСОБА_19 та ще одна особа жіночої статі, яка відмовилась себе ідентифікувати вказуючи, що є аудитором від «Кадіум - груп» - об'єднаний магазин ТМ « 37 плюс» та ТМ «Гарячі ціни 40» по АДРЕСА_5 .
Інспекторами праці прийнято до уваги інформацію, за якою ФОП ОСОБА_1 час від часу співпрацює з ФОП ОСОБА_18 та ФОП ОСОБА_22 про що між ними укладені письмові договори про спільну діяльність, що у випадку необхідності, копії зазначених договорів будуть надані до Управління.
На час завершення проведення інспекційного відвідування, ФОП ОСОБА_1 , документально не підтвердив, що з'ясовані інспекційним відвідуванням допуски 6 осіб, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_23 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 до виконання робіт в інтересах ФОП ОСОБА_1 , відповідно за якими можливо було б заперечити внесене до акту № ВН139984965АВ-ВН1682П480 від 07.04.2021.
Лише 16.04.2021 разом з зауваженнями ФОП ОСОБА_1 надав інформацію, щодо офіційного працевлаштування стосовно 5 працівників зазначених у акті, які згідно трудових договорів та повідомлення про прийняття працівників на роботу, оформлені у інших фізичних - осіб підприємців, а саме, ( ОСОБА_7 , ОСОБА_11 - ФОП ОСОБА_22 : ОСОБА_12 , ОСОБА_13 - ФОН ОСОБА_16 ОСОБА_19 - ФОП ОСОБА_18 ), що свідчить про виконання вимог припису № ВН13998/1965/АВ ТІД П від 27.11.2020.
23.06.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому останній не погоджується із твердженнями відповідача зазначеними у відзиві на позовну заяву з підстав, які більшою мірою зазначені у позовній заяві. Зазначає що у відзиві на позовну заяву не спростовано жодного твердження позивача про протиправність дій інспекторів Держпраці у Вінницькій області, відсутнє правове обґрунтування законності проведення заходу державного нагляду (контролю) у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Також зазначає, що викладена у відзиві інформація не стосується предмета позовної заяви. Інформація, яка зазначена у відзиві стосується заходу державного контролю, який був проведений у квітні 2021, а позовна заява подана на оскарження дій представників відповідача, що мали місце у листопаді 2020.
Підсумовуючи вищевикладене, зазначає, що у відзиві на позовну заяву не наводиться спростування жодного твердження про протиправність дій суб'єктів владних повноважень, які зазначені, описані та обґрунтовані позовною заявою, а інформація, що викладена у відзиві стосується іншого заходу державного контролю.
Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні 22.06.2021 оголошено перерву до 04.11.2020, для надання додаткових доказів.
Ухвалою суду від 29.06.2021 заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
Забезпечено участь представнику позивача Манзюку Тарасу Юрійовичу в судовому засіданні у справі 01.07.2021 о 10:00 год., в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon", відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, господарському, цивільному процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196.
Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні 01.07.2021 оголошено перерву до 12.07.2021, для надання додаткових доказів.
Ухвалою суду від 06.07.2021 заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
Забезпечено участь представнику позивача Манзюку Тарасу Юрійовичу в судовому засіданні у справі 12.07.2021 о 10:00 год., в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon", відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, господарському, цивільному процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196.
Протокольною ухвалою від 12.07.2021, закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 04.08.2021.
Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні 04.08.2021, оголошено перерву до 16.08.2021, у зв'язку із незакінченим терміном для подання відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 13.08.2021 заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено. Забезпечено участь представнику позивача адвокату судовому засіданні у справі 16.08.2021 о 10:00 год., в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon", відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, господарському, цивільному процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 квітня 2020 року № 196.
Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, судове засідання 16.08.2021 відкладено на 22.09.2021.
У судове засідання 22.09.2021 року сторони не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату час і місце судового розгляду, про причини неявки суду не повідомили. Проте подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Також, позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, а відповідач - заперечує, щодо їх задоволення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив на позов відповідача, відповідь на відзив позивача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до Положення № 96, вимог Конвенції Міжнародної організації праці №81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 №1985-1V. Конвенції Міжнародної організації праці №129 про інспекцію праці в сільському господарстві, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004 №1986-IV, на підставі пп.11 п.5 Порядку 823, наказу про проведення інспекційного відвідування №298-о від 24.03.2021 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 24.03.2021 №141/04-03, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів Управління (далі - інспектор) Дисюком Сергієм Вікторовичем за участю головних державних інспекторів цього ж відділу Ветушинського Геннадія Івановича та Короленка Віктора Олеговича проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань контролю та додержанням законодавства про працю.
17.11.2020 року управління Держпраці у Вінницькій області склало Акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ВН 13998/1965/ПД/АВ на підставі якого прийнято Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ВН13998/1965/ПД/АВ/П/П125 від 27.11.2020 та Припис про усунення виявлених порушень №ВН13998/1965/ПД/АВ/П від 27.11.2020.
На час завершення проведення інспекційного відвідування, ФОП ОСОБА_1 , документально не підтвердив, що з'ясовані інспекційним відвідуванням допуски 6 осіб, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_23 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_24 до виконання робіт в інтересах ФОП ОСОБА_1 , відповідно за якими можливо було б заперечити внесене до акту №ВН139984965АВ-ВН1682П480 від 07.04.2021.
Лише 16.04.2021 разом з зауваженнями ФОП ОСОБА_1 надав інформацію, щодо офіційного працевлаштування стосовно 5 працівників зазначених у акті, які згідно трудових договорів та повідомлення про прийняття працівників на роботу, оформлені у інших фізичних - осіб підприємців, а саме, ( ОСОБА_7 , ОСОБА_11 - ФОП ОСОБА_22 : ОСОБА_12 , ОСОБА_13 - ФОН ОСОБА_16 , ОСОБА_19 - ФОП ОСОБА_18 ), що свідчить про виконання вимог припису №ВН13998/1965/АВ ТІД П від 27.11.2020.
Вважаючи Припис та Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю, протиправними і такими, що винесено з порушенням трудового законодавства, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Визначаючись щодо позову, суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно із підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96, Держпраці здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі, їх структурними та відокремленими підрозділами.
Абзацом першим пункту 7 вказаного Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Підпунктом 5 пункту 4 вказаного Положення та підпунктом 5 пункту 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 № 340 (далі - Положення № 340), передбачено, що ГУ Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі, їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Відповідно до п.1 Положення про Управління Держпраці у Вінницькій області, затвердженого наказом Держпраці від 03.08.2018 № 84 (далі - Положення № 84) управління Держпраці у Вінницькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковуються.
Підпунктом 1 п. 3 Положення № 84 визначено, що основними завданнями управління Держпраці є, зокрема, реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Згідно із п.п 5 п. 4 Положення № 84 управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, в тому числі, їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
За приписами статті 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Закон № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Диспозицією частини четвертої статті 2 Закону № 877-V встановлено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Проте, відповідно до частини п'ятої статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4 1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.
08.09.2004 Законом України №1985-IV була ратифікована Конвенція Міжнародної організації праці № 81, 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (далі - Конвенція №81) та Законом України № 1986-IV була ратифікована Конвенція Міжнародної організації праці № 129, 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві (далі - Конвенція №129).
За приписами статті 12 Конвенції № 81 інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; б) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ї) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги.
У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.
Аналогічні норми містить і ст.16 Конвенції №129.
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці №81, 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 №1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08.09. 2004 № 1986-IV, частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 21.08.2019, № 823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", якою затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до пункту 5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема: звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; рішення суду; повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; інформація: ДПС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання.
Відповідно до абз.7 ч.1 ст.3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
У абзаці 15 ч.1 ст.3 Закону №877-V встановлюється презумпція правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).
Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Спеціального закону, що визначає особливості проведення державних заходів з нагляду (контролю) за дотримання законодавства про працю не прийнято.
Суд зазначає, що у Направленні на проведення інспекційного відвідування №673/04-03 від 02.11.2020 (далі - Направлення) не зазначається вид державного нагляду (контролю), який був здійснений у позивача. В Акті інспекційного відвідування також не зазначається, який вид заходу державного нагляду (контролю) проведено представниками відповідача.
Виходячи з того, що позивач не отримував повідомлення про проведення у нього планового заходу державного нагляду (контролю) суд робить висновок, що це був позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, затверджено «Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» (у редакції, що діяла на час проведення інспекційного відвідування) (далі - Порядок) на підставі та у відповідності до якої проведений державний захід нагляду (контролю) є підзаконним нормативно-правовим актом, а отже, не може встановлювати особливості проведення державних заходів нагляду (контролю) відмінні від зазначених правил у Законі №877-V.
Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 (у редакції, що діяла на момент проведення перевірки) встановлено розширений перелік підстав для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у порівнянні з переліком, що передбачений у Законі №877-V.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону №877-V, проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Відповідно до ч.7 ст.4 Закону №877-У, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно - правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.
Так, підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), у відповідності до направлення, стало рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування, що прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 п.5 Порядку.
Отже, питання щодо підстав проведення позапланового заходу регулюється двома нормативно - правовими актами Законом України № 877 та Порядком № 823. При цьому, у Порядку № 823 наводяться інші підстави для проведення позапланових перевірок ніж зазначені підставі у Законі № 877, зокрема така підстава, як «рішення керівника».
У даному випадку, у відповідності до норм Конституції України та Закону № 877, мають застосовуватись норми Закону № 877 щодо підстав для проведення позапланового заходу нагляду державного нагляду (контролю), а саме: те що законом № 877 не передбачено такої підстави для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), як «рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування, що прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 п.5 Порядку № 823».
У відповідності до описаних у даному пункті порушень, суд зазначає, що такі порушення є самостійною підставою для визнання Припису та Попередження протиправними та їх скасування. Отже, позаплановий захід державного нагляду (контролю) було проведено без законних підстав для його проведення.
Разом з тим, Направлення на проведення інспекційного відвідування не відповідає вимогам, що встановлені Законом № 877.
Відповідно до абз.3. ч.1 ст.6 Закону № 877-У під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
У Направленні на проведення перевірки, що надане представниками Відповідача не зазначено, які підстави (відповідно до переліку підстав, що зазначені у статті 6 Закону №877) слугували проведенню перевірки, та відповідно, не визначено коло питань, що мали бути перевірені під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у вигляді інспекційного відвідування.
Відповідно до положень ч.2 ст.6 Закону № 877-V регламентовано, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Частиною 3 ст.7 Закону № 877 встановлено вимоги до інформації, яка має зазначатись у направленні на проведення інспекційного відвідування, а саме: у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Жодним іншим Законом чи підзаконним нормативно-правовим актом не встановлено форми посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). У відповідності до ч.5 ст.4 Закону №877, частина 3 статті 7 цього Закону є обов'язковою для виконання під час здійснення всіх заходів державного нагляду (контролю) на території України.
На порушення вищезазначеної норм, у Направленні на проведення інспекційного відвідування не зазначено: місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; тип заходу (плановий або позаплановий); підстави для здійснення заходу.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що представниками відповідача допущено порушення норм Закону № 877, самостійно визначено місцезнаходження об'єктів діяльності ФОП ОСОБА_1 , у направленні не зазначено підставу проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Всі зазначені порушення є безумовною підставою для визнання оскаржуваних попередження та припису протиправними та їх скасування.
Щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у періоди, що зазначені в Наказі про проведення перевірки та Направленні то, на переконання суду, вони є необґрунтовані, оскільки Рішення про затвердження уніфікованої форми акта інспекційного відвідування Мінсоцполітики не прийнято, а уніфікована форма Акту інспекційного відвідування не оприлюднена на сайті Держпраці,
Відповідно до ч.15 ст.4 Закону № 877-V при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.
Дане кореспондується із правилом, що міститься в п.4 Порядку, а саме: « 4. Форми акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), в якому визначається перелік питань, що підлягають інспектуванню, довідки про стан додержання законодавства про працю, припису, вимоги інспектора праці затверджуються Мінсоцполітики.»
У порушення даних положень Закону №877-V та Порядку, управлінням Держпраці у Вінницькій області було прийнято Наказ про проведення перевірки та видано, на його підставі, Направлення на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 без затвердженої форми Акту інспекційного відвідування. Відтак, відповідачу було заздалегідь відомо про порушення норм Закону №877-V.
Відповідно до ч.7. ст.4 Закону №877-У, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.
Враховуючи вищевказане, посадові особи Держпраці при діючому Порядку №823 не мали права використовувати форму Акту інспекційного відвідування та форму, затвердженого на виконання не чинної Постанови КМУ від 26.04.17 №295.
Зазначене свідчить про недопустимість доказів, які містяться в акті інспекційного відвідування, та про протиправність оскаржуваних попередження та припису.
Окрім цього, як встановлено судом, посадовими особами відповідача порушено права ФОП ОСОБА_1 , та проігнорована вимога позивача про припинення заходу державного нагляду (контролю) у зв'язку із порушенням посадовими особами відповідача вимог законодавства, однак захід не припинений, а за його результатами складено Акт інспекційного відвідування з використанням форми, яка була затверджена на виконання скасованого скасованої Постанови КМУ №295.
Суд зазначає, що порушення зазначеного права позивача та використання не уніфікованої форми Акту інспекційного відвідування є безумовною підставою для визнання оскаржуваних актів відповідача протиправними та їх скасування
Щодо виявлених в Акті інспекційного відвідування порушення спростовуються фактичними обставинами справи.
Відповідно до п.п. 16-19 Порядку, за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Судом встановлено, що позивачем підписано Акт інспекційного відвідування з зауваженнями, які були направлені на електронну пошту відповідача 20.11.2020 року.
Так судом встановлено, що за результатами інспекційного відвідування, у відповідності до акту інспекційного відвідування, встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 використовує найману працю без належного оформлення у кількості 10 осіб.
Стосовно використання неоформленої праці гр. ОСОБА_17 , суд зазначає.
В Акті інспекційного відвідування вказано, що у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , ФОП ОСОБА_1 використовує найману працю гр. ОСОБА_17 без оформлення трудового договору у порядку, що встановлений чинним законодавством.
У зауваженнях зазначено, при фіксуванні порушення оформлення відносин інспектори праці здійснили відвідування магазину без присутності ФОП ОСОБА_1 , у направленні на проведення інспекційного відвідування не вказано адреси даного магазину.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 двічі особисто спілкувався з інспекторами праці та одного разу за участі його представника. Проте, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 представники управління Держпраці у Вінницькій області не повідомили, що ними встановлено здійснення господарської діяльності у місті Тульчин в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » саме ФОП ОСОБА_1 , не надано вимогу про надання документів на встановлених у приміщенні магазину осіб.
Відтак, Інспекторами праці здійснено помилковий висновок про здійснення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у місті Тульчин в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
За вказаними в Акті інспекційного відвідування адресами у місті Тульчин господарську діяльність здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_18 . На підтвердження зазначеного до матеріалів справи надано копії договорів оренди приміщень.
ФОП ОСОБА_18 використовує найману працю на підставі трудових договорів, що оформлені у відповідності до статей 21, 24 КЗпП України.
Інспектори праці не мають права вимагати від ФОП ОСОБА_18 надання документів, які підтверджують трудові відносини між фізичними особами, найману працю яких він не використовує, оскільки захід державного нагляду (контролю) проводиться щодо іншого суб'єкта господарювання.
Представникам управління Держпраці у Вінницькій області повідомлено, що між ФОП ОСОБА_18 та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір про спільну діяльність. Відповідно до змісту Договору його сторони можуть надавати один одному будь-яку фінансову, технологічну або організаційну допомогу.
Суб'єктам владних повноважень було повідомлено, що ФОП ОСОБА_18 використовує найману працю на підставі трудових договорів, що оформлені у відповідності до статтями 21, 24 КЗпП України, на підтвердження була надана копія повідомлення ДПС про прийняття на роботу зазначеної особи.
Стосовно використання неоформленої праці гр. ОСОБА_14 , суд зазначає.
В Акті інспекційного відвідування зазначається, що у приміщенні магазину "Краща ціна 35", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ФОП ОСОБА_1 використовує найману працю гр. ОСОБА_14 без оформлення трудового договору у порядку, що встановлений чинним законодавством.
У зауваження повторно зазначено, що у даному магазині господарська діяльність здійснюється іншим суб'єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_25 та повідомлено інспекторів, що відносини з гр. ОСОБА_14 оформлені між ФОП ОСОБА_26 та гр. ОСОБА_14 , на підтвердження позивач надав копію повідомлення ДПС про прийняття на роботу зазначеної особи.
Щодо використання неоформленої праці гр. ОСОБА_13 , суд зазначає.
В Акті інспекційного відвідування зазначається, що у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ФОП ОСОБА_1 використовує найману працю гр. ОСОБА_13 без оформлення трудового договору у порядку, що встановлений чинним законодавством.
Суб'єктам владним повноважень повідомлено, що за вказаними в Акті інспекційного відвідування адресами у смт. Тростянець господарську діяльність здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_16 . На підтвердження зазначеного інспекторам праці було надано копію договору оренди.
У момент інспекційних відвідувань магазину у смт. Тростянець у приміщенні магазину знаходились гр. ОСОБА_13 , яка перебувала у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_16 , на підтвердження цього було надано копію повідомлення ДПС про прийняття на роботу зазначеної особи.
Щодо використання неоформленої праці гр. ОСОБА_12 , суд зазначає.
В Акті інспекційного відвідування зазначається, що у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ФОП ОСОБА_1 використовує найману працю гр. ОСОБА_12 без оформлення трудового договору у порядку, що встановлений чинним законодавством.
Як вже зазначалось вище, у даному магазині здійснює діяльність ФОП ОСОБА_16 , на підтвердження цього було надано копію повідомлення ДПС про прийняття на роботу зазначеної особи.
Стосовно використання неоформленої праці гр. ОСОБА_19 , суд зазначає.
В Акті інспекційного відвідування зазначається, що 06.11.2020 року у приміщенні магазинів « 37 плюс» та «Гарячі ціни 40», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 ФОП ОСОБА_1 використовує найману працю гр. ОСОБА_19 без оформлення трудового договору у порядку, що встановлений чинним законодавством.
Інспекторам праці повідомлено, що у зазначеному магазині господарську діяльність здійснює ФОП ОСОБА_18 , трудові відносини із зазначеною особою оформлено у відповідності до чинного законодавства, на підтвердження цього було надано копію повідомлення ДПС про прийняття на роботу зазначеної особи.
Щодо використання неоформленої праці гр. ОСОБА_27 , суд зазначає.
В Акті інспекційного відвідування зазначається, що 06.11.2020 року у приміщенні магазинів « 37 плюс» та «Гарячі ціни 40», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 ФОП ОСОБА_1 використовує найману працю гр. ОСОБА_19 без оформлення трудового договору у порядку, що встановлений чинним законодавством.
Як вже зазначалось вище, у даному магазині здійснює діяльність ФОП ОСОБА_25 , на підтвердження цього було надано копію повідомлення ДПС про прийняття на роботу зазначеної особи.
Стосовно використання неоформленої праці гр. Волинець, суд зазначає.
В Акті інспекційного відвідування зазначається, що 06.11.2020 р. у приміщенні магазинів « 37 плюс» та «Гарячі ціни 40», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 ФОП ОСОБА_1 використовує найману працю гр. ОСОБА_28 без оформлення трудового договору у порядку, що встановлений чинним законодавством.
Представники Управління Держпраці не встановивши особу гр. ОСОБА_28 , зробили висновок, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 використовує найману працю цієї особи без оформлення. Проте, сама гр. ОСОБА_29 не перебувала у приміщенні магазину під час здійснення інспекційного відвідування, результати якого викладені в Акті.
Як вже зазначалось вище, у даному магазині здійснює діяльність ФОП ОСОБА_25 , на підтвердження цього було надано копію повідомлення ДПС про прийняття на роботу зазначеної особи.
Стосовно використання неоформленої праці громадян ОСОБА_30 , ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , суд зазначає.
Наймана праця громадян ОСОБА_30 та ОСОБА_31 використовується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за іншими адресами здійснення господарської діяльності на підставі трудових договорів, копії трудових договорів додаються, повідомлення про прийняття надавались на письмову вимогу Управління Держпраці раніше.
У відповідності до вимог порядку, Управління Держпраці у Вінницькій області мало розглянути зауваження та надати відповідь про врахування чи відхилення зауважень до акту інспекційного відвідування, проте, на порушення зазначеної вимоги порядку, відповіді на зауваження ні позивач ні його представник, не отримували.
З метою з'ясувати причину відсутності відповіді 14.12.2020 представником позивача було направлено адвокатський запит, у відповідь на який Управління Держпраці зазначило, що зауважень до Акту інспекційного відвідування не отримувало, проте у матеріалах справи наявні документів, що підтверджують направлення зауважень до акту інспекційного відвідування та отримання їх відповідачем.
Суд звертає увагу, що зазначені обставини підтверджують і ще одне грубе порушення прав суб'єкта господарювання, а саме права на надання зауважень до Акту інспекційного відвідування.
Вказані факти відповідачем не спростовані та докази протилежного суду не надані.
Відтак суд вважає, що висновки відповідача щодо порушення позивачем законодавства про працю, а саме, наявність неоформлених трудових відносин з працівником, є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці відповідача та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-VI суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. А відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" висловлено позицію, відповідно до якої суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Що стосується процесуального питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд при його вирішенні керується наступними мотивами.
Про витрати на професійну правничу допомогу зазначено у статті 134 КАС України.
Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).
Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 у справі №826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Надання адвокатських послуг у сумі 20000 гривень повністю підтверджується матеріалами справи і, на думку суду, є доведеним, а витрати є фактичними і неминучими, їхній розмір - обґрунтованим.
З огляду на викладене, беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг та час, необхідний для їх надання, суд приходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20000 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ВН13998/1965/ПД/АВ/П/П125 від 27.11.2020, яке винесено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати Припис про усунення виявлених порушень №ВН13998/1965/ПД/АВ/П від 27.11.2020, який винесено на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду із цим позовом судовий збір у розмірі 4540,00 грн (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень) та витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - Управління Держпраці у Вінницькій області (адреса 21050, м. Вінниця, вул. Магістратська, буд. №37, ЄДРПОУ-39845483).
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя:
Секретар: