ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.10.2021 Справа № 910/11446/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Варда Спецбуд Монтаж»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «МЖКБУД»
про стягнення 147 773,33 грн
без виклику представників сторін
У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Варда Спецбуд Монтаж» (далі - ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «МЖКБУД» (далі - ТОВ «МЖКБУД», відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 147 773,33 грн за договором підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт від 06.12.2018 № 612.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним був перерахований відповідачу аванс на виконання робіт у розмірі 2 596 320,43 грн. Разом з тим, відповідачем виконані роботи на суму 2 448 547,10 грн.
Таким чином, вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача решту невикористаного авансу в розмірі 147 773,33 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 відкрито провадження у справі № 910/11446/21 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Так, ухвала суду від 20.07.2021 була отримана позивачем 27.07.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01054 73124170. Вказана ухвала суду також була отримана відповідачем 27.07.2021, що підтверджується витягом з Укрпошти про вручення поштового відправлення № 01054 73124188.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
06.12.2018 між ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж» (генпідрядник) та ТОВ «МЖКБУД» (підрядник) був укладений договір підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт № 612 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору на умовах та в порядку, визначених цим договором, підрядник за завданням генпідрядника приймає на себе зобов'язання на свій ризик, власними та/або залученими силами і засобами, відповідно до проектної документації та умов цього договору, виконати будівельно-монтажні роботи з реконструкції території виробничо-складської бази під будівництво житлових будинків та складських будівель на вул. Качалова, 40 в Солом'янському районі м. Києва (І черга будівництва - житловий будинок № 1) (далі - Роботи), а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п. 1.2 договору виконання робіт підрядником здійснюється на об'єкті: житловий будинок № 1 на вул. Качалова, 40 в Солом'янському районі м. Києва.
Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що загальна вартість (договірна ціна) робіт за договором є динамічною та становить загальну суму, на яку підписано сторонами додаткові угоди до цього договору та відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-3).
Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2-в), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-) з урахуванням вимог розділу ХІ цього договору (п. 11.1. договору).
Відповідно до п. 11.2. договору документи про обсяги виконаних робіт та їх вартість, зазначені у п. 11.1. цього договору, складаються та підписуються підрядником та передаються генпідряднику до 15 числа поточного місяця. Акти вважаються переданими генпідряднику належним чином, якщо на супровідному листі, до якого додано акти, є підпис уповноваженої генпідрядником особи про їх отримання. Генпідрядник перевіряє ці документи протягом 15 календарних днів та в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання відповідних документів генпідрядник зобов'язаний оплатити виконані роботи. У разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, генпідрядник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.
Згідно з п.п. 11.3.-11.4. договору розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2-в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-3) проміжними платежами за виконані роботи в межах не більш як 95 відсотків їх вартості за договірною ціною. Оплата виконаних робіт здійснюється генпідрядником шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті (гривні) на розрахунковий рахунок підрядника, вказаний у розділі ХХ цього договору, протягом 25 (двадцяти п'яти) банківських днів, після підписання сторонами документів вказаних у п. 11.3. цього договору.
Генпідрядник може здійснювати підряднику попередню оплату (аванс) тільки тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договором передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного року. Підрядник зобов'язується використати попередню оплату на витрати, необхідні для виконання робіт, протягом 80 (вісімдесяти) календарних днів з дати одержання авансу. У випадку, якщо аванс буде перераховано підряднику менше ніж за 80 (вісімдесят) календарних днів до кінця поточного року, то підрядник зобов'язується використати попередню оплату на витрати, необхідні для виконання робіт до 27 грудня поточного року. По закінченню строку, на який надано аванс, невикористані суми попередньої оплати повертаються генпідряднику. Підтвердження належного відпрацювання авансу та його закриття здійснюється підрядником на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-3). Невикористану суму авансу підрядник повертає генпідряднику протягом 1 (одного) робочого дня після закінчення строку, на який надавався аванс, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, суму індексації та 3% річних нарахованих на суму несвоєчасно повернутого авансу за кожний день прострочення повернення авансу (п. 11.6. договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 17.1. договору).
Судом встановлено, що позивач у період з грудня 2018 року по жовтень 2019 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в якості попередньої оплати (авансу) у розмірі 2 596 320,43 грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.
Водночас, відповідач виконав роботи на загальну суму 2 448 547,10 грн, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконання будівельних робіт, підписаними сторонами та скріпленими печатками: за квітень 2019 року на суму 1 313 283,01 грн і за жовтень 2019 року на суму 1 135 264,09 грн.
Таким чином, відповідач не надав позивачу підтвердження використання суми попередньої оплати у розмірі 147 773,33 грн.
Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові, речові електронні докази.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та вірогідності, встановленим ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
Так, положеннями ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач не надав належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження виконання ним підрядних робіт в оплаченому позивачем обсязі, всупереч умовам п. 11.6. договору, а відтак не спростував доводів позивача про безпідставність утримання авансу в розмірі 147 773,33 грн та необхідність його повернути.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач доказів, які б підтверджували повернення ним авансу позивачу або спростовували доводи останнього, суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 147 773,33 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «МЖКБУД» (03150, м. Київ, вул. Горького, 157, ідентифікаційний код 38454395) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Варда Спецбуд Монтаж» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 10, оф. 420, ідентифікаційний код 39481351) грошові кошти в розмірі 147 773,33 грн. (сто сорок сім тисяч сімсот сімдесят три грн 33 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.).
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07.10.2021.
Суддя О.Г. Удалова