ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.09.2021Справа № 910/11529/21
Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"
про стягнення 9 590 грн 97 коп.
Представники: не викликались
16.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про стягнення 9 590 грн 97 коп. заборгованості, в тому числі: 7 626 грн 80 коп. страхового відшкодування, 772 грн 04 коп. інфляційних втрат, 966 грн 74 коп. пені та 225 грн 39 коп. 3 % річних.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України належним чином не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Mercedes Benz S 550, державний номер НОМЕР_1 , водієм транспортного засобу Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_2 , цивільна відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/2092123, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 відкрито провадження у справі № 910/11529/21, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
03.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття.
Станом на 16.09.2021 відповідачем вимог ухвали суду від 19.07.2021, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 28.07.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01054 77659060.
Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
11.03.2020, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_2 , здійснила зіткнення з автомобілем Mercedes Benz S 550, державний номер НОМЕР_1 , що призвело до механічних пошкодження даного транспортного засобу.
Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода за взаємним погодженням водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом).
Згідно з абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України "Про Правила дорожнього руху" № 1306 від 10.10.2001, визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.
Відповідно до пункту 33.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
Судом встановлено, що наявне в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб В, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди для пояснення цієї схеми. Окрім того, у даному європротоколі містится відмітка про визання вини ОСОБА_1 у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди. Також у повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також зазначено про відсутність постраждалих в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги приписи чинного законодавства, суд приймає повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду б/н від 11.03.2020 як належний доказ вчинення 11.03.2020 дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_2 , та Mercedes Benz S 550, державний номер НОМЕР_1 .
Дослідивши схему та обставини дорожньо-транспортної пригоди, які вказані водіями у повідомленні, суд дійшов висновку про порушення Правил дорожнього руху та наявності вини водія транспортного засобу Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
17.01.2020 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ТАС" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Правильне Каско" № FO-00646800, відповідно до умов якого застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом марки Mercedes Benz S 550, державний номер НОМЕР_1 .
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
У відповідності до ремонтної калькуляції Audatex № 05576_24 від 13.03.2020 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mercedes Benz S 550, державний номер НОМЕР_1 становить 9 626 грн 80 коп.
Згідно з страховим актом від 18.03.2020 № 06192/24/920 та розрахунком суми страхового відшкодування до нього, складеними позивачем, розмір страхового відшкодування складає 9 626 грн 80 коп.
Відповідно до пункту 13.4 договору добровільного страхування наземного транспорту "Правильне Каско" № FO-00646800 у випадку якщо на дату складання страхового акту є частини страхової премії за цим догвором, що неоплачені, не залежно від того, термін сплати настав чи ні, розмір страхового відшкодування в першу чергу направляється в рахунок оплати несплачених частин страхової премії. Частина страхового відшкодування, що залишилась, перераховується в порядку, передбаченому цим договором.
Довідкою про надходження страхових платежів по договору № FO-00646800 підтверджується зарахування в рахунок несплачених страхових платежів суму страхового відшкодування у розмірі 9 626 грн 80 коп.
Як встановлено судом, станом на дату ДТП, цивільна відповідальність власника транспортного засобу Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_2 , застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/002092123 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 100 000 грн 00 коп., франшизи - 2 000 грн 00 коп.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/002092123, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Ford Fiesta, державний номер НОМЕР_2 , власнику автотранспортного засобу марки Mercedes Benz S 550, державний номер НОМЕР_1 , покладається на відповідача.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
14.07.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою від 13.07.2020 № 01402/9220 про виплату страхового відшкодування у розмірі 9 626 грн 80 коп., яка була отримана останнім 17.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 03113 28930663.
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/002092123 розмір франшизи складає 2 000 грн 00 коп.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищезазначене, з урахуванням норм статей 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 7 626 грн 80 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати у сумі 772 грн 04 коп., пеню у розмірі 966 грн 74 коп. та 3 % річних у розмірі 225 грн 39 коп., нарахованих за період прострочення з 20.07.2020 по 14.07.2021.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Відповідно пункту 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
З урахуванням норм пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі, яка має право на отримання страхового відшкодування, такого відшкодування становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.
Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Суд встановив, що розрахунок інфляційних втрат, 3 % річних та пені є неправильним, оскільки позивачем з урахуванням норм пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" неправильно визначено дату прострочення виконання зобов'язань з виплати страхового відшкодування.
А саме, враховуючи те, що відповідач 17.07.2020 отримав претензією про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП № 01402/9220 від 13.07.2020, з урахуванням пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у відповідача виник обов'язок до 15.10.2020 прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а з 16.10.2020 виникло прострочення виконання обов'язку з виплати страхового відшкодування.
З урахуванням приписів законодавства, позивач має право на нарахування інфляційних втрат, 3 % річних та пені за прострочення оплати страхового відшкодування, починаючи з 16.10.2020.
За перерахунком суду, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду нарахування (кінцевої дати), сума 3 % річних за період з 16.10.2020 по 14.07.2021 становить 170 грн 37 коп., сума інфляційних втрат - 664 грн 09 коп.
Суд встановив, що доданий до позовної заяви розрахунок пені є не вірним, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку також невірно визначено кінцеву дату прострочення заборгованості з оплати послуг, з урахуванням приписів частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.
За перерахунком суду сума пені за період з 16.10.2020 по 15.04.2021 становить 464 грн 46 коп.
З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за виплати страхового відшкодування, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 170 грн 37 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 664 грн 09 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача пеніпідлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 464 грн 46 коп.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 33-Б,2 ПІД'ЇЗД, ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03117, місто Київ, пр.Перемоги, будинок 65, ідентифікаційний код 30115243) страхове відшкодування у розмірі 7 626 (сім тисяч шістсот двадцять шість) грн 80 коп., інфляційних втрат у розмірі 664 (шістсот шістдесят чотири) грн 09 коп., пеню у розмірі 464 (чотириста шістдесят чотири) грн 46 коп., 3 % річних у розмірі 170 (сто сімдесят) грн 37 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 112 (дві тисячі сто дванадцять) грн 55 коп.
3. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Плотницька