вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.10.2021м. ДніпроСправа № 904/7134/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Решотки Сергія Павловича, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажспецбуд", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення 256 888,87 грн.
Без виклику представників сторін
Фізична особа-підприємець Решотка Сергій Павлович звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажспецбуд" про стягнення 256 888,87 грн., з яких: 123 289,60 грн. - основний борг, 1 374,56 грн. - пеня, 15 579,06 грн. - штраф, 98 970,68 грн. - 36% річних, 17 674,97 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 433 від 27.02.2019 в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація базується на таких основних принципах, зокрема, об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
До господарського суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 09.08.2021, який направлявся на адресу відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві, та відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
27.02.2019 між Фізичною особою-підприємцем Решоткою Сергієм Павловичем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажспецбуд" (покупець) було укладено договір поставки № 433 (далі - договір).
За даним договором постачальник зобов'язується в порядку і строки, встановлені договором або додатковими домовленостями, передати у власність покупця товар в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а останній прийняти и товар та сплатити його вартість на умовах, визначених у даному договорі або додатках до нього (п. 1.1. договору).
Предметом поставки за цим договором можуть бути (але не виключно): паливо-мастильні матеріали (далі - ПММ) - дизельне паливо, бензини марок А-92, А-95, скраплений газ, оливи, мастила тощо (п. 1.2. договору).
Загальна вартість договору складається із загальної вартості поставленого товару в період дії договору (п. 1.4. договору).
Вартість товару встановлюється в національній валюті України (п. 3.1. договору).
Покупець здійснює оплату у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100% попередньої оплати за товар (п. 3.2. договору).
В разі поставки товару з відстроченням оплати, покупець зобов'язаний здійснити оплату поставленої партії товару протягом трьох календарних днів з дня поставки партії товару (підписання видаткової накладної на товар або товарно-транспортної накладної) (п. 3.3. договору).
У випадку прострочення оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальникові пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення більш ніж на 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від простроченої суми. При ньому сторони погодили не застосовувати положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (п. 6.1. договору).
На підставі ст. 625 ЦК України сторони погодили, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми за кожен день прострочення (п. 6.3. договору).
Сторони домовились збільшити строк позовної давності по вимогам про стягнення пені та інших штрафних санкцій до трьох років з дня прострочення. Пеня нараховується за весь час прострочення до повного погашення заборгованості (п. 6.7. договору).
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання (п. 8.1. договору).
Позивач зазначає, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар, на підтвердження чого надав підписані сторонами видаткові накладні:
- № 957 від 28.02.2019 про поставку товару на суму 24 804,00 грн. з ПДВ (а.с. 20);
- № 30 від 01.03.2019 про поставку товару на суму 37 206,00 грн. з ПДВ (а.с. 20);
- № 390 від 11.03.2019 про поставку товару на суму 24 504,00 грн. з ПДВ (а.с. 20);
- № 733 від 20.03.2019 про поставку товару на суму 24 504,00 грн. з ПДВ (а.с. 20);
- № 883 від 23.03.2019 про поставку товару на суму 24 996,00 грн. з ПДВ (а.с. 21);
- № 1145 від 30.03.2019 про поставку товару на суму 24 996,00 грн. з ПДВ (а.с. 21);
- № 764 від 18.06.2019 про поставку товару на суму 118 369,50 грн. з ПДВ (а.с. 21);
- № 810 від 19.06.2019 про поставку товару на суму 155 928,00 грн. з ПДВ (а.с. 22);
- № 874 від 20.06.2019 про поставку товару на суму 118 369,50 грн. з ПДВ (а.с. 22);
- № 914 від 21.06.2019 про поставку товару на суму 106 981,50 грн. з ПДВ (а.с. 22);
- № 1123 від 26.06.2019 про поставку товару на суму 34 506,00 грн. з ПДВ (а.с. 22);
- № 182 від 04.07.2019 про поставку товару на суму 48 078,36 грн. з ПДВ (а.с. 23);
- № 430 від 09.07.2019 про поставку товару на суму 45 000,00 грн. з ПДВ (а.с. 23);
- № 1023 від 18.07.2019 про поставку товару на суму 43 992,00 грн. з ПДВ (а.с. 23);
- № 1403 від 25.07.2019 про поставку товару на суму 44 871,84 грн. з ПДВ (а.с. 23);
- № 107 від 02.08.2019 про поставку товару на суму 22 500,00 грн. з ПДВ (а.с. 24);
- № 410 від 08.08.2019 про поставку товару на суму 250 419,24 грн. з ПДВ (а.с. 24);
- № 507 від 10.08.2019 про поставку товару на суму 44 676,00 грн. з ПДВ (а.с. 24);
- № 1790 від 31.08.2019 про поставку товару на суму 31 950,00 грн. з ПДВ (а.с. 24);
- № 108 від 03.09.2019 про поставку товару на суму 146 700,48 грн. з ПДВ (а.с. 25);
- № 111 від 03.09.2019 про поставку товару на суму 157 620,60 грн. з ПДВ (а.с. 25);
- № 399 від 09.09.2019 про поставку товару на суму 143 506,86 грн. з ПДВ (а.с. 25);
- № 400 від 09.09.2019 про поставку товару на суму 206 452,08 грн. з ПДВ (а.с. 25);
- № 654 від 09.09.2019 про поставку товару на суму 34 794,00 грн. з ПДВ (а.с. 26);
- № 1064 від 16.09.2019 про поставку товару на суму 24 300,00 грн. з ПДВ (а.с. 26);
- № 1143 від 17.09.2019 про поставку товару на суму 37 944,00 грн. з ПДВ (а.с. 26);
- № 1821 від 27.09.2019 про поставку товару на суму 36 900,00 грн. з ПДВ (а.с. 27);
- № 312 від 05.10.2019 про поставку товару на суму 23 700,00 грн. з ПДВ (а.с. 27);
- № 631 від 11.10.2019 про поставку товару на суму 34 956,00 грн. з ПДВ (а.с. 27);
- № 1074 від 18.10.2019 про поставку товару на суму 22 800,00 грн. з ПДВ (а.с. 27);
- № 1416 від 24.10.2019 про поставку товару на суму 34 506,00 грн. з ПДВ (а.с. 28).
Помилково позивачем долучено видаткові накладні за іншим договором (№334 від 02.04.2018): № 154 від 04.04.2019 про поставку товару на суму 25 500,00 грн. з ПДВ (а.с. 21) та № 1676 від 25.09.2019 про поставку товару на суму 24 996,00 грн. з ПДВ (а.с. 26).
Відповідно до п. 3.3. договору в разі поставки товару з відстроченням оплати, покупець зобов'язаний здійснити оплату поставленої партії товару протягом трьох календарних днів з дня поставки партії товару (підписання видаткової накладної на товар або товарно-транспортної накладної).
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлений товар сплатив лише частково, також сторонами було проведено залік зустрічних однорідних вимог на суму 27 272,40 грн., у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 123 289,60 грн.
Позивач зазначає, що відповідач заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів оплати поставленого товару в сумі 123 289,60 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 123 289,60 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 374,56 грн. та штраф у розмірі 15 579,06 грн.
Відповідно до п. 6.1. договору у випадку прострочення оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальникові пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення більш ніж на 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від простроченої суми. При ньому сторони поголили не застосовувати положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Сторони домовились збільшити строк позовної давності по вимогам про стягнення пені та інших штрафних санкцій до трьох років з дня прострочення. Пеня нараховується за весь час прострочення до повного погашення заборгованості (п. 6.7. договору).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
На підставі ст. 625 ЦК України сторони погодили, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми за кожен день прострочення (п. 6.3. договору).
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 36 % річних у розмірі 98 970,68 грн. та інфляційні втрати у розмірі 17 674,97 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 374,56 грн. пені, 15 579,06 грн. штрафу, 98 970,68 грн. 36% річних, 17 674,97 грн. інфляційних втрат.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, позивачем подано для долучення до матеріалів справи укладену між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Біднягін і партнери» додаткову угоду № 04 від 05.07.2021 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 03-02/14 від 03.02.2020, платіжне доручення № 0000008485 від 20.07.2021 про сплату позивачем 18 000,00 грн., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2612 від 03.09.2012, ордер ЕА №1079645.
Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідного клопотання відповідачем не було подано.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача у розмірі 10000,00грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 3 853,33 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажспецбуд" (50006, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ландау, буд. 2Г, ідентифікаційний код 40376547) на користь Фізичної особи-підприємця Решотки Сергія Павловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 256 888,87 грн., з яких: 123 289,60 грн. - основний борг, 1 374,56 грн. - пеня, 15 579,06 грн. - штраф, 98 970,68 грн. - 36% річних, 17 674,97 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 853,33 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя І.В. Мілєва