№2-а-491\10
18 червня 2010 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючої судді - Тимошенко К.Г.,
при секретарі - Сорокіної Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративний позов ОСОБА_1 до Військового комісаріату АРК, Головного Управління Пенсійного Фонду України в АРК про зобов'язання вчинити певні дії та призначення пенсії за вислугу років,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військового комісаріату АРК, Головного Управління Пенсійного Фонду України в АРК про призначення пенсії за вислугу років.
Свої вимоги мотивує тим, що він у травні 2009 р. звернувся до ГУ ПФУ в АРК з заявою про призначення йому пенсії за вислугою років на підставі п. «б» ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Проте, листом від 17.06.2009 р. за №5/430 йому було відмовлено у призначені пенсії з тих підстав, що на день звільнення зі служби, позивач не достиг 45-річного віку, необхідного для призначення пенсії. У зв'язку з чим, 18.06.2009 р. позивач звернувся до Військового комісаріату АРК, але і там отримав відмову.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі, просив суд зобов'язати Військовий комісаріат АРК надіслати усі необхідні документи до ГУ ПФУ в АРК для нарахування йому пенсії за вислугу років, а ГУ ПФУ в АРК зобов'язати нарахувати йому цю пенсію.
Представник відповідача Військового комісаріату АРК за довіреністю від 11.01.2010 р. №108 Заліханова Х.А. (а.с. 50) у судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі; Пояснила суду, що на час звільнення позивача зі служби та звернення до компетентних органів з заявою про призначення йому пенсії за вислугу років, ОСОБА_1 не достиг необхідного за законом 45-річного віку для призначення даного виду пенсії.
Представник ГУ ПФУ в АРК за довіреністю від 05.01.2009 р. №1 Проценко І.А. (а.с. 9) у ході судового засідання заперечувала проти задоволення позову, з підстав зазначених у відгуку (а.с. 53).
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вважає, що позов ОСОБА_1 не обґрунтований та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до п. «б» ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсію за вислугу років мають особи, вказані у п. «б» - «д» ст. 1-2 даного Закону, у разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба у інших органах, передбачених у цій статті.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у зброєнних силах Союзу СРСР з 05.08.1980 р. та був звільнений зі служби 20 травня 1993 р. (копія трудової книжки - а.с. 9).
12.05.2009 р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в АРК з заявою про призначення йому пенсії за вислугу років на підставі п. «б» ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 3).
Згідно листа ГУ ПФУ в АРК від 04.06.2010 р. №2149/08-04 (а.с. 4) ОСОБА_1 було відмовлено у призначені пенсії, оскільки на час звільнення зі служби ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 не достиг необхідного за законом 45-річного віку для призначення даного виду пенсії.
13.06.2009р. позивач звернувся до Військового комісара Євпаторійського міського військового комісаріату з заявою про призначення пенсії за вислугу років (а.с. 5).
Листом від 17.06.2009 р. за №5/430, ОСОБА_1 було відмовлено у призначені пенсії за вислугу років з тих самих підстав (а.с. 6).
18.06.2009 р. ОСОБА_1 звернувся до Військового комісара АРК з заявою про призначення пенсії за вислугу років (а.с. 7).
Листом від 01.07.2009 р. №Фо-372, позивачу фактично також було відмовлено у призначені пенсії та роз'яснено діюче законодавство України (а.с. 8).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, до військового комісаріату АРК з клопотанням про направлення справи із наданням відповідних документів для проведення перерахунку вислуги років, відповідно до п.п. 32-33 наказу Міністерства Оборони України від 08.08.1994 р. №205 не звертався. Отже, не було і підстав для направлення його документів до ГУ ПФУ в АРК для призначення відповідної пенсії.
Відповідно до ст. 99 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 р.» військові комісаріати втратили право щодо призначення пенсій колишнім військовослужбовцям, це право належить ГУ ПФУ в АРК.
За таких обставин, суд вважає, що у задоволені позову ОСОБА_1 слід відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.
На підставі п. «б» ст. 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. зі змінами, керуючись ст.ст. 9-12, 17, 71, 72, 99 ч. 2, 94 ч.3, 160 ч.3, 162,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військового комісаріату АРК, Головного Управління Пенсійного Фонду України в АРК про зобов'язання вчинити певні дії та призначення пенсії за вислугу років - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя: