06.10.2021 року м.Дніпро Справа № 904/4883/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач),
суддів : Іванов О.Г., Дармін М.О.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021р., ухвалене суддею Новіковою Р.Г., повний текст якого складений 26.07.2021р. у справі № 904/4883/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско Памсп" м. Київ
до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" м. Дніпро
про стягнення суми боргу в розмірі 56296грн.46коп., пені в розмірі 7553грн.02коп., 3% річних у розмірі 2785грн.27коп. та інфляційної складової в розмірі 6346грн.75коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско Памсп» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення суми боргу в розмірі 56296грн.46коп., пені в розмірі 7553грн.02коп., 3% річних у розмірі 2785грн.27коп. та інфляційної складової в розмірі 6346грн.75коп.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань з оплати отриманого товару на підставі договору поставки №2503-19ВК від 25.03.2019.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско Памсп" суму боргу в розмірі 56296грн.46коп., пеню в розмірі 7280грн.26коп., 3% річних у розмірі 2736грн.70коп., інфляційну складову в розмірі 5909грн.40коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2246грн.40коп. та витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 6927грн.23коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване порушенням відповідачем умов договору щодо повної та своєчасної оплати за товар, поставлений позивачем. Зменшуючи суму пені, 3% річних та інфляційних, суд керувався помилкою в розрахунках.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство "Дніпроважмаш".
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що AT «ДНІПРОВАЖМАШ» не приймало участь в судовому засіданні по розгляду даної справи, у зв'язку з об'єктивною неможливістю участі представника відповідача в судовому засіданні.
Просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021 року та відмовити в позові в повному обсязі.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі 904/4883/21. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, зазначає наступне.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аско Памсп" (далі - постачальник) та Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (далі - покупець) укладений договір поставки №2503-19ВК від 25.03.2019 (далі - договір).
За умовами вказаного договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця обладнання виробничого призначення (насоси, міксери, фільтри, теплообмінники, витратоміри, запасні чи комплектуючі частини до них тощо), надалі - товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити оплату його вартості (пункт 1.1 договору).
Відповідно до пункту 2.1 договору, найменування, одиниця виміру, загальна кількість конкретної партії поставки товару, асортимент, комплектність, ціна за одиницю товару, порядок розрахунків, умови і строки поставки, конкретної партії товару, узгоджуються та вказуються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (надалі - специфікації) та оформляються сторонами протягом всього строку дії даного договору.
Згідно з пунктом 2.2 договору, за згодою сторін поставка товару може здійснюватися без укладення специфікації. В такому випадку найменування, асортимент, кількість та вартість (ціна) товару в гривнях визначаються сторонами в погоджених рахунках-фактурах (надалі - рахунок), які є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 2.4 договору визначено, що загальна кількість товару за цим договором визначається сумарною кількістю партій товарних поставок, які зазначені в накладних (видаткових, товарно-транспортних) та специфікаціях, оформлених сторонами та фактично прийнятих покупцем від постачальника протягом строку дії цього договору.
За умовами пункту 3.6 договору, покупець здійснює оплату товару у безготівковій формі, шляхом переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника, в строки та на умовах, що погоджені обома сторонами в укладених специфікаціях до цього договору.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що датою поставки товару та переходу права власності на товар від постачальника до покупцю є дата передачі товару покупцю, зазначена в видатковій накладній (накладній на вантаж, акті приймання-передачі тощо).
Відповідно до пункту 6.3 договору, у разі прострочення більш ніж на 7 банківських днів по термінах оплати, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої своєчасно суми заборгованості за кожен день прострочення.
Пунктом 9.1 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2019, але в будь - якому випадку до моменту належного виконання сторонами своїх зобов'язань за його умовами. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Договір підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.
Між сторонами підписана специфікація №1 від 25.03.2019, якою сторони узгодили поставку товару на суму 68385грн.41коп.
Пунктом 4 специфікації №1 від 25.03.2019 сторони визначили, що покупець здійснює попередню оплату у розмірі 50% від загальної вартості товару на підставі виставленого постачальником рахунку - фактури; остаточний розрахунок здійснюється протягом 2 банківських днів після шеф - контролю постачальником монтажу - пустку насосу, але не пізніше ніж через 20 календарних днів після поставки.
Специфікація №1 від 25.03.2019 підписана сторонами без зауважень та заперечень до неї.
Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №АР-174 від 29.03.20219 на суму 67841грн.15коп. Як вбачається зі змісту рахунку, оплата здійснюється за насос, який підлягає поставці згідно специфікації №1 від 25.03.2019.
Відповідач згідно рахунку на оплату №АР-174 від 29.03.20219 перерахував позивачу 15.04.2019р.суму попередньої оплати у розмірі 34192грн.70коп., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.
На виконання умов договору та специфікації №1 від 25.03.2019, позивач здійснив поставку товару відповідачу на суму 67841грн.16коп., що підтверджується видатковою накладною №АР-262 від 09.07.2019. Вказана накладна підписана сторонами без зауважень та заперечень до неї.
З огляду на положення пункту 3.6 договору та пункту 4 специфікації №1 від 25.03.2019, відповідач був зобов'язаний повністю сплатити вартість товару, отриманого згідно видаткової накладної №АР-262 від 09.07.2019, в строк до 29.07.2019 (включно).
Відповідач своїх зобов'язань з оплати товару, поставленого згідно видаткової накладної №АР-262 від 09.07.2019, належним чином не виконав, сплативши за поставлений товар 36 192,70 грн. (15.04.2019 суму у розмірі 34192грн.70коп. та 23.07.2020 суму у розмірі 2000грн.), що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.
Заборгованість складає 31648грн.46коп.
З огляду на положення пункту 3.6 договору та пункту 4 специфікації №1 від 25.03.2019 строк оплати вказаної суми є таким, що настав.
Позивач зазначає, що специфікацією №2 від 10.10.2019 сторони узгодили поставку товару на суму 24648грн.00коп.
Господарський суд не прийняв специфікацію №2 від 10.10.2019 як належний та допустимий доказ у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України мотивуючи тим, що долучена позивачем до матеріалів справи копія специфікації №2 від 10.10.2019 не містить підписів та печаток сторін.
Разом з тим суд зазначив, що як вбачається з пункту 2.2 договору за згодою сторін поставка товару може здійснюватися без укладення специфікації. В такому випадку найменування, асортимент, кількість та вартість (ціна) товару в гривнях визначаються сторонами в погоджених рахунках-фактурах (надалі - рахунок), які є невід'ємною частиною договору.
Позивачем наданий рахунок на оплату №АР-559 від 10.10.2019 на оплату шестеренного насосу без двигуна у кількості 1 одиниця на суму 24648грн.00коп.
Поставка вказаного насосу позивачем на адресу відповідача була здійснена 18.12.2019, що підтверджується видатковою накладною №АР-462 від 18.12.2019. Вказана накладна підписана сторонами без зауважень та заперечень до неї.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони узгодили поставку товару згідно видаткової накладної №АР-462 від 18.12.2019 у порядку, визначеному пунктом 2.2 договору.
З даними висновками погоджується колегія суддів.
Як вбачається зі змісту договору поставки №2503-19ВК від 25.03.2019, в договорі відсутні строки оплати товару, у випадку здійснення поставки в порядку, визначеному пунктом 2.2 договору.
Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З огляду на те, що сторонами не визначено порядку оплати товару, який поставляється без укладення специфікації, у порядку визначеному пунктом 2.2 договору, господарський суд правильно застосував положення статті 692 Цивільного кодексу України.
Таким чином, строк оплати товару, поставленого згідно видаткової накладної №АР-462 від 18.12.2019 настав 20.12.2019.
Докази оплати Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" товару, поставленого згідно видаткової накладної №АР-462 від 18.12.2019, на суму 24648грн.00коп. в матеріалах справи відсутні. Строк оплати вказаної суми є таким, що настав.
Загальна заборгованість складає 56 296,46 грн. Докази оплати вказаної суми в матеріалах справи відсутні.
Позивач, звертаючись з позовом просив стягнути основний борг 56 296,46грн. та нараховані пеню, 3% річних та інфляційні. Також просив стягнути судовий збір і витрати на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі відповідач не оспорює ні суму заборгованості, ні суму стягнутих штрафних та фінансових санкцій. Просить скасувати лише з тих підстав, що справа розглянута без участі представника, який не зміг з?явитися в судове засідання з поважних причин.
Частиною 13 статті 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За приписами ч.1 ст.247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.5 ст.12 ГПК України).
Згідно з ч.1-5 ст.252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки в даному випадку ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, господарський суд ухвалою від 24.05.2021р. визначив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали подати відзив на позов. Суд також роз?яснив відповідачу право надати заяву з запереченням розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення, ухвала суду від 24.05.2021р. отримана відповідачем 31.05.2021р.
Відповідачем відзив на позовну заяву не надавався і заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заявлялось.
Тому господарський суд правильно розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними в справі матеріалами.
Що стосується витрат на професійну правничу допомогу то колегія суддів звертає увагу, що позивачем в позову було зазначено про орієнтовний розмір витрат в сумі 7 000 грн. і до позовної заяви було додано копія договору про надання правової допомоги, додаткова угода до нього, платіжне доручення на підтвердження оплати 7 000 грн. Додатково було додано Звіт про обсяг виконаної роботи адвокатом та Акт приймання передачі наданих послуг від 30.06.21р.
Дані документи були направлені відповідачу та отримані ним, згідно трекінгу з сайту Укрпошти.
Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч.1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (наведений правовий висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Таким чином, оскільки відповідачем не подавалося клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, то господарський суд правильно розподілив витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам.
За наведених обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити без змін.
Витрати з судового збору покласти на заявника апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2021р. у справі № 904/4883/21 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О. Дармін