ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
05 жовтня 2021 року Справа № 902/171/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Павлюк І.Ю.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників:
представники сторін - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Артеміда" Інституту Картоплярства Національної академії аграрних наук України" на рішення господарського суду Вінницької області від 22.07.2021 у справі №902/171/21 (повний текст складено 02.08.2021, суддя О.С. Нешик)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас", смт Чабани Києво-Святошинського району Київської області
до Державного підприємства "Дослідне господарство "Артеміда" Інституту Картоплярства Національної академії аграрних наук України", м. Калинівка Вінницької області
про стягнення 736 755,99 грн штрафних та компенсаційних нарахувань згідно договору поставки
Рішенням господарського суду Вінницької області від 22.07.2021 у справі №902/171/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство "Артеміда" Інституту Картоплярства Національної академії аграрних наук України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" 138 992, 46 грн - 48 % річних; 103556,29 грн - пені; 92898,24 грн - штрафу; 10063,41 грн - відшкодування судового збору. В позові в частині стягнення 138992,45 грн - 48 % річних; 103556,28 грн - пені; 92898,23 грн - штрафу та 65862,04 грн інфляційних втрат - відмовлено.
Вказане рішення обґрунтоване тим, що судом першої інстанції встановлено обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 277 984,91 грн - 48% річних; 207 112,57 грн - пені та 185 796,47 грн - штрафу. З огляду на те, що нарахування штрафних санкцій у випадку невчасного виконання покупцем грошового зобов'язання узгоджено умовами Договору суд, місцевий господарський суд задоволив заяву відповідача частково та зменшив розмір штрафних та компенсаційних нарахувань на 50 %.
Не погоджуючись із рішенням, відповідач звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 22.07.2021р. у справі №902/171/21 в частині стягнення суми штрафу, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Частково задовільнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Артеміда" Інституту Картоплярства Національної академії аграрних наук України" та стягнути 138 992, 46 грн - 48 % річних, 103 556,29 грн - пені, відшкодувати витрати на сплату судового збору. В частині стягнення з відповідача 92 898,24 грн - штрафу - відмовити".
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що стягнута сума штрафу 92 898,24 грн є завищеною, непропорційною наслідку правопорушення та порушує баланс між інтересами боржника та кредитора, оскільки стягнута сума 48 % річних та пені повністю задоволила б фінансові втрати кредитора від несвоєчасної сплати за поставлений товар.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Дослідне господарство "Артеміда" Інституту Картоплярства Національної академії аграрних наук України" на рішення господарського суду Вінницької області від 22.07.2021 у справі №902/181/21. Розгляд апеляційної скарги призначений на "05" жовтня 2021 р. об 10:30год.
Відзиву на апеляційну скаргу позивач не подав.
В судове засідання представники сторін не з'явилися.
29.09.2021 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що представник відповідача не ознайомився із матеріалами справи, на адресу відповідача не надходив відзив на апеляційну скаргу, а також зайнятістю в судовому засіданні на 05.10.2021 о 15:00 год. в господарському суду Волинської області.
Колегія суддів звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Процесуальний закон не містить приписів щодо обов'язкового здійснення апеляційного розгляду за участю представників учасників справи. Не зазначалося про такий розгляд і в ухвалі про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Дослідне господарство "Артеміда" Інституту Картоплярства Національної академії аграрних наук України".
Доводи скаржника були ґрунтовно викладені у апеляційній скарзі, а матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги й за відсутності представників учасників справи.
Крім того, до клопотання про відкладення розгляду справи не додано доказів на підтвердження обставин неможливості бути присутнім у судовому засіданні. Як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції представник відповідача не ознайомився з матеріалами справи, при цьому договір про надання правової допомоги адвокат Терещук Ю.О. уклав ще 22.07.2021.
Суд вважає за необхідне зазначити, що представник відповідача - адвокат Терещук Ю.О. не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України, проте представник скаржника зазначеним правом не скористалась.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
В прохальній частині апеляційної скарги скаржник оскаржує рішення господарського суду Вінницької області від 22.07.2021 у справі №902/181/21 лише в частині стягнення суми штрафу в розмірі 92 898,23 грн.
Враховуючи приписи ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу в межах її доводів та вимог в частині стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 92 898,23 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, 16.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (далі по тексту - Постачальник, позивач) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Артеміда" Інституту Картоплярства Національної академії аграрних наук України" (далі по тексту - Покупець, відповідач) укладено Договір поставки №16/03-2 (далі по тексту також - Договір).
Відповідно до Предмета Договору в терміни, визначені договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором (п. 1.1. Договору).
Пунктами 1, 2 Договору сторони узгодили, що порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного договору. В тому випадку, коли курс іноземної валюти до гривні, що склався на міжбанківського валютному ринку (МВР) України на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вище за курс іноземної валюти на день укладення Додатку, Сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу: С =А 1 / А2 х В,
Де С - сума належна до оплати;
В - ціна Товару на момент підписання Додатку;
А 1 - (курс МВР дол.. США чи Євро до гривні) на день перерахування коштів;
А 2 - (курс МВР дол.. США чи Євро до гривні) на день підписання відповідного Додатку.
При проведенні розрахунків, сума в гривнях, яку Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику як належну оплату повної вартості Товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого Товару в доларах США/Євро на курс гривні щодо Долара США/Євро на міжбанківському валютному ринку (МВР) на день проведення оплати, з врахуванням умов частини 1 цього пункту.
За порушення умов даного Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням даного договору (п.7.1. Договору).
Крім відповідальності, встановленої п. 7.1. даного договору Покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення (п.7.1.1. Договору).
Відповідно до п. 7.7. Договору в разі невиконання Покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього Договору Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості сорок вісім відсотків річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.
В разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, Покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого Товару (п. 7.7. Договору).
08.06.2018 сторонами обопільно підписано та скріплено печатками Додаток №1 до Договору поставки №16/03-2 від 16.03.2018, в якому узгоджено асортимент, кількість, ціну та вартість товару, що підлягає поставці. Зокрема сторонами передбачено поставку товару на загальну суму з ПДВ в розмірі 928 982,36 грн. При цьому сторонами зафіксовано курс МВР України: 1 дол. - 26,165 грн.
Окрім того, в даному додатку сторони також передбачили наступне:
"Постачальник зазначає що ціни за цим Додатком не є остаточними. Постачальник залишає за собою право в односторонньому порядку змінити зазначені у цьому Додатку ціни, шляхом виписування нових рахунків на оплату.
Порядок зміни ціни та оплати: Відповідно до ч.2 ст.524 ЦК України Сторони дійшли згоди, що ціна на Товар за даним Додатком визначена у національній валюті України (гривня) та в грошовому еквіваленті в іноземній валюті (долар США/ЄВРО), виходячи із середньозваженого курсу продажу долара США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку України на день підписання даного Додатку.
Оплата вартості Товару, зазначеного в Додатку, здійснюється Покупцем в національній валюті України (гривня), виходячи із курсу продажу долара США/ЄВРО на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню здійснення платежу, зафіксованого на момент закриття торгів".
Відповідно до п.3 Додатку до Договору оплата здійснюється в наступному порядку: Покупець сплачує Постачальнику 100% вартості Товару до 01.09.2018.
У випадку затримки попередньої оплати Товару на строк, який не перевищує 10 днів, строк поставки може переноситися на кількість днів затримки оплати. При простроченні оплати на строк, який перевищує десять календарних днів, Постачальник має право відмовитися від поставки (п. 4 Додатку до Договору).
На виконання умов Договору позивачем поставлено на адресу відповідача обумовлений товар, на загальну суму 928 982,36 грн, що підтверджується видатковою накладною №5710 від 08.06.2018.
15.05.2019 відповідач звернувся до позивача з листом №42, в якому просить відстрочити оплату заборгованості до 10.07.2019 у зв'язку з неочікуваними тимчасовими фінансовими труднощами підприємства.
Таким чином, відповідач оплату за отриманий товар здійснював несвоєчасно, без додержання строків визначених пунктом 3 Додатку до Договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними банківськими виписками. При цьому суд зазначає, що сума основної заборгованості останнім сплачена 17.09.2019.
Неналежне виконання Державним підприємством "Дослідне господарство "Артеміда" Інституту Картоплярства Національної академії аграрних наук України" зобов'язань за Договором в частині дотримання строків при проведенні розрахунків стало підставою для застосування Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" відносно відповідача визначеної пунктами 7.1.1., 7.7., 7.8. Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України відповідальності та звернення з даним позовом до суду.
У рішенні господарського суду Вінницької області від 22.07.2021 у справі №902/181/21 суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 277984,91 грн - 48% річних; 207112,57 грн - пені та 185796,47 грн - штрафу. З огляду на те, що нарахування штрафних санкцій у випадку невчасного виконання покупцем грошового зобов'язання узгоджено умовами Договору, суд задоволив заяву відповідача частково та зменшив розмір штрафних та компенсаційних нарахувань на 50 %, а саме: 138 992, 46 грн - 48 % річних, 103 556,29 грн - пені та 92898,24 грн - штрафу.
Як зазначалося вище, скаржник не погоджується із оскаржуваним лише в частині стягнення суми штрафу в розмірі 92 898,23 грн.
Відповідно до статті 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно ж з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
Як вказав Конституційний Суд України у рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Окрім того, суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, що стягувана позивачем з відповідача сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання, тому, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19).
Оцінюючи доводи скаржника про помилковість зменшення судом першої інстанції розміру штрафу лище на 50%, колегія суддів враховує, що суд першої інстанції вказав, що при вирішенні питання щодо зменшення розміру штрафу враховано ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання. Зокрема, те, що відповідачем вживалися заходи направлені на виконання основного зобов'язання, що слідує із періодичності та розміру проведених останнім платежів. Також місцевим господарським судом враховано, що позивачем не надано доказів понесення збитків у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині здійснення вчасних розрахунків за поставлений товар. Крім того, судом першої інстанції враховано, що заявлені до стягнення штрафні та компенсаційні нарахування є неспівмірним із наслідками, заподіяними порушенням відповідачем умов договору.
З огляду на викладене вище, та те, що нарахування штрафних санкцій у випадку невчасного виконання покупцем грошового зобов'язання узгоджено умовами Договору, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для зменшення розміру пені, врахувавши при цьому й інтереси позивача, частково задовольнивши подане відповідачем клопотання про зменшення розміру неустойки, зменшивши її розмір не на 90%, як просив останній, а на 50% від заявленої до стягнення суми.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що одночасне стягнення пені і штрафу є відповідальністю одного виду (неустоцки) і призводить до подвійного стягнення (подвійної відповідальності за несвоєчасне виконання кредитного зобов'язання).
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
Гарантована статтею 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - поп bis in idem - «двічі за одне і те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
При цьому щодо порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.
Таким чином, доводи апелянта, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Артеміда" Інституту Картоплярства Національної академії аграрних наук України" на рішення господарського суду Вінницької області від 22.07.2021 у справі №902/171/21 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 22.07.2021 у справі №902/171/21 в частинні стягнення штрафу в розмірі 92 898,24 грн залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Справу №902/171/21 повернути до господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "07" жовтня 2021 р.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Павлюк І.Ю.