ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
06 жовтня 2021 року Справа № 902/139/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П. , суддя Миханюк М.В.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Діброва ТА" на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.07.2021р. (повний текст - 12.07.2021р.) у справі №902/139/21 (суддя Матвійчук В.В.)
за позовом Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" (вул.Котляревського, 7, м.Волочиськ, Хмельницька область, 31200)
до Приватного підприємства "Діброва ТА" (вул.Героїв України, буд.70, смт.Крижопіль, Вінницька область. 24600)
про стягнення 199061,34 грн
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до ч.13 ст.8, ч.3 ст.252 та ч.ч.2, 10 ст.270 ГПК України
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02.07.2021р. у справі №902/139/21 задоволено позов Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" до Приватного підприємства "Діброва ТА" та стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку в сумі 199061,34 грн, та витрати зі сплати судового збору в сумі 2985,92грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Діброва ТА" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (вх.№3353/21 від 09.08.2021р.).
В скарзі апелянт, зокрема, зазначає, що позивач своїми діями призвів до затягування часу у виконанні певних видів робіт, а також безпідставно відмовився підписувати Акт виконаних робіт, що є підставою для повного або часткового звільнення від відповідальності та від сплати неустойки.
Також стверджує, що при розгляді справи судом першої інстанції не було встановлено, які види робіт було виконано своєчасно, а які ні, а тому вважає, що суд безпідставно стягнув пеню 0,5 % від загальної вартості робіт.
Вважає, що суд першої інстанції не врахував, що, як видно із листування сторін до подачі позову, Виконавцем було направлено на адресу Замовника усі Акти виконаних робіт, роботи продовжувались включно по грудень 2020 р., час виконання робіт залежав, крім іншого і від виконання своїх зобов'язань стороною Замовника, зокрема, Замовник був зобов'язаний надати Підряднику на час виконання робіт фронт робіт і забезпечити доступ на Об'єкт техніки і працівників Підрядника, а також надати Підряднику на час виконання його обов'язків доступ до місць підключення до електроенергії і водопостачання. При цьому. Об'єкт тривалий час - понад місяць, не був підготовлений до монтажу обладнання у котельні, аванс на придбання матеріалів та обладнання для монтажу котельні сплачено не було.
На думку апелянта позовні вимоги про стягнення неустойки не підлягали до задоволення, але навіть при задоволенні позовних вимог суд повинен був врахувати усі обставини справи та зменшити розмір штрафних санкцій.
На підставі викладеного скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 02.07.2021р. у справі №902/139/21 за позовом Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» до Приватного підприємства «Діброва ТА» та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Стягнути з позивача суму сплаченого судового збору.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Діброва ТА" на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.07.2021р. у справі №902/139/21. Запропоновано позивачу у строк по 30.08.2021р. надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів відповідачу.
25.08.2021р. (вх.№6481/21) на адресу суду від Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві позивач зокрема зазначає, що виходячи з дати отримання Підрядником (відповідачем) авансу 18.08.2020р., строк виконання робіт за Договором збіг 17.09.2020р. Кошти були перераховані згідно гарантійного листа №370/09 від 29.09.2020р. в якому ПП «Діброва ТА» просила надати аванс на закупівлю обладнання та матеріалів для монтажу котельні та виставила рахунок на оплату. ПП «Аграрна компанія 2004» сплатила аванс, однак ПП «Діброва ТА» так і не виконала договірні зобов'язання щодо завершення виконання робіт згідно Договору підряду. Сторони не погоджували істотні умови Договору поставки, а тому даний договір є договором підряду, роботи згідно якого виконуються з матеріалів Підрядника. Графік виконання робіт не є істотною умовою договору, а натомість істотна умова договору є строк виконання робіт, який визначений Сторонами в п.3.3. Договору. Сторони згідно умов Договору за згодою сторін в Додатку №1 визначили Договірну ціну в сумі 437 497,45 грн, яка є базою для нарахування неустойки.
Просить при розгляді апеляційної скарги врахувати завдані відповідачем збитки Приватному підприємству «Агарна компанія 2004».
Позивач посилається на положення п.3.1, 3.2, 3.3, 4.3.5, 4.3.9, 7.1 Договору, ст.875, ч.ч.1, 2, 4 ст.882 Цивільного кодексу України.
На підставі викладеного позивач просить суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Вінницької області від 25.03.2021р. у справі №902/139/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Діброва ТА» без задоволення.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
28.07.2020р. між Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" (позивач, замовник) та Приватним підприємством "Діброва ТА" (відповідач, підрядник) укладено Договір підряду №26 (т.1, арк.справи 9-16).
Відповідно до п.1.1. Договору Підрядник зобов'язався за завданням Замовника своїми та/або залученими силами та засобами на свій ризик якісно виконати наступні роботи: влаштування системи опалення та котельні на об'єкті в адмін.приміщенні с.Богданівці Хмельницького району Вінницької області (надалі Об'єкт) відповідно до вимог державних будівельних норм (ДБН), а також інших вимог чинного законодавства України для таких видів робіт.
За змістом п.1.2. Договору склад (зміст) та обсяги (види) робіт, що доручаються до виконання Підряднику визначені в проектно-кошторисній документації, що додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною (додаток №1).
Відповідно до п.1.2.1. Договору склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті Сторонами в процесі виконання робіт по цьому Договору в разі внесення змін до проектної документації. В цьому випадку Сторони укладають відповідну додаткову угоду до цього Договору.
Як погоджено п.1.5. Договору авторський та технічний нагляд за виконанням робіт по цьому Договору забезпечується Замовником та здійснюється особами які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат/дозвіл, згідно чинного законодавства України.
Фінансування робіт по цьому Договору здійснюється за рахунок власних та/або залучених коштів Замовника. Замовник гарантує, що він має достатньо коштів для повного (в розмірі, порядку та на умовах передбачених цим Договором) розрахунку з Підрядником за належно виконані останнім роботи по цьому Договору (п.1.6. Договору).
Згідно п.2.2. Сторони погодили договірну ціну за цим Договором, встановивши її в розмірі 433500,00 грн.
Пунктом 2.3. Договору погоджено, що договірна ціна (Додаток №1) може змінюватись в наступних випадках: шляхом укладення додаткової угоди до цього Договору лише у таких випадках: за взаємною згодою Сторін; узгодження Сторонами зміни обсягів та/або складу робіт, шляхом внесення змін до кошторису.
Пунктом 3.1. Сторони погодили строк виконання робіт, вказаний в п. 1.1. цього Договору, та визначили, що строк розраховується згідно Графіка виконання робіт (додаток №2 до Договору) з дати отримання Підрядником авансу згідно п. 6.1.1. цього Договору.
Згідно п.3.2. Договору Підрядник зобов'язався розпочати виконання робіт не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання Підрядником авансу згідно п.6.1.1. цього Договору.
Як погоджено п.3.3. Договору загальний строк виконання робіт згідно Договору становить 30 (тридцять) календарних днів. Встановлення проміжних строків не впливає на загальний строк виконання робіт за Договором.
Загальний строк виконання робіт може бути змінений шляхом укладання Сторонами додаткової угоди до цього Договору (п.3.5. Договору).
Відповідно до положень п.4.1. Договору Замовник, серед іншого, зобов'язаний: в порядку та на умовах визначених цим Договором прийняти належно виконані Підрядником роботи й підписувати акти приймання-передачі виконаних робіт; в порядку, в строк та на умовах визначених цим Договором здійснювати розрахунок з Підрядником; надати Підряднику на час виконання робіт фронт робіт і забезпечити доступ на Об'єкт техніки і працівників Підрядника; забезпечити здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням робіт протягом усього періоду їх виконання в порядку встановленому чинним законодавством України.
Пунктом 4.2. Договору визначено права Замовника, серед яких Замовник має право: відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно за призначенням і не можуть бути усунені Підрядником; здійснювати, не втручаючись у господарську діяльність Підрядника, технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт по цьому Договору, а також перевіряти якість матеріалів, що використовуються Підрядником для виконання робіт по цьому Договору; у разі якщо Підрядник не береться в строк вказаний в цьому Договорі за виконання робіт або виконує роботу настільки повільно, що закінчення їх в строк стає явно неможливим, Замовник має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір та вимагати від Підрядника повернення сплачених Замовником коштів (авансу) з урахування встановленого індексу інфляції, а також виплати передбачених цим Договором та чинним законодавством України штрафних санкцій та відшкодування збитків. В цьому випадку Підрядник зобов'язується повернути Замовнику сплачені ним грошові кошти протягом 2-х календарних днів з моменту надання Замовником такої вимоги.
Пунктом 4.3. визначено обов'язки Підрядника, до яких зокрема належать: виконання робіт якісно та у встановлений Договором строк відповідно до погодженої Замовником проектної та кошторисної документації; здійснення експертної перевірки, випробування матеріалів, конструкцій, виробів, устаткування тощо, які використовуються для виконання робіт по цьому Договору; ведення виконавчої та технічної документації згідно з вимогами чинного законодавства України та передача її Замовнику разом з останнім Актом приймання-передачі виконаних робіт; на вимогу Замовника протягом одного робочого дня з дати отримання такої вимоги надати Замовнику документи, які засвідчують якість матеріалів наданих Підрядником для виконання робіт по цьому Договору.
Пунктом 4.4. Договору погоджено права Підрядника, до яких, з поміж іншого належать: право на своєчасну оплату виконаних робіт; право вимагати розірвання цього Договору (при виконанні вимог п. 4.3.2.1. Договору) у разі, коли використання матеріальних ресурсів, забезпечення якими здійснює Замовник, або додержання його вказівок стосовно способу виконання робіт загрожує життю та здоров'ю людей, чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки та інших встановлених чинним законодавством України вимог.
Згідно з положеннями п.6.1. Договору розрахунки за цим Договором здійснюються Замовником в безготівковій формі, шляхом переказу коштів на поточний рахунок Підрядника в наступному порядку:
- після укладення цього Договору Замовник перераховує на поточний рахунок Підрядника аванс в розмірі 133050,0 грн, в тому числі ПДВ 22175,00 грн (п.6.1.1.);
- виконані роботи Замовник оплачує Підряднику на підставі Актів приймання-передачі виконаних робіт протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня підписання Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт та отримання Замовником відповідного рахунку-фактури, з урахуванням раніше перерахованого авансу та утримання коштів згідно п. 6.1.3. Договору (п. 6.1.2.);
- під час проведення розрахунків, порядок здійснення яких визначено в п.6.1.2. цього Договору, Замовник притримує 10% від суми Актів приймання-передачі виконаних робіт (п.6.1.3.).
Як погоджено п.7.1. Договору приймання-передачі виконаних робіт проводиться у порядку встановленому чинним законодавством України та цим Договором.
Передача виконаних робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформлюються Актами приймання-передачі виконаних робіт. Дані документи у 2-х примірниках складає Підрядник та надає їх Замовнику з додаванням відповідних виконаних схем (за необхідності). Акти приймання-передачі виконаних робіт підлягають розгляду Замовником протягом 7 (семи) робочих днів з дати їх отримання (п.7.2. Договору).
Згідно п. 7.2.1. Договору при оформленні Актів приймання виконаних робіт Підрядник надає Замовнику відомість ресурсів матеріалів Замовника (звіт про витрати матеріалів форми М-29), що були надані Підряднику та використані для виконання даних робіт, для формування акта списання. У відомості ресурсів (звіті про витрати матеріалів форми М-29) повинна бути інформація про об'єкт будівництва, Підрядника, номер об'єкта згідно генплану, номер Акту приймання виконаних робіт. Уповноважена особа Замовника перевіряє та підписує відомість ресурсів (звіт про витрати матеріалів форми М-29).
Відповідно до п.7.5. Договору, у випадку відмови Замовника від прийняття виконаних Підрядником робіт Сторони протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виявлення недоліків у роботах складають двосторонній Дефектний акт з переліком допущених Підрядником при виконанні робіт недоліків та строків їх усунення.
За змістом п.7.8. Договору одностороннє підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт не допускається.
Пунктом 7.9. Договору погоджено порядок прийняття прихованих робіт на визначено, що Підрядник у письмовій формі повідомляє повноваженого представника Замовника про готовність таких робіт за 3 (три) робочих дні до початку їх прийняття останнім. Якість виконання та відповідність проектній документації прихованих робіт, які приймаються, підтверджується підписанням Підрядником та Замовником Актів приймання-передачі прихованих робіт.
Відповідно до п.7.10. Договору дата закінчення робіт є дата підписання Замовником останнього Акту приймання-передачі виконаних робіт із урахуванням умов даного Договору.
До підписання Актів приймання-передачі виконаних робіт Підрядник передає Замовнику виконавчу документацію, паспорти, сертифікати та накладні на використані матеріали і конструкції, акти прийняття-передачі демонтованого обладнання тощо (п. 7.11. Договору).
Пунктом 9.3. Договору погоджено, що за прострочення строків виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0,5% від договірної ціни (вартості несвоєчасно виконаних робіт), за кожний день прострочення. Неустойка нараховується за весь період прострочення виконання.
Пунктом 16.3. Договору Сторони погодили, що обмін повідомленнями, пов'язаними з Договором, здійснюються за допомогою засобів факсимільного зв'язку, електронною поштою (e-mail), поштою, кур'єрською доставкою.
Згідно п.16.4.1. Договору Сторони дійшли згоди, що всі документи передані за допомогою засобів факсимільного зв'язку та/або електронною поштою, мають юридичну силу при наступному наданні їх оригіналів протягом 5 календарних днів з дати їх укладення. Сторони погодили можливість здійснення листування (в т.ч. сканованих копій документів) за допомогою електронної пошти. Таке листування здійснюється за наступними адресами:
- для Підрядника: e-mail: _dibrovata@ukr.net, ПІБ контактної особи: Кутішевська Н.В.
- для Замовника: e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ПІБ контактної особи: Коханевич Ю.В.
- e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ПІБ контактної особи: Джерелейко С.А.
Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами зобов'язань згідно з цим Договором, включаючи гарантійні зобов'язання Підрядника. Сторона, яка прострочила виконання свого обов'язку, не вправі посилатися на закінчення строку договору, як підстави для звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Додатком №1 "Договір ціна №26" до Договору Сторонами погоджено ціну Договору в розмірі 437497,45 грн (арк.справи 73).
12.08.2020р. відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру №6 для оплати на суму 133050,00 грн. При цьому, вказаний рахунок містить виправлення, а саме: сума визначена до сплати в розмірі 133050,00 грн закреслена, та нижче графи "До сплати" зазначено іншу суму в розмірі 131249,00 грн (т.1, арк.справи 21).
Згідно платіжного доручення №96876 від 18.08.2020р. (т.1, арк.справи 22) позивачем перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 131249,00 грн. Відповідно до призначення платежу за вказаним платіжним дорученням, грошові кошти перераховані згідно рахунку №6 від 12.08.2020р. згідно договору №27 від 06.08.2020р.
Поряд з цим, сторонами у справі визнано той факт, що грошові кошти у визначеному платіжним дорученням №96876 від 18.08.2020р. розмірі зараховано відповідачем в рахунок Договору підряду №26 від 28.07.2020р., тому, у відповідності до положень ч.1 ст.75 ГПК України, дана обставина є доведеною та не потребує доказування.
10.09.2020р. відповідач направив на електронну адресу позивача сканкопію Акту виконаних робіт за вересень 2020 року, однак 11.09.2020р. відповідачу було надано відповідь, що надісланий Акт виконаних робіт не підписується. Сергій Джерелейко (уповноважений представник ПП "Аграрна компанія 2004", з яким велось листування, згідно умов Договору) вказав, що потрібно щоб ПП "Діброва ТА" надала акти випробувань, Акти прихованих робіт, сертифікати на матеріали і обов'язково підписати акт у відповідального виконроба на об'єкті Остапчука Дмитра, який має підтвердити факт і об'єми виконаних робіт (т.1, арк.справи 25-30).
26.09.2020 відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату №9 на суму 83036,02 грн (т.1, арк.справи 74)
29.09.2020р. відповідач звернувся до позивача з гарантійним листом №370/09, в якому, посилаючись на відсутність грошових коштів на закупку обладнання та матеріалів для виконання робіт по монтажу котельні, просив надати йому аванс. Одночасно зобов'язався в найкоротші терміни вивезти матеріали та обладнання і виконати монтажні і пусконалагоджувальні роботи (т.1, арк.справи 76).
Як свідчать матеріали справи, позивач, згідно платіжного доручення №99704 від 20.10.2020р., перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 83036,02 грн (т.1, арк.справи 24).
30.10.2020р. позивачем направлено на адресу відповідача вимогу №389 від 29.10.2020р. про негайне виконання всього обсягу робіт в строк до 02.11.2020р. (арк.справи 31, 32).
Вимога №389 від 30.10.2020р. отримана відповідачем 16.11.2020р., що підтверджується рекомендованим повідомленням зі штрихкодовим ідентифікатором 2101803027950 (т.1, арк.справи 33)
Окрім того, вимога №389 від 29.10.2020р. направлена позивачем 29.10.2020р. на адресу електронної пошти відповідача, погоджену Сторонами в Договорі (т.1, арк.справи 34).
Відповідачем 25.09.2020 направлено на електронну адресу позивача Акт випробування, Акт закриття прихованих робіт, Акт виконаних робіт (т.1, арк.справи 155)
27.11.2020р. позивачем направлено на адресу відповідача вимогу №437 від 27.11.2020р. про сплату у семиденний строк з моменту пред'явлення вимоги неустойки в розмірі 196 873,85 грн. Поряд з цим, у вказаній вимозі позивач зазначив, що у разі завершення відповідачем влаштування системи опалення в котельні на об'єкті: приміщення с.Богданівці Хмельницького району Хмельницької області у відповідності з вимогами Договору підряду №26 від 28.07.2020р. та додатку №1 до цього Договору, з його сторони буде переглянута позиція щодо стягнення неустойки за прострочення виконання робіт та повний розрахунок за виконані роботи (т.1, арк.справи 35, 36).
Вимога №437 від 27.11.2020р. направлена позивачем відповідачу засобами поштового та електронного зв'язку (т.1, арк.справи 37, 38).
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії скрину з електронної адреси відповідача, вимога №437 від 27.11.2020р. отримана ним 27.11.2020р. (т.1, арк.справи 151) При цьому, доказів вручення відповідачу вказаної вимоги за допомогою засобів поштового зв'язку матеріали справи не містять.
17.12.2020р. позивачем направлено відповідачу вимогу №464 про повернення грошових коштів, стягнення неустойки та повідомленням про одностороннє розірвання Договору з моменту направлення цієї вимоги, тобто з 18.12.2020р. (т.1, арк.справи 39, 40)
Вимога №464 від 17.12.2020р. направлена позивачем відповідачу засобами поштового зв'язку, що підтверджується копіями опису вкладення, фіскального чеку та накладної, датованих 17.12.2020р. (т.1, арк.справи 41).
Також в матеріалах справи містяться Акт приймання виконаних робіт будівельних робіт за грудень 2020 року (т.1, арк.справи 145, 146); Акт №1-Д приймання виконаних робіт будівельних робіт за грудень 2020 року (т.1, арк.справи 147, 148); Акт приймання виконаних робіт будівельних робіт за лютий 2021 року (т.1, арк.справи 92, 93); Акт №1-Д приймання виконаних робіт будівельних робіт за лютий 2021 року (т.1, арк.справи 94-96).
Наведені акти підписані односторонньо відповідачем. Підпису позивача останні не містять, натомість на актах за лютий 2021р. містяться написи директора ПП "Аграрна компанія 2004" Лабезюк П.П. про відмову від їх підписання з підстав не надання Підрядником виконавчої документації, сертифікатів на матеріали, паспортів на обладнання, актів випробувань. Вартість зазначених робіт і матеріалів не відповідають договірній ціні № 26 (акт приймання виконаних робіт будівельних робіт за лютий 2021); роботи зазначені в акті не передбачені Договором підряду № 26 від 28.07.2020 (акт № 1-Д приймання виконаних робіт будівельних робіт за лютий 2021 року)
Посилаючись на недотримання відповідачем строків виконання робіт, на підставі п. 9.3. Договору, позивачем було нараховано неустойку за період з 18.09.2020р. по 17.12.2020р. у розмірі 199061,34 грн.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як встановлено ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом).
Відповідно до положень ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписом ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, (а саме його різновидом - договором будівельного підряду).
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ч.1 ст.843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
За змістом п.2.2. Договору та Додатку №1 "Договірна ціна №26", загальна ціна Договору з ПДВ становить 437497,45 грн.
Відповідно до ч.2 ст.854 Цивільного кодексу України, підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Пунктом 6.1.1. Договору встановлено, що після укладення цього Договору Замовник перераховує на поточний рахунок Підрядника аванс в розмірі 133050,00 грн, в тому числі ПДВ 22175,00 грн.
При цьому Додатком №1 до Договору визначено, що розмір авансу становить 30%. При розрахунку розміру авансу, виходячи з договірної ціни погодженої Сторонами (437497,45 грн), розмір авансу становить 131249,24 грн.
Як було встановлено, позивач перерахував відповідачу аванс в розмірі 30% від загальної ціни Договору у сумі 131249,24 грн (платіжне доручення №96876 від 18.08.2020р.).
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
У розумінні наведеної норми основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об'єкта та його здачу.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання відповідача відповідно до умов п.1.1. Договору - є якісно виконати роботи по влаштуванню системи опалення та котельні на об'єкті в адміністративному приміщенні с.Богданівці Хмельницького району Хмельницької області відповідно до вимог державних будівельних норм а також інших вимог чинного законодавства України. Згідно п.3.1. Договору строк виконання робіт, вказаних в п.1.1. цього Договору розраховується згідно Графіка виконання робіт (додаток №2 до Договору) з дати отримання підрядником авансу згідно п. 6.1.1. Договору.
Графік виконання робіт Сторонами не погоджено, Додатку №2 не підписано.
При цьому, відповідно до п.3.2. Договору Підрядник зобов'язався розпочати виконання робіт не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання авансу, а згідно п.3.3. Договору, провести роботи у строк 30 (тридцять) календарних днів.
А тому, як вірно встановлено судом першої інстанції, виходячи з дати отримання Підрядником (відповідачем) авансу (18.08.2020р.), строк виконання робіт за Договором збіг 17.09.2020р.
Позивач стверджував, що відповідачем не виконано обумовлені Договором роботи, у визначений строк, тоді як відповідач заперечує таке твердження, посилаючись на акт виконаних робіт за вересень 2020 року, який направлено на електронну адресу позивача 10.09.2020р.
Щодо даного акту колегія суддів зазначає наступне.
Згідно до п.7.1 Договору приймання-передача виконаних робіт проводиться у порядку встановленому чинним законодавством України та цим Договором.
Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником згідно з договором підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Як встановлено положеннями ст.882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.
Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується у акті і він підписується другою стороною.
При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, всупереч умов, передбачених пунктами 4.3.5, 4.3.9, 7.2.1, 7.11 Договору підряду №26 від 28.07.2020р., відповідачем не було повідомлено позивача про готовність до передання робіт, а лише направлено на електронну адресу позивача Акт виконаних робіт, та до якого відповідачем не додано обумовлених Договором документів.
У зв'язку з цим позивач в електронному листі (11.09.2020р.) вказав на необхідність надання Актів випробувань, Актів прихованих робіт, сертифікатів на матеріали, та наголосив на обов'язковому підписанні Акту у відповідального виконроба на об'єкті Остапчука Дмитра, який має підтвердити факт і об'єми виконаних робіт.
Проте, відповідачем зазначені вимоги позивача та Договору не виконані у визначені Договором строки, лише 25.09.2020р. на електронну адресу позивача направлено Акт проведення пневматичного випробування напірного трубопроводу на міцність і гермітичність та Акт на закриття прихованих робіт.
Вказані акти не приймаються до уваги, оскільки, як вірно відмічено судом першої інстанції, оформлені з порушенням положень Договору, зокрема п.7.9., складені одноособово відповідачем, не містять підписів уповноваженого представника Замовника (позивача).
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як встановлено статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вірно зазначено місцевим господарським судом, неустойка, визначена п.9.3. Договору, є пенею, оскільки обчислюється у відсотках від договірної ціни (вартості) несвоєчасно виконаних робіт, за кожний календарний день прострочення.
Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, є можливим, оскільки суб'єкти господарських відносин наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення при укладанні договору санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.09.2019р. у справі №904/5770/18.
Посилаючись на пункт 9.3. Договору позивач заявив до стягнення 199061,34 грн неустойки, нарахованої за період з 18.09.2020р. по 17.12.2020р.
Пунктом 9.3. Договору встановлено, що за прострочення строків виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0,5% від договірної ціни (вартості) несвоєчасно виконаних робіт, за кожний календарний день прострочення. Неустойка нараховується за весь період прострочення виконання.
Виходячи з положень ст.549 Цивільного кодексу України, неустойка, визначена п.9.3. Договору є пенею, оскільки обчислюється у відсотках від договірної ціни (вартості) несвоєчасно виконаних робіт, за кожний календарний день прострочення.
Перевіривши в апеляційному провадженні розрахунок неустойки, колегія суддів погоджується, що неустойку обраховано арифметично вірно, у відповідності до положень п.9.3. Договору підряду №26 від 28.07.2020р.
Заперечення відповідача щодо виконання робіт у строки визначені Договором не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються встановленими обставинами.
Як вірно відмічено судом першої інстанції, складення та підписання Акту виконаних робіт за вересень 2020 року одноособово за відсутності уповноваженого представника Замовника, направлення його на адресу електронної пошти позивача без визначених Договором документів, та не надання таких документів на вимогу Замовника, свідчить про порушення Підрядником взятих на себе зобов'язань за Договором.
Долучені відповідачем Акт приймання виконаних робіт будівельних робіт за грудень 2020 року, Акт №1-Д приймання виконаних робіт будівельних робіт за грудень 2020 року, та надані позивачем разом з клопотанням б/н від 01.04.2021р. Акт приймання виконаних робіт будівельних робіт за лютий 2021, Акт №1-Д приймання виконаних робіт будівельних робіт за лютий 2021 року є підтвердження порушення Підрядником строків виконання робіт за Договором. Акт приймання виконаних робіт будівельних робіт за грудень 2020 року містить ідентичний перелік робіт, визначений відповідачем у Акті виконаних робіт за вересень 2020 року, проте за іншою вартістю таких робіт, що було вірно відмічено судом першої інстанції
Виходячи з викладеного та враховуючи порушення відповідачем зобов'язань за Договором в частині строку виконання робіт, вимога позивача щодо застосування відповідальності у вигляді неустойки є обґрунтованою.
Доводи відповідача з приводу невірного обрахунку позивачем неустойки відхиляються з огляду на положення п.9.3. Договору, яким визначено, що базою нарахування неустойки є договірна ціна (вартість) несвоєчасно виконаних робіт. При цьому, предметом Договору підряду №26 від 28.07.2020р. є виконання робіт по влаштуванню системи опалення та котельні, за договірною ціною в розмірі 437497,45 грн.
В скарзі апелянт зазначив, що навіть при задоволенні позовних вимог суд повинен був врахувати усі обставини справи та зменшити розмір штрафних санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві на позовну заяву просив зменшити розмір неустойки за умови, якщо суд знайде підстави для задоволення позову.
Як встановлено ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тлумачення частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них (постанова Верховного Суду від 15.02.2018р. у справі 467/1346/15-ц).
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Як встановлено ч.2 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до положень ст.3, ч.3 ст.509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013р. №7-рп/2013).
З огляду на наявні в матеріалах справи докази, встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для зменшення розміру неустойки, що підлягає стягненню з відповідача. При цьому, станом на день ухвалення рішення у справі, відповідачем не надано належних доказів виконання договірних зобов'язань.
Щодо відмови Замовника від Договору підряду колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачено права замовника під час виконання роботи. Так, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Як передбачено у п.11.1. Договору, одностороннє розірвання цього Договору не допускається, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим Договором.
Пунктом 4.2.7. Договору визначено право Замовника на одностороннє розірвання Договору у разі, якщо Підрядник не береться в строк вказаний в цьому Договорі за виконання робіт або виконає роботу настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим.
За змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору.
Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо у договорі та можуть бути узалежнені від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору). Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
У статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).
Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі статті 849 ЦК України є різними.
Згідно з усталеною позицією Верховного Суду, наведеною, зокрема, у постанові від 13.09.2019р. у справі №911/1433/18, від 16.03.2020р. у справі №910/2051/19, законність відмови замовника від договору підряду на підставі частини 2 статті 849 ЦК України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може буде виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини 4 цієї норми.
З наданої позивачем вимоги чітко вбачається, що Замовник відмовився від Договору через порушення Підрядником умов Договору, а саме - прострочення строку виконання робіт на 91 день.
Отже, враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо виконання визначених Договором робіт у встановлений строк, відмова від договору позивачем у даному випадку є правомірною.
За вказаних обставин, судом першої інстанції правомірно встановлено припинення зобов'язань сторін за Договором підряду №26 від 28.07.2020р. в односторонньому порядку згідно поданої Замовником вимоги №464 від 17.12.2020р., яка вважається належною і обґрунтованою відмовою від договору, здійсненою на підставі пункту 4.2.7. Договору та частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як встановлено ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Перевіривши та оцінивши в апеляційному провадженні подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень докази, з огляду на зазначені вище норми, колегія суддів вважає правомірним висновок Господарського суду Вінницької області про задоволення позову Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" до Приватного підприємства "Діброва ТА" про стягнення 199061,34 грн та відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки.
Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").
У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.275-280 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.8, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Діброва ТА" на рішення Господарського суду Вінницької області від 02.07.2021р. у справі №902/139/21 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 06.10.2021р.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Миханюк М.В.