вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" жовтня 2021 р. Справа № 910/7841/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Попікової О.В.
суддів: Євсікова О.О.
Корсака В.А.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія №7"
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 (повний текст складено 30.04.2021)
у справі №910/7841/20 (суддя Карабань Я.А.)
за позовом Служби безпеки України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія №7"
про стягнення 46382851,17 грн.
за участю секретаря судового засідання: Руденко Н.С.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Асадчий В.О. - представник (за витягом з ЄДРЮО);
Осипов Д.О. - представник (за витягом з ЄДРЮО);
- відповідача: Колток О.І. - адвокат (посвідчення №000019 від 15.05.2017);
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У червні 2020 року Служба безпеки України (далі - СБУ) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія №7" (надалі - ТОВ "Домобудівна компанія №7") штрафні санкції (пеню) у розмірі 46382851,17 грн.
В обґрунтування заявлених вимог СБУ посилається на статті 11, 509, 598, 610, 611, 629 ЦК України, статті 193, 222 ГК України та вказує, що ТОВ "Домобудівна компанія №7" не виконало свої зобов'язання за договором №2309-14/19/2-13 від 23.09.2014.
10.08.2020 від СБУ надійшла уточнена позовна заява, в якій СБУ просить стягнути з ТОВ "Домобудівна компанія № 7" штрафні санкції в сумі 46 382 851,17 грн. та розірвати укладений між сторонами спору договір від 23.09.2014 №2309-14/19/2-13 про будівництво житла на земельній ділянці по вулиці Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 уточнену позовну заяву повернуто СБУ, з підстав викладених в ухвалі.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Домобудівна компанія №7" на користь СБУ 43715537,36 грн. пені та 655733,06 грн. судового збору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що оскільки об'єкт будівництва взагалі не був зданий, погоджений сторонами документ щодо остаточного розподілу 327 квартир на загальну площу 17536,59 кв. м у матеріалах справи відсутній, наявний календарний графік не відповідає умовам договору, інших доказів, пояснень, тощо ТОВ "Домобудівна компанія №7" не надано, СБУ правомірно розрахувала неустойку (пеню) саме на загальну площу в розмірі 17536,59 кв. м.
Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд першої інстанції вказав, що наданий СБУ розрахунок пені в сумі 46 382 851,17 грн. є невірним, оскільки СБУ при його здійсненні враховано дату 03.06.2019, тобто останній 90-й день строку, передбачений п. 7.2. договору, при цьому кількість днів (180) також визначено невірно; при розрахунку пені СБУ застосувала вартість спорудження одного квадратного метра житла в м. Києві, яка встановлена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.12.2019 №286 станом на 01.10.2019, що є також невірним, оскільки на дату виникнення спірних правовідносин був чинним наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.12.2018 №335, яким встановлено вартість спорудження одного квадратного метра житла в м. Києві станом на 01.01.2018 в розмірі 13849,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2021, ТОВ "Домобудівна компанія №7" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог СБУ до ТОВ "Домобудівна компанія №7" про стягнення 46382851,17 грн.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги ТОВ "Домобудівна компанія №7" посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на невідповідність викладених у оскаржуваному рішенні висновків суду обставинам справи. Зокрема ТОВ "Домобудівна компанія №7" не погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність вини ТОВ "Домобудівна компанія №7" у порушенні строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта будівництва. Вважає, що ТОВ "Домобудівна компанія №7" не може виконувати свої обов'язки за договором у зв'язку з відсутністю дозволу на виконання робіт, який має бути отримано СБУ, як замовником будівництва. Крім того, ТОВ "Домобудівна компанія №7" відзначає, що місцевим господарським судом зроблено посилання на рішення суду у справі №910/13226/20, на яке жодна із сторін у справі не посилалась. Також ТОВ "Домобудівна компанія №7" вважає, що спірний договір є договором про спільну діяльність, а не договором підряду.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Домобудівна компанія №7" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі №910/7841/20 залишено без руху.
04.06.2021 від ТОВ "Домобудівна компанія №7", на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021, надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Домобудівна компанія №7" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі №910/7841/20; розгляд справи призначено на 12.07.2021.
05.07.2021 від ТОВ "Домобудівна компанія №7" надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження.
У судовому засіданні 12.07.2021 суд протокольно ухвалив оголосити перерву до 18.08.2021.
12.07.2021 від ТОВ "Домобудівна компанія №7" надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи у зв'язку з розглядом пов'язаної справи №910/13226/20 Верховним Судом та можливістю мирного врегулювання спору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ТОВ "Домобудівна компанія №7" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі №910/7841/20; оголошено перерву у судовому засіданні у справі №910/7841/20 до 18.08.2021.
У судовому засіданні 18.08.2021 суд протокольно ухвалив оголосити перерву до 29.09.2021.
18.08.2021 від ТОВ "Домобудівна компанія №7" та Служби безпеки України надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи з метою вирішення питання щодо урегулювання спору у позасудовому порядку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 продовжено строк розгляду апеляційної скарги ТОВ "Домобудівна компанія №7" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі №910/7841/20. Оголошено перерву у судовому засіданні у справі №910/7841/20 до 29.09.2021.
Позиції учасників справи. Клопотання. Пояснення.
05.07.2021 від ТОВ «Домобудівна компанія №7» надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі на підставі п. 5 ч. 1 статті 227 ГПК України до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі №910/13226/20 Верховним Судом. В обґрунтування підстав даного клопотання відповідач зазначає про те, що Верховним Судом переглядаються судові рішення у справі №910/13226/20 за позовом Служби безпеки України до ТОВ Домобудівна компанія №7» про розірвання договору №2309-14/19/2-13 від 23.09.2014, стягнення штрафних санкцій за яким є предметом у даному спорі.
Колегія суддів, дослідивши вказане клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
При цьому для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
По своїй суті зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Враховуючи приписи п. 5 ч. 1 статті 227 ГПК України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №924/645/18 та від 20.12.2019 у справі №910/13234/18, від 13.09.2019 у справі №912/872/18, від 21.02.2019 у справі №910/974/18.
В даному випадку, зібрані у справі №910/7841/20 докази дозволяють встановити та оцінити обставини та факти, які є предметом судового розгляду. Вирішення справи №910/13226/20 про розірвання договору не впливає на вирішення даної справи, оскільки відповідно до приписів ч. 3 статті 653 ЦК України якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили. Підстави виникнення штрафних санкцій, що заявлені до стягнення у даному спорі, виникли за час дії договору.
07.07.2021 від СБУ надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін як законне та обґрунтоване.
29.09.2021 від відповідача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких останній повідомив, що ухвалою Верховного Суду від 15.09.2021 у справі №910/13226/20 затверджено мирову угоду між СБУ та ТОВ «ДК №7», визнано нечинними постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі №910/13226/20.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені судом апеляційної інстанції та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
23.09.2014 СБУ (сторона-1) та ТОВ "Домобудівна компанія №7" (сторона-2) уклали договір про будівництво житла на земельній ділянці на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва (далі - договір) предметом якого за умовами п. 1.1 є спільна діяльність сторін для досягнення мети - будівництва житлових будинків на земельній ділянці, розташованій на вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва, згідно з вимогами законодавства про основи містобудування та архітектурної діяльності.
Згідно з пп. 2 п. 1.2. договору сторона-2 має право на власний розсуд приймати рішення щодо організації будівництва об'єкту та його техніко - економічних характеристик виходячи з вихідних даних, проектних та вишукувальних робіт, фактичних умов, фактичних умов містобудівної діяльності на земельній ділянці, при умові досягнення необхідного для позивача результату у вигляді площ квартир у об'єкті, в кількості та з характеристиками, а також у строк, що визначений за результатами конкурсу.
За виконання обов'язків, визначених цим договором, у якості результату від досягнення мети договору сторона-1 отримує такі частки завершеного будівництвом об'єкту: не менш ніж 17536,58 м2 житла (загальної площі квартир), що становить не менш, ніж 327 квартир у завершеному будівництвом об'єкті. Квартири, які отримує сторона-1 за умовами цього договору, повинні бути обладнані вхідними металевими дверима, приладами опалення, віконними блоками, лічильниками води та електроенергії, без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт. У ході виконання цього договору загальна площа житла (загальної площі квартир) та кількість квартир, які за результатами конкурсу отримує сторона-1, не може змінюватись у сторону зменшення (п. 3.1.1 договору).
Відповідно до п. 4.3. договору строк закінчення будівництва об'єкта, здачі його в експлуатацію та передачі стороні-1 житла, визначеного за результатами проведення конкурсу, становить 48 місяців із моменту надання стороною-1 стороні-2 нотаріально засвідченої довіреності відповідно до пункту 4.5. цього договору.
Початок і закінчення будівництва об'єкта (кожної черги або пускового комплексу) визначаються календарним графіком виконання робіт, якщо сторона-2 надає на погодження стороні-1 після отримання документа, що дає право на виконання будівельних робіт на об'єкті. Строк будівництва об'єкта не повинен перевищувати нормативний згідно з проектно-кошторисною документацією та не повинен перевищувати строк, визначений у пункті 4.3 цього договору (п. 4.4 договору).
За умовами п. 4.5 договору сторона-1 протягом 15 днів з моменту виконання стороною п. 3.5. цього договору надає стороні-2 нотаріально засвідчену довіреність на збір вихідних даних на проектування, здійснення проектування, замовлення інших робіт (послуг), необхідних для отримання документу, що дає право на виконання будівельних робіт на об'єкті, на виконання функцій замовника будівництва об'єкту, у тому числі в частині організації виконання будівельно-монтажних робіт, введення об'єкту в експлуатацію, замовлення інших робіт (послуг) необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті згідно з вимогами чинного законодавства, передачі збудованих житлових будинків, об'єктів соціальної та інженерної інфраструктури експлуатуючим організаціям тощо.
Умовами п. 4.6 договору сторони погодили, що сторона-2 згідно з графіком, погодженим стороною-1, у строк, що не перевищує 18 календарних місяців із моменту виконання стороною-1 вимог п. 4.5. цього договору, забезпечує виконання підготовчих робіт, розробку проектної документації, проведення експертизи проекту будівництва об'єкта відповідно до чинного законодавства та подання стороні-1 усіх документів, необхідних для отримання документа, що дає право на виконання будівельних робіт на об'єкті.
Згідно з п. 6.1.3 договору сторона-1 має право у разі невиконання стороною-2 умов цього договору в частині порушення строків, визначених у п. п. 3.5 і 4.6 цього договору, та неусунення нею зазначених недоліків у визначений строк - в односторонньому порядку розірвати цей договір. При цьому сторона-1 не відшкодовує витрати, понесені стороною-2 у зв'язку із виконанням зазначеного договору.
Сторона-1 зобов'язана протягом 10 днів із дати письмового звернення сторони-2 передати відповідно до чинного законодавства будівельний майданчик для проведення заходів, необхідних для початку будівництва (пункт 6.2.2. договору).
Відповідно до п. 6.4.2 договору сторона-2 зобов'язана на підставі довіреності, зазначеної в п. 4.5 цього договору, оформлювати дозвільні документи (дозволи, технічні умови та інші), необхідні для здійснення діяльності за цим договором у частині отримання документа, що дає право на виконання будівельних робіт на об'єкті, ведення будівельних робіт на об'єкті, введення його в експлуатацію і передачі експлуатуючим організаціям.
Умовами п. 7.2 договору встановлено, що у разі порушення з вини сторони-2 строків здачі в експлуатацію об'єкта (черги або пускового комплексу) більш ніж на 90 днів, сторона-2 сплачує стороні-1 пеню в розмірі 0,1% вартості несвоєчасно переданих квартир стороні-1 за кожен день затримки. Вартість несвоєчасно переданих квартир визначається виходячи з опосередкованої вартості спорудження одного квадратного метра житла в Києві, встановленого Мінрегіоном.
Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до дня його остаточного виконання сторонами (п.10.1 договору).
05.03.2015 СБУ на виконання умов п. 4.5 договору надала ТОВ "Домобудівна компанія №7" нотаріально посвідчену довіреність від 05.03.2015, якою серед іншого, уповноважила товариство: подати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України на реєстрацію декларацію про початок виконання підготовчих робіт та отримати зареєстровану декларацію; підготувати та подати документи на отримання дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єкта в порядку, передбаченому чинним законодавством України; отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, а також всі інші необхідні документи дозвільного характеру (в т.ч. на знесення будівель та споруд, знесення зелених насаджень, зняття родючого шару ґрунту, ордери на порушення благоустрою тощо); отримати всі необхідні дозволи та документи, що входять до складу-проектно-кошторисної документації, необхідні для виконання підготовчих та будівельних робіт, узгодити та затвердити такі дозволи та документи у всіх необхідних органах державної влади та місцевого самоврядування, залучивши при необхідності для виконання таких робіт інші організації; підписати робочу документацію для виконання будівельних робіт; тощо. Вказана довіреність дійсна до 05.03.2020.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.12.2018 №335 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» встановлено вартість спорудження одного квадратного метра житла в місті Києві в розмірі 13849,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі №910/13226/20 (залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021) задоволено позов СБУ та розірвано договір від 23.09.2014 №2309-14/19/2-13, укладений між СБУ та ТОВ "Домобудівна компанія №7" про будівництво житла на земельній ділянці по вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі м. Києва.
СБУ вважає, що ТОВ "Домобудівна компанія №7" не виконало свого зобов'язання за договором у частині своєчасного введення в експлуатацію будинків та передачі квартир. Звертаючись у червні 2020 до суду з позовом у цій справі СБУ просить стягнути з ТОВ "Домобудівна компанія №7" неустойку у вигляді пені в розмірі 46382851,17 грн.
Заперечуючи проти позову ТОВ "Домобудівна компанія №7" у відзиві на позовну заяву, вказує, що не може виконати своє зобов'язання за договором до отримання СБУ дозволу на виконання будівельних робіт, а тому має місце прострочення кредитора; вина ТОВ "Домобудівна компанія №7" в порушенні строків здачі в експлуатацію об'єкта відсутня; позовні вимоги заявлені в порушення принципу добросовісності дій учасників правовідносин, наявна суперечлива (недобросовісна) поведінка СБУ. Також ТОВ "Домобудівна компанія №7" вважає, що СБУ застосовує невірні дані для обрахунку пені, в зв'язку з чим надало власний контррозрахунок. Крім цього, ТОВ "Домобудівна компанія №7" подало заяву про застосування строків спеціальної позовної давності.
У наданих місцевому господарському суду додаткових поясненнях ТОВ "Домобудівна компанія №7" зазначає, що при розрахунку пені має застосуватися вартість спорудження одного квадратного метра житла встановлена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.12.2018 №335 в розмірі 13849,00 грн, а не 14694,00 грн, як визначено СБУ. Також ТОВ "Домобудівна компанія №7" вказує, що враховуючи дати календарного графіку та черговість етапів будівництва, СБУ частково пропущено строк позовної давності.
У відповіді на відзив та на письмові пояснення СБУ вказує, що при розрахунку пені було застосовано вартість спорудження одного квадратного метра житла в м. Києві, яка встановлена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.12.2019 №286 станом на 01.10.2019, оскільки саме вказаним наказом визначено вартість спорудження житла на завершення періоду, протягом якого здійснювався розрахунок штрафних санкцій. Також зазначає, що в календарному графіку встановлено найменування робіт, основні етапи виконання будівництва, кількість секцій, порядок будівництва черг та строки будівництва, які зазначені в графіку, стосуються проміжних етапів будівництва, однак крайній строк закінчення будівництва встановлений в п. 4.3 договору, а тому, враховуючи положення вказаного пункту договору, ТОВ "Домобудівна компанія №7" зобов'язане було закінчити будівництво об'єкту та здати його в експлуатацію до 03.06.2019.
У підготовчому засіданні Господарського суду міста Києва 01.12.2020 протокольно залишено без розгляду відповідь на відзив позивача, оскільки остання була подана з пропуском встановленого судом строку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Частиною 1 статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За визначенням частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За визначенням частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 6, 627, 628 ЦК України).
Частинами 1, 2 статті 180 ГК України в свою чергу встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів ( частина 1 статті 181 ГК України).
У відповідності зі статтею 509 ЦК України та статтею 173 ГК України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України, яка кореспондується зі статтею 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Укладений спірний договір між сторонами є змішаним та включає в себе елементи договору підряду.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).
Згідно зі статтями 887, 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Статтями 890, 891 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; 4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; 5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації. Підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено вище, умовами п. 4.3. договору сторони погодили, що строк закінчення будівництва об'єкта, здачі його в експлуатацію та передачі стороні-1 житла, визначеного за результатами проведення конкурсу, становить 48 місяців з моменту надання стороною-1 стороні-2 нотаріально засвідченої довіреності відповідно до п. 4.5. цього договору.
05.03.2015 СБУ на виконання умов п. 4.5 договору надала ТОВ "Домобудівна компанія №7" нотаріально посвідчену довіреність від 05.03.2015.
Таким чином будівництво мало бути закінчено та квартири передані позивачу в строк до 05.03.2019 (05.03.2015 + 48 місяців).
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За визначенням статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (стаття 611 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини 2 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 ГК України).
За визначенням статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Як встановлено вище, умовами п. 7.2 договору сторони погодили, що у разі порушення з вини сторони-2 строків здачі в експлуатацію об'єкта (черги або пускового комплексу) більш ніж на 90 днів, сторона-2 сплачує стороні-1 пеню в розмірі 0,1% вартості несвоєчасно переданих квартир стороні-1 за кожен день затримки. Вартість несвоєчасно переданих квартир визначається виходячи з опосередкованої вартості спорудження одного квадратного метра житла в Києві, встановленого Мінрегіоном.
У зв'язку з порушенням ТОВ "Домобудівна компанія №7" умов договору в частині строку виконання зобов'язання, СБУ нарахувало ТОВ "Домобудівна компанія №7" неустойку у вигляді пені за період з 03.06.2019 по 30.11.2019 в розмірі 46382851,17 грн, про стягнення якої звернулось з позовом у справі, що розглядається.
Враховуючи строки здачі в експлуатацію об'єкта (до 05.03.2019) та те, що передбачені договором квартири СБУ не передані більш ніж на 90 днів (до 03.06.2019), у СБУ виникло право на нарахування пені передбаченої пунктом 7.2. договору, з 04.06.2019.
Зокрема за умовами договору ТОВ "Домобудівна компанія №7" зобов'язалось передати СБУ в цілому не менш ніж 17536,58 кв. м. житла, строк закінчення будівництва об'єкта, здачі його в експлуатацію та передачі позивачу житла, визначеного за результатами проведення конкурсу, становить 48 місяців із моменту надання стороною-1 (позивачем) стороні-2 (відповідач) нотаріально засвідченої довіреності відповідно до п. 4.5. цього договору.
Відповідальність сторони-2 (відповідача) за умовами договору (п.7.2.) у вигляді штрафних санкцій (пені) настає в разі порушення строків здачі в експлуатацію об'єкта (черги або пускового комплексу) більш ніж на 90 днів.
Календарний графік, яким було визначено основні етапи виконання робіт з чергами будівництва і секціями та протоколу про попередній розподіл площ об'єкту (т.1, а.с.21-27), який є додатком №1 до договору, свідчить, що сторони здійснили розподіл житлових приміщень по відповідних секціях лише частково - 14827,88 кв. м, що не відповідає умовам договору, оскільки розподіл 2708,70 (17536,59 - 14827,88) кв. м житлової площі сторонами взагалі розподілено та погоджено не було.
Окрім того, відповідно до календарного графіку ТОВ "Домобудівна компанія №7" мало передати СБУ квартири також у будинках (секціях) 7 та 8, а в протоколі про попередній розподіл площ об'єкту такі будинки взагалі відсутні.
Місцевим господарським судом відзначено, що розподіл площ квартир у секціях, будівництво яких передбачалося календарним графіком та протоколом є лише попереднім, а остаточний розподіл квартир в секціях (будинках) на загальну площу - 17536,58 кв. м., як передбачено договором, СБУ мала отримати в цілому - після здачі в експлуатацію об'єкта. Відтак суд позбавлений фактичної можливості самостійно визначити, виходячи із загальної кількості 17536,58 кв. м: яка по секціям кількість житлової площі квартир, за який період та в якій черговості мали бути передані СБУ.
Зважаючи на умови п 7.2. договору (згідно з яким СБУ має право на нарахування пені за порушення строків здачі об'єкта, черги або пускового комплексу), а також на те, що об'єкт будівництва не був зданий взагалі, погоджений сторонами документ щодо остаточного розподілу 327 квартир на загальну площу 17536,58 кв. м у матеріалах справи відсутній, наявний календарний графік не відповідає умовам договору, інших доказів, пояснень, тощо ТОВ "Домобудівна компанія №7" не надано, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність нарахування СБУ неустойки (пеню) саме на загальну площу в розмірі 17536,59 кв. метрів як і обумовлено договором.
У розумінні статті 875 ЦК України основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об'єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов'язані із місцезнаходженням об'єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі №910/22058/17, від 24.01.2020 у справі №910/3362/18, постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №910/3920/18).
Отже, відповідальність підрядника за умовами договору у вигляді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання відповідачем обов'язку зі здачі завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт/поставки обладнання в межах основного договору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №910/4709/18.
Перевіривши наданий СБУ та здійснений місцевим господарським судом розрахунок пені, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що зазначений розрахунок є невірним, оскільки СБУ при його здійсненні враховано дату - 03.06.2019, тобто останній 90-й день строку, передбачений п. 7.2. договору, при цьому кількість днів (180) також визначено невірно. Крім цього, при розрахунку пені СБУ було застосовано вартість спорудження одного квадратного метра житла в м.Києві, яка встановлена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.12.2019 №286 станом на 01.10.2019, що є також невірним, оскільки на дату виникнення спірних правовідносин був чинним наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.12.2018 №335, яким встановлено вартість спорудження одного квадратного метра житла в місті Києві станом на 01.01.2018 в розмірі 13849,00 грн.
Здійснивши розрахунок пені за загальний період прострочення з 04.06.2019 по 30.11.2019, місцевий господарський суд дійшов висновку, що до стягнення з ТОВ "Домобудівна компанія №7" на користь СБУ підлягає пеня в сумі 43715537,36 грн (17536,58 (кількість квадратних метрів не переданих квартир) х 13849,00 грн (опосередкована вартість спорудження одного квадратного метра житла в місті Києві)/ 0,1% х 180 (кількість днів прострочення)).
Колегія суддів апеляційної інстанції перевіривши наданий СБУ розрахунок пені, а також розрахунок пені здійснений місцевим господарським судом вважає, що при його здійсненні не було враховано положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно зі статтею 3 якого розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з розрахунком апеляційного господарського суду до стягнення з ТОВ "Домобудівна компанія №7" на користь СБУ підлягає пеня в сумі 39956134,22 грн (розрахунок здійснено за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій https://ips.ligazakon.net/calculator/ff) та додано до даної постанови.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що господарським судом першої інстанції надано належну оцінку доводам ТОВ "Домобудівна компанія №7" щодо відсутності його вини в порушенні строків будівництва та ведення в експлуатацію об'єкта будівництва, з посиланням на рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2020 у справі №910/13226/20 (набрало законної сили 11.03.2021), яким задоволено позов СБУ та розірвано договір від 23.09.2014 №2309-14/19/2-13, укладений між СБУ та ТОВ "Домобудівна компанія №7" про будівництво житла на земельній ділянці по вул. Полковника Потєхіна, 9 у Голосіївському районі міста Києва. Зокрема, у постанові Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2021 (якою залишено без змін вказане рішення Господарського суду міста Києва) колегією суддів було зазначено: «Доводи відповідача стосовно відсутності його вини в порушенні строків будівництва та ведення в експлуатацію об'єкта будівництва судовою колегію до уваги не приймається, оскільки позивачу було відмовлено в отриманні дозволу на виконання будівельних робіт на підставі документів, наданих відповідачем. Також посилання відповідача на висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладений у постанові від 26.05.2020 по справі №922/832/18 є недоречним, оскільки у справі №910/13226/20 відповідач не розпочав роботи, визначені умовами спірного договору, з підстав, які залежали саме від нього, зокрема підготовлений відповідачем комплект документів, який був наданий позивачу для повторного отримання дозволу на виконання будівельних робіт на об'єкті не був прийнятий Державною архітектурно-будівельної інспекції України, у зв'язку із порушенням вимог містобудівних умов та обстежень.».
Тобто, обставини щодо наявності вини ТОВ «Домобудівна компанія №7» в порушенні строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта будівництва за договором від 23.09.2014 №2309-14/19/2-13, вже досліджувались в рамках справи №910/13226/20, судами першої і апеляційної інстанції була надана оцінка зазначеним доводам останнього.
Закриття Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду провадження у справі №910/13226/20 ухвалою від 15.09.2021 на підставі статті 307 ГПК України не спростовує правильного висновку господарського суду першої інстанції у даній справі щодо наявності вини відповідача в порушенні строків будівництва, враховуючи приписи ч. 2 статті 317 ГПК України згідно з якими, визнані нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу та у подальшому виконанню не підлягають з моменту прийняття відповідної постанови судом касаційної інстанції.
До того ж, колегія суддів враховує межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, визначені в статті 269 ГПК України.
Апеляційний господарський суд, зважаючи на доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не може виконувати свої обов'язки за договором у зв'язку з відсутністю дозволу на виконання будівельних робіт, який має бути отримано СБУ, окремо відзначає, що виданою СБУ на виконання умов п. 4.5 договору ТОВ "Домобудівна компанія №7" нотаріально посвідченою довіреністю від 05.03.2015, СБУ серед іншого, уповноважила товариство: подати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України на реєстрацію декларацію про початок виконання підготовчих робіт та отримати зареєстровану декларацію; підготувати та подати документи на отримання дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єкта в порядку, передбаченому чинним законодавством України; отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, а також всі інші необхідні документи дозвільного характеру (в т.ч. на знесення будівель та споруд, знесення зелених насаджень, зняття родючого шару ґрунту, ордери на порушення благоустрою тощо); отримати всі необхідні дозволи та документи, що входять до складу-проектно-кошторисної документації, необхідні для виконання підготовчих та будівельних робіт, узгодити та затвердити такі дозволи та документи у всіх необхідних органах державної влади та місцевого самоврядування, залучивши при необхідності для виконання таких робіт інші організації; підписати робочу документацію для виконання будівельних робіт; тощо. Вказана довіреність дійсна до 05.03.2020.
При цьому, колегія суддів зважає на умови п. 6.4.2 договору, якими сторони встановили, що на підставі довіреності, вказаної у п. 4.5 договору цього договору, сторона-2 (тобто відповідач) зобов'язана оформлювати дозвільні документи (дозволи, технічні умови і інші), необхідні для здійснення діяльності за цим договором у частині отримання документу, що дає право на ведення будівельних робіт на об'єкті, ведення будівельних робіт на об'єкті, введення його в експлуатацію та передачі експлуатуючим організаціям.
Вказаний пункт договору не містить жодних застережень, умов, обмежень чи звільнення сторони-2 від виконання обов'язку щодо оформлення дозвільних документів, в т.ч. у разі, якщо первісно отриманий дозвіл на будівництво було анульовано.
Колегія суддів при цьому враховує, що за умовами п. 6.2.4 договору сторона-1 (тобто позивач) зобов'язана на підставі надання стороною-2 всіх необхідних документів отримати документ, що дає право на виконання будівельних робіт щодо об'кта в порядку передбаченому чинним законодавством України.
Тобто за умовами укладеного сторонами договору сторона-1 зобов'язана отримувати документ, що дає право на виконання будівельних робіт, в той час як сторона-2 зобов'язана оформлювати дозвільні документи, а на підставі довіреності від 05.03.2015 - уповноважена стороною-1 отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, а також всі інші необхідні документи дозвільного характеру.
Наведеним спростовуються зазначені доводи апеляційної скарги.
Поряд з цим, колегія суддів бере до уваги умови п. 8.1 договору, відповідно до яких сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов'язків за договором, якщо воно трапилось внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які сторони визначили у п. п. 8.2 та 8.3 договору та які мають бути підтверджені в порядку, визначеному сторонами у п.п. 8.7, 8.8 договору. В даному випадку, відсутні докази наявності форс-мажорних обставин, які б звільняли відповідача від відповідальності.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що спірний договір є договором про спільну діяльність, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що укладений сторонами договір є змішаним та включає в себе елементи договору підряду.
Щодо посилань ТОВ «Домобудівна компанія №7» на те, що місцевий господарський суд послався на рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/13226/20, на яке жодна із сторін у справі не посилалась, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарського суду у цій справі розміщені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92674799 та https://reyestr.court.gov.ua/Review/96241637) згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень», преамбула якого вказує, що цей Закон визначає порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (стаття 4, частина 3 статті 6 названого Закону).
Щодо заяви ТОВ «Домобудівна компанія №7» про застосування строку спеціальної позовної давності колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
За визначенням статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (пункт 1 частини 2 статті 258 ЦК України).
Частиною 1 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина 3 статті 267 ЦК України).
Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, зокрема, щодо строку позовної давності зі стягнення штрафних санкцій, були продовжені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" з 02.04.2020 на строк дії карантину.
Оскільки строк позовної давності у зв'язку з карантином був продовжений з 02.04.2020, а СБУ звернулась з позовом у справі, що розглядається, 05.06.2020, позов про стягнення пені пред'явлений в межах строку спеціальної позовної давності, висновку про що правомірно дійшов місцевий господарський суд.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно з пунктом 2) частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини 1, 2 статті 277 ГПК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі має бити змінено; апеляційна скарга - задоволена частково.
Судові витрати.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги частково витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівна компанія №7" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі №910/7841/20 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі №910/7841/20 змінити частково.
Викласти рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 у справі №910/7841/20 в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівна компанія №7» (03061, місто Київ, проспект Відрадний, будинок 103, ідентифікаційний код 38792326) на користь Служби безпеки України (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 33, ідентифікаційний код 00034074) 39 956 134,22 грн пені та 599342,01 грн судового збору.».
Стягнути з Служби безпеки України (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 33, ідентифікаційний код 00034074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівна компанія №7» (03061, місто Київ, проспект Відрадний, будинок 103, ідентифікаційний код 38792326) 144 601,13 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
Справу №910/7841/820 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту за наявності підстав.
Повний текст постанови складено 07.10.2021.
Головуючий суддя О.В. Попікова
Судді О.О. Євсіков
В.А. Корсак