вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" вересня 2021 р. Справа№ 925/838/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Скрипки І.М.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Білоус О.О.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 21.09.2021,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.05.2021
за заявою Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» про зміну способу та порядку виконання рішення
у справі №925/838/19 (суддя Дорошенко М.В.)
за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго»
до Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України
за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерства охорони здоров'я України
про стягнення 1 243 586,18 грн,
Короткий зміст і підстави заяви про зміну способу та порядку виконання рішення
05.05.2021 Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» звернулося до Господарського суду Черкаської області із заявою від 29.04.2021 №826 про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/838/19 за наказом від 15.11.2019. Цією заявою заявник просив суд змінити встановлений рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/838/19 і вказаний у наказі від 15.11.2019 порядок та спосіб його виконання і стягнути присуджені на користь Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» 733 914,13 грн боргу, 80 589,47 грн інфляційних нарахувань, 27 595,02 грн 3 % річних, 128 554,18 грн пені і 14 559,79 грн витрат на сплату судового збору з державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства охорони здоров'я України.
В обґрунтування вказаної заяви Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго» зазначило, що Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України, з якого за рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/838/19 присуджено до стягнення на користь Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» 733 914,13 грн боргу, 80 589,47 грн інфляційних нарахувань, 27 595,02 грн 3% річних, 128 554,18 грн пені та 14 559,79 грн витрат на сплату судового збору, не має відкритих рахунків і не перебуває на обліку в органах казначейської служби, а в органу місцевого самоврядування відсутні підстави для перерозподілу видатків місцевого бюджету Смілянської міської територіальної громади та здійснення оплати заборгованості державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України на користь Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго».
Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2021 у справі №925/838/19 заяву Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» від 29.04.2021 №826 про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/838/19 задоволено.
Змінено встановлені рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/838/19 і вказані у виданому на виконання цього рішення наказі від 15.11.2019 порядок та спосіб його виконання, замінивши в резолютивній частині цього рішення і в наказі слова:
«Стягнути з державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України (вул. Рєпіна, 26А, м. Сміла, Черкаська область, 20708, код ЄДРПОУ 14281014) на користь Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» (вул. В. Чорновола, 72А, м. Сміла, Черкаська область, 20701, код ЄДРПОУ 33648312) - 733 914, 13 грн (сімсот тридцять три тисячі дев'ятсот чотирнадцять гривень 13 коп.) боргу, 80 589, 47 грн (вісімдесят тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 47 коп.) інфляційних нарахувань, 27 595, 02 грн (двадцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 02 коп.) 3% річних, 128 554,18 грн (сто двадцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 18 коп.) пені та 14 559,79 грн (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 79 коп.) витрат на сплату судового збору».
на слова:
«Стягнути з державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України (вул. Рєпіна, 26А, м. Сміла, Черкаська область, 20708, код ЄДРПОУ 14281014) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства охорони здоров'я (вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00012925) на користь Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» (вул. В. Чорновола, 72А, м. Сміла, Черкаська область, 20701, код ЄДРПОУ 33648312) - 733 914,13 грн (сімсот тридцять три тисячі дев'ятсот чотирнадцять гривень 13 коп.) боргу, 80 589,47 грн (вісімдесят тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 47 коп.) інфляційних нарахувань, 27 595,02 грн (двадцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 02 коп.) 3% річних, 128 554,18 грн (сто двадцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 18 коп.) пені та 14559,79 грн (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 79 коп.) витрат на сплату судового збору».
Ухвала суду мотивована тим, що відсутність у Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України відкритих в органах казначейства рахунків унеможливлює виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/838/19 у встановлені ним порядку та спосіб, а тому запропоновані Комунальним підприємством «Смілакомунтеплоенерго» як стягувачем зміни порядку та способу виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/838/19 спрямовані на усунення обставин, що роблять неможливим виконання цього судового рішення, при цьому боржником залишається державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України, а кошти, за рахунок яких підлягає виконанню рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/838/19, є коштами державного бюджету, видатки за якими здійснює Міністерство охорони здоров'я України як розпорядник бюджетними коштами, за рахунок яких ним безпосередньо здійснюється фінансування боржника.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятою ухвалою, 03.06.2021 (про що свідчить відмітка Укрпошти Стандарт на конверті) Міністерство охорони здоров'я України звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.05.2021 у справі №925/838/19.
Узагальнені доводи апеляційної скарги Міністерства охорони здоров'я України зводяться до наступного:
- стаття 176 Цивільного кодексу України закріплює загальне правило про розмежування відповідальності публічно-правових утворень за своїми зобов'язаннями та створених ним юридичних осіб. Боржником у даній справі є Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України, а тому саме він несе відповідальність за невиконання своїх зобов'язань;
- додавши у резолютивній частині рішення слова «за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства охорони здоров'я України» судом фактично було змінено рішення по суті, а не змінено спосіб і порядок його виконання;
- резолютивна частина рішення у такій редакції суперечить законодавству України, зокрема, постанові Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №250 «Деякі питання надання у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров'я», оскільки станом на теперішній час усі питання, пов'язані з організацією та фінансовим забезпеченням діяльності спеціалізованих медико-санітарних частин, відносяться до компетенції місцевих органів самоврядування.
У тексті апеляційної скарги апелянтом викладено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
15.04.2021 від позивача до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому підприємство просило суд залишити апеляційну скаргу третьої особи без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
У відзиві позивач наголосив на наступному:
- установчі документи Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» МОЗ України прямо вказують на те, що даний заклад є державним закладом охорони здоров'я, заснований на державній власності, належить до сфери управління МОЗ України, фінансування закладу здійснюється за рахунок Державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством України, а тому саме у МОЗ України виникає обов'язок щодо здійснення оплати за невиконаними зобов'язаннями утвореної ним юридичної особи;
- у боржника згідно з відповіддю Смілянського управління Державної казначейської служби України Черкаської області від 13.06.2020 відсутні відкриті в органах Казначейства рахунки, тобто даний заклад на обліку в органах Казначейства не перебуває, що прямо суперечить Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №250. Крім того, у відповідності до положень пункту 5 Порядку, не допускається спрямування субвенції на оплату комунальних послуг, енергоносіїв та капітальних видатків;
- у даному випадку змінений судом спосіб та порядок виконання рішення ніяким чином не змінює суті судового рішення.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2021 апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України у справі №925/838/19 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.05.2021 у справі №925/838/19 залишено без руху. Роз'яснено Міністерству охорони здоров'я України, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 2 270, 00 грн.
05.07.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник апелянта подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжне доручення №12430 від 10.06.2021 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 поновлено Міністерству охорони здоров'я України пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 14.05.2021 у справі №925/838/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства охорони здоров'я України на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.05.2021 у справі №925/838/19, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 27.07.2021.
У зв'язку із перебуванням судді Тищенко А.І., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у період з 26.07.2021 по 20.08.2021 у відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/3059/21 від 23.07.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2021 справу №925/838/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Станік С.Р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 прийнято апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.05.2021 у справі №925/838/19 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Станік С.Р., розгляд справи №925/838/19 призначено на 25.08.2021.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Михальської Ю.Б. згідно наказу в.о. Голови Північного апеляційного господарського суду №509-В від 25.08.2021 у період з 25.08.2021 по 28.08.2021 у відпустці у зв'язку із самоізоляцією, судове засідання, призначене на 25.08.2021, не відбулося.
Після виходу головуючого судді із самоізоляції ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 призначено до розгляду апеляційну скаргу на 09.09.2021.
У зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у період з 06.09.2021 по 10.09.2021 у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/4176/21 від 07.09.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2021 справу №925/838/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 прийнято апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 14.05.2021 у справі №925/838/19 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І., розгляд справи №925/838/19 вирішено здійснити у раніше призначеному судовому засіданні 09.09.2021.
03.09.2021 та 07.09.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване перебуванням представника позивача у додатковій соціальній відпустці у період з 26.08.2021 по 11.09.2021 (копію наказу додано до клопотання).
У судове засідання, призначене на 09.09.2021, з'явився представник третьої особи, який вважав за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 клопотання Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи №925/838/19 відкладено на 21.09.2021.
У судовому засіданні 21.09.2021 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка учасників судового процесу
У судове засідання 21.09.2021 з'явилися представники позивача та третьої особи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судових засідань з розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень, які повернулися на адресу суду із відмітками «адресат відсутній».
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, не вручення під час доставки, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Ухвали Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021, від 27.07.2021 та від 30.08.2021 були надіслані судом на адресу відповідача, зазначену у матеріалах справи, що відповідає юридичній адресі підприємства, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (20700, Черкаська обл., місто Сміла, вул. Рєпіна, буд. 26А), однак повернулися на адресу суду із відмітками «адресат відсутній». Також судом було розміщене повідомлення про розгляд справи 21.09.2021 на сайті «Судова влада України».
Відтак, відповідач належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду в даній справі.
Враховуючи вищевикладене, оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Представник третьої особи у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду скасувати
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги третьої особи, просив залишити оскаржувану ухвалу суду без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/838/19 частково задоволено позов Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України про стягнення 1 243 586,18 грн і присуджено до стягнення з Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України на користь Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» 733 914,13 грн боргу, 80 589,47 грн інфляційних нарахувань, 27 595,02 грн 3% річних, 128 554,18 грн пені та 14 559,79 грн витрат на сплату судового збору.
15.11.2018 Господарський суд Черкаської області на виконання рішення від 15.10.2019 у справі №925/838/19 видав наказ про стягнення з Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України на користь Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» 733 914,13 грн боргу, 80 589,47 грн інфляційних нарахувань, 27 595,02 грн 3% річних, 128 554,18 грн пені та 14 559,79 грн витрат на сплату судового збору
05.02.2020 за наказом Господарського суду Черкаської області від 15.11.2019 у справі №925/838/19 головний державний виконавець Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Педченко А.С. відкрив виконавче провадження №61162415.
31.03.2020 Смілянський міський відділ державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надіслав наказ Господарського суду Черкаської області від 15.11.2019 у справі №925/838/19 для виконання до Смілянського управління Державної казначейської служби України Черкаської області.
06.04.2020 головний державний виконавець Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Педченко А.С. виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61162415 до повернення наказу Господарського суду Черкаської області від 15.11.2019 у справі №925/838/19 з органів державної казначейської служби.
13.06.2020 Смілянське управління Державної казначейської служби України Черкаської області наказ Господарського суду Черкаської області від 15.11.2019 у справі №925/838/19 повернуло Смілянському міському відділу державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) без виконання, оскільки відкриті рахунки боржника в органах казначейської служби відсутні, отже відсутній рух коштів по рахунках у 2020 році, а тому розрахунково-касове обслуговування установи ДЗ «Спеціалізована медико-санітарна частина «№14» Міністерства охорони здоров'я України у 2020 році не проводиться.
28.08.2020 головний державний виконавець Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Педченко А.С. виніс постанову у виконавчому провадженні №61162415 про повернення наказу Господарського суду Черкаської області від 15.11.2019 у справі №925/838/19 стягувачу через відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.
Листом від 03.11.2020 №10-13/32781/2-20 Міністерство охорони здоров'я України у відповідь на лист виконавчого комітету Смілянської міської ради від 11.09.2020 №1191/03-52 щодо можливості погашення заборгованості повідомило, що відповідно до пункту 4 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №250 Порядку та умов надання у 2020 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на підтримку окремих закладів та заходів у системі охорони здоров'я відповідні місцеві ради у разі необхідності додатково понад обсяги субвенції планують та здійснюють з місцевих бюджетів оплату видатків, визначених пунктом 3 цих Порядку та умов, включаючи погашення бюджетних зобов'язань минулих періодів, узятих на облік в органах Казначейства.
Позивач зазначає, що Смілянська міська рада не здійснювала з місцевого бюджету оплату присуджених за рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/838/19 до стягнення з державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України на користь Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» коштів.
20.01.2021 державний виконавець Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Панасенко О.А. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №64162031 за наказом Господарського суду Черкаської області від 15.11.2019 у справі №925/838/19.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/838/19 станом на дату подання заяви про зміну способу та порядку його виконання не виконане.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, оцінка аргументів учасників справи
Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частиною 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
За змістом статті 331 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.
Законодавець у частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №904/1478/15.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі, Порядок №845).
Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
За приписами пунктів 16-21 Порядку №845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:
1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету;
2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;
3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;
4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;
5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;
6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.
Стягувач, на користь якого прийняте судове рішення про стягнення надходжень бюджету, подає до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.
Під час виконання виконавчого документа суду про стягнення надходжень бюджету, крім бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, орган Казначейства повідомляє протягом п'яти робочих днів після надходження такого документа відповідному органові, що контролює справляння надходжень бюджету (в разі безспірного списання коштів місцевого бюджету - також відповідному фінансовому органу), про надходження зазначеного виконавчого документа.
У разі потреби орган Казначейства звертається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів або встановлення залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо та визначає строк її подання, який становить не більш як 15 робочих днів.
Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, до закінчення зазначеного строку подає органові Казначейства таку інформацію в письмовій формі.
У разі неподання зазначеної інформації орган Казначейства вживає заходів до виконання виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету на підставі наявних даних.
Виконання виконавчих документів щодо стягнення судового збору, зарахованого до державного бюджету, здійснюється органами Казначейства без звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за відповідною інформацією.
Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
У разі коли рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, на дату прийняття виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету до виконання або надходження інформації, зазначеної у пункті 18 цього Порядку, змінено у зв'язку з внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, безспірне списання таких коштів здійснюється із зміненого рахунка, на якому обліковуються надходження бюджету та на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень, з урахуванням пропозицій органу, що контролює справляння надходжень бюджету.
Якщо законом відповідний вид надходжень у поточному бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом класифікації доходів бюджету «Інші надходження».
Якщо встановлена у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету сума коштів, що підлягає безспірному списанню, перевищує обсяг коштів, зарахованих до бюджету, виконання такого виконавчого документа здійснюється відповідно до пункту 19 цього Порядку в межах зарахованих до бюджету коштів. На виконавчому документі робиться відмітка із зазначенням обсягу безспірно списаних коштів бюджету.
Матеріалами справи підтверджується відсутність у Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України відкритих в органах казначейства рахунків, що, як вірно наголосив суд першої інстанції, дійсно унеможливлює виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/838/19 у встановлені ним порядку та спосіб.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає запропоновані Комунальним підприємством «Смілакомунтеплоенерго» як стягувачем зміни порядку та способу виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/838/19 такими, що спрямовані на усунення обставин, що роблять неможливим виконання цього судового рішення, при цьому боржником залишається державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України, а кошти, за рахунок яких підлягає виконанню рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/838/19, є коштами державного бюджету, видатки за якими здійснює Міністерство охорони здоров'я України як розпорядник бюджетними коштами, за рахунок яких ним безпосередньо здійснюється фінансування боржника.
Доводи апеляційної скарги Міністерства охорони здоров'я України про те, що воно, як засновник Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14», виходячи зі змісту норм статей 96, 176 Цивільного кодексу України, не відповідає за зобов'язаннями останнього не приймаються судом до уваги, враховуючи наступне.
Дійсно, за загальним правилом юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним майном.
Водночас, норми частини 1 статті 176 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 96 Цивільного кодексу України закріплюють, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Частиною 5 статті 176 Цивільного кодексу України визначено, що територіальна громада не відповідає за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим та інших територіальних громад.
Відповідно до Статуту Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.10.2012 №230-О (далі, Статут), Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України є державним закладом охорони здоров'я лікувально-профілактичного профілю, заснований на державній власності, що належить до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України. Уповноваженим органом управління Закладом є Міністерство охорони здоров'я України
Згідно з положеннями пункту 7.1. розділу 7 Статуту у повноважений орган управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює повноваження щодо реалізації прав держави як власника майна, переданого Закладу, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ним у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Пунктами 8.1., 8.2., 8.3. Статуту визначено, що майно закладу становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Закладу; майно Закладу є державною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління, джерелами формування майна закладу є: кошти Державного бюджету України, власні надходження Закладу (плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; надходження бюджетних установ від додаткової господарської діяльності; плата за оренду майна бюджетних установ; надходження бюджетних установ від реалізації у встановленому порядку майна (крім нерухомого майна); інші власні надходження Закладу: благодійні внески, гранти, дарунки; кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів; інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.
Положеннями пункту 8.6. Статуту визначено, що фінансування Закладу здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством України. Обсяги бюджетних асигнувань встановлюються відповідно до затверджених кошторисів доходів і видатків.
Таким чином, колегія суддів погоджується із доводами позивача про те, що установчі документи Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» МОЗ України прямо вказують на те, що даний заклад є державним закладом охорони здоров'я, заснований на державній власності, належить до сфери управління МОЗ України, фінансування закладу здійснюється за рахунок Державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених чинним законодавством України, а тому саме у МОЗ України в даному випадку виникає обов'язок щодо здійснення оплати за невиконаними зобов'язаннями утвореної ним юридичної особи.
В апеляційній скарзі третя особа також зазначає, що усі питання, пов'язані з організацією та фінансовим забезпеченням діяльності спеціалізованих медико-санітарних частин, відносяться до компетенції місцевих органів самоврядування. У даному контексті третя особа посилається на положення Порядку та умов
надання у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров'я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №250 (далі, Порядок №250).
Колегією суддів встановлено, що відповідно до пункту 4 Порядку №250 відповідні місцеві ради у разі необхідності додатково понад обсяги субвенції планують та здійснюють з місцевих бюджетів оплату видатків, визначених пунктом 3 цих Порядку та умов, включаючи погашення бюджетних зобов'язань минулих періодів, узятих на облік в органах Казначейства.
Однак, як уже зазначалося вище, у Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина №14» Міністерства охорони здоров'я України відсутні відкриті в органах казначейства рахунки, тобто даний Заклад не перебуває на обліку в органах Казначейства, відповідно, у органу місцевого самоврядування відсутні підстави для перерозподілу видатків місцевого бюджету Смілянської територіальної громади на здійснення оплати заборгованості на користь КП «Смілакомунтеплоенерго».
Крім того, у відповідності до положень пункту 5 Порядку №250, не допускається спрямування субвенції на оплату комунальних послуг, енергоносіїв та капітальних видатків, у той час як рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у даній справі з відповідача на користь позивач стягнуто саме заборгованість за договором про закупівлю теплової енергії.
З огляду на вищевикладене у сукупності, колегія суддів доходить висновку про залишення без змін оскарженої ухвали суду.
При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимогу детально відповідати на кожен довод. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відтак, усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім наведених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду про наявність підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 14.05.2021 у даній справі підлягає залишенню без змін.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2021 у справі №925/838/19 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2021 у справі №925/838/19 залишити без змін.
Матеріали справи №925/838/19 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та у відповідності до статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови складено та підписано 06.10.2021 після виходу із відпустки судді Скрипки І.М.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді І.М. Скрипка
А.І. Тищенко